Рішення

від 05.01.2018 по справі 804/8240/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2018 року Справа № 804/8240/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у порядку спрощеного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "КРИВОРІЗЬКИЙ ДИТЯЧИЙ САНАТОРІЙ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_2" про Застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ :

07 грудня 2017 р. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "КРИВОРІЗЬКИЙ ДИТЯЧИЙ САНАТОРІЙ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_2" (далі - відповідач) з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Гете, 65 КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "КРИВОРІЗЬКИЙ ДИТЯЧИЙ САНАТОРІЙ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_2" (код ЄДРПОУ - 01986279), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

Позивач в обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначив наступне. При проведенні позапланової перевірки КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "КРИВОРІЗЬКИЙ ДИТЯЧИЙ САНАТОРІЙ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_2" за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Гете, 65 було виявлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту. Виявлені в ході перевірки порушення, зафіксовані в акті перевірки від 20.11.2017 р. №84/10, створюють небезпеку для життя та здоров'я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем. Зауважень до проведеного заходу та складеного акту з боку відповідача не було. За вказаних обставин, будівля санаторію не може експлуатуватись до повного усунення виявлених порушень.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинної на момент звернення до суду) у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

15 грудня 2017 року набули чинності зміни до положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017 р.) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи 804/8240/17 у спрощеному провадженні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

04.01.2018 р. від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено про усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки та повідомлення позивача про вжиті заходи щодо усунення порушень.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У період з 16 листопада 2017 року по 20 листопада 2017 року відповідно до наказу від 18.10.2017 р. №25, посвідчення на перевірку №620/02-3-17 від 06.11.2017р. Криворізьким міським управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ "КРИВОРІЗЬКИЙ ДИТЯЧИЙ САНАТОРІЙ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_2", а саме, будівлі та території за адресою: за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Гете, 65.

За результатами перевірки складено акт №84/10 від 20.11.2017 р.

В акті перевірки встановлено низку порушень, допущених КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ "КРИВОРІЗЬКИЙ ДИТЯЧИЙ САНАТОРІЙ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_2", в тому числі щодо не забезпечення пожежної безпеки, техногенної безпеки та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Зокрема, було виявлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей та зумовили необхідність звернення позивача до суду з вимогами, що заявлені.

Зміст даних порушень зафіксований в акті та полягає в наступному:

Адміністративна будівля:

- будівля не в повному обсязі обладнана системою пожежної сигналізації, а саме не обладнані: службові, підсобні приміщення 1-го та 2-го поверхів. (Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ), що є порушенням Розділ V п.1.2. ППБУ, п. 5.1, Додаток А, табл. А1, п. 8.1 ДБН В.2.5-56:2014;

- об'єкт не обладнано системою блискавкозахисту від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. (Відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ), що є порушенням Розділ ІV п.1.21 ППБУ, п. 1.3 Додаток А, табл. А1, п. 15 ДСТУ Б В.2.5-38:2008;

- не виконано обробляння засобами вогнезахисту дерев'яних елементів горищних покриттів, а саме елементів лат. (У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363) (Роботи, пов'язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним оброблянням, виконуються суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт), що є порушенням Розділ ІІІ п. 2.5, п. 2.6 ППБУ, п. 6.23 ДБН В.1.1-7:2016;

- допущено з'єднання жил проводів (кабелів) шляхом скруток без опресування, зварювання, паяння або затискачів, а саме: у приміщенні спальної кімнати дівчат. (Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів), що є порушенням Розділ ІV п. 1.6 ППБУ;

- допущено улаштування тимчасової електромережі, а саме: у приміщенні кабінету завідуючої медичної частини. (Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються), що є порушенням Розділ ІV п. 1.1, п. 1.8 ППБУ, п. 2.5.6 НПАОП 40.1-1.32-01;

- допущено улаштування приміщення складу продуктів харчування під сходовою клітиною 1-го поверху яка веде до спальної кімнати дівчат та під сходовою клітиною 1-го поверху яка веде до спальної кімнати хлопців. (Не допускається улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення, обладнання), що є порушенням Розділ ІІІ п. 2.37 ППБУ;

- допущено зменшення ширини евакуаційних шляхів у коридорі 1-го поверху шляхом встановлення дверей, що відчиняються з приміщень у коридор поверху (ширина дверного полотна 87см, а ширина коридору 1м.) (За наявності дверей, що відчиняються з приміщень у коридори поверхів (крім поверхів житлових будинків), ширину евакуаційних шляхів по коридору слід приймати такою, що дорівнює ширині коридору, яку зменшено: а)на половину ширини найширшого дверного полотна - при розташуванні дверей з одного боку коридору; б)на ширину найширшого дверного полотна - при розташуванні дверей з двох боків коридору), що є порушенням Розділ ІІІ п. 2.23 Розділ ІІ п. 22 ППБУ, п. 7.3.7 ДБН В.1.1-7:2016;

- допущено зменшення кількості шляхів евакуації, а саме: виконано роботи по зовнішньому облицюванню будівлі, під час яких було закладено (з зовнішньої сторони будівлі) двері виходу безпосередньо на зовні, які знаходились під сходовою клітиною 1-го поверху яка веде до спальної кімнати дівчат та під сходовою клітиною 1-го поверху яка веде до спальної кімнати хлопців. (Забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою), що є порушенням Розділ ІІІ п. 2.23, Розділ ІІ п. 21 ППБУ;

- лінія живлення побутового кондиціонера не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту, а саме: у приміщенні кухні. (Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів необхідно забезпечувати автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів), що є порушенням Розділ ІV п. 2.26 ППБУ;

- не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води пожежних кран-комплектів (ПК) з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. (ПК не рідше одного разу на шість місяців підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води), що є порушенням Розділ V п. 2.2, пп. 9 ППБУ;

- не проведено технічне обслуговування пожежного гідранту із заповненням журналу обліку перевірок та оформленням акта перевірки. (Керівники об'єктів зобов'язані не рідше двох разів на рік (квітень-травень, вересень-жовтень) проводити перевірку технічного стану об'єктових джерел зовнішнього протипожежного водопостачання відповідно до п.3, 4 Наказу МВС України від 15.06.2015 № 696 із залученням пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України (за письмовим зверненням керівництва об'єкту)), що є порушенням Розділ V п. 2.1, пп. 4, ППБУ, Розділ ІІ п. 3, Розділ ІV п. 1, п. 6 Інструкція про порядок утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання;

Загальні питання:

- не встановлено наказом (інструкцією) порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання, що є порушенням Розділ ІІ п. 3 ППБУ;

- посадові особи об'єкту не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки. (Згідно порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях ), (Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і періодично (один раз на три роки) проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки), що є порушенням Розділ ІІ п. 16 ППБУ, п. 20, п. 11, п. 12, п. 14 ПКМУ № 444;

- на дверях горища; електрощитової; підвалу відсутні написи, що вказують місце зберігання ключів. (Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів повинні утримуватися зачиненими. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів), що є порушенням Розділ ІІІ п. 2.12 ППБУ;

- відсутній акт прийняття до експлуатування системи пожежної сигналізації (Акт перевірки відповідності систем протипожежного захисту). (Для перевірки відповідності СПЗ замовником робіт може бути створена комісія з представників замовника, проектної, монтувальної, пультової і обслуговуючої організацій, представників третьої сторони тощо. Комісія створюється не пізніше ніж у п'ятиденний строк після одержання повідомлення від монтувальної організації про закінчення робіт. Порядок та тривалість роботи комісії визначається замовником робіт), (У будівлях і спорудах, де роботи з монтування СПЗ здійснюються за рахунок державного фінансування, до роботи комісії у якості третьої сторони доцільно включати представників інспекційного органу виконавчої влади, який має повноваження державного контролю і нагляду в сфері пожежної безпеки), що є порушенням Розділ V п. 1.4 ППБУ, п. 7.4 Додаток Ж, п. 7.3 Додаток И ДБН В.2.5-56:2014;

- не проведено ідентифікацію об'єкту підвищеної небезпеки. (Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, організовує проведення його ідентифікації), що є порушенням ст. 69 ч. 1 п. 2 КЦЗУ, п. 3 ПКМУ № 956;

- не створено об'єктову систему оповіщення. (Об'єктові системи оповіщення створюються і функціонують на об'єктах підвищеної небезпеки, об'єктах з масовим перебуванням людей, в інтернатних закладах, закладах охорони здоров'я, які мають ліжковий фонд, на підприємствах, в установах і організаціях УТОСу), (До складу об'єктової системи оповіщення входять спеціалізовані технічні засоби попередження та інформування населення в місцях масового перебування людей та інші технічні засоби оповіщення), що є порушенням ст. 53 п. 3 КЦЗУ, п. 16 ПКМУ № 733;

