Рішення

від 16.01.2018 по справі 922/3746/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2018 р.Справа № 922/3746/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" 61003, Харківська обл., місто Харків, Червонозаводський район, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 10/12 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДЦЕНТР-ХАРКІВ" 61003, Харківська обл., місто Харків, Червонозаводський район, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 10/12 про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року до суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Наномедцентр-Харків" заборгованість з орендної плати за період з 01.06.2015 року по 30.06.2017 року в сумі 375.318,00 грн., 64.813,78 грн. - пені, 69239,20 грн.- інфляційні нарахування, 15.881,06 грн. - 3 % річних за прострочення внесення орендної плати та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень № 01/06/15 в частині не сплати орендної плати за користування нежитловими приміщеннями що знаходяться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 10/12, 3 поверх загальною площею 211 м2 (кім. 301 площею 45,9 м2, кім.302 площею 33,0 м2, кім.303 площею 33.5 м2, кім.304 площею 30.7 м2, кім. 305 площею 33.5 м2, кім.306 площею 34,4 м2), 4 поверх загальною площею 19,6 м2 (кім.419 площею 19,4 м2), 1 поверх загальною площею 77,4 м2 (кім. 106 площею 52,8 м2, кім.107 площею 24,6 м2).

Ухвалою суду від 09.11.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи відкладався з метою забезпечення процесуальних прав сторін та повного і всебічного встановлення обставин по справі. Суд перейшов до розгляду справи по суті 14.12.2017 р., що зафіксовано в протоколі судового засідання від 14.12.2017 р.

Ухвалою суду від 26.12.2017 р. судом було встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи, пояснень чи клопотань, пов'язаних з розглядом справи, а також доказів, які не були подані суду в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Додаткових заяв по суті справи у встановлений судом строк до суду не надходило.

В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в проти позовних вимог заперечував в частині стягнення пені, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних.

Розглянувши матеріали, з'ясувавши обставини справи та дослідивши надані сторонами докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю НАНОМЕДЦЕНТР-ХАРКІВ (орендар) та Відкритим акціонерним товариством Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект (орендодавець) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень №01/06/15 від 01.06.2015 р. (надалі - Договір), за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у платне користування нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: м.Харків, пр.Московський, 10/12, 3 поверх загальною площею 211 кв.м., 4 поверх загальною площею 19,6 кв.м., 1 поверх загальною площею 77,4 кв.м.

Строк дії Договору було встановлено до 31.05.2016 р., додатковими угодами сторони продовжували строк дії договору до 30.06.2017 р. (додаткова угода №6, а.с. 36).

За актом прийому-передачі приміщень від 01.06.2015 р. орендодавець передав орендарю орендовані за Договором приміщення.

30.12.2016 р. сторонами було укладено додаткову угоду №3 до Договору, якою сторони зменшили загальну площу орендованих приміщень з 01.01.2017 р. до 230,6 кв.м., всього орендна плата за місять встановлена в розмірі 588,00 грн. на місяць (з ПДВ).

Розмір орендної плати за орендовані приміщення було визначено в п. 3.1.-3.2. Договору. Орендар мав сплачувати орендну плату щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа місяця, що оплачується, на підставі наданого Орендодавцем рахунку (п. 3.3. Договору).

Обов'язок орендодавця своєчасно надавати Орендарю рахунки для сплати орендної плати сторони закріпили у п. 4.3.4. Договору, а обов'язок орендаря сплачувати орендну плату у встановлені Договором строки у п. 4.4.7. Договору.

За затримку оплати орендної плати за приміщення у строк, передбачений у п.3.4. Договору, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення. У разі ненадання орендодавцем орендарю рахунків на сплату орендної плати у строк, визначений п. 3.3 Договору, орендар звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату орендної плати протягом терміну, пропорційного строку затримання орендодавцем надання рахунків на сплату (п. 5.4. Договору).

В розділі 8 укладеного Договору оренди сторони закріпили, що всі правовідносини, що виникають з Договору або пов'язані з ним, в тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регламентуються Договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Додатковою угодою №7 від 30.06.2017 р. сторони розірвали Договір оренди нежитлових приміщень №01/06/15 від 01.06.2015 р. з 30.06.2017 р., за ОСОБА_1 прийому-передачі приміщень від 30.06.2017 р. (а.с. 38) орендар повернув, а орендодавець прийняв орендовані нежитлові приміщення.

Однак, орендна плата за оренду приміщень орендарем не була сплачена, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 375318,00 грн. (за період з червня 2015 року по червень 2017 року).

