Ухвала

від 09.01.2018 по справі 808/108/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

09 січня 2018 рокуСправа № 808/108/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Атестаційної комісії №20 ГУПН, третя особа: Запорізька обласна профспілкова організація атестованих працівників органів внутрішніх справ України, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2018 ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (відповідач 1), Атестаційної комісії №20 ГУПН (відповідач 2), третя особа: Запорізька обласна профспілкова організація атестованих працівників органів внутрішніх справ України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2, що оформлене протоколом №26 від 28.12.2017, прийняте стосовно позивача про те, що він не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню з служби в поліції через службову невідповідність.

Разом із позовною заявою позивачем надано заяву про забезпечення позову. Позивач просить до набрання законної сили рішенням суду по справі зупинити дію рішення відповідача 2, що оформлене протоколом №26 від 28.12.2017, прийняте стосовно позивача про те, що він не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню з служби в поліції через службову невідповідність.

На обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що оскаржуване рішення є підставою для звільнення позивача. Вказує, що невжиття таких заходів призведе до звільнення позивача зі служби та призначення на його посаду іншої особи. Таким чином, для відновлення прав позивача, у разі задоволення позову, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності 2 обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Так, за приписами пункту 15 Розділу ІV Порядок організації, підготовки, проведення атестування Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015, атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, згідно із пунктом 28 вказаної Інструкції керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

З аналізу даних норм вбачається, що рішення атестаційної комісії про невідповідність поліцейського займаній посаді та необхідність звільнення через службову невідповідність, прийняте за результатами атестації поліцейського, є обов'язковим для виконання відповідним керівником та через 15 днів з дня підписання має наслідком звільнення поліцейського зі служби в поліції.

Тобто, за своєю правовою природою висновки атестаційної комісії є актом індивідуальної дії.

Ключовими ознаками індивідуального правового акту визначаються одноразовість його застосування та вичерпання дії фактом реалізації. Індивідуальний акт після його виконання породжує інші правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, в разі реалізації висновку атестаційної комісії щодо позивача шляхом прийняття відповідного рішення про його звільнення, даний висновок вичерпає свою дію фактом його реалізації, а тому надання у подальшому судом оцінки такому акту та його можливе скасування не забезпечить реального захисту порушених прав, а позивач, в разі незгоди зі звільненням, буде вимушений ініціювати інше провадження щодо оскарження наказу про звільнення, щодо потребує значних зусиль та часу і може призвести до додаткових витрат.

Оскільки предметом спору є саме визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії, та того факту, що заявником наведені обґрунтовані підстави того, що в разі невжиття заходів щодо забезпечення адміністративного позову для відновлення його прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, то клопотання є обґрунтованим.

Суд також погоджується із доводами клопотання позивача та вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову можливе настання негативних наслідків, що полягають у звільненні позивача зі служби у поліції, для виправлення яких йому буде необхідно докласти значних зусиль.

Заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Ураховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що належним способом забезпечення позову в даному випадку є зупинення дії оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, а тому клопотання позивача підлягає задоволенню.

Відповідно ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст. ст. 150, 151,154 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Атестаційної комісії №20 ГУПН, третя особа: Запорізька обласна профспілкова організація атестованих працівників органів внутрішніх справ України, про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Зупинити дію рішення Атестаційної комісії №20 ГУПН в Запорізькій області, що оформлене протоколом №26 від 28.12.2017, прийняте стосовно позивача про те, що він не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.

Суддя Ю.В.Калашник