Постанова

від 19.07.2018 по справі 808/108/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2018 рокусправа № 808/108/18 (суддя Калашник Ю.В., м. Запоріжжя)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючиого-судді-доповідача Чередниченко В.Є.

судді: Іванов С.М., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 808/108/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Атестаційної комісії №20 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: Запорізька обласна профспілкова організація атестованих працівників органів внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 3 січня 2018 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач-1), Атестаційної комісії №20 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач-2), третя особа: Запорізька обласна профспілкова організація атестованих працівників органів внутрішніх справ України, згідно з яким просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2, що оформлене протоколом №26 від 28.12.2017, прийняте стосовно позивача про те, що він не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішення відповідача-2, що оформлене протоколом №26 від 28.12.2017, прийняте стосовно позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року, у справі незначної складності, адміністративний позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачами не доведена правомірність оскаржуваного рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач-1 оскаржив його до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі посилається на незастосування судом першої інстанції пп.4 ч.2 ст. 61 Закону України Про Національну поліцію якою встановлено, що не може бути поліцейським особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав.

Зазначає, що атестування позивача проводилось для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову недбалість.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, третя особа зазначаючи про її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача-1, яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснення позивача та його представника, представника третьої особи які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 18.09.2016 за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 під час конфліктної ситуації, яка мала місце 17.09.2016 прокуратурою Запорізької області у кримінальному провадженні №12016080130004567 проводилось досудове розслідування. 26.04.2017 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області, у зв'язку із заявою потерпілого ОСОБА_3 про відмову від обвинувачення стосовно ОСОБА_2 винесена ухвала про закриття кримінального провадження №12016080130004567 (справа №310/192/17).

За результатами службового розслідування, наказом ГУНП в Запорізькій області №3403 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення службової дисципліни, на ОСОБА_2 накладене дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ (а.с.78-81).

За результатом розгляду Листа-клопотання начальника Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області щодо вирішення питання про скасування наказу ГУНП в Запорізькій області №3403 від 03.11.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" тимчасово виконуючим обов'язки начальника ГУНП в Запорізькій області 17.11.2017 видано наказ №3591 "Про скасування наказу ГУНП в Запорізькій області від 03.11.2017 №3403", згідно з яким: наказ ГУНП в Запорізькій області №3403 від 03.11.2017 скасовано; Управлінню кадрового забезпечення наказано організувати проведення атестування ОСОБА_2 відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.30-31, 131-132).

Наказом начальника ГУНП в Запорізькій області Національної поліції України №3724 від 01.12.2017, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, успішності виконання службових завдань за посадами, відповідно до ст.57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимог "Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських", затвердженої наказом МВС України від 17.11.2015 №1465 наказано: " 1. Провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на підставах, передбачених частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" …" (а.с.22-23).

Згідно з списком працівників ГУНП в Запорізькій області, атестаційного листа, протоколу засідання Атестаційної комісії №20 ГУ Національної поліції в Запорізькій області №25 від 21.12.2017 та №26 від 28.12.2017 позивач пройшов тестування, за результатами якого отримав за тестом на загальні здібності та навички - 45 балів з 60, та за тестом на знання законодавчої бази - 35 балів з 60. (а.с.24, 25-29; 133-140). Після проведення тестування, позивача запрошено на співбесіду, яка проведена 28.12.2017. Під час проведення співбесіди атестаційною комісією вивчалися зібрані на ОСОБА_2 документи та ставилися питання з метою врахування критеріїв, зазначених у п.16 розділу ІV "Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських". При атестуванні ОСОБА_2 вивчались: атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список (форми №1), інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади", інформацію з відкритих джерел. Позивачу ставились питання щодо обставин за яких порушено кримінальне провадження та що привело до його закриття.

За результатами проведеної співбесіди атестаційною комісією прийняте рішення за розподілом голосів (за - 3, проти - 1), що ОСОБА_2 "займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність" та прийнято рішення, передбачене пп.4 п.15 розділу ІV "Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських" яке відповідачем-2 вмотивоване тим, що за приписами п.4 ст.61 Закону України "Про Національну поліцію" не може бути поліцейськими особа, щодо якої припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав, а відтак, ОСОБА_2 не може обіймати будь-яку посаду в поліції.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача-2 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача-2 прийнято протиправно, оскільки відповідачами не доведено, що позивач не відповідає вимогам до поліцейських, визначених Законом України Про Національну поліцію .

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону України "Про Національну поліцію" на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою.

Частиною другою цієї статті передбачено, що вимоги щодо рівня фізичної підготовки для поліцейських та кандидатів, які вступають на службу в поліції, затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Відповідно до частини 3 статті 49 Закону України "Про Національну поліцію", незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров'я на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, а також особи які: 1) відмовляються від взяття на себе зобов'язань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом; 2) особи, які звільнені або мали бути звільнені з посад на підставі Закону України "Про очищення влади".

При цьому частиною 2 статті 61 Закону України "Про Національну поліцію" також визначено, що не може бути поліцейським: 1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою; 2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку; 3) особа, яка має непогашену або незняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої; 4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав; 5) особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією; 6) особа, яка відмовляється від процедури спеціальної перевірки під час прийняття на службу в поліції або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обов'язків потрібен такий допуск; 7) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; 8) особа, яка втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або особа без громадянства; 9) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.

Таким чином, зазначеними нормами права визначено вичерпний перелік підстав та випадків за наявності яких особа не може бути прийнята на службу в поліції та бути поліцейським.

Згідно з рішенням відповідача-2 оформленого протоколом № 26 від 28.12.2017 року, члени атестаційної комісії під час проведення атестації позивача зробили висновок, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 закрито з нереабілітуючих підстав, що є підставою для його звільнення.

Проте, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що приймаючи оспорюване рішення, атестаційна комісія №20 ГУ Національної поліції в Запорізькій області не врахувала, що Закон України "Про Національну поліцію", та інші нормативно-правові акти не визначають переліку "реабілітуючих" чи "нереабілітуючих" підстав.

Крім того, згідно з ухвалою Бердянського міськрайонного суду кримінальне провадження відносно позивача закрито у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення тобто з незалежних від позивача причин. Отже питання наявності вини позивача у скоєні протиправного діяння у суді не вирішувалось незалежно від волі позивача.

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку відносно того, що відповідачами не доведено, що позивач не відповідає вимогам до поліцейських, визначеним Законом України "Про Національну поліцію".

Крім того, надаючи правову оцінку підставам та процедурі атестування ОСОБА_2 суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

При цьому, ч. 2 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Проте судом встановлено, що зазначена невідповідність не встановлена законним способом.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при проведенні атестації ОСОБА_2 відповідачем-1 було порушено приписи ч. 2, ч. 4 ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Також, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що прийняте протоколом №26 від 28.12.2017 рішення не містить оцінки обставин, передбачених п.16 розділу ІV "Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських", та факту не відповідності поліцейського вимогам, які пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді.

Відтак, Відповідачем-2 не додержано вимог п.16 розділу ІV "Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських", не враховані всі критерії та вимоги, що пред'являються до позивача як до особи, яка перебуває на відповідній посаді.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідач зазначеного обов'язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року у справі № 808/108/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 19 липня 2018 року.

Повне судове рішення складено 23 липня 2018 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко