Постанова

від 20.12.2017 по справі 904/1493/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2017 року Справа № 904/1493/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Верхогляд Т.А. - доповідач

судді: Пархоменко Н.В., Білецька Л.М.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01-14/7/1748 вих від 23.11.2017 р., представник;

від відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність №2003/2017 від 20.03.2017 р., представник;

представники відповідача-2 та третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Корпорація ЦМК на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2017 року по справі №904/1493/17

за позовом Кам'янської міської ради Дніпропетровської області, м. Кам'янське

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Корпорація ЦМК , м. Дніпро;

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпродзержинськвторсировина , м. Кам'янське;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Крус , м. Кам'янське;

про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 83 109,37 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2017 по справі №904/1493/17 (у складі колегії суддів: головуючий колегії суддя: Петренко Н.Е., судді: Суховаров А.В., Рудовська І.А.) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Корпорація ЦМК на користь Кам'янської міської ради Дніпропетровської області 41 554,69 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпродзержинськвторсировина на користь Кам'янської міської ради Дніпропетровської області 41 554,69 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Корпорація ЦМК на користь Кам'янської міської ради Дніпропетровської області 800,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпродзержинськвторсировина на користь Кам'янської міської ради Дніпропетровської області 800,00 грн. судового збору.

Рішення мотивовано тим, що відповідачі є співвласниками нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м.Камянське вул.Петровського, 203а. Вказане майно знаходиться на земельній ділянці площею 0,4384га. Відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 07.03.2014 року відповідачів зобов'язано оформити документи на землекористування, однак відповідних дій ними не вчинено.

Суд погодився з доводами позивача про те, що відповідачі використовують зазначену вище земельну ділянку без належних правових підстав, земельний податок не сплачують, що привело до спричинення збитків позивачу у вигляді недоотриманої орендної плати. Розмір проведеного позивачем нарахування суд вважав правильним, законодавчо обґрунтованим.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач-1 оскаржив його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, недоведеність позивачем наявності підстав для стягнення збитків, оскільки відповідачами було вжито всі необхідні заходи для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Також скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що земельна ділянка була сформована з 25.02.2016 року, а позивачем збитки нараховано за період з 01 серпня 2013 року по 31 липня 2016 року.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції, в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач -2 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 відзив на апеляційну скаргу не надали, участь повноважних представників у судове засідання не забезпечили.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів вважає, що наявні у справі докази дозволяють визначитися щодо законності оскаржуваного рішення за відсутності відповідача-2 та третьої особи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до Постанови Верховної Ради України Про перейменування окремих населених пунктів №1037-VIII від 17.03.2016 року місто Дніпродзержинськ перейменовано у місто Кам'янське.

Відповідно Кам'янська міська рада Дніпропетровської області є правонаступником Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області.

Згідно приписів ст.144 Конституції України органи місцевої, самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. ґ частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

З метою відшкодування міській раді заподіяних збитків 26.10.2016 буї прийняте рішення виконавчого комітету Кам'янської міської ради №311 ПІ затвердження акта визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, л виявлено державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області .

На виконання рішення виконкому міської ради м. Кам'янськ від 26.10.2016 року №311 Про затвердження акта визначення розміру збиткі заподіяних міській раді, які виявлено державною фінансовою інспекції в Дніпропетровській області Відповідачам було направлено лист від 07.11.2016 року №08-11/3359 та від 07.11.2016 року №08-08/3360 про добровільну сплату збитків.

Проте на теперішній час відповідачі шкоду, заподіяну внаслідок порушення чинного земельного законодавства не відшкодували та продовжують використовувати земельну ділянку без відповідні документів на землекористування.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. ґ частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Згідно приписів ст. 189 Земельного кодексу України та ст. 20 Закону України «Про охорону земель» самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюють сільські, селищні, міські районні та обласні ради.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

З матеріалів справи вбачається, що звернувшись до господарського суду, позивач просив стягнути з відповідачів збитки, завдані використанням земельної ділянки без договору оренди.

Позов обґрунтовано наявністю об'єкта права власності відповідачів на земельній ділянці по вул. Петровського, 203а, м. Кам'янське відсутністю договору оренди і сплати відповідачами орендних платежів, що спричинило збитки позивачу у вигляді недоотриманої орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач-1 на підставі договору купівлі-продажу від 25.04.2013 року №360, а відповідач-2 на підставі договору купівлі-продажу № 362 від 25.04.2013 року, які посвідчені приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3, є співвласниками майнового комплексу, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ (наразі - м. Кам'янське), вул. Петровського, будинок 203а на земельній ділянці площею 0,4384га. Вказане підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.20-21).

Виходячи із змісту ст. 181 Цивільного кодексу України будівля, як об'єкт цивільних прав пов'язується із земельною ділянкою, так як є неможливим переміщення будівлі без її знецінення.

