Ухвала

від 04.01.2018 по справі 808/1298/17

ВЕРХОВНИЙ СУД

ВЕРХОВНИЙ СУД УХВАЛА 04.01.2018           Київ           К/9901/3939/17808/1298/17   Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої  Л.І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.08.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 у справі за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю НВО «Південенерго груп» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, В С Т А Н О В И В: Головне управління ДФС у Харківській області 14.12.2017 подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.08.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017. Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017. Законом України від 03.10.2017 №  2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддею-доповідачем у справі визначено суддю Верховного Суду Бившеву Л.І. Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Перевіряючи те, чи подано касаційну скаргу з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України, суддя зважає на таке. Згідно з частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Всупереч зазначеним вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник до касаційної скарги не додав документа про сплату судового збору. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. У статті 5 цього Закону також встановлено перелік суб'єктів, які звільнені від сплати судового збору, серед яких органи Державної фіскальної служби відсутні. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції відкрив провадження в адміністративній справі №  808/1298/17 за позовом, поданим з додержанням вимог закону, 19.05.2017. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII розмір прожиткового мінімуму на 01.01.2017 становив 1600 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 вказаного Закону (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява має немайновий характер. Таким чином, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, становить 1600 грн, а ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 1920 грн (1600 грн х 120 %). Згідно з частиною четвертою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження. Додана скаржником до касаційної скарги копія довіреності не є належним чином оформленим документом про повноваження особи, оскільки засвідчена особою, повноваження якої на вчинення таких дій не підтверджені. Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №  2147-VII) до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з положенням частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) суддя, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених законом, дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків, протягом якого скаржник повинен надати/надіслати суду касаційної інстанції: документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі; оригінал або копію довіреності, оформленої належним чином та засвідченої особою, яка має на це повноваження. Керуючись статтею 332, підпунктом 12 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без руху. Встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                          Л.І. Бившева