Ухвала

від 10.01.2018 по справі 924/75/16

ВЕРХОВНИЙ СУД

Верховний

Суд

УХВАЛА

10 січня 2018 року

м. Київ

справа № 924/75/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Альянс" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 07.11.2017 у складі (головуючий суддя Рогач Л.І., судді Алєєва І.В., Дроботова Т.Б.)

за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави

до Хмельницької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Альянс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна Державна інспекція сільського господарства в Хмельницькій області; Департамент екології та природних ресурсів в Хмельницькій області; Хмельницька обласна рада; Комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста Виконавчого комітету Хмельницької міської ради; Комунальне підприємство проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню

про визнання недійсним та скасування рішення сесії міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.02.2017 (суддя Шпак В.О.) у позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 (судді: Огороднік К.М. - головуючий, Демидюк О.О, Крейбух О.Г.) рішення місцевого господарського суду скасовано, і прийнято нове, яким позов задоволено, визнано недійсним рішення сесії Хмельницької міської ради № 56 від 28.08.2013 в частині затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд-Альянс" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1200 кв. м по вул. Володимирській, 58/2 та передачі її в оренду, визнано недійсним договір оренди від 04.12.2013 № 252-01-2013/3677149, укладений Хмельницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Альянс", з припиненням зобов'язань на майбутнє, розподілено судові витрати.

07.11.2017 постановою Вищого господарського суду України (судді: Рогач Л.І. - головуючий, Алєєва І.В, Дроботова Т.Б.) касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Альянс" залишено без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07. 2017 - без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Альянс" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанов Рівненського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 та Вищого господарського суду України від 07.11.2017, в якій заявник просить скасувати рішення судів касаційної та апеляційної інстанцій, і залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 03.02.2016 у справі № 911/1707/15, від 22.11.2016 у справі № 924/75/16, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме, статті 33 Закону України "Про оренду землі", статті 764 Цивільного кодексу України.

Оскільки 15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України, на підставі підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 №2447-VІІІ, справа № 924/75/16 Господарського суду Хмельницької області була передана Верховним Судом України до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка зареєстрована останнім 26.12.2017 за вхідним номером 101/2017.

За приписами пункту 1 пункту 1Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 №2447-VІІІ, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Відтак, розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Альянс" на постанову Вищого господарського суду України від 07.11.2017 здійснюється Касаційним господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла до 15.12.2017.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 07.11.2017 у справі №924/75/16, на яку подана заява про перегляд, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсним рішення сесії Хмельницької міської ради № 56 від 28.08.2013 в частині: затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд-Альянс" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1200 кв. м по вул. Володимирській, 58/2 та передачі її в оренду; визнання недійсним договору оренди від 04.12.2013 № 252-01-2013/3677149, укладеного Хмельницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Альянс", з припиненням зобов'язань на майбутнє. Даного висновку суд касаційної інстанції дійшов, на підставі статей 21, 203, 215, 792 Цивільного кодексу України, статей 31, 33 Закону України "Про оренду землі", пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 134 Земельного кодексу України, виходячи із встановлених апеляційною інстанцією обставин справи про те, що матеріалами справи спростовано передачу земельної ділянки за спірним договором в межах продовження попередніх орендних правовідносин сторін в порядку пролонгації договору, як і знаходження на цій ділянці нерухомого майна, що зумовлює обов'язковість передачі земельної ділянки в оренду відповідачу-2 саме на конкурентних засадах відповідно до положень статті 134 Земельного кодексу України, а оскільки договір оренди від 16.01.2006 припинив свою дію, докази його пролонгації у порядку, чинному на час закінчення строку дії договору, відсутні, а поновлення договору, який припинив свою дію, є неможливим, чим спростовуються доводи відповідача-2 про наявність підстав для поновлення договору оренди, що виключає можливість застосування статті 33 Закону України Про оренду землі", приписами якої урегульовано відносини щодо поновлення договору оренди.

Водночас у постанові від 03.02.2016 у справі №911/1707/05, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Київській області з огляду на те, що орендар звернувся з листом до орендодавця про продовження терміну дії договору до спливу строку його дії та продовжив користуватися землею після закінчення строку дії договору за відсутності заперечень на це орендодавця, разом з тим було прийнято рішення про надання спірних земельних ділянок іншому землекористувачу. Таким чином підстави позову, а саме визнання незаконними та скасування наказів Держземагенства, є відмінними від таких підстав, зазначених у справі про допуск якої подано заяву, а саме - визнання недійсним та скасування рішення сесії міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Також відмінним у даних справах є і матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних підстав позову та різного матеріально - правового регулювання спірних правовідносин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Крім того, постановою від 22.11.2016 у справі №924/75/16, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції скасував судові рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд вказавши у своїй постанові на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Разом з тим за приписами пункту 1 частини першої статті 111 16 ГПК заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Однак у справі, на яку посилається заявник як підставу для допуску, рішення по суті спору не прийнято, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Оскільки прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

Таким чином відсутня така ознака, передбачена вказаною нормою, як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а необхідність з'ясування обставин, що мають значення для справи не є неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 №2447-VІІІ, статтями 86, 111-20, 111-21 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017),

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Гранд-Альянс у допуску справи №924/75/16 до провадження Верховного Суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

3. Ухвала є остаточною.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов