Рішення

від 10.01.2018 по справі 826/13870/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 січня 2018 року 16 год. 20 хв. № 826/13870/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Гран-Прі-1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2017 року № 0062091212, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Гран-Прі-1 (далі також - позивач, ТОВ Гран-Прі-1 ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.09.2017 року № 0062091212.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що застосування спірним податковим повідомлення-рішенням штрафних санкцій є безпідставними, оскільки помилкове сплата податку на прибуток на невірний рахунок не може бути підставою для відповідальності з урахуванням того, сплата податку до державного бюджету фактично відбулась.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що позивачем було сплачено самостійно узгоджену суму податку на прибуток на невірний рахунок, оскільки на момент сплати позивачу було відкрито облікову карту платника податку на прибуток приватних підприємств у зв'язку зі зміною складу учасників, що призвело до несвоєчасної сплати узгодженої суми податку на прибуток.

19 грудня 2017 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

На підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України 19 грудня 2017 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено наступне.

ГУ ДФС у м. Києві провела камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми (зобов'язання) по податку на прибуток ТОВ Гран-Прі-1 , за результатами якої складено Акт від 04 вересня 2017 року № 6650/26-15-12-12-12/25265337.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток в податковій декларації з податку на прибуток за 2016 рік в розмірі 143 331, 00 грн., граничний термін сплати - 11 березня 2017 року, дата сплати - 31 березня 2017 року, кількість днів затримки - 20.

28 вересня 2017 року ГУ ДФС у м. Києві на підставі Акта передвіки прийняла податкове повідомлення - рішення від 28 вересня 2017 року № 0062091212, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 20 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 143 250, 04 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % в сумі 14 325, 04 грн.

16 лютого 2017 року позивачем було подано електронну податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік (реєстраційний номер № 9270084485), що підтверджується квитанцією № 2 про прийняття податкової декларації від 16 лютого 2017 року.

В рядку № 19 декларації позивачем було визначено суму податку на прибуток за 2016 рік в сумі 143 331, 00 грн.

Згідно Протоколу Загальних зборів ТОВ Гран-Прі-1 від 01 березня 2017 року № 7 було прийнято рішення про вихід зі складу учасників нерезидента Акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю Федеріка Трейдінг Лімітед (юридична особа за законодавством Республіки Кіпр) та передано частку Товариству з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Ей.Бі.Ейч. (юридична особа за законодавством України).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наявного в матеріалах справи, державна реєстрація вказаних змін відбулась 03 березня 2017 року.

У зв'язку з втратою ТОВ Гран-Прі-1 статусу підприємства з іноземними інвестиціями відповідачем було заведено облікову картку на позивача, як платника податку на прибуток приватних підприємств.

Платіжним дорученням від 10 березня 2017 року № 60 позивач сплатив 143 331, 00 грн. податку на прибуток за 2016 рік на розрахунковий рахунок № 33117312700007.

Листом від 14 березня 2017 року № 04/2017 позивач просив перенести кошти, сплачені платіжним дорученням від 10 березня 2017 року № 60, на вірний рахунок № 33111318700007 у зв'язку заведенням на позивача облікової картки як платника податку приватних підприємств.

Згідно витягу з інтегрованої картки платника податку на прибуток приватних підприємств, наявної в матеріалах справи, сплата податку на прибуток в розмірі 143 331, 00 грн. була зарахована лише 31 березня 2017 року у зв'язку з перерахуванням з одного бюджетного рахунку на інший.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - ПК України) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу п. 137.4 ст. 137 ПК України за загальним правилом податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно з підпунктом 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

З огляду на викладені норми та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позивач з дотриманням граничних строків сплатив 10 березня 2017 року самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 143 331, 00 грн.

на невірний рахунок, яка була перерахована на вірний рахунок 31 березня 2017 року.

Відповідно до ч. 4 статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - БК України) податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Приписами ч. 5 ст. 45 БК України передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Аналіз норм БК України дає підстави для висновку, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Разом з тим, поняття єдиний казначейський рахунок закріплене в абзаці другому п. 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого Наказом Державного казначейства України 26 червня 2002 року № 122 (у редакції наказу Державного казначейства України від 30 листопада 2010 року № 449), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 року за № 594/5882, (далі - Положення ) та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Пунктом 2.1 Положення встановлено, що єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Зі змісту пунктів Положення слідує, що всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування коштів на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що сплата позивачем на невірний рахунок самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання без порушення строків не може бути підставою для застосування штрафу на підставі ст. 126 ПК України (відповідальність за порушення строків сплати податків), оскільки податок в будь-якому випадку був зарахований на єдиний казначейський рахунок, тобто сплачений до державного бюджету, що виключає склад правопорушення за ст. 126 ПК України.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку необхідність визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення - рішення.

На підставі ч. 1 ст. 139 ПК України суд присуджує на користь позивача понесені судові витрати.

Керуючись ст. 2, ст. 7, ст.ст. 72 - 77, ст. 139, ст. ст. 241 - 246, ст. 250, ст. 255, ст. 292 -ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гран-Прі-1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2017 року № 0062091212 Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гран-Прі-1 (ідентифікаційний код 25265337, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 15/4) судові витрати у розмірі 1 600, 00 грн. за рахунок бюджетний асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ідентифікаційний код 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень п. 15.5 ч. 1 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Суддя О.В. Дегтярьова