КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/1526/16 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Кузьмишиної О.М.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
за участю:
від відповідача: - Кондаков Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Золотоніської об 'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос-Т" до Золотоніської об 'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Колос-Т" звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Золотоніської об 'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльністі відповідача щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних (далі ПН): від 19.12.2015 р. №4/2/, від 20.12.2015 р. №5/2/, від 21.12.2015 р. №6/2/, від 22.12.2015 р. №7/2/, від 23.12.2015 р. №8/2/, від 24.12.2015 р №9/2/, від 25.12.2015 р. №10/2/, від 26.12.2015 р. №2/2/, від 28.12.2015 р. №3/2/, - у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН);
- скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.07.2016 року №0002421500.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Колос - Т зареєстрований юридичною особою з 01.07.2008 року (код ЄДРПОУ 35579120), перебуває на обліку у відповідача як платник податку з 02.07.2008 року згідно з довідкою форми 4-ОПП №440 перебуває на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість (далі ПДВ) та згідно з поясненнями представників сторін у судових засіданнях має діючий договір про визнання електронних документів.
07.07.2016 року відповідач прийняв спірне податкове повідомлення - рішення № 0002421500, яким за затримку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ПН понад 61 календарних день на суму ПДВ 8985000,00грн. застосував штраф 40% у сумі 3594000,00грн. Вищевказане порушення стосувалося виписаних позивачем податкових накладних для ФОП ОСОБА_3: від 19.12.2015 року №4/2/, від 20.12.2015 року №5/2/, від 21.12.2015 року №6/2/, від 22.12.2015 року №7/2/, від 23.12.2015 року №8/2/, від 24.12.2015 року №9/2/, від 25.12.2015 року №10/2/, - та для ПП Ангар-Агро : від 26.12.2015 року №2/2/, від 28.12.2015 року №3/2/.
Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням - рішенням та бездіяльністю контролюючого органу щодо прийняття податкових накладних (засобами електронного зв'язку) позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до положень пункту 201.10. ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
З огляду на зазначене граничним строком реєстрації вищевказаних податкових накладних були відповідно 03.01.2016 року, 04.01.2016 року, 05.01.2016 року, 06.01.2016 року, 07.01.2016 року, 08.01.2016 року, 09.01.2016 року, 10.01.2016 року, 12.01.2016 року.
Згідно з вимогами п. 7 р. 3 Інструкції при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:
- платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. Платником податків фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності) (п. 7.1);
- після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків (п. 7.2);
- після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту) (п. 7.3);
- перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в Електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним (п. 7.4);
- підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (п. 7. 5);
- якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (п. 7.6).
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до квитанцій №1 позивач намагався зареєструвати вищевказані податкові накладні: 02.01.2016 року (11:46:27), 03.01.2016 року (11:47:25; 12:57:03; 15:39:44; 16:09:10; 19:34:42), 05.01.2016 року (16:27:59), 10.01.2016 року (12:10:11; 12:58:46), 15.02.2016 року (11:18:35; 12:34:02; 13:47:59; 14:08:46; 15:10:49; 15:15:37; 17:58:02), 18.02.2016 року (11:47:12; 14:42:07), 18.03.2016 року (16:22:48; 16:32:19; 17:12:34; 17:55:14; 18:16:37; 18:56:07; 19:22:17), 19.03.16 (12:02:54; 13:26:37), 29.04.2016 року (10:47:19; 10:22:57; 11:02:43; 12:02:39; 13:58:54, 14:10:59; 14:36:09; 15:27:06; 17:32:21), 04.05.2016 року (13:23:44; 14:12:37; 14:22:42; 15:16:55; 15:17:42;16:43:28; 18:05:29), 06.05.16 року (10:06:38; 11:29:37; 11:42:57; 11:48:25; 13:33:19; 14:01:36; 16:00:52).
У квитанціях щодо неприйняття податкових накладних підставою зазначено - неможливість їх прийняття та рекомендовано звернутися до ДПІ за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки .
Як вже зазначалось вище, у випадку, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. Разом з тим, даної вимоги контролюючим органом дотримано не було, не зазначено про причини такої відмови і у апеляційній скарзі.
Вимоги до податкової накладної визначені в ст.201 ПК України. Так, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:
покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;
покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.
У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.
Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:
здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Судом першої інстанції вірно зауважено, що позивач відповідає вимогам для суб'єктів виписування податкових накладних, оскільки на час виникнення спірних відносин і до часу судового вирішення спору зареєстрований платником ПДВ.
На підставі п.49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.
За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п.49.9.ст.49 ПК України).
Як вже було зазначено, контролюючим органом цього обов'язку виконано не було, причин відмови наведено також не було.
Крім того, варто зазначити, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте за відсутності акту перевірки (камеральної, документальної, фактичної або електронної).
Згідно з довідкою відповідача від 01.11.2016 року (вих.№9068/10-021) спірне податкове повідомлення - рішення прийняте без складання акту із-за відсутності підстав для проведення перевірки.
Колегія суддів вважає такий висновок контролюючого органу таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу першого п.113.3. ст.113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) ППР. (п.116.1.ст.116 ПК України)
Згідно з вимогами п.86.8.ст.86 ПК України ППР приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Отже прийняттю податкових повідомлень - рішень обов'язково має передувати складання акту відповідної перевірки.
Згідно з абзацом першим п.86.1.ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення - рішення може прийматися податковим органом виключно за результатом перевірки та виключно за наявності виявлення вчинення платником податкового правопорушення.
Згідно з п.75.1.ст.75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
З огляду на зміст та підстави прийняття спірного ППР такі дії з аналізу даних системи електронного адміністрування ПДВ підпадають під поняття проведення камеральної перевірки. Так, відповідно до підп.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального вважається камеральною.
Зважаючи, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте за відсутності акту перевірки, врахувавши вищезазначені норми колегія суддів вважає, що відповідач прийняв його з порушенням встановленої ПК України процедури, а отже безпідставно.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Золотоніської об 'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 310, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: Я.Б.Глущенко
О.М.Кузьмишина
Постанова складена в повному обсязі 18 січня 2018 року.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2018 |
Оприлюднено | 18.01.2018 |
Номер документу | 71656235 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Пилипенко О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні