Рішення

від 31.05.2010 по справі 2-10795/10

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-10795/10

31.05.2010 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Довготько Т.М., при секретарі - Скуратівській I.A.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 05.05.2010 р. звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2009 р., в якому зазначив, що вона

відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус "Дитина війни" та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №б-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України і є

неконституційними положення ст. 67 розділу 1 пунктів 2-4.6-8.10-18 п.п.7 п. 19, пунктів 20-22, 24-34, п. п. 1-6, 8-12, п. 35, пунктів 36-100 розділу 2 "Внесення змін до деяких законодавчих актів України".

В судове засідання позивач не з'явився, позовні вимоги підтримала та просила розглядати справу за її відсутності, про що надала письмову заяву.

Представник відповідача на розгляд справи не з'явився, просив розглядати справу за його відсутності, у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що положення Законів України "Про Державний бюджет на 2006 рік", "Про Державний бюджет на 2007 рік", "Про Державний бюджет на 2008 рік" фактично призупинили надання пільг дітям війни та позивачем пропущений строк звернення до суду. Крім того зазначив, що у відповідності зі змінами, внесеними ст. 41 ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" з

01.01.2008р. по 31.12.2009 р. позивачу виплачувалося підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, про що надав письмову заяву.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус "Дитина війни" та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Ці обставини підтверджуються посвідченням позивача, з відміткою про надання йому статусу "Дитина війни" (а.с. 10).

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни , фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України Про Державний бюджет на 2006 рік від 20 грудня 2005 року дію ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни на 2006 рік зупинено.

Законом України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік від 19 січня 2006 року, до статті 110 Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни запроваджені не були.

Закони України Про Державний бюджет на 2006 рік від 20 грудня 2005 року та Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік від 19 січня 2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , оскільки до 15 березня 2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.

Крім того, надаючи перевагу Законам України Про Державний бюджет на 2006 рік від 20 грудня 2005 року та Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік від 19 січня 2006 року, суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік.

Відповідач по справі протягом 2006 року діяв у відповідності з діючим

законодавством та не мав підстав здійснювати позивачу щомісячні доплати до пенсії, оскільки до 15 березня 2006 року дія ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни була зупинена, а з 15 березня 2006 року здійснення доплат, визначено у інший спосіб, тобто поставлено в,залежність від виконання у другому півріччі 2006 року Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік .

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007, 2008, 2009 роки, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно довідки про фактично виплачені суми щомісячного підвищення до пенсії, позивачу у 2006р., 2007р. виплата цього підвищення до пенсії не проводилася, у 2008р. з р. по 31.12.2008 р. позивачу виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з січня по березень включно 2008р. проводилася виплата у сумі 47 грн. за кожний місяць, з квітня по червень включно 2008р. проводилася виплата у сумі 48,10 грн. за кожний місяць, з липня по вересень включно 2008р. проводилася виплата у сумі 48,20 грн. за кожний місяць, з жовтня по грудень включно 2008р. проводилася виплата у сумі 49,80 грн. за кожний місяць; у 2009 році з січня по грудень 2009 р. включно проводилася виплата у сумі 49,80 грн. за кожний місяць.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік , дію статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за №б-рп\2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, ЗО, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік (справа про

соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України Про Державний бюджет на 2007 рік , яким зупинено дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008р. положення ст. 67

розділу 1 пунктів 2-4,6-8.10-18. пунктів 7,19,20-22,24-34, пунктів 1-6,8-12,35,36-100 розділу 2 Внесення змін до деяких законодавчих актів України визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2007р та п.41 ЗУ Про державний бюджет України на 2008р , ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Отже, відповідач з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 ст. 71 ЗУ "Про державний бюджет України" ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.

Законом України "Про державний бюджет на 2009 рік" дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 ЗУ "Про Державний бюджет на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни, є Закон України "Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" та провести перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2009 рік, з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни покладено на

відповідача за місцем проживання позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 87 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Пр зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8,50 гривень та оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень (а.с.1,2).

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до вимог ч.І ст. 88 ЦПК України, пропорційно, та присуджує до стягнення позивачеві з відповідача судовий збір у розмірі

6.38 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 27,75 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 7 Закону України Про соціальний

захист дітей війни , ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008р., ст. ст. 15-17 ЦК України, ст. ст. 46, 64, 152 Конституції України, ст. ст. 10,11,60, 7 9, 88,209,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни , задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік з

09.07.2007 року по 31.12.2007 року; за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року;

за 2009 рік з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. за відрахуванням фактично нарахованого і сплаченого підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за цей період.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі гривень (шість гривень 38 копійок) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 27,75 гривень (двадцять сім гривень 75 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Харківській області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк із дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги; або поданням апеляційної скарги протягом 10 днів в порядку ч.4 ст.

295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, а у разі подачі заяви про апеляційне оскарження, після спливу строку на подання апеляційної скарги. У разі фіодання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили пірля розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Довготько Т.М.