Справа № 2-46/10
Провадження № 4-с/645/39/17
УХВАЛА
Іменем України
28 грудня 2017 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Сілантьєвої Е.Є.,
секретаря судового засідання - Момот О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи - державні виконавці Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України, приватне акціонерне товариство Вищий навчальний заклад ОСОБА_3 управління персоналом , на неправомірність постанов виконавчого провадження за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року по виконанню судового рішення від 01 лютого 2010 року по справі 2-46/10 у Фрунзенському районному суді міста Харкова про негайне поновлення заявника, на неправомірність дій і бездіяльності державних виконавців Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України щодо виконавчих проваджень за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року, про зобов'язання скасування постанови виконавчого провадження за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року, на існування описок у постанові виконавчого провадження за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року про негайне поновлення заявника на роботі, про відновлення виконавчого провадження за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року по виконанню судового рішення від 01 лютого 2010 року про негайне поновлення заявника на роботі, -
В С Т А Н О В И В:
11 серпня 2017 року ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_4 звернулись до суду із вказаною скаргою, у якій зазначили, що при підготовці до судового засідання по справі 645/6842/15, ними 08 серпня 2017 року у матеріалах справи 2-46/10 у Фрунзенському районному суді м. Харкова, судове провадження по якій пов'язане із провадженням по справі 645/6842/15 у цьому ж суді, було виявлено постанову від 02 листопада 2016 року про закінчення виконавчого провадження по виконанню рішення Фрунзенського районного суду по справі 2-46/10 від 01 лютого 2010 року про негайне поновлення ОСОБА_1 на роботі на посадах завідувача кафедрою лінгвістики, доцента, заступника директора Харківського інституту ОСОБА_3 управління персоналом. Рішення від 01 лютого 2010 року є чинним. Як зазначив ОСОБА_1 ОСОБА_3 управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу (скорочено МАУП у формі АТЗТ), код ЄДРПОУ № 00127522, адреса 03039, місто Київ, вул. Фрометівська,2, відповідач по справі 2-46/10, - юридична особа із правом бути позивачем або відповідачем у суді, має відокремлені структурні підрозділи, для яких вона є головною організацією (код, адреса, статус, права ОСОБА_3 управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) зі зміною 09 листопада 2010 року її назви на Приватне акціонерне товариство Вищий навчальний заклад ОСОБА_3 академія управління персоналом (скорочено ПрАТ ВНЗ МАУП ) не змінились). Харківський інститут ОСОБА_3 управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу), код ЄДРПОУ № 25615464, адреса на час ухвалення рішення по справі 2-46/10 61012, місто Харків, вул. Енгельса, 29-Б, - відокремлений структурний підрозділ ОСОБА_3 управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу), код ЄДРПОУ № 00127522, без статусу юридичної особи, без права бути позивачем або відповідачем у суді (назвахарківського структурного підрозділу зі зміною 09 листопада 2010 року назви його головної організації на вищевказану змінилась на назву Харківський інститут приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад ОСОБА_3 академія управління персоналом (скорочено Харківський інститут ПрАТ ВНЗ МАУП ), код і статус, обмеженість прав харківського структурного підрозділу при цьому не змінились , адреса цього структурного підрозділу на теперішній час 61007, Харків, вул. Бекетова,3). Також ОСОБА_1 вказує, що відповідно до правовстановлюючих документів головної організації ПрАТ ВНЗ МАУП , код ЄДРПОУ № 00127522, яка залишила зо собою всі вищезазначені її права, та Положень про Харківський інститут ПрАТ ВНЗ МАУП , код ЄДРПОУ № 25615464, останній і на теперішній час залишається відокремленим структурним підрозділом першого без статусу юридичної особи, без права