Рішення

від 03.01.2018 по справі 816/2004/17

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2004/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №816/2004/17 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Топливно-енергетична компанія "СДІ" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Топливно-енергетична компанія "СДІ" (надалі - позивач, ТОВ "ТЕК "СДІ") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2017 №0007961403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (надалі - ПДВ) в загальному розмірі 158 472,50 грн, в т.ч. за основним платежем - 126 778,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 694,50 грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на безпідставність висновків податкової перевірки з огляду на обставини реальності господарських операцій з придбання нафтопродуктів у ТОВ "Строй ОСОБА_3" та фактичне підтвердження кожної з поставок первинними документами бухгалтерського обліку.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, посилаючись на обставини справи викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. У наданих суду письмових запереченнях вказує, що підприємство-контрагент - ТОВ "Строй ОСОБА_3" здійснювало безтоварні операції з придбання товарів (робіт, послуг), які в дійсності не придбавалися, а лише полягали в документальному їх оформленні з метою ухилення від сплати податків. Відтак усі операції з купівлі у даного суб'єкта є безтоварними по ланцюгу постачання. Такий висновок ґрунтується на обставинах встановлених вироком Крюківського районного суду міста Кременчука щодо визнання винним у створенні фіктивного підприємства директора ТОВ "Строй ОСОБА_3".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 відкрито провадження у справі.

Суд, здійснивши розгляд справи в порядку загального позовного провадження, заслухав пояснення учасників справи, дослідив письмові докази, з'ясував фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи суд встановив, що юридична особа ТОВ "ТЕК "СДІ" (код ЄДРПОУ 37015942, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Радянська, 4) зареєстроване в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 29.03.2010 за №1 585 102 0000 007205 (а.с. 56-58). ТОВ "ТЕК "СДІ" перебуває на податковому обліку з 30.03.2010, на момент проведення перевірки - в Кременчуцькій ОДПІ, зареєстроване платником ПДВ 28.04.2010 (а.с. 93).

У період з 21.07.2017 по 27.07.2017 посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області на підставі наказу від 14.07.2017 №1775 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ТЕК "СДІ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ "Строй ОСОБА_3" (код ЄДРПОУ 39165161) за період з 01.09.2015 по 31.10.2015, результати якої оформлено актом від 27.07.2017 №1021/16-31-14-03-13/37015942 (а.с. 92-102).

Вказаним актом зафіксовано факти порушення ТОВ "ТЕК "СДІ" вимог п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п.201.1, 201.4, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, в розмірі 126 778,00 грн, в т.ч. за вересень 2015 року - 121 236,00 грн, жовтень 2015 року - 5542,00 грн.

На підставі даного акту ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення від 09.08.2017 №0007961403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ в загальному розмірі 158 472,50 грн, в т.ч. за основним платежем - 126 778,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 31 694,50 грн (а.с. 59).

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що збільшення контролюючим органом податкового зобов'язання позивача з ПДВ зумовлено включенням останнім до складу свого податкового кредиту суми ПДВ за наслідками здійснення господарських операцій з придбання нафтопродуктів у ТОВ "Строй ОСОБА_3" на суму 126 778,00 грн.

Так, 15.09.2015 між ТОВ "Строй ОСОБА_3" (продавець) та ТОВ "ТЕК "СДІ" (покупець) був укладений договір поставки №15/09/02, за умовами якого постачальник поставляє, а покупець зобов'язується прийняти поставку та оплатити поставлений товар - паливно-мастильні матеріали на умовах даного договору. Кількість та ціна на кожну окрему партію товару зазначається у додаткових угодах до договору, що є невід'ємною частиною договору (а.с. 8-9).

Відповідно до умов договору поставки його учасниками були укладені додаткові угоди від 16.09.2015 №1, від 30.09.2015 №2, від 07.10.2015 №3, якими визначений вид та кількість паливно-мастильних матеріалів, що поставляється (а.с. 10-12).

Як стверджував представник позивача, за вказаними угодами ТОВ "ТЕК "СДІ" здійснило придбання палива дизельного ДП-Л-Євро4-ВО в обсязі 21920 л, палива дизельного ДТ-Л-К5, сорт С в обсязі 22300 л, палива дизельного в обсязі 1000 л, бензину А-92 в обсязі 1000 л. На підтвердження реальності господарської операції посилався на документи первинного бухгалтерського обліку та інші документи, якими, як на його думку, підтверджуються факти поставок пального (звіт про дебетові та кредитові операції по рахунку 26008054611248 ТОВ "ТЕК "СДІ" з 01.10.2015 по 31.10.2015, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, акти здачі-прийняття товару (а.с. 13-30).

На додаток до цього представник позивача посилався на обставини подальшої реалізації придбаного пального на користь Кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628, як на ознаку фактичної наявності товару та його подальшої реалізації в межах здійснення власної господарської діяльності підприємства з метою отримання прибутку.

На противагу доводам позивача представник позивача посилався, крім іншого, на обставини встановлені судом у кримінальному провадженні №12015170000000057, які були покладені в основу акту податкової перевірки.

Так, в матеріалах справи наявний вирок Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 01.03.2017 (справа №537/544/17) у кримінальному провадженні №12015170000000057 щодо визнання винними групи осіб в обвинуваченні за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, у тому числі у створенні фіктивного підприємства ТОВ "Строй ОСОБА_3" (код ЄДРПОУ 39165161) та подальшому наданні з його допомогою послуг з незаконного формування податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівкові (набрав законної сили 03.04.2017) (а.с. 73-87). Даним вироком суд встановив, що реалізовуючи спільний злочинний намір у період часу з січня 2015 по липень 2016 року для досягнення результату заздалегідь розробленого плану вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 та інші з метою прикриття незаконної діяльності, придбали шляхом державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу підприємства транзитно-конвертаційної спрямованості ТОВ "Строй ОСОБА_3", не маючи мети здійснення будь-якої реальної фінансово-господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом чи реалізацією товарів (робіт, послуг), тобто без наміру здійснення статутної діяльності підприємства.

З огляду на даний факт слід зазначити, що вирок суду, який встановлює фіктивність господарської діяльності контрагента, не може бути не врахований судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть у випадку формального підтвердження її первинними документами. Таким чином, первинні документи, які були виписані фіктивним контрагентом і стали підставою для формування податкового кредиту, не можуть вважатися належним чином оформленими і підписаними звітними документами, що засвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, у зв'язку з чим віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Дана позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 17.11.2015 у справі №2а/3264/11/1070, від 22.09.2015 у справі № 810/5645/14, а також від 01.12.2015 у справі №826/15034/14.

Відтак, саме з урахуванням обставин, встановлених у кримінальному провадженні, суд буде надавати оцінку обставинам в адміністративній справі.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Стаття 2 Закону №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 цієї ж норми датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 135.1 ст.135 Податкового кодексу України передбачено, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як зазначено вище, на підтвердження спірних господарських операцій з ТОВ "Строй ОСОБА_3" позивач надав договори, рахунки-фактури, видаткові накладні та інше.

Однак, з урахуванням доведеності факту щодо здійснення фіктивного підприємництва ТОВ "Строй ОСОБА_3", усі первинні документи за підписом ОСОБА_5Ю, яка згідно з вироком суду погодилася за винагороду на придбання суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ "Строй ОСОБА_3" без наміру здійснювати реальну господарську діяльність, суд визнає такими, що не посвідчують факт постачання товарів, оскільки їх не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою.

Відтак усі дії з віднесення позивачем у перевірений період до складу податкового кредиту з ПДВ сум по операціях з придбання товарів у ТОВ "Строй ОСОБА_3" суд визнає безпідставними.

Про правильність такого висновку свідчать ще й обставини встановлені податковою перевіркою, відповідно до яких основні засоби на підприємстві відсутні. Проведеним аналізом номенклатури товару згідно податкових накладних, які були зареєстровані в ЄРПН та включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ "Строй ОСОБА_3" за період з 01.09.2015 по 31.10.2015 встановлено невідповідність між фактом придбання товарів та фактом реалізації, а саме: номенклатура придбання на 100% не співпадає з номенклатурою реалізації, що не дає можливості визначити походження товарів та дослідити постачальників по ланцюгу. Сертифікати якості на товар не надано.

З огляду на встановлені обставини справи суд приходить до висновку про безпідставність заявленого позову, у зв'язку з чим грошове зобов'язання визначене податковим повідомленням-рішенням №0007961403 від 09.08.2017 суд визнає правомірним, а позовні вимоги щодо його скасування такими, що не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241 - 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Топливно-енергетична компанія "СДІ" (вул. Радянська, 4, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 37015942) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 15.01.2018.

Суддя ОСОБА_6