Згідно ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.1 ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно правової позиції Вищого господарського Суду України, яка викладена в постанові від 22.03.2017 року у справі №922/2661/16 та має посилання на позицію Верховного Суду України при розгляді справ щодо застосування у подібних правовідносинах зазначених правових норм, вбачається, що вони закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладанні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Вищий господарський суд у вказаній постанові зазначив, що при застосуванні положень ст. 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою ст. 125 цього кодексу слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 Земельного кодексу України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. (див. постанову Верховного Суду України від 13.04.2016 року у справі 6-253цс16).

Колегією суддів встановлено, що згідно з рішенням Дніпродзержинської міської ради №1122-56/VІ від 31.10.2014 року надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідачу-1 та відповідачу-2 за адресою: вул.Петровського, 203а орієнтовною площею 0,4384га для розміщення майнового комплексу, у зв'язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки (а.с. 46).

На час звернення позивача з позовом до суду відповідачами в установленому законом порядку правовстановлюючих документів на вищезазначену земельну ділянку не оформлено.

22.10.2015 року складено акт Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області №08-20/19 Ревізії фінансово-господарської діяльності, законності використання земель та управління майном, що належать територіальній громаді міста в Дніпродзержинській міській раді за період з 01.01.2013 по 31.08.2015 (а.с.22).

На підставі вищезазначеної ревізії 29.04.2016 року департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради на адресу відповідачів направлено листа (вх.№07-11/1474 від 29.04.2016 року), яким повідомлено, що 11.05.2016 року з 13 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. відбудеться обстеження стану та дотримання умов використання зазначеної вище земельної ділянки (а.с.23).

11.05.2016 року працівниками відділу самоврядного контролю Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпродзержинської міської ради здійснено обстеження та дотримання умов використання земельної ділянки по вул.Тритузна (Петровського, 203а), складено акт обстеження зазначеної земельної ділянки.

В результаті обстеження встановлено, що на земельній ділянці за адресою: вул.Тритузна (Петровського, 203а) розміщено комплекс капітальних будівель та споруд, які використовуються в комерційних цілях та загороджені парканом; документи на право користування спірною земельною ділянкою на момент обстеження відповідачами не оформлено (а.с.24).

Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 26.10.2016 року №311 утворено комісію з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі і землекористувачам, затверджено її склад та положення про комісію (а.с.15).

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі землекористувачам 15.09.2016 року відбулося засідання комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та користувачам.

До участі в засіданні комісії запрошено відповідачів, про що свідчить лист управління земельних відносин міської ради від 29.08.2016 року №08-08/2693 та від 29.08.2016 року №08-08/2701 (а.с.30).

15.09.2016 року комісією з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та користувачам, складено акт визначення розміру збитків, заподіяних міській раді внаслідок використання земельних ділянок м.Кам'яське Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Корпорація ЦМК та Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпродзержинськвторсировина та визначено розмір збитків - 83 109,37 грн.(а.с.33-34).

Вказана сума є тією недоотриманою орендною платою, яку позивач міг би отримати у разі укладення відповідачами договору оренди земельної ділянки відповідно до Вимог діючого законодавства.

Згідно п. 3.8 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 року Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. При цьому суду слід враховувати вимоги частини другої статті 120 ЗК України, якою передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Якщо у розгляді справи буде з'ясовано обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови, і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюваних документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення.

За змістом підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

У пункті 14.1.147 частини 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю є обов'язковим платежем у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ч. 287.1 ст. 287 цього Кодексу).

Оскільки відповідачі у визначеному законом порядку право землекористування не оформили, причиною цього представник скаржника зазначив відсутність коштів у відповідача-2, який проводив оформлення необхідних документів, суд першої інстанції вірно визначив, що збитки мають бути відшкодовані з часу отримання відповідачами права власності на цілісний майновий комплекс.

При розгляді даної справи встановлено, що у попереднього власника цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м.Кам'янське (Дніпродзержинськ), вул.Тритузна (Петровського, 203а) - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Крус , право землекористування припинено з 07.03.2014 року і земельну ділянку вилучено.

Тому доводи скаржника про безпідставність стягнення суми за визначений позивачем період, а саме з 01.08.2013 року, є необґрунтованими, оскільки, право власності на майно відповідачі набули з 25.04.2013 року.

Розрахунок збитків проведено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, колегією суддів перевірено.

Отже, доводи скаржника про неправильне визначення позивачем періоду розрахунку збитків, відсутність вини відповідача у не укладенні договору оренди земельної ділянки не приймаються колегією суддів, оскільки вони суперечать встановленим обставинам справи та вимогам закону, про які зазначено вище.

Позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції з урахуванням частки права власності кожного відповідача у спільному нерухомому майні.

Висновки оскаржуваного судового рішення відповідач-1 не спростував, апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.2017 по справі №904/1493/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Н.В. Пархоменко

Повний текст постанови підписано 15.01.2018 року