Постанова

від 10.01.2018 по справі 816/1599/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1599/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Бершова Г.Є.

суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДФС у Полтавській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2017, суддя Алєксєєва Н.Ю., м. Полтава, повний текст складено 14.11.2017 по справі № 816/1599/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс"

до Головного управління ДФС у Полтавській області , Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" (далі - ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області від 01.06.2017 №745-17/1603, зобов'язання Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області зарахувати податкові зобов'язання в сумі 206 785 грн., згідно з платіжним дорученням від 11.03.2015 №1109 та виключити відомості про податковий борг з інтегрованої картки платника податків.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 позовні вимоги ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області №745-17/1603 від 01 червня 2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що з 11.03.2017 згідно інтегрованої картки платника виникла заборгованість по податку на прибуток в розмірі 330 722,90 грн. в результаті самостійно задекларованих сум зобов'язання з податку на прибуток за податковою декларацією №9270546925 від 28.02.2017, а тому відповідачем правомірно винесено податкову вимогу на суму узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 330 722,90 грн. та внесено до інтегрованої картки платника податків інформацію щодо декларування та сплати позивачем вищезазначених податків і зборів. Стверджує, що незважаючи на причину несплати податкових зобов'язань, зокрема у разі порушення банком строків виконання або невиконання доручень клієнтів на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання, а податковий орган, відповідно, від стягнення такого податкового боргу.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області зарахувати податкові зобов'язання в сумі 206 785 грн., згідно з платіжним дорученням від 11.03.2015 №1109 та виключити відомості про податковий борг з інтегрованої картки платника податків та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Стверджує, що факт існування податкового боргу в інтегрованій картці платника податків суттєво впливає на господарську діяльність підприємства.

Учасники справи надали відзиви на апеляційні скарги, виходячи зі змісту яких частково не згодні з прийнятим судовим рішенням та заперечують проти задоволення апеляційних скарг один одного.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги Головного управління ДФС у Полтавській області заперечував.

Представник відповідачів ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, проти доводів апеляційної скарги позивача заперечував.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги позивача та Головного управління ДФС у Полтавській області не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" (код ЄДРПОУ 37600583) зареєстроване як юридична особа 28 березня 2011 року, номер запису 15851020000007702, перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 29 березня 2011 року за № 74855.

02 березня 2015 року ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подало до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за № НОМЕР_1, згідно з якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 206785,00 грн.

Вказані зобов'язання зі сплати податку на прибуток у розмірі 206785,00 грн. були виконані позивачем 11 березня 2015 року шляхом подання до установи банку - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" відділення № 46 м. Кременчук - платіжного доручення № 1109 від 11 березня 2015 року на суму 206785,00 грн. Банк прийняв вказане платіжне доручення на виконання 11 березня 2015 року.

Банком ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не зараховано та не проведено платіжне доручення ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" від 11.03.2015 № 1109 на суму 206 785 грн.

28.02.2017 позивачем до Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію по податку на прибуток приватних підприємств за 2016 рік за № НОМЕР_2, згідно якої задекларовано до сплати податкове зобов'язання у розмірі 348987 грн. з граничним терміном сплати 11.03.2017.

01.03.2017 на підставі платіжного доручення № 3067 платником до бюджету перераховано за платежем з податку на прибуток кошти в розмірі 348987 грн.

Згідно витягу з інтегрованої картки платника податку на прибуток, за позивачем станом на 01.03.2017 рахувалася переплата в розмірі 18 264,10 грн. яка виникла за період з 01.03.2017 по 11.03.2017.

У відповідності п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України за рахунок сплачених вище коштів в порядку черговості погашено суму податку на прибуток за 2015 рік в розмірі 206 681 грн. та нараховану пеню в сумі 124 041,90 грн.

У зв'язку з чим, станом на 11.03.2017 у платника виникла заборгованість по податку на прибуток в розмірі 330 722,90 грн.

01 червня 2017 року ГУ ДФС у Полтавські області винесено податкову вимогу № 745-17/1603 на суму податкового боргу зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 330 722,90 грн.

Не погодившись з даним рішенням, позивач оскаржив податкову вимогу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 08.09.2017 №20036/6/99-99-17-01-15 скаргу ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" залишено без задоволення, а податкову вимогу ГУ ДФС у Полтавській області від 01.06.2017 №745-17/1603 - без змін.

Вважаючи, що порушення строків сплати податку на прибуток за 2015 рік в розмірі 206 681 грн. сталося не з вини позивача, та не погоджуючись із податковою вимогою від 01.06.2017 №745-17/1603, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області від 01.06.2017 №745-17/1603, суд першої інстанції виходив з того, що направлення позивачем до банку належним чином оформлених платіжних вимог на оплату податкових платежів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та єдино достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання. Оскільки несвоєчасна сплата податку на прибуток за 2015 рік відбулася не з вини ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс", останній в силу закону звільнений від відповідальності за несвоєчасне перерахування такого податку, включаючи нараховану пеню.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду доказів наявності обставин, за яких на податковий орган покладається обов'язок внесення до інтегрованої картки платника податків інформації щодо сплати ним вищезазначених податків і зборів, необґрунтованої відмови від внесення вказаної інформації, отже права позивача у даному випадку не є порушеними.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, банком ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не зараховано та не проведено платіжне доручення ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" від 11.03.2015 № 1109 на суму 206 785 грн. Як наслідок контролюючим органом на підставі ст. 129 Податкового кодексу України до ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" нараховано пеню в розмірі 124 041,90 грн.

