Ухвала

від 11.01.2018 по справі 904/5333/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

11.01.2018 м.Дніпро

Справа № 904/5333/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Кощеєва І.М., Науменка І.М.,

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Флеім", м.Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Флеім", м.Дніпро

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Флеім" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 (суддя Примак С.А.) визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва задоволено. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016р. у скасовано. Провадження у справі про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Флеім" банкрутом припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2017 касаційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Флеім" арбітражного керуючого Шимана Є.О. задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2016 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в іншому складі.

Здійснюючи повторний перегляд даної справи, суд апеляційної інстанції враховує таке.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VІІІ від 03.10.2017, який діє з 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.9 Перехідних положень ГПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.2 ст.255 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (п.5 ст.41 ГПК України).

У відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Водночас, інші випадки участі органу доходів і зборів у справі про банкрутство платника податків Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" не передбачені.

Таким чином, орган доходів і зборів не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника та визнання їх господарським судом. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Звертаючись із апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, ДПІ у Солом'янському районі в обґрунтування права на апеляційне оскарження судового рішення посилалась на законодавчо визначений статус контролюючого фіскального органу, а також неможливість проведення податкової перевірки боржника внаслідок визнання його банкрутом. При цьому заявник не посилався на обставину перебування боржника у нього на податковому обліку та наявність будь-яких грошових вимог до боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до боржника, що ліквідується власником, застосовується особливий порядок провадження у справі. Головною умовою порушення провадження у справі про банкрутство за цією статтею є стан неоплатності боржника, що встановлюється ліквідатором (ліквідаційною комісією) боржника за наслідками аналізу його пасиву та активу.

Проте, при зверненні до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржник не вказував на наявність у нього заборгованості перед ДПІ у Солом'янському районі.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази звернення ДПІ у Солом'янському районі з грошовими вимогами до боржника в порядку, встановленому ч. 3 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, на момент здійснення ліквідаційної процедури в порядку норм цивільного законодавства та у подальшому порушення справи про банкрутство боржник перебував на обліку за місцем реєстрації в іншому органі доходів і зборів - ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів, яка і була повідомлена боржником у встановленому порядку про перебування в стадії припинення (форма №8-ОПП), однак жодних грошових вимог до боржника не заявила ні в процедурі добровільної ліквідації, ні в процедурі банкрутства.

Враховуючи, що скаржник не набув статусу кредитора боржника або іншого учасника провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим позбавлений права на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство.

Крім того, скаржником не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною постановою місцевого суду вирішено питання про його права та обов'язки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.234,235, п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 у справі №904/5333/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: О.В.Кузнецов

Судді: І.М.Кощеєв

І.М.Науменко