бути позивачем або відповідачем у суді, із певним обмеженням його прав. Чинне Рішення від 01 лютого 2010 року у добровільному порядку відповідачем по вказаних справах ПрАТ ВНЗ МАУП не виконане , що підтверджується фактом відкриття 02 березня 2010 року за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року виконавчого провадження по його виконанню у примусовому порядку. ОСОБА_1також зазначив, що виконавчі провадження по виконанню вищевказаного рішення відкривались тричі. Перше , відкрите 02 березня 2010 року за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року виконавче провадження закінчене 13 травня 2010 року постановою про його закінчення - без поновлення ОСОБА_1 А,, на роботі, без фактичного допущення його до виконання попередніх обов'язків за місцем їх виконання ним до його незаконного звільнення, тобто без виконання Рішення від 01 лютого 2010 року у вказаній частині. З ініціативи ОСОБА_1, який не погодився із формальним закінченням виконавчого провадження без його фактичного здійснення, мало місце судове провадження, яке закінчилось ухваленням судового рішення - ухвали суду від 30 листопада 2011 року по справі 4-с-32/11, якою зобов'язано поновити ОСОБА_5 на роботі виключно у його присутності у відповідності до ст. 20 ч.2, ст. 77 Закону України Про виконавче провадження у редакції цього закону, що діяла на момент відкриття вказаного виконавчого провадження. Постанову від 13 травня 2010 року про закінчення відкритого 02 березня 2010 року за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року виконавчого провадження як нездійсненого у визначений законом спосіб і порядок 18.10.013 року на підставі ухвали суду від 30 листопада 2011 року по справі 4-с-32/11 було скасовано, виконавче провадження по поновленню Позивача на роботі за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року відновлене і вдруге закінчене 04.11.2013 року (відомо із ЄДРВП - т.1.а с. 37 у справі 645/6842/15-ц) - знову без здійснення його у визначений законом спосіб і порядок і поновлення ОСОБА_1 А,, на роботі, фактичного допущення його до виконання попередніх обов'язків за місцем їх виконання ним до його незаконного звільнення, тобто без виконання Рішення від 01 лютого 2010 року у вказаній частині. Постанову від 04.11.2013 року про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року вдруге, знову без здійснення його у визначений законом спосіб і порядок, ОСОБА_1 А,, не одержав, а відтак не був забезпечений державним виконавцем законодавчими підставами для її оскарження. Проте, у зв'язку з таким, що продовжувало мати місце, порушенням його прав на обов'язковість виконання судового рішення щодо нього, на працю, заробітну плату за роботу, ОСОБА_1 звернувся до органів прокуратури з повідомленням про вчинене державними виконавцями Дзюбенко (потім Андрющенко) І. В. та ОСОБА_6 правопорушення: нездійснення на завершальній стадії судового провадження по справі 2-46/10 (виконавчій) виконавчого провадження у визначений законом спосіб і порядок і не примушення Відповідача поновити Позивача на роботі виконати обов'язкове для виконання Рішення від 01 лютого 2010 року, а також невиконання державним виконавцем судового рішення по справі 4-с-32/11. При цьому вдруге із формальним закінченням виконавчого провадження по негайному поновленню ОСОБА_1 на роботі без його фактичного здійснення; просив внести його заяву-повідомлення про вчинене правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Як зазначає ОСОБА_1, він час від часу справлявся про заходи, які застосовано у зв'язку з одержанням органами прокуратури його заяви-повідомлення, оскаржував дії посадових осіб - державних службовців, які зволікали рух справи за його заявою-повідомленням й були причетні до провадження за нею, але кінцевої відповіді станом на 11 серпня 2017 року не одержав, а при знайомстві з матеріалами справи 2-46/10 у рамках підготовки до іншої вищевказаної справи виявив, що, без повідомлення його про це, черговим державним виконавцем Тертичною В. В. 02 листопада 2016 року винесено чергову постанову про закінчення чергового виконавчого провадження за тим же виконавчим листом від 23 лютого 2010 року про все те ж негайне поновлення його на роботі на посадах завідувача кафедрою лінгвістики, доцента, заступника директора Харківського інституту ОСОБА_3 управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу), код ЄДРПОУ № 2561546 - знову без його виклику на місце виконання Рішення від 01 лютого 2010 року для поновлення його на роботі і фактичного допущення до виконання ним попередніх обов'язків за місцем їх виконання ним до його незаконного звільнення всупереч ст.20ч.2 Закону України Про виконавче провадження , п.8.2.3. Інструкції про проведення виконавчих дій, ухвалі Фрунзенського районного суду м. Харкова по справі 4-с-32/11, тобто без реального виконання Рішення від 01 лютого 2010 року у вказаній частині . Постанови про відкриття і закінчення втретє виконавчого провадження за тим же виконавчим листом від 23 лютого 2010 року, але тепер з іншим номером 48591062 ОСОБА_1 не одержував, а тому про це, останнє станом на 11 серпня 2017 року виконавче провадження у нього (крім виявленого ним 09 серпня 2017 року у матеріалах справи 2-46/10) немає ніякої інформації, оскільки ідентифікатор для доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, звідки він міг би її почерпнути, вказується у постанові про відкриття виконавчого провадження, яка мала була бути ОСОБА_1 направлена рекомендованою кореспонденцією, але не була направлена - останній таку не одержував. Викладене, на думку скаржника, є свідченням того, що поновлення ОСОБА_1 на роботі за Рішенням від 01 лютого 2010 року за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року про негайне поновлення ОСОБА_1 на роботі на вказаних посадах протягом періоду з моменту відкриття 02 березня 2010 року виконавчого провадження по виконанню цього рішення у примусовому порядку і по теперішній час - у вказаній частині місця не мало і не має і на теперішній час. Внаслідок зазначених дій і бездіяльності державних виконавців виконавче провадження по виконанню Рішення від 01 лютого 2010 року за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року про негайне поновлення ОСОБА_1 на роботі на посадах завідувача кафедрою лінгвістики, доцента, заступника директора Харківського інституту ОСОБА_3 управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу), всупереч ст.1 Закону України Про виконавче провадження , який діяв на час, коли було відкрито, здійснювалось і мало було бути реально здійсненим виконавче провадження за вказаним виконавчим листом від 23 лютого 2010 року і норм якого мали додержуватись державні виконавці, не стало завершальною стадією судового провадження по справі 2-46/10 у вказаній частині і станом на 11 серпня 2017 року. Заявник стверджує, що все вищевикладене підтверджується матеріалами справ 2-46/10, 4-с-32/11, 645/6842/15, окремі документи останніх двох є складовою частиною справи 2-46/10, оскільки сторона Заявника долучала їх до матеріалів справи 2-46/10 (весь 7-й том та частина 8-го) після ухвалення Рішення від 01 лютого 2010 року на виконання п.16.6.5. Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої ДСА України № 68 від 27.06.2006 року, та у судовому провадженні № 4-с/645/39/17.
У судове засідання ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з'явились, про день та час слухання справи повідомлялись своєчасно та належним чином. Через канцелярію суду представник ОСОБА_4 надала заяву, якою просила слухати справу за їх відсутності.
Також на підтвердження викладеного ОСОБА_1 надав докази, у тому числі Інформацію про виконавче провадження 17770531 за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року, роздруковану із ЄДРВП 22.11.2015 року, тобто після відкриття 25.08.2015 року вдруге виконавчого провадження за цим же виконавчим листом від 23 лютого 2010 року про те ж саме негайне поновлення на роботі ОСОБА_1, за Рішенням від 01 лютого 2010 року вперше, але іншим номером. Крім того, ОСОБА_1 надано докази повідомлення виконавчої служби про існування судового провадження, пов'язаного із виконавчим провадженням про поновлення ОСОБА_1 на роботі за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року.
