УХВАЛА
27 липня 2018 року
Київ
справа №821/1795/17
касаційне провадження №К/9901/50627/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №821/1795/17 за позовом Дочірнього підприємства "Облгазпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергострой" до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Дочірнє підприємство "Облгазпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергострой" у листопаді 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2017 форми "С" № 005461405.
Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 09.01.2018 позовні вимоги задовольнив.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 18.04.2018 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 залишив без змін.
Головне управління ДФС у Херсонській області звернулося 08.05.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, статті 102 Податкового кодексу України.
Верховний Суд ухвалою від 24.05.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частин четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на надання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.
На виконання вимог ухвали від 24.05.2018 скаржником надано суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №821/1795/17 є вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2017 форми С №005461405, яким позивачу застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 239212,06грн. за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у КОРО.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку щодо підтвердження позивачем факту виходу з ладу РРО, що унеможливлювало операторів касового обладнання позивача оприбуткувати готівкові кошти вчасно за допомогою Z-звітів. При цьому, суб'єктом господарювання було здійснено облік готівкових коштів у повних сумах їх фактичних надходжень у КОРО, що свідчить про їх фактичне оприбуткування.
Правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі 814/401/17 (К/9901/1820/17), від 27.04.2018 у справі 815/3018/17 (К/9901/4976/17).
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень, також не міститься.
Отже, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 у справі щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.11.2017 форми С №005461405, яким позивачу застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 239212,06грн. за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у КОРО, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В :
1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Херсонській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №821/1795/17 за позовом Дочірнього підприємства "Облгазпостач" Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергострой" до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева Р.Ф.Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2018 |
Оприлюднено | 13.08.2018 |
Номер документу | 75805293 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні