Рішення

від 28.03.2017 по справі 760/8498/15-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/8498/15-ц

Провадження № 2/760/1334/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі:головуючого судді - Лазаренко В.В. за участю секретаря - Петраш Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мегарент про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в обґрунтування якого вказує, що 05.05.2012 між сторонами було укладено договір позики, відповідно до якого позивач передав у власність відповідача грошові кошти в сумі 109 000, 00 доларів США на строк до 25.11.2012. Згідно договору відповідач зобов'язався повертати позику частинами відповідно до погодженого графіку, однак відповідачем допущено прострочення повернення позики відповідних частин позики, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з останнього суму позики в повному розмірі, що в гривневому еквіваленті станом на 09.04.2015 складає 2 562 590, 00 грн., а також 3% річних у сумі 181 978, 00 грн. та пеню в сумі 2 214 077, 00 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав суду заяву у якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки представника суд не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався.

З огляду на належне повідомлення відповідача, суд керуючись ст.ст. 158, 169, 224 ЦПК України, знаходить можливим розглянути дану справу у відсутності сторін, ухваливши заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача згідно поданої заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 05.05.2012 між сторонами укладено договір позики, відповідно до якого позивач передав у власність відповідача грошові кошти в сумі 109 000, 00 доларів США на строк до 25.11.2012. Згідно договору відповідач зобов'язався повертати позику частинами відповідно до погодженого графіку.

Відповідно до п. 3.1 договору позики, позичальник зобов'язався повернути позику згідно наступного графіку: до 25.06.2012 включно - 11 990,00 грн., що є еквівалентом 1500,00 доларів США; до 25.07.2012 включно - 11 990,00 грн., що є еквівалентом 1500,00 доларів США; до 25.08.2012 включно - 11 990,00 грн., що є еквівалентом 1500,00 доларів США; до 25.09.2012 включно - 11 990,00 грн., що є еквівалентом 1500,00 доларів США; до 25.10.2012 включно - 11 990,00 грн., що є еквівалентом 1500,00 доларів США; до 25.11.2012 включно - 811 290,00 грн., що є еквівалентом 101 500,00 доларів США.

З огляду на вказані обставини, у відповідності до ст.ст. 207, 639, 1047 ЦК України, між позивачем та відповідачем укладено договір позики, який підпадає під правове регулювання розділу І та параграфу 1 глави 71 підрозділу 1 розділу ІІІ книги п'ятої Цивільного кодексу України, якими визначено загальні положення про зобов'язання і положення про позику.

В силу вимог ст.ст. 11, 629 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, і є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, у встановлений в зобов'язанні строк (термін) його виконання. Згідно ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за правилами ч. 1 ст. 612 ЦК, боржник вважається таким, що прострочив. Відповідно до положень ст. 525 ЦК, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, неповернення позики у передбачений договором строк, є неналежним виконанням зобов'язання та у розумінні ст. 610 ЦК України є його порушенням. Порушення зобов'язання є підставою для застосування правових наслідків передбачених ст. 611 ЦК України, в тому числі, відшкодування збитків та сплати неустойки.

Крім того, як визначено ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач обов'язок повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором, належним чином не виконав, суму позики не повернув.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми позики у розмірі 2 562 590, 00 грн. є законною та обґрунтованою.

Крім того, оскільки відповідач прострочив виконання за договором позики, останній у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, зобов'язаний відшкодувати позивачу 3% річних за період прострочення, які згідно представленого розрахунку складають 181 978, 00 грн., а також згідно ст.ст. 549-552 ЦК України, п. 4.2 договору позики сплатити пеню, яка згідно представленого розрахунку складає 2 214 077, 00 грн.

Підстави сумніватися у правильності проведених розрахунків у суду відсутні, розрахуноки є детально аргументованим, повно відображають порядок нарахування зазначених сум.

Доказів, які спростовують розрахунки позивача в ході розгляду справи судом не встановлено.

За таких обставин, оскільки відповідачем допущено порушення обов'язку повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості належить задовольнити в повному обсязі.

В силу вимог статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 3 654, 00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 533, 549-552, 610-612, 625, 629, 1048-1050 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 10, 11, 57-58, 60, 74, 77, 88, 158, 169, 208-209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мегарент на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 05.05.2012 в розмірі 2 562 590, 00 грн., три проценти річних в сумі 181 978, 00 грн. та пеню в сумі 2 214 077, 00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мегарент на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 654, 00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: