Ухвала

від 10.01.2018 по справі 910/23096/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі про банкрутство

10.01.2018Справа № 910/23096/17

За заявою Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві До Приватного підприємства "Автопетроліум" (ідентифікаційний код 37228512) Пробанкрутство Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від заявникаШвець І.В. - представник за довіреністю від 18.12.2017 № 394/26-15-10-06 Від боржника Гомольська Я.П. - представник за довіреністю від 02.01.2018 Присутні Кравченко Р.М. - арбітражний керуючий, Реверук П.К. - арбітражний керуючий, Титаренко М.О. - арбітражний керуючий

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "Автопетроліум" у зв'язку з неспроможністю останнього погасити прострочену заборгованість перед бюджетом, вказуючи на наявність безспірних грошових вимог до боржника у розмірі 1 312 535,62 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2017 № 910/23096/17 заяву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 03.01.2018, визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство арбітражного керуючого Косинську Людмилу Вікторівну зобов'язано подати заяву про участь у справі.

29.12.2017 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Кравченка Радіона Миколайовича на участь у справі про банкрутство, заява арбітражного керуючого Титаренка Миколи Олександровича про надання згоди на виконання обов'язків у справі.

02.01.2018 арбітражний керуючий Сиволобов Максим Маркович, арбітражний керуючий Рудий Андрій Миколайович подав до суду заяву про згоду на участь у справі.

02.01.2018 ініціюючий кредитор подав до суду письмові пояснення у справі, письмові відомості про податковий борг, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.

03.01.2018 розгляд справи у підготовчому судовому засіданні було відкладено на 10.01.2018 відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

03.01.2018 після судового засідання до суду надійшов супровідний лист Приватного підприємства "Автопетроліум" на виконання вимог ухвали від 22.12.2017 з приєднаним до нього фінансовим звітом станом на 01.01.2018, відзивом на заяву про порушення справи про банкрутство, копіями правоустаночих і реєстраційних документів.

09.01.2018 від арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича судом отримано заяву про участь у справі про банкрутство.

У підготовче засідання, призначене на 10.01.2018, з'явилися представники сторін, а також були присутні арбітражні керуючі Кравченко Р.М., Реверук П.К., Титаренко М.О.

Визначений автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство арбітражний керуючий Косинська Л.В. у судове засідання не з'явилася, заяву про участь у справі не подала.

Під час судового засідання представник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві доповів обставини виникнення у Приватного підприємства "Автопетроліум" заборгованості у розмірі, що перевищує триста мінімальних заробітних плат, та підтримав вимоги поданої заяви. Обґрунтовуючи подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків, місцезнаходження якого територіально відноситься до Святошинського району міста Києва, від імені Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, представник ініціюючого кредитора посилався на законодавчі підстави для такого звернення, які встановлені у п.п. 19-1.1-45 ст. 19-1, п. 20.1.39 ст. 20 Податкового кодексу України, а також на відповідний розподіл функціональних повноважень між структурними підрозділами органів податків і зборів, що визначається наказом Державної фіскальної служби України "Про функціональні повноваження структурних підрозділів Головних управлінь територіальних органів ДФС" від 19.10.2016 № 875 зі змінами і доповненнями.

Дослідивши зазначені посилання, суд погоджується з наявність правових підстав для подання такої заяви саме Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві.

Представник боржника підтримав поданий відзив, згідно з яким просив відмовити у задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та закрити провадження у справі.

Присутні у засіданні арбітражні керуючі підтримали власні кандидатури на призначення розпорядником майна Приватного підприємства "Автопетроліум".

Згідно з приписами ст. 16 Закону з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а також ознак неплатоспроможності боржника або її загрози та вирішення інших питань, пов'язаних з розглядом справи, здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи та подані докази, оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Автопетроліум" зареєстровано як юридична особа за законодавством України у 2010 році. Станом на час проведення підготовчого засідання місцезнаходженням юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вказано: 03162, м. Київ, Святошинський район, вул. Тулузи, 10А, ідентифікаційний код 37228512.

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником та засновником підприємства є ОСОБА_9 (03146, АДРЕСА_1). Основними видами діяльності Приватного підприємства "Автопетроліум" є роздрібна торгівля пальним (основний); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; надання в оренду вантажних автомобілів.

За твердженнями представника Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у Приватного підприємства "Автопетроліум" наявна заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на прибуток у розмірі 1 296 535,62 грн., яка складається з 1 296 535,18 грн. основного платежу та 0,44 грн. пені.

Ініціюючи порушення провадження у справі про банкрутство платника податків, що має непогашений податковий борг, орган доходів і зборів, керуючись власною довідкою про стан заборгованості платника, додає до суми його прострочених платежів та пені 16 000,00 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви про порушення провадження у цій справі. При цьому, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві посилається на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, виданий на виконання цієї постанови виконавчий лист, повернуті без виконання інкасові доручення та робить висновок про безспірність грошових вимог до Приватного підприємства "Автопетроліум" у сумі 1 312 535,62 грн., додаючи до них 16 000,00 грн. судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону, якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами у порядку виконавчого провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - це грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (абз. 2 ч. 3 ст. 10 Закону).

Досліджуючи вимоги поданої заяви, суд встановив, що 03.05.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві Приватному підприємству "Автопетроліум" було виставлено податкову вимогу форми "Ю" № 10372-17 на суму узгодженого податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 1 296 802,00 грн. (основний платіж).

Крім того, 03.05.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено рішення № 10372-17 про опис майна у податкову заставу відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України.

14.07.2017 Окружним адміністративним судом міста Києва було розглянуто адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Приватного підприємства "Автопетроліум" про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 1 296 802,00 грн.

Постановою у справі № 826/8652/17 позовні вимоги було задоволено.

Виконавчий документ, виданий на примусове виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва, докази його пред'явлення до виконання суду подано не було.

Посилаючись на безспірність своїх грошових вимог до боржника представник Головного управління ДФС у м. Києві вказував на вчинення органом доходів і зборів дій, спрямованих на списання коштів з рахунків боржника, шляхом направлення до банківських установ інкасових доручень.

Так, матеріалами справи підтверджується, що 03.08.2017 до АТ "ОТП Банк" м. Київ МФО 300528, ПАТ "Сбербанк" МФО 320627, ПАТ "ПУМБ" МФО 334851 направлялося інкасове доручення (розпорядження) № 796/26/15-17-09-23 на суму 1 296 525,62 грн., призначення платежу: 140;37228512; погашення податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств згідно з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/8652/17 від 14.07.2017 з ПП "Автопетроліум" код 37228512".

Це інкасове доручення (розпорядження) залишилося невиконаним і на його примірнику кожною з указаних банківських установ було зроблено напис про неможливість його виконання через відсутність коштів на рахунку з посиланням на п. 2.18, п. 2.20, п. 10.9, п. 12.7 та п. 12.11 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті".

24.07.2017 до цих же банківських установ було направлено інкасове доручення (розпорядження) № 710/26-15-17-09-23 на суму 1 296 802,00 грн., яке також залишилося не виконаним з підстав відсутності коштів на рахунку.

Як вказувалося вище, безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника . До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 12.4 зазначеної Інструкції судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість, реквізити відповідного судового рішення зазначаються у самому інкасовому дорученні.

Абзацами 2 та 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Таким чином, виходячи з приписів ст. 95 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 10, ч. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", доказами в підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, слід вважати є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів в дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів до отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Водночас, перебіг трьохмісячного строку, визначеного ч. 3 ст. 10 Закону, починається з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, оформленого стягувачем (контролюючим органом) на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Одночасно ч. 7 ст. 11 Закону про банкрутство передбачено, що до заяви кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи, що стягнення з рахунків боржника - юридичної особи коштів у рахунок погашення податкового боргу здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених у першу чергу спеціальним нормативно-правовим актом Податковим кодексом України, який у даному випадку має пріоритет перед Законом України "Про виконавче провадження", доказами безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів є рішення суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України.

Згідно з п. 95.22. ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Отже, спеціальним податковим законодавством, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, органом доходів і зборів вживалися інші заходи погашення податкового боргу, а саме: винесено рішення про опис майна в податкову заставу, встановлено відсутність майна, що може бути реалізовано за наслідками прийняття цього рішення, отримано від платника податків письмові відомості про відсутність дебіторської заборгованості (довідка Приватного підприємства "Автопетроліум" від 01.11.2017 № 02-14/1485 приєднана), встановлено відсутність у платника податків дебіторської заборгованості, яку може бути використано для погашення податкового боргу і, відповідно, відсутність підстав для укладення між платником податків і контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості у порядку п. 87.5 ст. 87, п. 20.1.35 ст. 20 Податкового кодексу України.

Отже, встановленими судом обставинами справи підтверджується обґрунтованість тверджень Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про невиконання Приватним підприємством "Автопетроліум" грошових зобов'язань перед бюджетом зі сплати податку у сумі, що перевищує триста мінімальних заробітних плат понад тримісячний строк від встановленого законодавством моменту їх виконання, безспірність грошових вимог до боржника та вжиття заходів стягнення простроченої заборгованості у порядку, передбаченому спеціальними нормами законодавства.

Разом з тим, у підготовчому засіданні судом з'ясовано, що ініціюючий кредитор допустився помилки, оскільки невірно визначив дійсний розмір своїх безспірних грошових вимог, які мають складатися з сум, щодо яких наявне судове рішення про стягнення боргу та вживалися заходи щодо списання коштів з рахунків боржника, а крім того, вони не можуть включати суми штрафних санкції. У зв'язку з викладеним, суд встановив, що розмір безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора становить 1 296 535,18 грн. (1 296 535,62 мінус 0,44 грн. пені).

У відзиві на позовну заяву Приватне підприємство "Автопетроліум" просить суд відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДФС у м. Києві та закрити провадження у справі, не наводячи при цьому мотивації своїх вимог та обґрунтування підстав для відмови у задоволенні заяви ініціюючого кредитора, обмежуючись зауваженнями про фінансові втрати підприємства.

Фактично боржник обставин наявності простроченої заборгованості перед ініціюючим кредитором станом на 10.01.2018 не спростував, доказів належного виконання прострочених грошових зобов'язань не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 7 ст. 16 Закону суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо заявником не доведено наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.

У підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Автопетроліум", перелічених у ч. 7 ст. 16 Закону.

Оскільки у підготовчому засіданні у справі про банкрутство вирішується питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, вчинення такої процесуальної дії як закриття провадження не видається за можливе на цій стадії процесу.

Враховуючи наведене, вимоги боржника, викладені у відзиві на позовну заяву судом відхиляються.

Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про порушення провадження у справі про банкрутство, суд вважає за доцільне її задовольнити.

Згідно з ч. 9 ст. 16 Закону питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна вирішується господарським судом в ухвалі підготовчого засідання.

Як слідує зі змісту ст. 114 Закону та приписів "Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство", затвердженого Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 № 1, визначений автоматизованою системою арбітражний керуючий зобов'язаний подати до суду свою заяву про участь у справі у встановлений строк, в іншому випадку суд наділений повноваженнями призначити арбітражного керуючого без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих.

Частиною 2 ст. 97 Закону встановлено обмеження щодо призначення особи арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа у справі про банкрутство, а саме ним не може бути особа:

1) яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;

2) яка має судимість за вчинення корисливих злочинів;

3) яка не здатна виконувати обов'язки арбітражного керуючого за станом здоров'я;

4) якій заборонено обіймати керівні посади;

5) якій відмовлено в наданні допуску до державної таємниці або скасовано раніше наданий допуск за порушення законодавства у сфері охорони державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Законом, у разі якщо з часу такої відмови або скасування пройшло менше року.

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство було визначено кандидатуру арбітражного керуючого Косинської Людмили Вікторівни для призначення розпорядником майна Приватного підприємства "Автопетроліум", яку суд зобов'язав у строк до 02.01.2018 включно подати заяву про участь у справі № 910/23096/17.

Разом з тим, станом на 10.01.2018 відповідна заява від арбітражного керуючого Косинської Л.В. до суду не надійшла, у зв'язку з чим питання призначення особи для виконання функцій розпорядника майна Приватного підприємства "Автопетроліум" вирішується судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих, виходячи з їх спеціалізації.

Як вказувалося вище, до суду надійшли заяви про участь у справі від арбітражних керуючих Титаренка М.О., Кравченка Р.М., Сиволобова М.М., Рудого А.М., Реверука П.К.

У підготовчому засіданні 10.01.2018 були присутні арбітражні керуючі Кравченко Р.М., Титаренко М.О. та Реверук П.К., які підтримали власні заяви.

Відомостей про те, що будь-хто із вказаних осіб здійснював управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 2 ст. 97 Закону, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, вказаних у ч. 2 ст. 114 Закону.

Дослідивши відомості Єдиного реєстру арбітражних керуючих, враховуючи принцип територіальності, рівень кваліфікації та спеціалізацію арбітражного керуючого, суд вважає за доцільне призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Реверука П.К., визначивши його кандидатуру найбільш прийнятною, тоді як подані заяви арбітражних керуючих Сиволобова М.М., Титаренка М.О., Рудого А.М. і Кравченка А.М. залишаються без розгляду з огляду на законодавчо визначені приписи щодо порядку призначення особи розпорядника майна на дійній стадії провадження у справі про банкрутство (при відкритті провадження).

Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку про доцільність закінчення підготовчого засідання.

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 3, 12, 74, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Автопетроліум" (03162, м. Київ, вул. Тулузи, 10А, ідентифікаційний код 37228512).

2. Визначити дату проведення попереднього судового засідання у справі на 26.02.2018 о 10:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 7 .

3. Визнати безспірні грошові вимоги Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) до Приватного підприємства "Автопетроліум" (03162, м. Київ, вул. Тулузи, 10А, ідентифікаційний код 37228512) у сумі 1 296 535,18 грн.

4. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

5. Ввести процедуру розпорядження майном Приватного підприємства "Автопетроліум" (03162, м. Київ, вул. Тулузи, 10А, ідентифікаційний код 37228512).

6. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича (свідоцтво № 783 від 08.04.2013).

7. Встановити оплату послуг арбітражному керуючому Реверуку П.К. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядника майна.

8. Офіційно оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Автопетроліум" у встановленому законодавством порядку.

9. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

10. Встановити розпоряднику майна строк до 15.02.2018 для подачі до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстр заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.

11. Встановити розпоряднику майна строк до 15.02.2018 для складення реєстру вимог кредиторів відповідно до норм ст.ст. 13, 14, 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 № 788 та подання його на затвердження до господарського суду.

12. Встановити розпоряднику майна строк до 15.02.2018 для проведення інвентаризації майна боржника.

13. Зобов'язати боржника надати розпоряднику майна всю необхідну документацію для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства і проведення інвентаризації та складання реєстру вимог кредиторів, письмові пояснення щодо визнання або відхилення кредиторських вимог, докази наявності або відсутності у підприємства заборгованості з виплати заробітної плати (із зазначенням прізвища працівника та долученням бухгалтерських відомостей), авторської винагороди, аліментів та грошових зобов'язань, що забезпечені заставою, які подати у попереднє засідання, а також сумісно з розпорядником майна розглядати всі кредиторські заяви, що надійдуть в установленому порядку.

14. Зобов'язати державного реєстратора за місцезнаходженням боржника надати суду докази внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

15. Копію ухвали надіслати боржнику, засновникам (учасникам) боржника, розпоряднику майна, органу доходів і зборів, державному реєстратору, органу державної виконавчої служби, місцевому загальному суду за місцезнаходженням боржника.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та підлягає оскарженню протягом десяти днів.

Суддя Л.В. Омельченко