Постанова

від 18.01.2018 по справі 913/613/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

18.01.2018р. справа №913/613/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Попков Д.О. Мартюхіна Н.О., Чернота Л.Ф. секретар судового засідання Максимова-Амельченко О.Ю. за участю представників учасників справи: від позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився; від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Шарко Д.Р. (довіреність №1194 від 01.09.2017р.); від третьої особи: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Молчанової Олени Миколаївни, м.Кремінна Луганської області на рішення господарського суду Луганської області ухваленого 07.11.2017р. (повний текст підписано 13.11.2017р.) у м. Харкові по справі №913/613/17 (суддя Фонова О.С.) за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго , м. Краматорськ Донецької області до Фізичної особи-підприємця Молчанової Олени Миколаївни, м.Кремінна Луганської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача Національного банку України , м. Київ про стягнення 134766,39грн. за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Молчанової Олени Миколаївни, м.Кремінна Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго , м. Краматорськ Донецької області про визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго , м. Краматорськ Донецької області (Позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Молчанової Олени Миколаївни, м. Кремінна Луганської області (Відповідач) про стягнення 134766,39грн. за договором постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води №1594 від 01.10.2016р., з яких основного боргу в сумі 113611,00грн., пені в сумі 19805,05грн. та 3% річних в сумі 1350,34грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.09.2017р. у справі №913/613/17 було залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - Національний банк України , м. Київ (Третя особа).

19.09.2017р. Фізична особа-підприємець Молчанова Олена Миколаївна (Відповідач, позивач за зустрічним позовом) звернулась до Господарського суду Луганської області із зустрічною позовною заявою (а.с.а.с.60-60) до Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго (Позивач, відповідач за зустрічним позовом) про визнання недійсним договору постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води №1594 від 01.10.2016р.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.11.2017р. (повний текст підписано 13.11.2017р.) у справі №913/613/17 первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго були задоволені в повному обсязі з підстав доведеності матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем за первісним позовом своїх обов'язків з оплати отриманих послуг за договором постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води №1594 від 01.10.2016р. Своєю чергою, у задоволенні зустрічних позовних вимог було відмовлено повністю через безпідставність доводів Фізичної особи-підприємця Молчанової Олени Миколаївни про визнання укладеного договору недійсним, враховуючи вчинення нею дії, які свідчили про наступне схвалення означеного правочину.

Фізична особа-підприємець Молчанова Олена Миколаївна, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Луганської області від 07.11.2017р. у справі №913/613/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог та задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає:

- неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст.241 Цивільного кодексу України до правовідносин, які остання не регулює, оскільки суд безпідставно ототожнив в своєму рішенні поняття перевищення повноважень представником з вчиненням дій від імені іншої особи без надання останньою будь-яких повноважень . Окрім того, судом було достеменно встановлено законного власника приміщення, в яке здійснювалась передача теплової енергії та послуг з постачання гарячої води за весь період спірних правовідносин, проте не було застосовано ч.1 ст.322 Цивільного кодексу України, відповідно якої власник (не Відповідач за первісним позовом) зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

- договори оренди/суборенди приміщення, в яке здійснювалася передача теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, не відповідають ст.203 Цивільного кодексу України і були недійсними з моменту їх укладання, а відтак не могли створювати жодних юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а отже Фізична особа-підприємець Молчанова Олена Миколаївна не мала юридичних підстав укладати договір на теплопостачання цього приміщення, користуватися якими взагалі не мала жодних підстав, що також вбачається з наданих додаткових пояснень №4 апелянта (а.с.а.с.206-207).

- безпідставне надання судом переваги поясненням Національного банку України, які не підтверджуються жодними належними доказами, ніж поясненням Відповідача за первісним позовом щодо припинення ним з листопада 2016р. користування орендованим приміщенням, в яке здійснювалася передача теплової енергії та послуги з постачання гарячої води. Окрім того, судом не було надано можливості Відповідачу за первісним позовом ознайомитися з поясненнями Третьої особи належним чином, які були долучені судом до матеріалів справи під час судового засідання, та підготувати заперечення щодо їх належності або обставин, на які вони вказують.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя - доповідач) Марченко О.А., судді Стойка О.В., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2017р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.12.2017р.) було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 18.01.2018р. об 11:45.

Відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

12.01.2018р. Товариством з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго було направлено на електрону адресу суду заяву щодо апеляційного розгляду скарги представника Відповідача за первісним позовом №А-06/15 від 12.01.2018р. (а.с.а.с.211-212), за змістом якої проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечило та зазначило про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, оскільки викладені в апеляційній скарзі обставини не відповідають дійсності та суперечать наявним матеріалам справи. Окрім того, на думку Позивача (Відповідача за зустрічним позовом) апелянт недобросовісно користується своїми процесуальними правами, а його дії спрямовані на затягування господарського процесу у справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2018р., у зв'язку з перебуванням головуючого судді Марченко О.А. у відпустці, відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.11 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, враховуючи приписи ст.32 Господарського процесуального кодексу (в редакції від 15.12.2017р.) було здійснено повторний автоматизований розподіл справи №913/613/17, яким змінено склад колегії суддів для розгляду цієї справи на: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Мартюхіна Н.О., Чернота Л.Ф.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах (який набрав чинності 16.01.2018р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV Перехідні положення Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів fпеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

18.01.2018р. від представника Фізичної особи-підприємця Молчанової Олени Миколаївни, м.Кремінна Луганської області надійшло клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи (а.с.а.с.215,216), мотивоване складанням долученої до матеріалів справи заяви останньої від 10.04.2016р. адресованої Товариству з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго з проханням надати розшифровку теплового будинкового лічильника за об'єктом вул. Двірцева, 45, згідно договору №1594 від 01.10.2016 за період з жовтня 2016р. по квітень 2017р., іншою особою, для остаточного підтвердження чого необхідні спеціальні знання в області графології. Також апелянтом було зазначено, що її представник мав змогу ознайомитись з матеріалами справи (з означеною заявою) лише 07.11.2017р. - в день винесення оскаржуваного рішення, що унеможливило подання клопотання про призначення експертизи до суду першої інстанції.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст.270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.).

Представник Скаржника у судове засідання 18.01.2018р. з'явився, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в останній, просив клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи у справі задовольнити.

Між тим, розглянувши означене клопотання, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення в силу приписів ч.3 ст.269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.), оскільки Скаржником не було доведено винятковості випадку та доказів неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно від нього не залежали, враховуючи, що означену заяву було долучено до матеріалів справи з супровідним листом Позивача за первісним позовом 19.09.2017р., тоді як останній ознайомився з матеріалами справи лише 07.11.2016р.

Таким чином, нездійснення без доказів існування об'єктивних перешкод для цього реалізації Відповідачем за первісним позовом процесуальної можливості ініціювати проведення експертного дослідження в перебігу розгляду справи місцевим судом, не може компенсуватися шляхом задоволення відповідного клопотання на стадії апеляційного розгляду по суті, тим більше, що:

- матеріали справи не містять вказівок безпосередньо і особисто Відповідача за первісним позовом, які б вказували на заперечення факту підписання нею (Молчановою О.М.) документу, відносно якого представником порушено клопотання про експертне дослідження, в контексті чого взагалі не вбачається доведеною обставина існування сумніву у достовірності походження оспорюваного представником Відповідача документу, адже останній не управнений самостійно встановлювати приналежність підпису;

- представник Відповідача у судовому засіданні підтвердив факт здійснення Відповідачем платежів на користь Позивача з посиланням на спірний договір, у світлі чого намагання шляхом використання ймовірних результатів експертного дослідження для спростування лише одного з доказів існування визнаних Відповідачем правовідносин за спірним договором не обґрунтовано процесуальною потребою в контексті визначених ч.ч.1,2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завдань господарського судочинства.

Представник Позивача (відповідача за зустрічним позовом) у судове засідання 18.01.2018р., попри належне повідомлення (а.с.204), не з'явився, у заяві щодо апеляційного розгляду скарги №А-06/15 від 12.01.2018р. просив суд розглянути справи без його участі.

Представник Третьої особи у судове засідання 18.01.2018р., попри належне повідомлення (а.с.205а) також не з'явився, про причини неявки не повідомив

Судова колегія, з огляду на належне повідомлення всіх учасників справи, визнання їх явки необов'язковою, доведення позиції безпосередньо зі змісту апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, достатність матеріалів справи, дійшла висновку про можливості розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго (Виконавцем) та Фізичною особою-підприємцем Молчановою Оленою Миколаївною (Споживач) було підписано договір постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води №1594 (Договір - а.с.а.с.10-12), відповідно до п.1.1 якого, Виконавець зобов'язується своєчасно постачати Споживачеві відповідної якості теплову енергію в гарячій воді для опалення приміщення/приміщень та надавати послуги з централізованого постачання гарячої води, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати нарахування за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені цим договором. Вказаний договір було датовано у реквізитах преамбули 01.10.2016р., а підписантом з боку Споживача визначено ОСОБА_7 за довереністю.

У п.1.2 договору сторони визначили, що перелік приміщень Споживача та точки розподілу, в яких здійснюється передача теплової енергії (опалення) та послуги з централізованого постачання гарячої води від Виконавця Споживачу, зазначений у Додатку 1 до цього Договору (а.с.12 зворотна сторона), який є його невід'ємною частиною.

Так, згідно з Додатком 1 до цього Договору було визначено об'єкт теплопостачання: магазин за адресою: вул. Двірцева 45 (м. Краматорськ Донецької області), площею 895,50кв.м, прилад обліку опалення - груповий прилад обліку.

Відповідно п.2.1 Договору було встановлено, що тарифи на теплову енергію та послуги з централізованого постачання гарячої води є регульованим та встановлюються уповноваженим органом.

На момент укладання цього Договору встановлено наступні тарифи:

- постачання теплової енергії - 1097,15грн/Гкал (без ПДВ) (п.п.2.2.1);

- послуги з централізованого постачання гарячої води - (п.п.2.2.2).

Згідно з п.2.3 договору, у разі зміни уповноваженим державним органом тарифу (ціни) на теплову енергію та/або на послуги з централізованого постачання гарячої води, повідомлення про таку зміну друкується у місцевих засобах масової інформації. Нові тарифи застосовуються з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

У п.2.4 договору сторони також погодили, що Споживач здійснює оплату за фактичний обсяг теплової енергії, спожитої за розрахунковий період та послуги з централізованого постачання гарячої води, згідно з показниками приладів обліку або на підставі наданих Споживачем або виконаних Виконавцем (спеціальним підприємством) теплових навантажень (у разі відсутності або виходу з ладу приладу обліку). У разі виникнення сумнівів щодо правильності наданого Споживачем розрахунку теплових навантажень, Виконавець має право замовити за власний рахунок в спеціалізованому підприємстві, що має відповідну ліцензію, розрахунок теплових навантажень приміщення/приміщень Споживача. У такому разі нарахування за поставлену теплову енергію здійснюється на підставі виконаного спеціалізованим підприємством розрахунку теплових навантажень.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати - щомісячна (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору, Споживач здійснює оплату за розрахунковий період шляхом внесення грошових коштів через банківські установи на рахунок Виконавця не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим. Плата вноситься на підставі платіжного документа (акту-рахунку або платіжної квитанції).

Згідно з п.3.3 договору сторони встановили, що Виконавець надає Споживачу платіжний документ до 15 числа місяця, що настає за розрахунковим шляхом залишення у поштовій скриньці Споживача або безпосередньо вручає Споживачу або його уповноваженому представнику. У разі неотримання платіжного документа, Споживач самостійно або через свого уповноваженого представника отримує платіжний документ у Виконавця за адресою, вказаною у п.9.5 цього Договору. Неотримання Споживачем платіжного документа не є підставою для несплати за теплову енергію та послуги з централізованого постачання гарячої води у строк, передбачений п.3.2 цього Договору.

Відповідно до п.3.6 договору, за несвоєчасне внесення плати із Споживача стягується пеня у розмірі 1% від належної до сплати суми за кожний день прострочення у відповідності з Законом України Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території №686-XIV від 20.05.1999р.

У разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількості та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання з вини Виконавця, останній проводить перерахунок розміру плати на підставі складеного сторонами акту-претензії. Перерахунок здійснюється Виконавцем у порядку, передбаченому діючим законодавством України, не пізніше останнього дня розрахункового періоду, в якому був складений акт-претензія (п.3.7 договору).

Згідно з п.8.1. договору, він є безстроковим і набуває чинності з дня його підписання Сторонами, проте може бути розірваний достроково за письмовою домовленістю сторін (п.8.2. договору).

Означеній договорі з боку Споживача був підписаний ОСОБА_7, що діяв на підставі довіреності (а.с.22), доданої до матеріалів справи (довіреність серії НВА923516 від 11.10.2016р., посвідчена приватним нотаріусом Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Тимошенком М.М. та зареєстрована в реєстрі за №1634).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору