Ухвала

від 17.01.2018 по справі 13/145/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги на дії або бездіяльність

органу ДВС, приватного виконавця

"17" січня 2018 р. Cправа № 13/145/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі головуючого судді Тісецького С.С. , при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В. , розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі

за позовом : прокурора Ленінського району м. Вінниці (вул. Космонавтів, 26, м.Вінниця, 21021) в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (вул. Мєчнікова,16а, м.Київ, 01601; вул. Соборна,15 а, м.Вінниця, 21050)

до : селянського (фермерського) господарства "Луч" (с. Юрківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23620)

про стягнення 335 998,19 грн..

представники:

прокурор Вінницької місцевої прокуратури: ОСОБА_1, за службовим посвідченням

Тульчинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області: ОСОБА_2, за посвідченням

СФГ "Луч": ОСОБА_3, за довіреністю; ОСОБА_4 - керівник

В С Т А Н О В И В :

В провадженні господарського суду Вінницької області перебувала справа №13/145/2011/5003 за позовом прокурора Ленінського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" до селянського (фермерського) господарства "Луч" про стягнення 335 998,19 грн.

За результатами розгляду вказаної справи, 18.10.2011 року судом винесено рішення, яким позов задоволено та стягнуто з селянського (фермерського) господарства "Луч" на користь відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" 153 491,18 грн. - лізингових платежів за фактичний строк користування предметом лізингу; 150 097,40 грн. - різниці між залишковою вартістю та її експертною оцінкою; 13 131,41 грн. - пені, 15 569,91 грн. - інфляційних нарахувань та 5 847,90 грн. - 3% річних. Також стягнуто з відповідача в доход Держаного бюджету 3 381,39 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 року, рішення господарського суду Вінницької області від 18.10.2011 року у справі №13/145/2011/5003 залишено без змін.

15.03.2012 року на виконання вказаного вище судового рішення, судом видано відповідні накази.

Ухвалою суду від 05.09.2017 року затверджено мирову угоду від 31.08.2017 року, укладену між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та селянським (фермерським) господарством "Луч".

11.10.2017 року до суду від селянського (фермерського) господарства "Луч" надійшла скарга б/н від 06.10.2017 року (вх. № 06-57/55/17 від 11.10.2017 року) на дії державного виконавця, в якій скаржник просить: визнати неправомірними дії Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 54707817; визнати незаконною постанову Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 14.09.2017 року про відкриття виконавчого провадження № 54707817.

Ухвалою суду від 13.10.2017 року вказану скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.11.2017 року.

Ухвалою суду від 21.11.2017 року розгляд скарги відкладено на 17.01.2018 року.

09.01.2018 року до суду від Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшов відзив на скаргу № 78 від 04.01.2018 року, в якому останній просить відмовити в задоволення скарги, вважає дану скаргу необґрунтованою та такою, що суперечить чинному законодавству.

16.01.2018 року до суду від заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури надійшов відзив № 98/480 вих 18 від 15.01.2018 року на скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволення скарги.

17.01.2018 року до суду від СФГ "Луч" надійшло клопотання б/н від 17.01.2018 року (вх. № 06-52/377/18 від 17.01.2018 року), в якому скаржник просить задовольнити скаргу; визнати неправомірними дії Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби територіального управління юстиції у Вінницькій області при винесенні постанови від 10.08.2017 року про відкриття виконавчого провадження №54707817 з метою стягнення з СФГ "Луч" 33 813,78 грн. судового збору та скасувати вказану постанову; визнати такою, що не підлягає виконанню та скасувати постанову державного виконавця за № 50087284 від 16.02.2017 року про стягнення з СФГ "Луч" виконавчого збору.

В судове засідання 17.01.2018 року з'явились прокурор, представники скаржника та Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

В ході судового засідання представники скаржника підтримали вимоги скарги на дії державного виконавця. Також підтримали подане до суду 17.01.2018 року клопотання б/н від 17.01.2018 року.

Прокурор та представник органу ДВС щодо скарги СФГ "Луч" заперечили з підстав, викладених у відзивах.

При цьому, суд дослідивши клопотання скаржника б/н від 17.01.2018 року (вх.№ 06-52/377/18 від 17.01.2018 року), дійшов висновку, що вказане клопотання не підлягає прийняттю до розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Суд звертає увагу на те, що предметом поданої скарги б/н від 06.10.2017 року є визнання неправомірними дії Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 54707817 та визнання незаконною постанови Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 14.09.2017 року про відкриття виконавчого провадження № 54707817.

При цьому, виходячи зі змісту клопотання б/н від 17.01.2018 року, скаржник у даному клопотанні заявляє нові вимоги, фактично змінює предмет та підстави стосовно оскарження дій органу державної виконавчої служби, що не передбачено нормами господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення прокурора, представників скаржника та відділу ДВС, оглянувши матеріали скарги, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд встановив наступне.

Так, за змістом скарги СФГ "Луч" вбачається, що на виконанні у районному відділі ДВС знаходився наказ господарського суду Вінницької області від 15.03.2011 року у справі № 13/145/2011/5003 про стягнення з СФГ "Луч" на користь відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 338 137,80 грн. боргу.

05.09.2017 року господарським судом Вінницької області, під час виконання вказаного рішення суду, затверджено мирову угоду у справі № 13/145/2011/5003, відповідно до вимог якої СФГ "Луч" зобов'язалось сплатити вказану заборгованість до 20.11.2019 року.

В зв'язку з цим, Тульчинським районним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області 13.09.2017 року винесено постанову у ВП № 50087284 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 15.03.2011 року у справі № 13/145/2011/5003 про стягнення з СФГ "Луч" на користь відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 338 137,80 грн. боргу.

14.09.2017 року Тульчинськиий районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, на підставі постанови № 50087284 від 13.09.2017 року, якою закінчено виконавче провадження справі № 13/145/2011/5003, виніс постанову №54707817 про відкриття виконавчого провадження для стягнення з СФГ "Луч" 33 813,78 грн. виконавчого збору, тобто про стягнення виконавчого збору після завершення виконавчого провадження.

Так, на думку скаржника, вказана постанова № 54707817 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника 33 813,78 грн. виконавчого збору не відповідає вимогам законодавства.

Жодна зі статтей, на підставі яких винесено оскаржувану постанову, не передбачає стягнення виконавчого збору за кошти, які не стягнуто та не будуть примусово стягуватись з боржника виконавчою службою, а мають бути повернуті боржником стягувачу на підставі мирової угоди.

У даному випадку підставою для завершення виконавчого провадження стало не фактичне стягнення державним виконавцем присуджених за наказом сум, а затвердження мирової угоди.

Посилаючись на чч. 1,2 ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.ст. 1,2,3 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", скаржник зазначає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем із суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Враховуючи, що державним виконавцем не стягувалась і не буде стягуватись у примусовому порядку сума заборгованості, яка підлягає сплаті на підставі мирової угоди то, відповідно, і відсутні підстави для стягнення виконавчого збору за таким виконавчим провадженням.

Таким чином, оскільки фактичного стягнення державним виконавцем з боржника на користь стягувача присуджених за наказом сум не відбулось, з огляду на положення ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", правові підстави для винесення постанови від 14.09.2017 року у ВП № 54707817 про стягнення з СФГ "Луч" виконавчого збору були відсутні.

Також, скаржник посилається на те, що оскільки стягнення виконавчого збору, як окрема виконавча дія здійснена державним виконавцем після набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII, то в даному випадку застосуванню підлягають саме положення цього закону.

При цьому, Тульчинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області надійшов у відзиві на скаргу, окрім іншого, зазначає, що 08.02.2016 року старшим державним виконавцем Швейбиш П.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50087284 з примусового виконання наказу суду № 13/145/2011/5003 від 15.03.2012 року.

16.02.2016 року старшим державним виконавцем Швейбиш П.Ю. на виконання приписів ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року (в чинній редакції) винесено постанову ВП № 50087284 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 33 813,78 грн.

Згідно з актом державного виконавця від 18.02.2016 року за участю понятих ОСОБА_5, ОСОБА_6 та за присутності представника стягувача ОСОБА_7, голову СФГ "Луч" ОСОБА_4 було ознайомлено з постановою про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 50087284.

05.10.2016 року набрав чинності ЗУ "Про виконавче провадження" № 1404-19 від 02.06.2016 року (далі - ОСОБА_8), натомість ЗУ "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 року втрачає чинність (відповідно до пунктів 1, 2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону).

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності Законом. Після набрання чинності Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до Закону. У зв'язку з цим всі виконавчі дії, що вчинялися у виконавчому провадженні № 50087284 після 04.10.2017 року здійснювалися відповідно до Закону.

05.09.2017 року господарським судом Вінницької області, на стадії виконання наказу № 13/145/2011/5003 затверджено мирову угоду, укладену між ДПАТ "НАК "Украгролізинг" та СФГ "Луч".

13.09.2017 року керуючись п.2 ч.1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження" заступником начальника Тульчинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 50087284.

Відповідно до ч.3 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження", 14.09.2017 року заступником начальника Тульчинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2 постанову про стягнення з боржника виконавчого збору №50087284 було виділено в окреме провадження та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54707817.

04.12.2017 року у виконавчому провадженні № 54707817 було винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, а саме у постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.09.2017 року № 54707817 виправлено дату винесення виконавчого документу.

Враховуючи, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору №50087284 винесена до набрання чинності ЗУ "Про виконавче провадження" орган ДВС зазначає про відповідність оскаржуваної постанови вимогам закону.

Крім того, виділення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №50087284 в окреме провадження та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 54707817 було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме до приписів ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене, відділ ДВС просить суд відмовити в задоволенні скарги.

Обставини, наведені у відзиві відділу ДВС підтверджуються відповідними письмовими доказами.

Також, за змістом відзиву заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури №98/480 вих 18 від 15.01.2018 року на скаргу, останній просить відмовити в задоволення скарги, посилаючись на наступне.

Частиною 1 ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови ВДВС) передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Скаржником не було виконано рішення суду у строк, встановлений державним виконавцем для самостійного виконання.

Мирова угода між боржником та стягувачем, укладена після відкриття виконавчого провадження та спливу строку на самостійне виконання рішення суду; та не може бути підставою для того, щоб з боржника не стягувався виконавчий збір, а відтак державним виконавцем правомірно винесена постанова пpo стягнення виконавчого збору.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України - далі ГПК України, виклавши його в новій редакції.

ОСОБА_8 набирає чинності з дня початку роботи Верховного Суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", опублікованим у газеті "Голос України".

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 року № 2, визначено день початку роботи Верховного суду - 15.12.2017 року.

В силу п. 9 перехідних положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, застосуванню підлягають положення Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

В силу ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження", передбачає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вказувалося вище та встановлено судом, скаржник оскаржує дії Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області стосовно винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.09.2017 року № 54707817 та просить останню визнати незаконною.

Зокрема, скарга мотивована тим, що фактичного стягнення державним виконавцем з боржника на користь стягувача заборгованості не буде, а тому згідно ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", відсутні правові підстави для винесення оскаржуваної постанови. Тобто, на думку скаржника, підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника сум коштів є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум, та виконавчий збір обраховується лише від розміру фактично стягнутих сум.

Судом встановлено, що 16.02.2016 року старшим державним виконавцем органу ДВС Тульчинського управління юстиції, ОСОБА_9, на підставі ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про стягнення з СФГ "Луч" виконавчого збору в сумі 33 813,78 грн. (ВП № 50087284).

В даній постанові зазначено, що 08.02.2016 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Вінницької області № 13/145/2011/5003 від 15.03.2012 року про стягнення коштів в сумі 338 137,80 грн. та запропоновано боржнику виконати його в добровільному порядку в строк до 15.02.2016 року, однак боржником у наданий строк наказ не виконано.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV від 21.04.1999 року (чинного на момент прийняття постанови від 16.02.2016 року), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Слід зазначити, що у відповідності до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. ОСОБА_8 принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, державним виконавцем було правомірно прийнято постанову від 16.02.2016 року (ВП № 50087284) про стягнення з боржника виконавчого збору, згідно Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV від 21.04.1999 року.

В подальшому, ухвалою суду від 05.09.2017 року, на стадії виконання рішення господарського суду Вінницької області від 18.10.2011 року у справі №13/145/2011/5003, було затверджено мирову угоду у даній справі, яку укладено між позивачем та відповідачем та за умовами якої заборгованість боржника перед стягувачем на дату укладення цієї мирової угоди становить 335 137,80 грн.

Суд звертає увагу на те, що 05.10.2016 року набув чинності ОСОБА_8 України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - ОСОБА_8).

Згідно п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Судом встановлено, що 13.09.2017 року заступником начальника Тульчинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 50087284 з примусового виконання наказу господарського суду Вінницької області від 15.03.2012 року у справі №13/145/2011/5003, в зв'язку з надходженням 13.09.2017 року до відділу ДВС ухвали суду від 05.09.2017 року по справі № 13/145/2011/5003 про затвердження мирової угоди між стягувачем та боржником.

14.09.2017 року заступником начальника Тульчинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 54707817 з примусового виконання постанови Тульчинського РВ ДВС ГТУЮ № 50087284 від 13.09.2017 року про стягнення з СФГ "Луч" коштів в сумі 33 813,78 грн.

Водночас, 04.12.2017 року заступником начальника Тульчинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2, прийнято постанови (ВП № 54707817) про виправлення помилки у процесуальному документі, а саме, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 14.09.2017 року було виправлено дату винесення постанови про стягнення виконавчого збору № 50087284 - на 16.02.2016 року та дату набрання її чинності - 16.02.2016 року.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови), відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору , постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

За змістом ч. 5 ст. 26 Закону (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови), виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 27 Закону (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови), виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 39 Закону (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови), визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження (визнання) судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону (у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови), у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2 , 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, закінчення виконавчого провадження внаслідок затвердження судом мирової угоди під час виконання судового рішення є підставою для вчинення державним виконавцем дій по стягненню виконавчого збору.

Доказів в підтвердження сплати боржником виконавчого збору, скаржником суду не надано.

Зважаючи на наведенні приписи законодавства, суд приходить до висновку, що заступником начальника Тульчинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2 правомірно прийнято оскаржувану постанову у відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року.

Крім того, твердження скаржника спростовуються вказаними нормами Закону та наданими доказами.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги селянського (фермерського) господарства "Луч" б/н від 06.10.2017 року на постанову про відкриття виконавчого провадження у повному обсязі.

Згідно ч.1, ч. 3 ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 18, 46, 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України (у редакції чинній з 15.12.2017 року) суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні скарги селянського (фермерського) господарства "Луч" б/н від 06.10.2017 року (вх. № 06-57/55/17 від 11.10.2017 року) про визнання неправомірними дій державного виконавця та визнання незаконною постанови від 14.09.2017 року про відкриття виконавчого провадження № 54707817 у справі №13/145/2011/5003, у повному обсязі.

2. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 7 прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу - вул. Мечнікова,16-а, м. Київ, 01601; вул. Соборна, 15а, м. Вінниця, 21050;

4 - відповідачу - вул. Шевченка, 38, с. Юрківка, Тульчинський район, Вінницька область, 23620;

5 - Вінницькій місцевій прокуратурі - пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020;

6 - прокурору Вінницької області - вул. Монастирська, 33, м. Вінниця;

7 - Тульчинському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області - вул. Леонтовича, 47, м.Тульчин, Вінницька область, 23600.