Постанова

від 09.01.2018 по справі 607/14972/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/14972/17Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/789/88/18 Доповідач - Шевчук Г.М. Категорія - 79

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2018 року м. Тернопіль

Колегія суддів суду апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Ткач З. Є., Ходоровський М. В.,

за участі секретаря - Шмигельська І.З.

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/14972/17 за апеляційною апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 1 грудня 2017 року ухваленої суддею Сливкою Л.М., повний текст якої складено 1 грудня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дій незаконними,-

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 в якій просив визнати незаконними дії останньої, як голови правління ПАТ «Технотерн-обрій» , по скликанню Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Екор ТЗ» на 15 грудня 2017 року о 10 год. за адресою м. Тернопіль, вул. Замкова, 14, актовий зал готелю «Тернопіль» ;

Визнати незаконними дії ОСОБА_3, як голови правління ПАТ «Технотерн-обрій» , по скликанню Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Екор ТЗ» на 15 грудня 2017 року о 12 год. за адресою м. Тернопіль, вул. Замкова, 14, актовий зал готелю «Тернопіль» .

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 1 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дії незаконними -повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 1 грудня 2017 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суддею неправильно застосовано ст.ст. 15 та 115 ЦПК України і ухвала постановлена є незаконною.

У судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав зіславшись на доводи викладені в ній.

Інші учасники судового процесу повідомлялись про час та місце розгляду справи в порядку визначеному процесуальним законом, причини неявки представників до суду не повідомили.

Керуючись положеннями ст.ст.371,372 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності даних осіб.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення .

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 позивачу, суд першої виходив з того, що спір між сторонами виник з корпоративних правовідносин, а тому підвідомчий господарському суду.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду виходячи з наступого.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи те, що оскаржувана ухвала постановлена судом на час дії Цивільного процесуального кодексу України в редакції від 18.03.2004 року, відтак законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали перевіряється відповідно до положень такого кодексу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду (ст. 15 ЦПК України в ред. від 18.03.2004 року).

Як роз'яснено в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Стаття 12 ГПК України (в редакції від 06.11.1991 року) визначає коло справ, які підвідомчі господарським судам.

Зі змісту пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України слідує, що господарським судам зокрема, підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Як роз'яснено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів при визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії слід керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним ч.1ст. 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, під корпоративними відносинами розуміють відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Реалізація учасником господарського товариства передбачених законом прав учасника господарського товариства відбувається в межах корпоративних відносин.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 є учасником товариства з обмеженою відповідальністю Екор ТЗ .

В матеріалах справи відсутні дані, що відповідачка ОСОБА_3 є учасником товариства з обмеженою відповідальністю Екор ТЗ .

Зважаючи на те, що позов подано до фізичної особи, яка не є учасником юридичної особи, і спір пов'язаний з захистом прав учасника товариства висновок суду першої інстанції про підвідомчість справи господарському суду є помилковим.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України апеляційний суд може скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального закону, що призвело до неправильного вирішення питання щодо відкриття провадження в справі, а тому відповідно до повноважень апеляційного суду, визначених на момент розгляду даної справи у пункті 6 частини першої статті 374 ЦПК України в редакції Закону від 03.10.2017 року, який набрав чинності з 15.12.2017 року, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів суду апеляційного суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 1 грудня 2017 року скасувати, направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 11 січня 2018 року.

Головуючий: Г.М. Шевчук

Судді: З.Є. Ткач

ОСОБА_4