Ухвала

від 11.01.2018 по справі 808/4192/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

11 січня 2018 рокуСправа № 808/4192/17м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді КалашникЮ.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожградтранс» про забезпечення позову у адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожградтранс» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорожградтранс» (позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 22.12.2017 №1243 «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензії ТОВ «Запоріжградтранс» серії АГ №504627 на підставі акту перевірки про відмову ліцензіата від проведення позапланової перевірки від 14.12.2017».

Ухвалою судді від 02.01.2018 провадження у справі відкрито та призначено підготовче засідання на 25.01.2018.

Разом із позовною заявою позивачем надано заяву про забезпечення позову. Позивач просить на час судового розгляду до набрання рішення суду по справі законної сили зупинити дію наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 22.12.2017 №1243 «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензії ТОВ «Запоріжградтранс» серії АГ №504627 на підставі акту перевірки про відмову ліцензіата від проведення позапланової перевірки від 14.12.2017» та заборонити Виконавчому комітету Запорізької міської ради як органу, з яким у позивача укладено договори на перевезення, відстороняти позивача від перевезення шляхом організації нових конкурсів на перевезення по маршрутах №№58, 75, 91, 45, 95, розривати з позивачем договори на перевезення по маршрутам №№ 58, 75, 91, 45, 95 та надавати право на перевезення по маршрутам №№58, 75, 91, 45, 95 стороннім або тимчасовим перевізникам до дати закінчення судового розгляду справи та набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 02.01.2018 у задоволенні заяви позивача відмовлено.

11.01.2018 позивач звернувся до суду із повторною заявою про забезпечення позову. Повторна заява подана із тих самих підстав, що і первинна, проте доповнена новими доказами та відомостями. Зокрема, позивач вказує, що існує очевидна небезпека того, що невжиття заходів забезпечення ускладнить та зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки на офіційному веб-сайті Запорізької міської ради (http://zp.gov.ua/uk/documents/item/26195) оприлюднений проект рішення міськвиконкому «Про розірвання договорів надання послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування №№45, 95, 58, 75, 91 (уточнено)».

Зі змісту вказаного проекту вбачається, що на підставі наказу відповідача від 22.12.2017 №1243 «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензії ТО«Запоріжградтранс» серії АГ №504627 на підставі акту перевірки про відмову ліцензіата від проведення позапланової перевірки від 14.12.2017», у зв'язку із анулюванням ліцензії позивача, міськвиконком може вирішити доручити управлінню з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради достроково, в односторонньому порядку до закінчення терміну дії, розірвати договори надання послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та інвестиційні договори із товариством з обмеженою відповідальністю «Запорожградтранс» та тимчасово призначити інших перевізників для обслуговування маршрутів, перевізником по яких був позивач.

Також позивач надав суду докази того, що оголошено конкурс на маршрутах №58,75, 91 із терміном подачі документів до 19.02.2018.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що підставою для можливого вчинення виконавчим комітетом Запорізької міської ради дій по розірванню із позивачем договорів на перевезення, проведення конкурсу з перевезення пасажирів на маршрутах, які обслуговувались позивачем є саме наказ відповідача від 22.12.2017 №1243 «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензії ТОВ «Запоріжградтранс» серії АГ №504627 на підставі акту перевірки про відмову ліцензіата від проведення позапланової перевірки від 14.12.2017».

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час подання позивачем повторної заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивачем надано докази, які свідчать, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З урахуванням викладеного, суд вважає що існують підстави для задоволення заяви позивача щодо зупинення дії наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 22.12.2017 №1243 «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензії ТО«Запоріжградтранс» серії АГ №504627 на підставі акту перевірки про відмову ліцензіата від проведення позапланової перевірки від 14.12.2017».

Оскільки суд дійшов висновку про зупинення дії наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 22.12.2017 №1243 «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензії ТОВ «Запоріжградтранс» серії АГ №504627 на підставі акту перевірки про відмову ліцензіата від проведення позапланової перевірки від 14.12.2017», то підстави для заборони Виконавчому комітету Запорізької міської ради на вчинення дій, про які просить позивач, у суду відсутні.

Оскільки саме оскаржуваний наказ, дія якого зупинена цією ухвалою, може бути підставою для вчинення Виконавчим комітетом Запорізької міської ради дій щодо відсторонення позивача від перевезення шляхом організації нових конкурсів на перевезення по маршрутах №№58, 75, 91, 45, 95, розірвання з позивачем договорів на перевезення по маршрутам №№ 58, 75, 91, 45, 95 та надання права на перевезення по маршрутам №№58, 75, 91, 45, 95 стороннім або тимчасовим перевізникам, то у цій частині заява позивача задоволенню не підлягає.

Відповідно ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Керуючись ст. ст. 150, 151,154 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Повторну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожградтранс» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Зупинити дію наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 22.12.2017 №1243 «Про прийняття рішення щодо анулювання ліцензії ТОВ «Запоріжградтранс» серії АГ №504627 на підставі акту перевірки про відмову ліцензіата від проведення позапланової перевірки від 14.12.2017».

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожградтранс» щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного шляхом заборони Виконавчому комітету Запорізької міської ради як органу, з яким у позивача укладено договори на перевезення, відстороняти позивача від перевезення шляхом організації нових конкурсів на перевезення по маршрутах №№58, 75, 91, 45, 95, розривати з позивачем договори на перевезення по маршрутам №№ 58, 75, 91, 45, 95 та надавати право на перевезення по маршрутам №№58, 75, 91, 45, 95 стороннім або тимчасовим перевізникам до дати закінчення судового розгляду справи та набрання судовим рішенням законної сили – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію даної ухвали направити позивачу, відповідачу та виконавчому комітету Запорізької міської ради.

Роз'яснити учасникам справи, що у відповідності до ч. 6 ст.157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.251, 256, 295 КАС України.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.251, 295 КАС України.

Суддя                                                                                Ю.В.Калашник