Ухвала

від 05.01.2018 по справі 546/292/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

5 січня 2018 р.

м. Київ

Справа № 546/292/17

Провадження № 51-107 впс 18

Верховний Суд колегією суддів першої палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувшив судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, про направлення кримінального провадження № 12017170310000023 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

в с т а н о в и в:

3 квітня 2017 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017170310000023 щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про направлення кримінального провадження № 12017170310000023 до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області для об`єднання в одне провадження з іншим кримінальним провадженням за його обвинуваченням за ч. 2 ст. 389 КК України, яке перебуває у провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Зазначене клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 суддя Решетилівського районного суду Полтавської області ухвалою від 8 грудня 2017 року задовольнив та направив кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 до Апеляційного суду Полтавської області для вирішення питання щодо звернення з поданням до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з приводу направлення кримінального провадження до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 22 грудня 2017 року за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_4 кримінальне провадження щодо нього направлено до Верховного Суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з Решетилівського районного суду Полтавської області до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, тобто з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

У клопотанні обвинувачений ОСОБА_4 просить передати кримінальне провадження на розгляд іншого суду за місцем його проживання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області та об`єднати в одне провадження з іншим кримінальним провадженням за його обвинуваченням за ч. 2 ст. 389 КК України, яке перебуває у провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Вважає, що направлення кримінального провадження з одного суду до іншого забезпечить оперативність та ефективність кримінального провадження щодо нього.

Учасникам судового провадження було повідомлено про час та місце розгляду клопотання, проте в судове засідання вони не з`явилися, що неперешкоджає його розгляду. Заперечень та клопотань про відкладення дати розгляду клопотання не надійшло.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у клопотанні доводи та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Територіальна підсудність це різновид підсудності, за допомогою якої визначають, у суді якої адміністративно-територіальної одиниці буде здійснюватися розгляд по суті кримінального провадження щодо конкретного кримінального правопорушення.

За загальним правилом визначення територіальної підсудності, кримінальне провадження здійснюється в тому суді, в межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Тобто основною юридичною ознакою для визначення територіальної підсудності є місце вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України належить до обставин, що підлягають доказуванню у кожному кримінальному провадженні. Причому «місце вчинення кримінального правопорушення» в контексті ч. 1 ст. 32 КПК України розглядається лише як ознака, що дозволяє визначити підсудність кримінального провадження, це одиниця адміністративно-територіального поділу, на підставі якої побудована судова система в цілому.

Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12017170310000023, ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна, вчиненого на території міста Решетилівка Полтавської області, тобто в межах юрисдикції Решетилівського районного суду Полтавської області.

Після завершення досудового розслідування обвинувальний акту кримінальному провадженні № 12017170310000023 щодо ОСОБА_4 надійшов доРешетилівського районного суду Полтавської області.

У ч. 1 ст.34 КПКУкраїни передбачено перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду.

Так, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

Крім зазначених вище обставин, які є підставами для обов`язкового направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, у ч. 1 ст. 34 КПК України визначені дискреційні підстави для зміни підсудності. А саме, до почату судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).

Однак, у клопотанні обвинуваченим ОСОБА_4 не наведено обґрунтованих доводів щодо необхідності направлення кримінального провадження за його обвинуваченням до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, які могли б слугувати підставою для визнання їх винятковими та з яких вбачалась би неможливість забезпечити виконання завдань цього провадження Решетилівським районним судом Полтавської області.

З наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що місцезнаходження потерпілого юридичної особи ТОВ «Східно-Українська аграрна компанія» с. Докучаєвське Харківського району Харківської області, а його представник ОСОБА_5 проживає в м. Харкові; два свідка мешкають у місті Решетилівка Полтавської області, а інші два у Новомосковському районі Дніпропетровської області.

Отже, доводи клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про необхідність передачі кримінального провадження на розгляд до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за місцем його проживання (м. Новомосковськ Дніпропетровської області) не можуть вважатися відповідно до положень ч. 1 ст. 34 КПК України винятковими підставами для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, оскільки про явну доцільність у передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду для забезпечення мети оперативності та ефективності кримінального провадження вони не свідчать.

Крім того, як вбачається зі змісту клопотання, обвинувачений ОСОБА_4 , викладаючи прохання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, фактично просить об`єднати матеріали кримінальних проваджень щодо нього, які знаходяться у провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області та Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Проте зазначена обставина не відноситься до переліку підстав, передбачених ст. 34 КПК України, за наявності яких кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, а порядок вирішення цього питання регламентовано нормами ст. ст. 217 і 334 КПК України.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з ч. 3 ст. 34 КПК України приводами для вирішення колегією суддів Верховного Суду питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого є: 1) подання суду апеляційної інстанції; 2) клопотання сторін чи потерпілого.

Зазначених вимог закону судом апеляційної інстанції не дотримано, оскільки Апеляційний суд Полтавської області ініціював питання про передачу зазначеного кримінального провадження на розгляд іншого суду не поданням, а ухвалою від 22 грудня 2017 року.

За таких обставин, враховуючи зміст положень статей 32, 34 КПКУкраїни, доводи клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 не можна визнати прийнятними. Підстав для направлення зазначеного кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів у зв`язку з наявністю виняткових обставин немає,а інших випадків, визначених ст. 34 КПК України, не встановлено.

Оскільки клопотання не підлягає задоволенню, кримінальне провадження № 12017170310000023 слід повернути до Решетилівського районного суду Полтавської області для його розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 32, 34 Кримінального процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в:

клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про направлення кримінального провадження № 12017170310000023 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, з Решетилівського районного суду Полтавської області до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3