Заінтересовані особи державні виконавці Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства юстиції України (далі Голосіївський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві), приватне акціонерне товариство Вищий навчальний заклад ОСОБА_3 управління персоналом (далі скорочено ПрАТ ВНЗ МАУП ) про дати судових засідань регулярно повідомлялись належним чином (т.7 а.с.446, 447, 452, т.8а.с.2,12-15,19,32,37,41,50,59 і т.8 а.с.19-20,39,41,56,58) у судові засідання не з'явились, причини неявки у судові засідання суду не повідомили, документи на підтвердження поважності причин відсутності у судових засіданнях не надали.
Проте суд виходить з того, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком осіб, яким особи розпоряджаються на власний розсуд.
На виконання ухвали суду від 14 серпня 2017 року документи Голосіївський РВ ДВС України м. Київ ГТУЮ у м. Києві, суду у повному обсязі не надав, пославшись на знищення документів виконавчого провадження за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року, згідно з пунктом 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2275/5 від 25.12.2008 року.
Інші витребувані судом документи виконавчого провадження за інформацією керівника Голосіївського РВ ДВС України м. Київ ГТУЮ у м. Києві А.М. Зайця - відсутні в архіві виконавчої служби у зв'язку з їх втратою (т.8 а.с. 61-62).
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ст.2 ч.1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, свобод та інтересів, а відповідно до прецендентної практики Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.
Одним із головних завдань виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.
Нездійснення посадовою особою (державним виконавцем) своїх обов'язків, покладених на неї законом, не повинно будь-яким чином призводити до порушення чи обмеження прав суб'єктів права на оскарження її незаконних дій.
Так, 11 серпня 2015 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 звернулись до суду із зазначеною скаргою, у якій зазначили, що її подано у зв'язку з виявленням ними 08 серпня 2017 року, при підготовці до судового засідання по іншій справі, у матеріалах справи 2-46/10 у Фрунзенському районному суді міста Харкова (далі справа 2-46/10) постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року по виконанню рішення по справі 2-46/10 про негайне поновлення позивача, стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_1 на роботі.
Заявник стверджував, що рішення по справі 2-46/10 про негайне поновлення ОСОБА_1 на роботі не виконане і станом на дату подання скарги 11 серпня 2017 року, дії і бездіяльність державних виконавців у зв'язку з його невиконанням ними було оскаржено у судовому порядку, результатом цього оскарження було постановлення ухвали Фрунзенського районного суду по справі 4-с-32/11 від 30 листопада 2011 року, якою зобов'язано державного виконавця виконати судове рішення у частині поновлення ОСОБА_1 на роботі виключно за участю і у присутності державного виконавця, але, на день звернення до суду зі скаргою рішення суду не виконане.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ухвали Фрунзенського районного суду по справі 4-с-32/11 від 30 листопада 2011 року було скасовано постанову від 13.05.2010 року про закінчення відкритого 02 березня 2010 року за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року виконавчого провадження 17770531 про негайне поновлення ОСОБА_1 на роботі (т.8а.с.64-67), виконавче провадження 17770531 було відновлено і знову закінчене 04.11.2013 року (т.7 а.с.389,390, 432зв.) без виклику на місце здійснення виконавчих дій ОСОБА_1, тобто без виконання виконавчого провадження 17770531. Оскільки ОСОБА_1 постанова про закінчення виконавчого провадження направлена не була, він, після отримання інформації з ЄДРВП оскаржив дії державного виконавця до правоохоронних органів.
Матеріали справи містять постанову від 02 листопада 2016 року про закриття виконавчого провадження за тим же самим виконавчим листом від 23 лютого 2010 року (т.8а.с. 65,67,73), але з іншим номером виконавчого провадження і з іншою датою виконання.
Суду не надано доказів про виклик ОСОБА_1 на місце здійснення державним виконавцем виконавчих дій по поновленню його на роботі перед винесенням 02 листопада 2016 року постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року у присутності та за участю державного виконавця. Також відсутні докази направлення йому постанови про відкриття виконавчого провадження із новим його номером, що є порушенням прав ОСОБА_1 та як наслідок неможливість останнього оскаржити цю постанову.
Таким чином, всі виконавчі провадження по виконанню Рішення від 01 лютого 2010 року за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року про негайне поновлення ОСОБА_1 на роботі не було здійснено державними виконавцями при виконанні цього рішення у примусовому порядку у визначений Законом України Про виконавче провадження спосіб і порядок, поновлення на роботі ОСОБА_1 не відбулось.
Суд критично ставиться до доводів заінтересованої особи Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про знищення виконавчого провадження 17770531 із посиланням на трирічний строк його зберігання, встановлений абзацом першим пункту 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2275/5 від 25.12.2008 року (далі Порядок 2275/5) , оскільки абзацом другим пункту 9.9. Порядку 2275/5 зазначено, що обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством. Отже оскільки виконавче провадження 17770531 закінчено 04.11.2013 року, що відомо виконавчій службі і на що вона посилається (т.8а.с.67), трирічний строк його зберігання відраховується з 01 січня 2014 року і закінчується 31 грудня 2016 року, тому раніше цієї дати знищеним виконавче провадження 17770531 не є таким, що відповідає вимогам Закону.
Таким чином станом на 25.08.2015 року, тобто на дату відкриття нового виконавчого провадження по виконанню Рішення від 01 лютого 2010 року про негайне поновлення ОСОБА_1 на роботі за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року, оскільки не сплинув строк зберігання виконавчого провадження 17770531, могло мати місце лише скасування постанови про закінчення виконавчого провадження 17770531 від 04.11.2013 року і відновлення виконавчого провадження 17770531 , а не відкриття нового виконавчого провадження з іншим номером 48591062 про те ж саме виконання Рішення від 01 лютого 2010 року про негайне поновлення ОСОБА_1 на роботі за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року .
Крім того абзацом третім пункту 9.9. Порядку 2275/5 зазначено, що у тому разі, коли органу державної виконавчої служби повідомлено про проведення слідчих дій або розгляд у суді справи, до якої можуть бути залучені документи виконавчого провадження, або про направлення заяви до Європейського суду з прав людини щодо оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та інших посадових осіб органу державної виконавчої служби по виконанню рішення суду чи іншого органу (посадової особи) або відмови у здійсненні передбачених Законом дій, виконавче провадження, яке було передано на зберігання, підлягає поверненню державному виконавцю та може бути знищено лише після прийняття рішення по відповідній справі
Фрунзенським районним судом м. Харкова по справі 645/6842/15 багаторазово направлялись Голосіївському РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві ухвали, судові повістки, запити з витребуванням документів, пов'язані із виконавчим провадженням про поновлення ОСОБА_1 на роботі, тобто виконавчій службі було відомо про розгляд у суді справи , до якої можуть бути залучені документи виконавчого провадження, а тому державний виконавець не мав правової підстави для знищення вищевказаного виконавчого провадження.
Також, пунктом 9.10. Порядку 2275/5 зазначено, що завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Таким чином, завершене у 2013 році виконавче провадження 17770531 могло бути включеним в акт, що був складений не раніше 1 січня 2017 року.
Крім того для проведення знищення виконавчих проваджень в органі державної виконавчої служби створюється комісія, склад якої затверджується на підставі відповідного організаційно-розпорядчого документа керівника органу державної виконавчої служби (пункт 9.12. Порядку 2275/5); копія відповідного розпорядчого документа керівника органу державної виконавчої служби щодо призначення складу комісії та акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення вміщуються в номенклатурну справу "Документи щодо знищення виконавчих проваджень (пункт 9.14. Порядку 2275/5).
Зазначені документи підлягають оперативному зберіганню в межах установленого строку в органах державної виконавчої служби, після чого передаються в архів органу юстиції для організації їх подальшого знищення (пункт 9.15. Порядку 2275/5).
Голосіївський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві не надав суду доказів знищення ВП 1777053, оригіналів цих доказів для огляду в суді та належно засвідчених копій для долучення до матеріалів справи.
