Рішення

від 15.10.2010 по справі 2-238/2010

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кременчуцький районний суд Полтавської області

м. Кременчук, вул. Майора Борищака, 31, 39600, 0(536)-74-13-27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2010 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Колотієвського О.О.,

при секретарі Голуб О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним і його скасування, визнання державних актів на право приватної власності на землю та договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсними, визнання права власності на земельну ділянку та витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою відповідно до якої просила суд ухвалити рішення яким визнати рішення Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області №1 від 27.01.2000р. Про передачу земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_3 протиправним та скасувати його; визнати державні акти ІІ-ПЛ №023413 на право власності на землю за №756 від 18.04.2000 р. та ІІ-ПЛ №033161 на право власності на землю №758 від 28.07.2000р. недійсними та скасувати їх, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12.05.2000 р., посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_4 за реєстраційним номером 2533, визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,04 га, яка знаходиться в садівничому товаристві Зоря , витребувавши її у ОСОБА_2

Свої вимоги мотивувала тим, що рішенням Піщанської сільської ради №12 від 27.11.1997 р. садівничому товариству Зоря було передано у колективну власність 4,54 га земельної ділянки в с. Кривуші, а членам товариства передано у приватну власність 9,56 га. Відповідно до Декрету КМУ №15-92 від 26.12.1992 р. за громадянином право приватної власності на земельну ділянку, передану для садівництва визнавалось з моменту прийняття рішення відповідною радою народних депутатів. її батьку, ОСОБА_5, як члену садівничого товариства Зоря було надано земельну ділянку у приватну власність, яка на план-схемі значиться під №84, якою він володів та користувався до смерті, яка настала 05.02.1999 р. Вона та її матір, ОСОБА_3, були спадкоємцями першої черги і їм в рівних частках повинна належати дана земельна ділянка. Всупереч цього, рішенням Піщанської сільської ради №1 від 27.01.2000 р. дана земельна ділянка була передана у приватну власність ОСОБА_3 і в подальшому остання отримала відповідний державний акт №756 на неї. 12.05.2000 р. ОСОБА_3 продала дану земельну ділянку ОСОБА_2, яка в подальшому отримала державний акт №758. Таким чином, рішення сільради про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки та видані в подальшому документи на неї підлягають скасуванню як незаконні. Враховуючи, що вона є єдиною спадкоємицею батьків за нею потрібно визнати право власності на вказану земельну ділянку. Вважає, що строк позовної давності щодо звернення до суду з даним позовом рахується з 14.09.2006 р., оскільки в цей день вона отримала відповідь з архівного відділу Кременчуцької райдержадміністрації.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позові та просив їх задовольнити.

Представник Піщанської сільської ради проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, оскільки на момент винесення рішення Піщанською сільською радою від 27.11.1997 р. Декрет КМУ на який посилається позивач втратив чинність, тому право власності в даному випадку набувалося лише після отримання державного акту на землю. Так як ОСОБА_5 його не отримав вважається, що він не набув права власності на земельну ділянку і тому підстав для задоволення позову немає. Крім того, вказав, що навіть у разі наявності підстав для скасування рішення позивач у встановлений строк не подала заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5, отже пропустила строк позовної давності для звернення до суду. Крім того вказав, що ОСОБА_2 в будь - якому випадку є добросовісним набувачем земельної ділянки.

Представник Садівничого товариства Зоря позовні вимоги не визнав. Суд, вислухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

В судовому засіданні встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ст.6 Земельного кодексу України громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для садівництва. Передача даних земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Рішенням Піщанської сільської ради №12 від 27.11.1997р. Про передачу земельної ділянки в колективну власність садівничому товариству Зоря та передачу земельних ділянок в приватну власність членам цього товариства було передано земельну ділянку загальною площею 4,54 га садівничому товариству Зоря у колективну власність, а також у приватну власності громадянам-членам садівничого товариства Зоря земельну ділянку загальною площею 9,56 га в с. Кривуші Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Ст.22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р., що діяв станом на день видачі вищезазначеного рішення, право власності на землю виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Згідно ст.23 Земельного кодексу України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Виходячи з вищенаведеного, право приватної власності на земельну ділянку набувалося лише після встановлення меж в натурі та отримання державного акта на землю.

Позивачем помилково трактуються норми Декрету Кабінету Міністрів України №15-92 від 26.12.1992 р. Про приватизацію земельних ділянок щодо порядку визнання права власності на земельну ділянку, оскільки не взято до уваги вимогу про обов'язковість проведення запису у земельно-кадастрових документах та видачу державного акту.

Порядком передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України , який затверджений Наказом Держкомітету України по земельних ресурсах 15.02.1993 р. №10 встановлена процедура передачі земельних ділянок у приватну власність, яка крім вимог зазначених у Декреті КМУ передбачає і встановлення меж земельної ділянки.

05.02.1999 р. ОСОБА_5 помер, що не оспорюється сторонами і тому на підставі ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, що діяв на час відкриття спадщини після померлого ОСОБА_5 прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Як визначає ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини, в даному випадку з 05.02.1999 р.. якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Ст. 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суду не надано доказів, які б підтверджували факт прийняття позивачем спадщини після померлого батька ОСОБА_5

Таким чином, навіть у разі наявності у ОСОБА_5 права власності на будь-яке майно позивач втратила право на отримання спадщини, оскільки у встановленому законом порядку не прийняла її.

Крім того, остання у встановлений законом строк не звернулася за захистом свого права до суду, пропустивши строк позовної давності. Твердження про те, що вона дізналася про оспорюване рішення лише 14.09.2006 р. суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.07.2004 р. позивач прийняла спадщину після смерті матері і таким чином мала можливість встановити межі спадкової маси після смерті обох батьків.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відомостей, які б підтверджували факт перебування станом на день винесення рішення Піщанської сільської ради від 27.11.1997 р. ОСОБА_5 у садівничому товаристві Зоря , прийняття рішення відносно нього про передачу йому у приватну власність земельної ділянки або отримання ним державного акту на право приватної власності на оспорювану земельну ділянку суду надано не було.

Суд не приймає як доказ надану в судове засідання копію додатку №1 до Державного акту без номеру список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, оскільки по-перше, суд в зв'язку з відсутністю оригіналу не може встановити його правомірність, по-друге, з нього не вбачається до якого документу він є додатком і яке підприємство мається на увазі.

Рішенням Піщанської сільської ради №1 від 27.01.2000 р. Про передачу земельної ділянки в приватну власність ОСОБА_3 було передано земельну ділянку загальною площею 0,04 га матері позивача - ОСОБА_3.

Оскільки в судовому засіданні не знайшли підтвердження факти про передачу у приватну власність ОСОБА_5 оспорюваної земельної ділянки та набуття ним права власності на неї, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання вищезазначеного рішення протиправним та його скасування і вважає передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки правомірною.

Як встановлено в судовому засіданні на підставі рішення Піщанської сільської ради №1 від 27.01.2000р. ОСОБА_3 18.04.2000р. було отримано державний акт №756 серії ІІ-ПЛ №023413.

12.05.2000 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу вищезазначеної земельної ділянки, посвідчений Третьою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою за номером 2533. На підставі вказаного договору ОСОБА_2 28.07.2000 р. отримала державний акт на землю № 758 серії ІІ-ПЛ №033161. Таким чином, остання в будь-якому випадку є добросовісним набувачем земельної ділянку у якої остання не може бути витребувана.

Враховуючи встановлені вище факти суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсними державних актів ІІ-ПЛ №023413 на право власності на землю за №756 від 18.04.2000 р. та ІІ-ПЛ №033161 на право власності на землю №758 від 28.07.2000р., визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.05.2000р., визнання за ОСОБА_1 право власності на оспорювань земельну ділянку, витребування-її у ОСОБА_2 також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11,59,60,61,212,213,214,215 ЦПК України, ст.ст. 6,22,23 Земельного кодексу України, Декретом Кабінету Міністрів України №15-92 від 26.12.1992р. Про приватизацію земельних ділянок , Порядком передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України , який затверджений Наказом Держкомітету України по земельних ресурсах 15.02.1993 р. №10, ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним і його скасування, визнання державних актів на право приватної власності на землю та договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсними, визнання права власності на земельну ділянку та витребування майна - відмовити.

У задоволенні вимоги щодо визнання рішення Піщанської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області №1 від 27.01.2000 року Про передачу земельної ділянки в приватну власність громадянці ОСОБА_3 протиправним та скасуванні його в повному обсязі - відмовити.

У задоволенні вимоги щодо визнання недійсним державного акту ІІ-ПЛ №023413 на право власності на землю за №756 від 18.04.2000 року та скасуванні його в повному обсязі - відмовити.

У задоволенні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12.05.2000 року (договору посвідченого ОСОБА_4, нотаріусом Третьої кременчуцької державної нотаріальної контори за реєстраційним №2533) - відмовити.

У задоволенні вимоги щодо визнання недійсним державного акту ІІ-ПЛ №033161 на право власності на землю за №758 від 28.07.2000 року та скасуванні його в повному обсязі - відмовити.

У задоволенні вимоги щодо визнання права власності на земельну ділянку площею 0.04га, яка знаходиться в садівничому товаристві Зоря за ОСОБА_1 та витребування земельної ділянки від ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з отримання копії цього рішення.

Суддя