Ухвала

від 27.12.2017 по справі 823/1137/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 грудня 2017 року справа № 823/1137/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування акту обстеження земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі-відповідач), в якому з урахуванням зміни позовних вимог просить:

- визнати дії Державної інспекції з винесення акту обстеження земельної ділянки незаконними;

- визнати протиправним та скасувати акт обстеження земельної ділянки від 11.11.2016 №8, складеного старшим державним інспектором сільського господарства у Черкаській області.

До початку судового засідання через канцелярію суду 27.12.2017 представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем без поважних причин строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначено, що акт який оскаржується позивачем складено 11.11.2016, проте із даним позовом щодо його оскарження позивач звернувся до суду лише 24.07.2017.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти залишення без розгляду позовної заяви, мотивуючи це тим, що про існування такого акту та претензій до нього з боку контролюючого органу дізнався лише 05.07.2017, тоді коли ознайомився із матеріалами цивільної справи №707/658/17 за позовом керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок, що розглядалась Черкаським районним судом Черкаської області, тому не пропустив строк звернення до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання та просила залишити без розгляду позовну заяву.

Заслухавши думку, міркування та пояснення позивача, представника відповідача, судом встановлено таке.

Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строки мають важливе значення для захисту порушених прав та адміністративного судочинства. У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Основний акцент робиться на юридичному факті, тобто дії чи події, які набувають юридичного значення зі спливом строку.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень. Строк звернення до суду є матеріально-правовим, а не процесуальним. Правова природа цього строку є аналогічною до строку позовної давності у цивільних правовідносинах.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому слово повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду .

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

При з'ясуванні обставини поважності причин пропуску строку судом встановлено, що про існування акту про обстеження земельної ділянки від 11.11.2016 № 8 позивач дізнався лише 05.07.2017, тоді коли ознайомився із матеріалами цивільної справи № 707/658/17 за позовом керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок, що розглядалась Черкаським районним судом Черкаської області, тому не пропустив строк звернення до суду.

При цьому, дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували обставину того, що позивач дізнався або повинен був дізнатися про існування оскаржуваного акту раніше, ніж ним зазначено у позовній заяві, а саме 05.07.2017. Як і не надано суду доказів вручення чи направлення позивачу вказаного акту.

Частино 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Однак, в силу положень пункту статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем в сулу ст. 122 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не пропущено строк звернення до суду. А відповідачем у свою чергу не надано доказів, які б вказували на те, що позивач дізнався про оскаржуваний акт раніше ніж позивач зазначив, у позовній заяві, а саме 05.07.2017 під час розгляду цивільної справи № 707/658/17.

Керуючись ст.ст. 238, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі №823/1137/17.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Однак, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на кінцеве рішення суду за наслідками вирішення спору.

Суддя О.А. Рідзель

Ухвала у повному обсязі складена 02.01.2018.