17.08.2015 Кременчуцька ОДПІ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 206681,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 у справі № 816/3059/15, яка набрала чинності 27.10.2015, адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (код ЄДРПОУ 09807856) податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 206681 (двісті шість тисяч шістсот вісімдесят одну) гривню 00 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Так, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" щодо погашення заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств були фактично виконані, але кошти не перераховані на рахунок Кременчуцької ОДПІ з вини банку, тому є підстави для стягнення суми податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 206681,00 грн., у відповідності із положенням пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит".

Таким чином, із прийняттям вказаного судового рішення фактично змінено боржника у податковому зобов'язанні з позивача на ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", тому, відповідно, відсутні правові підстави для стягнення вказаної суми податкового боргу з ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс".

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'зковість яких надана Верховною Радою України, а бо за принципом взаємності, за її межами.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертої статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом цієї статті КАС України учасники справи звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст рішення суду у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Колегія суддів зазначає, що відповідачами ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не спростовано обставини, що встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 у справі № 816/3059/15, та не надано доказів того, що вказане рішення суду не може бути виконано шляхом стягнення суми боргу з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит".

Таким чином, колегія суддів відхиляє посилання заявника апеляційної скарги - відповідача про те, що у разі порушення банком строків виконання або невиконання доручень клієнтів на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов'язку сплатити основну суму податкового боргу, оскільки за рішенням суду позивача звільнено від зобов'язань щодо сплати боргу в сумі 206681,00 грн.

Щодо нарахування пені в розмірі 124 041,90 грн. за несвоєчасне перерахування суми податкового зобов'язання, то колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до норм п. 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Оскільки позивачем своєчасно було виконані податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток шляхом подання до установи банку - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" платіжного доручення на суму 206785,00 грн. та банком ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не зараховано вказану суму на єдиний казначейський рахунок, відсутні підстави нарахування та стягнення пені в розмірі 124 041,90 грн. з позивача за своєчасне перерахування суми податкового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи встановлені за рішенням суду обставини у справі № 816/3059/15, вищенаведене нормативно - правове обгрунтування, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що у контролюючого органу відсутні правові підстави для погашення суму податку на прибуток за 2015 рік в розмірі 206 681 грн. за рахунок поточних сплачених коштів позивача, та як наслідок, направлення позивачу оскаржуваної податкової вимоги та нарахування пені в розмірі 124 041,90 грн.

З огляду на викладене, відповідач - Головне управління ДФС у Полтавській області, приймаючи податкову вимогу від 01.06.2017 №745-17/1603, діяв протиправно, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області від 01.06.2017 №745-17/1603 на суму 330 722,90 грн. та відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача, як такі, що є недостатніми для спростування висновків суду.

Колегія суддів також не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області зарахувати податкові зобов'язання в сумі 206 785 грн., згідно з платіжним дорученням від 11.03.2015 №1109 та виключити відомості про податковий борг з інтегрованої картки платника податків, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2017 позивач звернувся до ГУ ДФС у Полтавській області із заявою про внесення змін до інтегрованої картки ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків відомостей про податковий борг з податку на прибуток в сумі 206 681 грн.

Листом від 21.08.2017 контролюючий орган відмовив платнику податків у внесенні відповідних коригувань до інтегрованої картки з податку на прибуток приватних підприємств з юридичних осіб стосовно наявності податкового боргу.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах.

У пункті 74.1 статті 74 вказаного Кодексу зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок № 422).

Відповідно до п. 2 р. 1 зазначеного Порядку, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Зі змісту п. 1 р. 2 Порядку № 422 вбачається, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Отже, будь-які нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов'язань платника податків, розрахунки з бюджетом контролюючий орган відображає в інтегрованій картці платника податків.

За приписами пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 422, для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

З зазначених приписів Порядку № 422 вбачається, що підрозділи територіального органу ДФС відображають в інтегрованій картці платника дані про надходження податків, зборів та єдиного внеску у день отримання від органів Державної казначейської служби України відомостей про зарахування сплачених платежів.

Отже, законодавчо визначена процедура, за якої відображаються територіальними органами ДФС дані в інтегрованій картці платника.

Учасниками справи не заперечується, що станом на дату розгляду справи в суді апеляційної інстанції до відповідачів не надходила від органу Державної казначейської служби інформація про підтвердження зарахування на єдиний казаначейський рахунок податку на прибуток за платіжним дорученням №1109 від 11.03.2015.

Таким чином, з огляду вищевикладене, відсутні підстави для внесення змін до інтегрованої картки ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків відомостей про податковий борг з податку на прибуток в сумі 206 681 грн

Наведені в апеляційній скарзі позивача доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши постанову суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 по справі № 816/1599/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя ОСОБА_3 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 15.01.2018.