Ухвала

від 10.01.2018 по справі 545/2112/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2112/16-ц Номер провадження 22-ц/786/51/18Головуючий у 1-й інстанції Потетій А. Г. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів : Панченка О.О., Прядкіної О.В.,

при секретарі Зеленській О.І.,

за участі представників сторін - адвокатів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту спільного проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, припинення права на частку у спільній частковій власності

та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_6, про визнання майна спільною сумісною власністю ,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту спільного проживання чоловіка і жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, припинення права на частку у спільній частковій власності.

В обґрунтування позову посилався на те, що 06 червня 2012 року померла його дружина ОСОБА_7, яка за життя набула у власність на підставі договору купівлі-продажу житловий будинок із господарськими будівлями, що знаходиться по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл. Право власності на нерухоме майно зареєстровано у КП Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району 04 жовтня 2006 року за реєстровим № 15990278. Крім того, ОСОБА_7 була власником земельних ділянок за тією ж адресою, одна з яких площею 0,25 га, кадастровий номер 5324085702:02:001:0109, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, інша площею 0,0801 га, кадастровий номер 5324085702:02:001:0110, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Право власності на земельні ділянки підтверджується витягами з Державного земельного кадастру від 21 лютого 2014 року та копіями державних актів на право приватної власності. ОСОБА_7 не залишила заповіту, тому належне їй нерухоме майно, на думку позивача, повинні успадкувати як спадкоємці першої черги за законом він як її чоловік та відповідач ОСОБА_5 як мати за ст. 1261 ЦК України. 19 липня 2012 року нотаріусом Полтавської районної нотаріальної контори відкрито спадкову справу № 53111602. Станом на час звернення до суду з цим позовом свідоцтво про право на спадщину не видавалося у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 зверталася до суду із позовом про визнання шлюбу своєї дочки із позивачем недійсним, і рішенням Полтавського районного суду від 24 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 24 березня 2016 року, їй відмовлено у задоволенні позову. Постановою нотаріуса Полтавської районної державної нотаріальної контори від 12 травня 2016 року № 02-31/932 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з невизначеністю розміру часток спадкоємців у спадковому майні та наявністю між ними спору.

Також ОСОБА_4 зазначив, що 01 грудня 2007 року у Тахтаулівській сільській раді Полтавського району було зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_8В, на підставі чого остання взяла прізвище ОСОБА_4. Проте між ними ще у 2002 році склалися фактичні шлюбні відносини, вони почали проживати разом, спочатку винаймаючи житло, а потім - у будинку по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл. Факт приживання однією сім'єю позивача з ОСОБА_8 без реєстрації шлюбу як чоловіка та дружини підтверджується рішенням суду від 24 лютого 2016 року, яким установлено, що із 2002 року вони почали спільно проживати однією сім'єю як чоловік і жінка. Ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_8 на час придбання будинку станом на 25 вересня 2006 року в будь-якому іншому шлюбі не перебували. Таким чином, спірний будинок придбано за їхні спільні кошти та кошти, отримані позивачем за місцем роботи за кредитним зобов'язанням. У будинку вони зробили ремонт, газифікували його, впорядкували подвір'я та прилеглу територію.

Вважає, що спірний будинок та земельні ділянки є спільним сумісним майном подружжя, а тому наявні передбачені законом підстави для припинення права власності відповідача на 1/4 частини вказаного будинку, а також на відповідну частину земельних ділянок із визнанням за ним права власності на зазначену частку. При цьому вказав, що він готовий внести на депозитний рахунок суду вартість 1/4 частини майна, що складає 10 259 грн.

Просив встановити факт його проживання однією сім'єю з ОСОБА_8 без реєстрації шлюбу як чоловіка та дружини з 2002 року; визнати спільною сумісною власністю майно: житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл.; земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 5324085702:02:001:0109, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл.; земельну ділянку площею 0,0801 га, кадастровий номер 5324085702:02:001:0110, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл.; визнати за ОСОБА_4, право власності на 3/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., у складі житлового будинку літ. А-1 (житлову кімнату 1-2 площею 16,2 кв. м, кухню 1-2 площею 15,1 кв. м, сіни 1 площею 3,3 кв. м, веранду літ. П площею 7,1 кв. м, комору літ. Ш площею 3,2 кв. м; загальна площа будинку - 44,9 кв. м, житлова площа - 16,2 кв. м), сараїв літ. Б , В , Г , вбиральні літ. Д , огорожі № 1-2, вартістю 15 255 грн., та на 3/4 частини земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 5324085702:02:001:0109, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., вартістю 11 756 грн. та на 3/4 частини земельної ділянки площею 0,0801 га, кадастровий номер 5324085702:02:001:0110, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., вартістю 3 767 грн., із яких: на 1/2 частини як на частку у спільному майні подружжя; на 1/4 - у порядку спадкування після померлої ОСОБА_7; визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., у складі житлового будинку літ. А-1 (житлову кімнату 1-2 площею 16,2 кв. м, кухню 1-2 площею 15,1 кв. м, сіни 1 площею 3,3 кв. м, веранду літ. П площею 7,1 кв. м, комору Ш площею 3,2 кв. м; загальна площа будинку - 44,9 кв. м, житлова площа - 16,2 кв. м), сараїв літ. Б , В , Г , вбиральні літ. Д , огорожі № 1-2, вартістю 5 085 грн., та на 1/4 частини земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 5324085702:02:001:0109, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., вартістю 3 919 грн., та на 1/4 частини земельної ділянки площею 0,3801 га, кадастровий номер 5324085702:02:001:0110, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., вартістю 1 256 грн., припинивши право власності ОСОБА_5, зі стягненням із ОСОБА_4 на її користь грошової компенсації у сумі 10 259 грн.

У червні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що згідно з медичною документацією та висновком посмертної судово-психіатричної експертизи від 09 грудня 2015 року № 628 її дочка ОСОБА_8 із дитинства страждала на хронічне захворювання головного мозку, у зв'язку з чим перебувала на обстеженні лікаря-психіатра та неодноразово лікувалася у психіатричному відділенні Полтавської психіатричної лікарні та ПОПНД, та їй встановлено другу групу інвалідності. Протягом свідомого життя дочки її основним (та єдиним) джерелом доходів була пенсія по інвалідності. Необхідність постійного придбання медичних препаратів, забезпечення себе одягом, продуктами харчування та речами дрібного побуту, на думку ОСОБА_5, виключає можливість здійснення придбання житлового будинку, що у 16 разів більше за місячний дохід її дочки. Таким чином, ОСОБА_8 не мала та не могла мати власних коштів на придбання будинку за адресою: пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл.. Вказаний будинок придбано ОСОБА_5 разом із чоловіком ОСОБА_6 для своєї дочки ОСОБА_8 Зокрема, ОСОБА_5 зазначила, що вона досить тривалий час працює на постійній основі та отримує дохід у вигляді заробітної плати. Із 2004 року по 2009 рік вона працювала завідувачем магазину і завідувачем складу, що підтверджується копією витягу з трудової книжки. ОСОБА_6 встановлено другу групу інвалідності (захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі у бойових діях у складі миротворчих сил ООН); протягом 1997 року він проходив військову службу у військовій частині А 0450, яка входить до складу багатонаціональних сил СФОР із підтримання миру у Югославії (м. Мостар) та перебував у службовому відрядженні за межами України у складі багатонаціональних сил СФОР у республіці Боснії Герцоговини, та отримував грошове забезпечення у валюті - доларах США. У результаті спільної наполегливої праці їм вдалося заощадити суму коштів. Також навесні 2006 року ОСОБА_6 продав будинок, що знаходився в с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., гроші за який було витрачено на придбання спірного будинку по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл. Таким чином, вважає, що спірний будинок придбано нею та її чоловіком за спільні кошти, які отримані (накопичені) внаслідок тяжкої, тривалої спільної праці. Вважає, що саме по собі одруження її дочки не створює для будь-кого із подружжя права на майно, а ОСОБА_4 має власне житло та зареєстрований за іншою адресою.

Щодо спірних земельних ділянок ОСОБА_5 пояснила, що згідно з договором купівлі-продажу від 25 вересня 2006 року ОСОБА_8 придбала у ОСОБА_9 житловий будинок із господарськими спорудами, знаходиться в с. Жуки, Полтавського району по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл.. У п. 5 вказаного договору зазначено, що земельна ділянка, на якій розташовано будинок, не є власністю продавця, рішення про її приватизацію відповідним компетентним органом не приймалося. ОСОБА_8 набула у власність земельну ділянку площею 0,25 га по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл. на підставі відповідного рішення Тахтаулівської сільської ради, на підставі чого отримала державний акт на право власності на землю від 15 січня 2008 року серії ЯЕ № 639703. Крім того, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 639704 від 15 січня 2008 року ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 0,0801 га по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл. Таким чином обидві земельні ділянки приватизовані особисто померлою ОСОБА_8 за її життя.

Просила визнати за ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право спільної сумісної власності на житловий будинок із господарськими будівлями за адресою: пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., у складі житлового будинку літ. А-1 (загальною площею 44,9 кв. м, житловою площею 16,2 кв. м), сараїв літ. Б , В , Г , вбиральні літ. Д , огорожі № 1-2, у рівних частках по 1/3 частки за кожним.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Встановлено факт проживання ОСОБА_4 однією сім'єю з ОСОБА_8 без реєстрації шлюбу як чоловіка та жінки з 2002 року.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_5 задоволено.

Визнано за ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право спільної сумісної власності на житловий будинок із господарськими будівлями за адресою: пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., у складі житлового будинку літ. А-1 (загальною площею 44,9 кв. м, житловою площею 16,2 кв. м), сараїв літ. Б , В , Г , вбиральні літ. Д , огорожі № 1-2, у рівних частках по 1/3 частини за кожним.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 судовий збір сплачений останньою при зверненні до суду, пропорційно до задоволених позовних вимог, у розмірі 304 грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими просив рішення суду в частині визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності, припинення права на частку у спільній частковій власності скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовити.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 21 листопада 2016 року скасовано рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності та припинення права на частку у спільній частковій власності та в частині задоволених зустрічних вимог ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю, та постановлено в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності та припинення права на частку у спільній частковій власності задоволено частково.

Визнано житловий будинок із господарськими будівлями, що розташований по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_8, придбаним ними в період проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Визнано за ОСОБА_4 право на 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер 5324085702:02:001:0109, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., та є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_8

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 серпня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 листопада 2016 року скасовано у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_5 рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 листопада 2016 року залишено без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;

Згідно із п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи , порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При цьому, у даному випадку, суд апеляційної інстанції переглядає рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року лише у частині в якій було скасовано судом касаційної інстанції рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 листопада 2016 року, тобто щодо визнання будинку спільною сумісною власністю та визнання за ним права власності на 1/2 частини земельної ділянки площею 0,25 га, яка є спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_4, оскільки у іншій частині позовні вимоги сторін розглянуті та прийняті судові рішення, які є чинними.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Полтавського районного суду від 24 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Тахтаулівської сільської ради, ОСОБА_4 про визнання шлюбу недійсним встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з 2002 року проживали разом як чоловік і дружина, без реєстрації шлюбу, спочатку винаймаючи житло, а потім - у спірному будинку за адресою с. Жуки Полтавського району, пров. Щорса, 9.

Згідно договору купівлі - продажу від 25 вересня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу ОСОБА_10, ОСОБА_8 придбала житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в с. Жуки Полтавського району, пров. Щорса, 9.

Відповідно до п. 5 вказаного договору купівлі-продажу земельна ділянка, на якій розташований будинок не є власністю продавця, рішення про її приватизацію відповідним компетентним органом не приймалося.

У подальшому, 01 грудня 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Тахтаулівської сільської ради, після реєстрації якого ОСОБА_8 змінила прізвище на Кудрик .

Згідно свідоцтва про смерть серія І-КЕ №218906 від 08 червня 2012 року, ОСОБА_7 померла 06 червня 2012 року.

За життя, ОСОБА_7 в порядку приватизації набула право власності на земельні ділянки площею 0,25 га та 0,0801 га, з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства відповідно, розташовані по пров. Щорса, 9 в с. Жуки, що підтверджується Державними актами на право власності на земельні ділянки серія ЯЕ №639703 та серія ЯЕ №639704, виданими 15 січня 2008 року.

Після смерті дружини, ОСОБА_4 звернувся до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини.

Постановою нотаріуса Полтавської районної державної нотаріальної контори № 02-31/932 від 12 травня 2016 року на підставі ст.ст. 47, 49 Закону України Про нотаріат позивачу ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з невизначеністю розміру часток спадкоємців у спадковому майні та наявністю між ними спору.

Суд першої інстанції посилаючись на те, що у ОСОБА_8 були відсутні будь-які власні кошти для придбання будинку, оскільки її джерелом існування була лише пенсія по інвалідності, натомість спірний будинок був придбаний за кошти її матері ОСОБА_5 та її вітчима ОСОБА_6, відмовив у задоволенні вимог про визнання придбаного дружиною позивача ОСОБА_8 житлового будинку їх спільною сумісною власністю.

Проте колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За правилами ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки або чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або іншим договором.

З'ясовуючи питання щодо джерела грошових коштів, за які ОСОБА_8 придбала спірний будинок колегія суддів бере до уваги наступне.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року залишеним в цій частині без змін рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 21 листопада 2016 року, що набрало законної сили, встановлено факт проживання ОСОБА_4 однією сім'єю з ОСОБА_8 без реєстрації шлюбу як чоловіка та жінки з 2002 року.

