Машівський районний суд Полтавської області
смт. Машівка, вул. Незалежності, 116, 39400, (05364) 9-10-33
Справа № 2а-558/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2010 року Машівський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Косик С.М., розглянувши у судовому засіданні в смт Машівка в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області про стягнення підвищення до пенсії, -
встановив:
У березні 2010 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що він належить до соціальної категорії Дитина війни та відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач всупереч Рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та 22.05.2008 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України Про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки , в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни та всупереч ст. 22 Конституції України, з 2006 по даний час здійснював нарахування та виплату всупереч законодавства. У зв'язку з наведеним позивач просить поновити строк звернення до суду, визнати дії відповідача щодо нарахування допомоги дитині війни протиправними, стягнути недоплачену допомогу з 01.01.2006р. по 31.12.2009р. в розмірі 6429, 60 грн. та судові витрати.
Ухвалою Машівського районного суду від 31.03.2010р. закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області в частині стягнення підвищення до пенсії за період з 2006 по 2008 рр.
Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовується лише для визначення розмірів пенсій визначених цим законом, і на правовідносини визначені Законом України Про соціальний захист дітей війни не розповсюджується. У 2009 році зазначені виплати дітям війни здійснювалися у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України, оскільки на законодавчому рівні не було вирішено питання щодо фінансування цих виплат відповідно до Закону України Про соціальний захист дітей війни .
В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. В зв'язку з наведеним суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін.
Суд, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.
Судом установлено, що позивач має статус Дитини війни , що підтверджується пенсійним посвідченням № 108912 від 26.03.1999 року , а тому відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме: підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. З довідки УПФ убачається, що у 2009 році, щомісячно, позивачу виплачувалася надбавка дитині війни в розмірі 49, 80 грн.
Згідно ст. 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни , фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії з 01.01.2009р. по грудень 2009р., суд вважає слід зазначити наступне.
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України текст статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни викладено в наступній редакції. Дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року зазначені зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України. Таким чином, з моменту прийняття цього Рішення, підлягає застосуванню норма ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , яка діяла в редакції до 01.01.2008р.
Питання щодо виплат підвищення дітям війни у 2008 році було врегульовано п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян якою встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48.1 грн., з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 грн.
Зазначеною постановою керується відповідач при виплаті позивачу підвищення до пенсії у 2009 році.
Але розмір підвищення, який встановлений в п. 8 Постанови № 530 від 28 травня 2008р., суперечить ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , яка діяла до 01.01.2008 року, і тому не може бути застосований за нормою ч. 4 ст.9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Статтею 54 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, діє в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Законом України від 06.11.2009р. внесені зміни до зазначеної статті, де прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з листопада 2009р. складає 573 грн.
Таким чином, за період з 01.01.2009 року по жовтень 2009 року необхідно було нараховувати та виплачувати позивачу по 149,4 грн. щомісячно, а з листопада по грудень 2009р. по 171,9 грн. (498 х 30%, 573x30%), а всього за 12 місяців - 1837, 8 гри. Разом з тим, оскільки у 2009р. позивачу здійснювалися виплати на підставі постанови № 530 від 28.05.2008р. в розмірах по 49, 8 грн. щомісячно, а тому сума, що повинна бути нарахована та виплачена складає 1240, 2 грн (1837,8 - 597, 6).
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , суд зазначає наступне.
Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , як і відсутності коштів щодо забезпечення цих виплат.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав. За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни, мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України Про соціальний захист дітей війни реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус дитини війни , серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України Про соціальний захист дітей війни , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Виходячи зі змісту Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем, і вважає, що вказані доводи не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Разом з тим, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, оскільки на зазначені строк позовної давності не розповсюджується.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ в Машівському районі Полтавської області доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64, 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст. ст. 6-14, 17, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області про стягнення підвищення до пенсії - задоволити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Машівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та провести відповідні виплати з 01 січня 2009р. по 31 грудня 2009р. з урахуванням здійснених за цей період виплат.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Машівський районний суд Полтавської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя :
Постанова надрукована власноручно суддею Косик С.М. і є оригіналом
Суд | Машівський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2010 |
Оприлюднено | 04.01.2018 |
Номер документу | 71363201 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Машівський районний суд Полтавської області
Косик С. М.
Адміністративне
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
Поглод О. В.
Адміністративне
Болехівський міський суд Івано-Франківської області
Головенко О. С. О. С.
Адміністративне
Болехівський міський суд Івано-Франківської області
Головенко О. С. О. С.
Адміністративне
Болехівський міський суд Івано-Франківської області
Головенко О. С. О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні