Постанова

від 19.09.2018 по справі 826/13870/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13870/17

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В.,Коротких А.Ю.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

представника позивача - Тарасун О.І.

представника відповідача - Івахненка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву товариства з обмеженою відповідальністю Гран-Прі-1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення правничої допомоги у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Гран-Прі-1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Гран-Прі-1 (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 вересня 2017 року № 0062091212.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2018 року, яке

залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року, позов задоволено.

09 липня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява Гран-Прі-1 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь ТОВ Гран-Прі-1 витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 19350 грн.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 та від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про безоплатну правову допомогу правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення.

Правова допомога згідно з положеннями Закону України Про безоплатну правову допомогу поділяється на первинну та вторинну.

Частиною другою статті 7 цього Закону передбачено, що первинна правова допомога включає такі види правових послуг:

1) надання правової інформації;

2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Згідно положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Колегія суддів зазначає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу наведених правових норм колегія суддів дійшла висновку, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Водночас, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Разом із тим, в судовому засіданні представник Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві просив суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на недоведеність та завищення цін встановлених за надання правничої допомоги.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/West Alliance Limited проти України , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі Ятрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

Як вбачається матеріалів справи, позивачем було подано для підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги такі документи:

- договір № 18/12/2017-01 від 18 грудня 2017 року;

- 1 та 3 третю сторінки додаткової угоди № 1 від 29 травня 2018 року;

- копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Тарасун О.І. та посвідчення адвоката;

- копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Тарасун В.Г. та посвідчення адвоката;

- копія посвідчення помічника адвоката Каменєвої Ю.О.

- Наказ №29/05/18-02 від 29.05.2018 року Про створення юридичної групи для ведення судової справи;

- Акт від 04.07.2018 року прийому-передачі наданих правових послуг ( правової допомоги) до Договору №18/12/17-01 про надання правової допомоги від 18.12.2017 року та додаткової угоди №1 від 29.05.2018 року;

- Звіт про надані послуги;

- рахунок-фактура №ДЮП 18/12/17-01/ДУ-01/01 від 04 липня 2018 року на суму 19350 грн.

- платіжне доручення №232 від 21.08.2018 року про оплату послуг на суму 19350 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що представниками позивача у суді першої та апеляційної інстанції були адвокати адвокатського об'єднання Протекції права Тарасун О.І. та Тарасун В.Г., а також помічник Каменєва Ю.О., повноваження яких підтверджуються відповідними документами наявними у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи та зміст наданих позивачем документів на підтвердження обґрунтованості та здійснення адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також враховуючи те, що адвокат Тарасун О.І. брала участь у справі, починаючи з першої інстанції, та не могла бути необізнаною про позицію відповідача, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими відповідач обґрунтовував свою позицію та інші обставини, суд апеляційної інстанції критично сприймає наданий позивачем розрахунок визначення вартості та обсягу отриманих ним юридичних послуг, оскільки вказані витрати є неспівмірними з ціною позову яка становить 14325,04 грн., до того ж останні є значно завищеними у порівнянні із середньою їх вартістю по Україні.

Так, середня заробітна плата по Україні за місяць становить 7377,00 грн. (за даними Держстату України), а середня заробітна плата у сфері юриспруденції 9583,00 грн. (за даними сайта (work.ua)).

Зокрема, колегія суддів вважає неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак, необґрунтованими вимоги про стягнення, зокрема витрат:

- у сумі 750 грн. необхідних для здійснення правового аналізу клопотання про розстрочення сплати судового збору та клопотання відповідача про відновлення процесуального строку, ухвал апеляційної інстанції від 15.02.2018 року та 11.05.2018 року, визначення процесуального права, що регулює правовідносини щодо поновлення процесуального строку та повторне подання апеляційної скарги;

- у сумі 1500 грн. необхідних для здійснення правового аналізу доводів та вимог повторної апеляційної скарги відповідача, оскаржуваного судового рішення, матеріалів справи, визначення матеріального та процесуального права, що регулює спірні правовідносини;

- у сумі 1500 грн. необхідних для аналізу судової практики, щодо розгляду аналогічних справ;

- у сумі 1500 грн. необхідних для надання консультування клієнта щодо результатів правового аналізу апеляційної скарги її доводів, вимог, оскаржуваного рішення та матеріалів справи, із викладенням перспектив розгляду даної скарги та шляхів захисту інтересів клієнта.

Крім того, колегія суддів вважає, що позивачем не обґрунтовано заявлену адвокатом вартість послуг та не надано до суду належних доказів здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги при оформленні відзиву на апеляційну скаргу відповідача у відповідності до вимог КАС України у сумі 1200 грн., направлення відзиву на апеляційну скаргу відповідачу у справі та до суду у розмірі 1200 грн., оформлення заяви про встановлення факту зловживання процесуальними правами та залишення апеляційної скарги відповідача без розгляду у відповідності до вимог КАС України у розмірі 600 грн.

Стосовно витрачених адвокатом 3 годин на підготовку відзиву на апеляційну скаргу (об'ємом 7 сторінок, з яких мотивування по суті вимог займає 5 сторінок) вартість яких визначена у розмірі 4500 грн.(з розрахунку 1000 грн./год.) та 1,5 години на підготовку заяви про встановлення факту зловживання процесуальними правами та залишення апеляційної скарги відповідача без розгляду у відповідності КАС України (об'ємом 7 сторінок, з яких мотивування по суті вимог займає 5 сторінок), колегія суддів вважає співмірною у цій справі компенсацією вартості виконаної роботи у сумі 3000 грн. за відзив (з розрахунку 2 год*1000 грн./год *1,5%) та 1500 грн. за заяву (з розрахунку 1 год*1000 грн/год*1,5%).

Вимоги позивача про стягнення 1500 грн. за первинну консультацію клієнта (1 год./1000 грн/год*1,5%), 1500 грн. за участь представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції (1 год./1000 грн/год*1,5%) та 600 грн. за підготовку, оформлення та подання заяви про отримання копії технічного запису судового засідання у справі та отримання такого запису (0,5 год*800грн/год*1,5) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Дослідивши зміст наданих позивачем документів, враховуючи, що наданими до суду апеляційної інстанції документами обґрунтованість та здійснення адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги у конкретній адміністративній справі у повному обсязі не підтверджено належними та допустимими доказами, а також враховуючи те, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними з ціною позову та значно завищеними у порівнянні із середньою їх вартістю по Україні, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю Гран-Прі-1 витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 8100 грн.

Керуючись ст. 134, 252 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Гран-Прі-1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення правничої допомоги задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь товариства з обмеженою відповідальністю Гран-Прі-1 (код ЄДРПОУ 25265337, п/р 2600326331, у банку ПАТ Укргазбанк , МФО 320478, 010001, м.Київ, вул. Хрещатик, 15/4) витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 8100 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду.

Повний текст додаткової постанови виготовлено 19.09.2018 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

А.Ю. Коротких