Ухвала

від 27.12.2017 по справі 823/1137/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

27 грудня 2017 року Справа № 823/1137/17

17 год. 22 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування акту обстеження земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі-відповідач), в якому з урахуванням зміни позовних вимог просить:

- визнати дії Державної інспекції з винесення акту обстеження земельної ділянки незаконними;

- визнати протиправним та скасувати акт обстеження земельної ділянки від 11.11.2016 №8, складеного старшим державним інспектором сільського господарства у Черкаській області.

У судовому засіданні 27.12.2017 суд поставив на обговорення учасників справи питання закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту обстеження земельної ділянки від 11.11.2016 №8.

Позивач заперечував зазначивши, що вказаний акт є неправомірним та порушує права позивача, як орендаря земельної ділянки.

Представник відповідача не заперечувала проти закриття провадження у вищевказаній частині позовних вимог.

Заслухавши думку, міркування та пояснення позивача представника відповідача, суд дійшов висновку закрити провадження у справі у вищевказаній частині з огляду на таке.

Згідно акту обстеження земельної ділянки № 8 від 11.11.2016, що складений старшим державним інспектором інспекції сільського господарства у Черкаській області ОСОБА_3 встановлено, що земельні ділянки за кадастровими номерами 7124987000:02:001:0014, 7124987000:02:001:0015 використовуються позивачем не за цільовим призначенням, що визначене договорами оренди.

Так, земельна ділянка площею 58,8291 га знаходиться під посівами кукурудзи та частково скошена, а земельна ділянка площею 11,1598 га переорана та містить ознаки посіву сільськогосподарської культури соняшник.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Приписами статті 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель від 19.06.2003 № 963-IV (далі - Закон № 963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Згідно зі статтею 5 Закону № 963-IV державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Так, згідно положень статті 6 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 9 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Статтею 10 Закону № 963-IV визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель серед іншого мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.

Акт перевірки та висновки, що містяться у даному акті, фіксують тільки сам факт проведення перевірки та її результати і не містять у собі будь-яких владних приписів і вимог, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

З системного аналізу викладених норм вбачається, що акт обстеження земельної ділянки є документом, який фіксує інформацію щодо земельної ділянки та не є рішенням , оскільки не породжує жодних прав, обов'язків, правових наслідків для позивача у розумінні ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Конституційний Суд України у рішенні від 23 червня 1997 року (справа щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України Про Конституційний Суд України стосовно правових актів органів Верховної Ради України акцентував увагу на тому, що правові акти індивідуальної дії - рішення, які встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Юридичною формою рішення державного чи іншого органу є виданий ним акт (офіційний письмовий документ), що породжує певні правові наслідки та спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Оскільки оскаржуваний акт не є рішеннями, який би впливав на права позивача, врахувавши завдання адміністративного суду згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України щодо захисту саме від порушень суб'єкта владних повноважень у сфері їх владної управлінської діяльності, яка реалізується шляхом вчинення дій, допущення бездіяльності та/або прийняттям рішень, суд дійшов висновку, що позовна вимога про скасування акту не може бути розглянута за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже за вказаною диспозицією в Україні встановлено презумпцію цивільного процесу. З огляду на це суд дійшов висновку про підвідомчість справи про скасування акта, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень, місцевому загальному суду в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений обов'язок суду закрити провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Тому суд дійшов висновку щодо необхідності закриття провадження у справі в зазначеній частині та на підставі ч. 1 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснити, що відповідні позовні вимоги підлягають розгляду судом, юрисдикція якого поширюється на вирішення цивільного спору.

Керуючись ст.ст. 238, 241-246, 255, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області в частині визнання протиправним та скасування акту обстеження земельної ділянки від 11.11.2016 №8.

Роз'яснити позивачу, що спір підлягає розгляду судом, юрисдикція якого поширюється на вирішення цивільного спору.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Суддя О.А. Рідзель

Ухвала у повному обсязі складена 02.01.2018.