Рішення

від 09.01.2018 по справі 821/1795/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1795/17 15 год. 20 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Кудєровій О.В.,

представник позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ДП "Облгазпостач" ТОВ "Енергострой" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 005461405 від 09.11.2017 р.,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2017 року форми "С" №005461405.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, на його думку, застосовані до нього штрафні санкції у розмірі 239 212,06 грн. є адміністративно-господарською санкцією, а тому її накладення має бути обмежено у часі строком, встановленим ст. 250 ГК України. Враховуючи, що строк накладення адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки сплив, то й застосування таких Головним управлінням ДФС у Херсонській області до позивача є неправомірним.

Також, позивач вважає, що згідно Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 року №547 суб'єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі ... зобов'язані друкувати на РРО... фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій у кінці робочого дні (зміни). Правилами внутрішнього трудового розпорядку ДП "Облгазпостач" ТОВ "Енергострой" на відокремлених підрозділах АГЗП встановлена тривалість зміни з 08:00 до 07:59.

Зважаючи на це, позивач наголошує на тому, що тривалість зміни роботи РРО у спірні дні не перевищувала 24 години, тому запис до КОРО внесено із зазначенням правильної дати, на підставі z-звітів, які включають операції саме на ту дату, яку зазначено в розділі 2 КОРО.

Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Херсонській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС України у Херсонській області) 09 січня 2018 року подано до суду відзив на адміністративний позов. Зі змісту якого вбачається, що відповідач не згоден з твердженнями позивача в силу наступного.

Відповідно до п.9 статті 3 Закону України "Про застосуванні реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності встановлені цією статтею зобов'язані щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Приписи наведеної норми, на думку відповідача передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

В подальшому, ГУ ДФС України в Херсонській області вказує, що з аналізу п.п. 2, 7 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199 та додатків до неї вбачається, що при щоденній роботі з РРО Z- звіт необхідно виконувати щодня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

А тому застосування до позивача штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки є правомірним.

Також відповідачем зазначено, що починаючи з 01.01.2011 року строк притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за порушення п.п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 обчислюється враховуючи положення ст.102 Податкового кодексу України.

3 січня 2018 року позивачем подано до суду додаткове правове обґрунтування, в якому позивач зазначає, що в усіх випадках порушення позивачем норм з регулювання обігу готівки мали місце технічні несправності апарату РРО. На підтвердження вказаного, позивачем надано акти ДП "Облгазпостач", пояснювальні записки та акти технічного висновку.

Ухвалою суду від 27 листопада 2017 року провадження у справі було відкрито, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07 грудня 2017 року.

В судове засідання на вказану дату сторони не з'явились, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений на 21 грудня 2017 року.

21 грудня 2017 року сторони в судове засідання не з'явились, представником Херсонської Об'єднаної державної податкової інспекції - первісного відповідача по справі, подано заперечення, з якого вбачається, що належним відповідачем у справі є ГУ ДФС України в Херсонській області.

Ухвалою суду від 22 грудня 2017 року замінено первісного відповідача по справі на належного ГУ ДФС України у Херсонській області, розгляд справи відкладено на 09 січня 2018 року.

В судове засідання, призначене на 09 січня 2018 року сторони з'явились.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити позов з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, зазначених ним у запереченні.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень на позов, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи 20 жовтня 2017 року співробітниками Головного управління ДФС у Херсонській області згідно наказу № 846 від 03 жовтня 2017 року проведено фактичну перевірку суб'єкта господарювання - АГЗП (автогаззаправка) ДП "Облгазпостач" ТОВ "Енергострой" за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, вул. 200 річчя Голої Пристані, 127-Б.

Перевіркою встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у відповідних КОРО на загальну суму 47 842,41 грн., з них на підставі z-звітів:

- №0993 на суму готівкових коштів 9807,30 грн., що фактично надійшли 09 березня 2016 року, оприбутковано 10 березня 2016 року;

- №1259 на суму готівкових коштів 9973,99 грн., що фактично надійшли 28 листопада 2016 року, оприбутковано 29 листопада 2016 року;

- №1795 на суму готівкових коштів 9396,40 грн., що фактично надійшли 14 листопада 2016 року, оприбутковано 15 листопада 2016 року;

- №1827 на суму готівкових коштів 14127,93 грн., що фактично надійшли 16 грудня 2015 року, оприбутковано 17 грудня 2015 року;

- №2319 на суму готівкових коштів 4537,09 грн., що фактично надійшли 16 квітня 2017 року, оприбутковано 17 квітня 2017 року;

У зв'язку з чим, податковим органом встановлено порушення п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.

На підставі акту перевірки №436/21/22/РРО/32725867, зареєстрованого 25 жовтня 2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2017 року №005461405, згідно якого застосовані до ДП "Облгазпостач" ТОВ "Енергострой" штрафні (фінансові) санкції у сумі 239 212,06 грн. (47842,41 грн. х 5) за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у КОРО.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач виходив з того, що застосований до нього згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штраф є адміністративно-господарською санкцією, а відтак він мав бути застосований у межах строків, визначених статтею 250 ГК України.

Однак, суд не погоджується з позицією позивача з огляду на таке.

Так, частиною 1 статті 250 ГК України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 2 цієї статті, якою ця стаття доповнена Законом України від 02 грудня 2010 року № 2756-VI, зі сфери її дії виключено штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Закон України від 02 грудня 2010 року № 2756-VI набрав чинності 01 січня 2011 року і не має зворотної сили, оскільки доповнення статті 250 ГК частиною 2 такого змісту посилює режим юридичної відповідальності.

Таким чином, до 01 січня 2011 року - часу набрання чинності Податковим кодексом України, санкції за порушення законів, які не є законами з питань оподаткування, належали до адміністративно-господарських санкцій, застосування яких було можливим лише в межах строків, встановлених статтею 250 зазначеного Кодексу, тобто, не пізніше шести місяців з дня виявлення порушення і не пізніше року з дня його вчинення.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.265. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.2. статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, з 01 січня 2011 року (часу набрання чинності Податковим кодексом України) санкції за порушення законодавства, яке не є законодавством з питань оподаткування, належали до грошових зобов'язань, застосування яких є можливим лише в межах строків, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи наведене, лише до порушень, вчинених до 01 січня 2011 року, контролюючий орган зобов'язаний був при застосуванні до суб'єкта господарювання штрафних санкцій, передбачених Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", виходити зі строків застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачених статтею 250 ГК України.

В той же час, судом встановлено, що несвоєчасне оприбуткування в касах готівки позивачем сталося відповідно 09 березня 2016 року, 28 листопада 2016 року, 14 листопада 2015 року, 16 грудня 2015 року та 16 квітня 2017 року, тобто, у період дії вимог частини 2 статті 250 ГК України, а тому дія цієї статті, зокрема, щодо встановлених у ній термінів застосування адміністративно-господарських санкцій, не може поширюватись на штрафні санкції у межах спірних правовідносин.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем помилково розтлумачено ст. 250 ГК України, тому задоволення позову з підстав пропуску відповідачем строку застосування штрафних санкцій є необґрунтованим.

Згідно п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Згідно ст.15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю, зокрема, є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).

Порядок проведення фактичних перевірок унормований ст.80 ПК України.

Згідно п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення № 637) оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Зі змісту п.2.6 зазначеного Положення слідує, що вирішальним для оприбуткування готівки у разі здійснення готівкових операцій через реєстратор розрахункових операцій є відображення отриманої готівки у Книзі обліку розрахункових операцій у день фактичного надходження цих коштів. Для визначення розміру коштів, які підлягають оприбуткуванню, мають використовуватись фіскальні чеки реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином для оприбуткування готівки суб'єкт господарювання повинен провести готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень через реєстратор розрахункових операцій, роздрукувати фіскальні звітні чеки і здійснити їх облік у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) та найголовніше мати можливість здійснити вказані дії. Обов'язковою умовою для чого є зокрема робочий стан РРО.

Книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Виходячи з вищенаведеного, норми Положення № 637 зобов'язують суб'єкта господарської діяльності, що здійснює готівкові розрахунки із застосування РРО: по-перше, провести отримані готівкові кошти через такий РРО, по-друге, роздрукувати фіскальні звітні чеки, та, по - третє, здійснити облік таких фіскальних звітних чеків у КОРО. З викладеного слідує, що проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій є свідченням того, що готівкові кошти обліковані у КОРО, що свідчить про їх оприбуткування, а їх рух відображено у фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином, у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО. І лише невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке частиною 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 р. № 436/95 встановлена відповідальність.

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Застосування реєстраторів розрахункових операцій на час виникнення спірних правовідносин здійснювалось у відповідності до положень Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417 (далі - Порядок № 417).

Пунктом 3 розділу І Порядку № 417 визначено, що Z-звіт - денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Тобто, Z-звіт передбачає визначення обсягів отриманої готівки за робочу зміну використання реєстратора розрахункових операцій, обнуління інформації за цей період, а тому має бути виконаним після завершення робочої зміни використання РРО.

