Ухвала

від 09.01.2018 по справі 810/2782/16

ВЕРХОВНИЙ СУД

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

09.01.2018 Київ К/9901/4538/17 810/2782/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 у справі №810/2782/16 за позовом Державного підприємства Димерське лісове господарство до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство Димерське лісове господарство звернулося до адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.06.2014 №0002312201 та №0002322201.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 29.09.2016 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.01.2017 (повний текст складено 23.01.2017) залишив постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 без змін.

Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області 16.11.2017 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017.

Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В. за результатами перевірки вказаної касаційної скарги на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент подання касаційної скарги) встановила, що касаційну скаргу подано з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент подання касаційної скарги) строку без поважних причин.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Приходько І.В. від 21.11.2017 касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишено без руху з вищезазначених підстав та надано скаржнику строк для усунення недоліків (надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з наведенням інших підстав поважності пропуску такого строку) - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.11.2017 була отримана відповідачем 27.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102921260200.

З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

За результатами автоматизованого розподілу справ суддею-доповідачем для розгляду цієї справи у Касаційному адміністративному суді визначено суддю Шипуліну Т.М.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України , шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 12 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При розгляді клопотання скаржника про поновлення строку касаційного оскарження, суд виходить з такого.

Як вбачається з оскарженої ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.201 вказане судове рішення набрало законної сили з моменту проголошення, а повний текст складено 23.01.2017.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Таким чином, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку був день із датою 12.02.2017.

Судом з'ясовано, що скаржником вперше подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у справі №810/2782/16 в межах встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку (К/800/3431/17).

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Бухтіярової І.О. від 09.02.2017 вказану касаційну скаргу було залишено без руху, зокрема, у зв'язку з невиконанням вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору та копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції) та надано строк для усунення вказаних недоліків до 09.03.2017.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Бухтіярової І.О. від 17.03.2017 Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області повернуто касаційну скаргу з підстав, визначених пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України - відповідач не усунув недоліки касаційної скарги.

Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області вдруге 16.11.2017 подала касаційну скаргу у справі №810/2782/16 з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги податковий орган посилається на те, що відсутність бюджетних асигнувань з державного бюджету об'єктивно виключила можливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги. Крім того, скаржник посилається на те, що платіжне доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги надійшло до юридичного управління Головного управління ДФС у Київській області із запізненням.

Наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, чинній на дату вчинення судом процесуальної дії) кореспондують положенням статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка була чинною на дату звернення до суду з касаційною скаргою).

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним Кодексом строк та у визначеному порядку.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду касаційної інстанції) покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017, яка є чинною на дату розгляду судом клопотання про поновлення строку касаційного оскарження) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Податковим органом не було надано суду таких доказів щодо вчинення дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №810/2782/16 фінансування з Державного бюджету України з початку перебігу строку касаційного оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Крім того, невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку касаційного оскарження.

Навпаки, наведені обставини в обґрунтування клопотання про поновлення строку касаційного оскарження лише свідчать про відсутність у відповідача наміру оскаржити у касаційному порядку судові рішення в межах встановленого законом строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333, підпунктом 12 пункту першого Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2017 у справі №810/2782/16 за позовом Державного підприємства Димерське лісове господарство до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Судді Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк