Ухвала

від 10.01.2018 по справі 376/1317/17

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1317/17

Провадження № 2/376/20/2018

У Х В А Л А

"10" січня 2018 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Клочко В.М.,

секретаря судового засідання Якштас А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області справу за позовом Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування наказів і договорів оренди земельних ділянок, -

встановив:

Заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування наказів і договорів оренди земельних ділянок.

ОСОБА_1, до початку розгляду справи по суті, подано клопотання про закриття провадження по справі на підставі п. 1, ч. 1 ст. 255 ЦПК України з мотивів непідвідомчості даної справи суду загальної юрисдикції. Дане клопотання мотивоване тим, що 25.09.2015 року ОСОБА_1 в установленому законом порядку створено та зареєстроване фермерське господарство АГРО-ВЕРЕСЕНЬ , після чого спірні земельні ділянки ввійшли до земель фермерського господарства у відповідності до пункту 1.5. статуту ФГ АГРО-ВЕРЕСЕНЬ , та використовуються фермерським господарством, яке й сплачує орендну плату за спірні земельні ділянки, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, копіями рішень засновників № 1, № 2, копією статуту ФГ АГРО-ВЕРЕСЕНЬ та копіями платіжних доручень про сплату орендної плати.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , судам роз'яснено, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ, зокрема за ст. 1, 12 ГПК України віднесено до компетенції господарських судів.

У відповідності до пунктів 2, 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних спорів , за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами.

Представник прокуратори проти задоволення даного клопотання заперечував, оскільки, на його думку, воно є необґрунтованим.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав подане клопотання.

Суд, заслухавши заявлене клопотання, з'ясувавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що провадження по справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, так як дана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист в суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, які не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування майнової (матеріальної) та моральної шкоди.

Як вбачається з ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відповідач ОСОБА_1 є головою ФГ АГРО-ВЕРЕСЕНЬ .

Статутом ФГ АГРО-ВЕРЕСЕНЬ визначено, що земля господарства складається із: земельної ділянки державної власності, площею 30,9035 га, цільове призначення якої: для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 3224010100:05:011:0035, що розташована в адміністративних межах Сквирської міської ради, Сквирського району Київської області, наданої в оренду Головним управлінням Держземагентства у Київській області на підставі договору оренди землі від 31 грудня 2014 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 32411762 від 20.01.2015 року, виданий мені Реєстраційною службою Сквирського районного управління юстиції Київської області); земельної ділянки державної власності, площею 32,3918 га, цільове призначення якої: для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, кадастровий номер 3224010100:03:014:0008, що розташована в адміністративних межах Сквирської міської ради, Сквирського району Київської області, наданої в оренду Головним управлінням Держземагентства у Київській області на підставі договору оренди землі від 31 грудня 2014 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 32411384 від 20.01.2015 року, виданий мені Реєстраційною службою Сквирського районного управління юстиції Київської області).

Відповідно до вимог п.п. 1, 6 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам вказує, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГУ України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п. 3.1 Постанови).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство , фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи те, що спірні земельні ділянки надавалися ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, яке відповідно до ст. 1 Закону України Про фермерське господарство є формою підприємницької діяльності, та використовувались не фізичною особою, а створеним ОСОБА_1 фермерським господарством АГРО-ВЕРЕСЕНЬ в процесі його господарської діяльності, беручи до уваги положення ст. 19, 20 ЦПК України і ст. 20 ГПК України, даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, позовні вимоги Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 124 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Провадження по цивільній справі за позовом Заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування наказів і договорів оренди земельних ділянок закрити.

Зобов'язати управління казначейської служби України у Київській області повернути прокуратурі Київської області судовий збір в розмірі 6400 гривень.

Роз'яснити позивачу його право на звернення з даним позовом до суду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_3