Згідно п.9 розд. ІІІ Порядку № 417 якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнуління оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

З акту перевірки вбачається, що контролюючий орган визначає дату оприбуткування готівкових коштів за датою роздрукування Z-звітів, і тому вважає готівку, що надійшла до каси 09.03.2016 р., 28.11.2016 р., 14.11.2015 р., 16.12.2015 р., 16.04.2017 р. оприбуткованою несвоєчасно так як Z-звіти щодо неї роздруковані 10.03.2016 р., 29.11.2016 р., 15.11.2015 р., 17.12.2015 р., 17.04.2017 р. відповідно.

В додаткових правових обґрунтуваннях до адміністративного позову позивачем додатково пояснено факт несвоєчасного оприбуткування короткостроковою несправністю апарату РРО на підтвердження чого були надані відповідні докази.

З долученої до матеріалів справи копії договору №СО 339/2017 на обслуговування та ремонт реєстраторів розрахункових операцій, а також доданих актів технічного висновку вбачається, що Приватне підприємство Сатри є виконавцем робіт та послуг з гарантійного ремонту та сервісного обслуговування касового обладнання позивача.

Так, співробітниками ДП Облгазпостач ТОВ Енергострой у період з 15.11.2015 р. по 17.04.2017 р. було складено наступні акти:

- від 15.11.2015 року про несправність РРО Мария-ЛТ-МТМ фіскальний номер: НОМЕР_1, що призвело до невчасного роздрукування Z-звіту №1795;

- від 17.12.2015 року про несправність РРО Мария-ЛТ-МТМ фіскальний номер: НОМЕР_1, що призвело до невчасного роздрукування Z-звіту №1827;

- від 10.03.2016 року про несправність РРО Мария-ЛТ-МТМ фіскальний номер: НОМЕР_2, що призвело до невчасного роздрукування Z-звіту №0993;

- від 29.11.2016 року про несправність РРО Мария-ЛТ-МТМ фіскальний номер: НОМЕР_2, що призвело до невчасного роздрукування Z-звіту №1259;

- від 17.04.2017 року про несправність РРО Мария-ЛТ-МТМ фіскальний номер: НОМЕР_1, що призвело до невчасного роздрукування Z-звіту №2319;

Також, несправність зазначеного касового обладнання підтверджена актами технічного висновку: №613 від 15.11.2015 року, №638 від 17.12.2015 року, №701 від 10.03.2016 року, №824 від 29.11.2016 року та актом №873 від 17.04.2017 року відповідно та пояснення операторів несправного касового обладнання.

При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства готівка, отримана за час несправності РРО, була у повному обсязі оприбуткована у розділі 2 "Облік руху готівки" КОРО, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії контрольних стрічок та витягу КОРО. Вказані суми готівки відображені наступним днем із запізненням в часі від 4 хвилин до 02 годин 01 хвилини

Так, Z-звіт № 1259 за 28.11.2016 року роздрукований в 00:04 год. 29.11.2016 року (з запізненням на 4 хвилини), № 0993 за 09.03.2016 року роздрукований в 02:01 год. 10.03.2016 року (з запізненням на 02:01 год.), №1795 за 14.11.2015 року роздрукований в 00:10 год. 15.11.2015 року (з запізненням на 10 хвилин), №1827 за 16.12.2015 року роздрукований в 00:38 год. 17.12.2015 року (з запізненням на 38 хвилин), №2319 за 17.04.2017 року роздрукований в 02:00 год. 17.04.2017 року (з запізненням на 02 години) та обліковані в розділі 2 "Облік руху готівки" КОРО.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт виходу з ладу РРО, що унеможливило операторів касового обладнання позивача оприбуткувати готівкові кошти вчасно за допомогою Z-звітів. При цьому, суб'єктом господарювання було здійснено облік готівкових коштів у повних сумах їх фактичних надходжень у КОРО, тобто їх було фактично оприбутковано.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушення вимог п.2.6 Положення № 637 в частині не оприбуткування готівкових коштів, що надійшли 28.11.2016 р., 09.03.2016 р., 14.11.2015 р., 16.12.2015 р. та 17.04.2017 р. в загальній сумі 47 842,41 грн. та, відповідно, про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій згідно ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" в сумі 239 212,06 грн.

Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №005461405 від 09.11.2017 року. За таких умов, суд дійшов висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, задоволено, на підставі приписів ч.1 ст. 139 КАС України, відшкодуванню сплаченого позивачем судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сплачена позивачем сума у 3 588,18 грн.

В судовому засіданні 09 січня 2018 року, відповідно до ст. 250 КАС України, було проголошено скорочене судове рішення.

Керуючись ст. 2, 241, 243-249 КАС, суд -

вирішив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 09.11.2017 року № 005461405 форми "С".

Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Облгазпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергострой" (код ОКПО 32725867) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3588,18 грн. (Три тисячі п"ятсот вісімдесят вісім грн. 18 коп.), шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 січня 2018 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 9.2.1