Під час розгляду справи ОСОБА_4 зазначалося, що під час їх спільного проживання з ОСОБА_8 ним брався кредит в інтересах сім'ї в розмірі 5000 грн., дані кошти були витрачені на придбання спільного будинку.

Колегією суддів, з метою виконання вказівки суду касаційної інстанції щодо з'ясування джерела походження коштів сторін та для перевірки наданих раніше сторонами доказів, було задоволено клопотання представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_2 та витребувані дані щодо заробітної плати та отримання кредиту ОСОБА_4

При цьому, відповідно до листа-відповіді на запит судді вих. № 22.5-3/12 від 10 січня 2018 року наданого АТ Банк Фінанси та Кредит , що є правонаступником ТОВ Банк Фінанси та Кредит , банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 60-П від 24 червня 2006 року в повному обсязі, надавши 24 червня 2006 року ОСОБА_4 кредитні кошти. У свою чергу ОСОБА_4 виконав свої зобов'язання за кредитним договором та сплатив у погоджений строк кредит і відсотки за користування кредитними коштами.

Крім того, на запит судді ПАТ Полтавський авто агрегатний завод надало довідку про заробітну плату ОСОБА_4 за період з липня 2005 року по грудень 2008 року, що підтверджує факт його працевлаштування та відповідно отримання заробітної плати в період до, під час і після придбання спірного будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, ОСОБА_8 під час спільного проживання з ОСОБА_4 та придбання будинку також мала дохід у вигляді пенсії по інвалідності.

Аналізуючи твердження ОСОБА_5 про те, що спірний будинок був придбаний за кошти отримані від продажу будинку ОСОБА_6 колегія суддів бере до уваги, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 21 листопада 2016 року залишеним в цій частині без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 серпня 2017 року у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 спірного будинку відмовлено.

Тоді як, жодних доказів того, що ОСОБА_8 отримувала кошти від ОСОБА_5, ОСОБА_6 (наприклад в порядку дарування, позики чи іншого правочину) матеріали справи не містять.

Письмові пояснення ОСОБА_11, яка в якості свідка не допитувалася, стосовно того, що при купівлі спірного будинку були присутні і ОСОБА_8 і ОСОБА_5, проте саме остання передавала кошти, не свідчать про належність коштів ОСОБА_5 чи ОСОБА_6, оскільки стороною договору вони не виступали, а, як вище зазначалося, будь-які докази наявності юридичного факту переходу права власності на грошові кошти від ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_8 відсутні.

Таким чином, враховуючи, що з 2002 року ОСОБА_4 та ОСОБА_8 проживають однією сім'єю, кожен з них отримував дохід у вигляді заробітної плати та пенсії по інвалідності, ОСОБА_4 перед укладенням договору купівлі-продажу брався кредит у сумі еквівалентній вартості будинку, а також те, що недоведеним є отримання коштів на придбання будинку з інших джерел, що є особистою власністю ОСОБА_8, колегія суддів приходить до висновку про визнання спірного будинку спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_8

При цьому, як вбачається з п. 18-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ відповідно до положень статей 81, 116 ЗК України окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК України, 377 ЦК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_4 в частині визнання будинку спільною сумісною власністю та визнання за ним права власності на 1/2 частини земельної ділянки площею 0,25 га, яка є спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_4 в частині визнання будинку спільною сумісною власністю та визнання за ним права власності на 1/2 частини земельної ділянки площею 0,25 га, яка є спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_4 слід скасувати.

Визнати житловий будинок із господарськими будівлями, що розташований по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_8, придбаною ними в період проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Визнати за ОСОБА_4 право на 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер 5324085702:02:001:0109, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., та є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_8

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в частині визнання будинку спільною сумісною власністю та визнання за ним права власності на 1/2 частини земельної ділянки площею 0,25 га, яка є спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_4 в частині визнання будинку спільною сумісною власністю та визнання за ним права власності на 1/2 частини земельної ділянки площею 0,25 га, яка є спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_4 - скасувати.

Визнати житловий будинок із господарськими будівлями, що розташований по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_8, придбаною ними в період проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Визнати за ОСОБА_4 право на 1/2 частини земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер 5324085702:02:001:0109, із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться по пров. Щорса, 9 у с. Жуки Полтавського р-ну Полтавської обл., та є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_8.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови виготовлено 12 січня 2018 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді О.О. Панченко

ОСОБА_12