Позивач, посилаючись на положення ст. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України та п. 5.4 Договору, нарахував відповідачу 64813,78 грн. пені, 69239,20 грн. - інфляційних втрат і 15881,06 грн. - 3% річних за прострочення орендної плати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав наявність заборгованості перед орендодавцем по орендній платі за користування приміщеннями у розмірі 375318,00 грн., вказував, що заборгованість утворилась внаслідок фінансових труднощів підприємства (а.с. 110-112).

В той же час, відповідач заперечував проти стягнення з нього пені, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, оскільки позивачем, всупереч вимогам п. 3.3. Договору, не надано доказів надання орендарю рахунків на сплату платежів за користування приміщеннями, що за умовами п. 3.4. Договору звільняє орендаря від відповідальності за несвоєчасну сплату заборгованості.

Позивач вказував, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 2012 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України.

Також, позивачем було подано заяву про застосування строку позовної давності до нарахованої позивачем пені (вх. 41817 від 14.12.2017 р.).

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. Постанови ПВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Також, статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України). Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно п. 3.3. Договору орендар сплачує орендну плату щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа місяця, що оплачується, на підставі наданого Орендодавцем рахунку.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Такими діями, зокрема, є надання орендодавцем орендарю рахунків за умовами п. 3.3. Договору оренди. Вказані рахунки, за закріпленою в договорі волею сторін, є підставною для сплати орендної плати орендарем та сторони дійшли згоди щодо обов'язку орендодавця своєчасно надавати орендарю рахунки для сплати орендної плати (п. 4.3.4. Договору). Також, сторони дійшли згоди, що у разі ненадання орендодавцем орендарю рахунків на сплату орендної плати у строк, визначений п. 3.3 Договору, орендар звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату орендної плати протягом терміну, пропорційного строку затримання орендодавцем надання рахунків на сплату (п. 5.4. Договору).

Таким чином, сторони досягли згоди щодо настання у відповідача обов'язку по вчиненню орендних платежів лише після отримання рахунків, виставлених позивачем (орендодавцем). Тобто термін виконання такого зобов'язання визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, та підлягає виконанню з настанням цієї події (п.2 ч.1 ст.530 ЦК України), а обов'язку орендаря внести щомісячну орендну плату має передувати виконання орендодавцем обов'язку по виставленню рахунків на оплату та направленню їх контрагенту (ч.1 ст.613 ЦК України).

Надані позивачем акти виконаних робіт і акт звіряння лише підтверджують наявність нарахованих сум по орендній платі та не є (відповідно до умов договору) підставою для здійснення такої оплати відповідачем до моменту виставлення рахунків.

Застосування ст. 625 ЦК України щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат можливе у випадку наявності факту прострочення виконання зобов'язання, однак, за умовами укладеного Договору оренди оплата здійснюється на підставі виставлених рахунків, відсутність доказів надання яких відповідачу, не дає можливості встановити момент початку прострочення виконання зобов'язання.

Згідно приписів Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Принцип свободи договірного регулювання правовідносин, утілений у чинному законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов'язки, у тому числі щодо порядку проведення розрахунків, встановлення підстав та моменту виникнення обов'язку з проведення таких розрахунків.

Укладаючи договір оренди, сторони за наявності взаємного волевиявлення закріпили саме такий порядок внесення орендної плати, встановивши як підставу для здійснення оплати - виставлення рахунку (п. 3.3 Договору) та закріпили обов'язок орендодавця вчасно надавати такі рахунки (п. 4.3.4. Договору).

В той же час, матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів вручення або направлення відповідачу рахунків, які за умовами укладеного сторонами Договору є підставою для здійснення орендних платежів, що унеможливлює нарахування пені, інфляційних втрат і відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання в зазначений позивачем період.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2011 р. по справі №16/298.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 ГПК України).

Згідно ст. 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).

Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, умови укладеного сторонами договору, встановлені обставини, позовні вимоги ПАТ Харківського науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту Енергопроект підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 375318,00 грн. заборгованості з орендної плати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАНОМЕДЦЕНТР-ХАРКІВ" (61003, Харківська обл., місто Харків, Червонозаводський район, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 10/12, ідентифікаційний код особи 37761674) на користь Публічного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНО-КОНСТРУКТОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ "ЕНЕРГОПРОЕКТ" (61003, Харківська обл., місто Харків, Червонозаводський район, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 10/12, ідентифікаційний код особи 14078902) заборгованість з орендної плати за договором №01/06/15 від 01.06.2015 р. в сумі 375318,00 грн. та 5629,77 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.01.2018 р.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексу. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя ОСОБА_3