Зважуючи на все вищевикладене, на підставі cт. 84 ч.10 ЦПК України визнає факт неповажності причин неподання Голосіївським РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, всіх витребуваних судом доказів, неправомірність закінчення державними виконавцями цього відділу виконавчої служби 04.11.2013 року виконавчого провадження 17770531 без його закінчення у визначений ст.20 ч.2 Закону України Про виконавче провадження , п.8.2.3. Інструкції про проведення виконавчих дій № 74/5 від 15.12.1999 року (що діяли на той час), ухвалою Фрунзенського районного суду по справі 4-с-32/11 спосіб і порядок, без виклику ОСОБА_1 для цього, без присутності і участі при цьому державного виконавця; неправомірність відкриття за вказаних обставин 25.08.2015 державним виконавцем виконавчого провадження 48591062, оскільки останній усвідомлював, за наявність і станом на 22.11.2015 року у ЄДРВП інформації про виконавче провадження 17770531, що відкривати його ще раз за іншим номером неправомірно - воно могло бути лише відновленим при скасуванні попередньої постанови про його закінчення.
Таким чином, нездійсненняу визначений Законом України Про виконавче провадження спосіб і порядок виконавче провадження не стало завершальною стадією судового провадження по виконанню рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова по справі 2-46/10 у частині негайного поновлення Заявника/Позивача/Стягувача ОСОБА_1 на роботі на посадах завідувача кафедрою лінгвістики, доцента, заступника директора Харківського інституту ОСОБА_3 управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу, і тому Рішення від 01 лютого 2010 року залишається невиконаним, ОСОБА_1 на роботі не поновлений протягом майже восьми років.
Також суд зазначає, що вимоги заявника щодо зобов'язання уповноважених осіб Голосіївським РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві скасувати постанови про закінчення виконачого провадження не входить до компетенції суду, оскільки суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом Про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, у тому числі щодо зобов'язання винесення або скасування постанови державного виконавця.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 41,74, п.7 розділу ХІІІ Закону України Про виконавче провадження , ст. ст. 2-5,10,18, 76-81,89, 259-261, 263-265, 268, 447 - 453 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Скаргу задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанов про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року по виконанню рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова по справі 2-46/10 у частині негайного поновлення ОСОБА_1 на роботі на посадах завідувача кафедрою лінгвістики, доцента, заступника директора Харківського інституту ОСОБА_3 управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу),
Визнати постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року по виконанню рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова по справі 2-46/10 у частині негайного поновлення ОСОБА_1 на роботі на посадах завідувача кафедрою лінгвістики, доцента, заступника директора Харківського інституту ОСОБА_3 управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу)від 02.11.2016 року - неправомірною та зобов'язати начальника Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві поновити порушене право ОСОБА_1;
Визнати дії державного виконавця по винесенню постанов про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року по виконанню рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова по справі 2-46/10 у частині негайного поновлення ОСОБА_1 на роботі на посадах завідувача кафедрою лінгвістики, доцента, заступника директора Харківського інституту ОСОБА_3 управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) від 04.11.2013 року й відкриття його постановою від 25.08.2015 року - неправомірними та зобов'язати начальника Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві поновити порушене право ОСОБА_1;
Визнати бездіяльність державного виконавця щодо виконавчого провадження за виконавчим листом від 23 лютого 2010 року по виконанню у примусовому порядку рішення Фрунзенського районного суду міста Харкова по справі 2-46/10 у частині негайного поновлення ОСОБА_1 на роботі на посадах завідувача кафедрою лінгвістики, доцента, заступника директора Харківського інституту ОСОБА_3 управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу), - неправомірною.
В іншій частині відмовити.
У десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали повідомити Фрунзенський районний суд міста Харкова про її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Суд | Фрунзенський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2017 |
Оприлюднено | 10.01.2018 |
Номер документу | 71455474 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Фрунзенський районний суд м.Харкова
Сілантьєва Е. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні