Рішення

від 28.12.2017 по справі 826/4518/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 28 грудня 2017 року                      № 826/4518/16 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва  Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоінвест Трейдінг” до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергоінвест Трейдінг” звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2015 року №80426552202. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від  29.10.2015 року №460/26-55-22-02/38915177 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити повністю, оскільки вважають, що господарські операції позивача є реальними та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами. Також зазначили, що з точки зору норм податкового законодавства, а також інформації, яка була викладена в акті проведення перевірки, ТОВ “Енергоінвест Трейдінг” належним чином виконувало усі свої зобов'язання щодо формування податкового кредиту, з урахуванням дотримання принципів належної обачності, розумних економічних причин ( ділової мети), а також здійснювало належним чином сприяння ДПІ для максимального та повного висвітлення інформації стосовно виконання своїх податкових зобов'язань в рамках господарської діяльності з ТОВ «СТРАЙД ТРЕЙД». Представник Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. Відповідач проти позову заперечував з підстав викладених в письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. Вказав, що при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв виключно в межах норм діючого законодавства,      тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2015 року №80426552202. Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне. Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоінвест Трейдінг” ( податковий номер 38915177) з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «СТРАЙД ТРЕЙД» ( код ЄДРПОУ 39314608), ТОВ «ЕВРОБІЛД КОМПАНІ» ( код ЄДРПОУ 39089657), ТОВ «ДАН КОМПАНІ» ( код ЄДРПОУ 39313447), ТОВ «ТРІАДА ГРАНТ» ( код ЄДРПОУ 39333712), ТОВ «ТРАФ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 39338409) за період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року. За результатами перевірки складено акт від 29.10.2015 року №460/26-55-22-02/38915177,    згідно з висновками якого, встановлено порушення: -п.п. 14.1.231 п.14.1 ст. 14, п.п.14.1.36 п. 14.1 ст.14, п. 201.10 ст.201, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, ТОВ “Енергоінвест Трейдінг” в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає в бюджет на загальну суму 3   344   792 грн., в т.ч. по періодах: - січень 2015 року на суму 3   344   792 грн. На підставі акту перевірки, 11.12.2015 року прийнято оскаржуване рішення №80426552202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4   180   990,00 грн., з яких: 3   344 792 грн. – за основним платежем, 836 198 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). За результатами адміністративного (досудового) оскарження, спірне рішення залишено без змін. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом до суду про визнання його протиправним та скасування. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне. В ході проведення перевірки ДПІ встановлено, що ТОВ «Енергоінвест Трейдинг» мало взаємовідносини з ТОВ «СТРАЙД ТРЕЙД» ( код ЄДРПОУ 39314608), ТОВ «ЕВРОБІЛД КОМПАНІ» ( код ЄДРПОУ 39089657), ТОВ «ДАН КОМПАНІ» ( код ЄДРПОУ 39313447), ТОВ «ТРІАДА ГРАНТ» ( код ЄДРПОУ 39333712), ТОВ «ТРАФ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 39338409) за період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року. Податковим органом в акті перевірки 29.10.2015 року №460/26-55-22-02/38915177 зазначено, що перевіркою частково не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ТОВ «Енергоінвест Трейдинг» та ТОВ «СТРАЙД ТРЕЙД» - перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності. Як вбачається з акту перевірки, ТОВ «СТРАЙД ТРЕЙДІНГ» зареєстроване в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві22.07.2014 року. Основний вид діяльності 46.90 – неспеціалізована оптова торгівля. Свідоцтво платника ПДВ від 01.09.2014 року №200184938, причина анулювання  - « 36» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, анульовано 07.09.2015 року. Відповідно до ЄРПН за період 2014 року товариство вугілля кам'яне не придбавало та не реалізовувало.  ТОВ «СТРАЙД ТРЕЙДІНГ» придбавало та реалізовувало юридичні послуги, послуги з пошуку покупців та мідні катоди. Згідно податкової звітності у підприємства відсутні складські приміщення. Згідно з бази даних податкового органу та відповідно до задекларованих підприємством показників, станом на 30.06.2015 року у «СТРАЙД ДРЕЙД» відсутні на залишках товарно-матеріальні цінності у т.ч.- вугілля. Судом встановлено, що 03.01.2015 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоінвест Трейдинг» ( Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРАЙД ТРЕЙД» (Постачальник) укладено договір №3/01-3 на постачання вугільною продукції, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2015 році поставити (передати) у власність Покупця вугільну продукцію в строки, в кількості, асортименті і з якісними характеристиками, по реквізитах та ціні, погодженими сторонами в цьому Договорі та Специфікаціях до нього. Покупець приймає вугілля, що поставляється, оплачує його вартість відповідно до умов цього Договору. Відповідно до п. 2.1. Договору вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю або автомобільним транспортом у кузові автомобіля (причепні0 на умовах DDP (залізнична станція- призначення при поставці залізничним транспортом або вугільний склад Вантажоотримувача-при поставці автомобільним транспортом) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року з урахуванням умов, положень та застережень, передбачених у цьому Договорі, за реквізитами Покупця або Вантажоотримувача, вказаними у цьому Договорі. Згідно з п. 2.2 Договору, вантажоотримувачами за цим договором є: Найменування: СО ПАТ «Донбасенерго» Старобешівська ТЕС; адреса: 87230, Донецька обл., смт. Новий Світ; код вантажоотримувача (призначення, для залізничних перевезень): «Новий Світ» Донецької залізниці; код станції:483702; пункт призначення (для автомобільних перевезень): вугільний склад СО ПАТ «Донбасенерго» Старобешівська ТЕС, розташований за адресою: смт. Новий Світ, Донецька обл., 87230. Найменування: СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янська ТЕС; адреса 84181, Донецька обл., м. Миколаївка; код вантажоотримувача:1538,станція вантажоодержувача (призначення, для залізничних перевезень): «Електрична» Донецької залізниці; код станції: 490602; пункт призначення (для автомобільних перевезень): вугільний склад СО ПАТ «Донбасенерго» Слов'янська ТЕС, розташований за адресою: м. Миколаївка, Донецька область, 84181. На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ «СТРАЙД ТРЕЙД» на користь ТОВ «Енергоінвест Трейдинг» виписано додаткові накладні на суму ПДВ у розмірі 25   833   277,73 грн. З матеріалів справи вбачається, що основними постачальниками ТОВ «СТРАЙД ТРЕЙД» були ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» (код 00174668), стан -0, взято на облік в ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області, основний вид діяльності-добування кам'яного вугілля, сума взаємовідносин ПДВ – 8794 тис. грн., номенклатура товару відповідно до ЄДРПН вугілля кам'яне марки П-0-200, П-0-100 в розмірі 71   233 тонн та ПАТ «ОП «Шахта Жданівська» (код 32953421), стан -0, взято на облік в Шахтарській ДПІ у Донецькій області, основний вид діяльності-добування кам'яного вугілля, сума взаємовідносин ПДВ – 9   364,1 тис. грн., номенклатура товару відповідно до ЄДРПН вугілля кам'яне  марки П 0-100 в розмірі 59   132 тонн. Відповідно до ЄДРПН ТОВ «СТРАЙД ТРЕЙД» було придбано: -          в січні  та лютому 2015 року у ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» вугілля кам'яне марки П-0-200, П-0-100 в розмірі 71   233 тонн; -          в січні та лютому 2015 року у ПАТ «ОП «Шахта Жданівська» вугілля кам'яне марки П-0-100 в розмірі 59   132 тонн. Вищезазначене підтверджується податковими накладними. Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю  «СТРАЙД ТРЕЙД» реалізовано  вугілля на ТОВ “Енергоінвест Трейдінг” на загальну суму 154   999   800 грн., в тому числі ПДВ 25   833   300 грн. в кількості 151   490 тонн. Таким чином, ТОВ «СТРАЙД ТРЕЙД» придбано в січні 2015 року у ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» та ПАТ «ОП «Шахта Жданівська» вугілля в кількості 130   365 тонн, а реалізовано ТОВ “Енергоінвест Трейдінг” в кількості 151   490 тонн. Так, податковим органом за результатами аналізу діяльності по ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» та ПАТ «ОП «Шахта Жданівська» встановлено, що у січні – лютому 2015 року підприємствами було реалізовано вугілля на ТОВ «СТРАЙД ТРЕЙД» на загальну суму 108   948   600 грн. в кількості 130   365 грн. З вищезазначеного вбачається, що недостача вугілля складає 21   215 тонн, а отже ТОВ “Енергоінвест Трейдінг” було отримано від ТОВ «СТРАЙД ТРЕЙД» кам'яне вугілля більше ніж ним було придбано. У контексті вище викладеного суд зазначає наступне. Первинний документ це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV), тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення. Відповідно до пунктів 1-2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно ж до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить на користь висновку про те, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є наявність належним чином оформлених податкових накладних та придбання товарів/послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Разом з тим, навіть наявність у покупця належно оформлених первинних документів та податкових накладних, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що рух товарно-матеріальних цінностей в кількості 21   125 тонн не відбувся. Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Мета отримання доходу, як кваліфікуюча ознака господарської діяльності, кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Відтак, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності. Даного висновку суд дійшов з огляду на положення підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту. Із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Таким чином, з визначеного у Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов'язковою її ознакою є намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а відтак, їх наслідки не можуть бути відображені в податковому обліку. Наведені факти у сукупності з викладеними в акті перевірки обставинами підтверджують висновок контролюючого органу про невідповідність податкового кредиту критеріям реальності господарської операції та її документальному підтвердженню, які є основними умовами для формування даних податкового обліку. З урахуванням вище викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність спірного податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 11.12.2015 року №80426552202. Беручи до уваги вищенаведене, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення. Наведені позивачем доводи та надані ними пояснення та матеріали, які відповідно досліджені та оцінені судом, не спростовують наведеного та не доводять зворотнього. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність спірних податкових повідомлень - рішень. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись вимогами статей 77-78, 143, 243-246  Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,- В И Р І Ш И В: У задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                     Н.Г. Вєкуа