- не забезпечено встановлення на об'єкті сигнально-гучномовних пристроїв, електронних інформаційних табло, а також у службових виробничих приміщеннях радіотрансляційних точок для передачі інформації з питань цивільного захисту. (Керівники підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, власники об'єктів з масовим перебуванням людей зобов'язані встановлювати на підприємствах, в установах і організаціях, у місцях масового перебування людей сигнально-гучномовні пристрої, електронні інформаційні табло, а також у службових і виробничих приміщеннях (у тому числі в навчальних та інтернатних закладах, закладах охорони здоров'я) - радіотрансляційні точки для передачі інформації з питань цивільного захисту), що є порушенням п. 25 ПКМУ № 733;

- допущено некоректне ведення звітної документації, щодо проведення навчань, тренувань з питань цивільного захисту. (Спеціальні об'єктові навчання і тренування з питань цивільного захисту проводяться у порядку, затвердженому Міноборони), що є порушенням ст. 20 ч. 1 п. 11 КЦЗУ, п. 11, п. 12, п. 14, п. 17 ПКМУ № 444;

- не розроблено та не затверджено обсяги забезпечення працюючого персоналу закладу засобами радіаційного та хімічного захисту, ), що є порушенням ст. 20 ч. 1 п. 2 КЦЗУ, п. 5, п. 6, п. 7, п. 8, п. 9 ПКМУ № 1200;

- не забезпечено поступове накопичення, згідно номенклатури накопичення засобів радіаційного та хімічного захисту, що є порушенням ст. 20 ч. 1 п. 2, ст. 35 ч. 2 п. 2 КЦЗУ, п. 2, п. 9 ПКМУ № 1200.

Згідно з відміткою на акті - заперечень або зауважень на акт перевірки не було.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на момент звернення до суду відповідачем не усунуто виявлених в ході перевірки порушень.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Згідно зі ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 6 наведеного Закону встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною ч. 4 ст. 6 Закону визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно із ч. 1 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 ст. 7 Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду;органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як вбачається з проаналізованих положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Кодексу цивільного захисту України позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 16.11.2017 р. по 20.11.2017р. фахівцем позивача проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ "КРИВОРІЗЬКИЙ ДИТЯЧИЙ САНАТОРІЙ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_2", а саме, будівлі та території за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Гете, 65.

За результатами перевірки встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, в тому числі дітей, працюючого персоналу, інших громадян, а також особам, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі), в разі її виникнення.

Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум'я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.

При складанні обладнання та матеріалів під сходовим маршем сходової клітини на шляху евакуації можуть призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При зменшенні розмірів шляхів евакуації може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При відсутності другого виходу з оглядової канави боксу гаражу, може призвести до перешкоджання евакуації людей, в окремих випадках унеможливить евакуацію з оглядової канави, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При порушенні виконання монтажу побутових кондиціонерів та їх не відповідність, призводить до аварійної експлуатації електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур),та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При використанні тимчасових електричних мереж та порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.

Не відповідність технічного стану пожежних кранів та гідрантів, водойм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

Не проведення ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "КРИВОРІЗЬКИЙ ДИТЯЧИЙ САНАТОРІЙ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_2", а саме, будівлі та території за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Гете, 65, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В зв'язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов'язковими для встановленого законодавством кола суб'єктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відповідно до п. п. 24, 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Акт перевірки від 20.11.2017 р. №84/10 вручений відповідачу 20.11.2017 року. Заперечень на акт або будь-яких зауважень не надано.

Відповідачем не надано суду доказів усунення в повному обсязі порушень, вказаних в акті перевірки від 20.11.2017 р. №84/10.

На момент розгляду справи обставини, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом, не перестали існувати та не усунуті.

З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що порушення,виявлені порушення під час позапланової перевірки об'єкту створюють загрозу життю та здоров'ю людей (дітей, працюючого персоналу тощо), і на даний час у суду відсутні докази усунення виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 р. Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відстрочено сплату судового збору за подання адміністративного позову до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи той факт, що день розгляду справи судовий збір за подання адміністративного позову до суду не сплачено позивачем, судовий збір у розмірі 1600,00грн. підлягає стягненню з позивача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 72-77, 242-246, 250, 255, 257, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "КРИВОРІЗЬКИЙ ДИТЯЧИЙ САНАТОРІЙ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_2" про застосування заходів реагування - задовольнити в повному обсязі.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Гете, 65 КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ "КРИВОРІЗЬКИЙ ДИТЯЧИЙ САНАТОРІЙ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОСОБА_2" (код ЄДРПОУ - 01986279), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

Судовий збір у розмірі 1600,00 грн. стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 05.01.2018р. Суддя З оригіналом згідно Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1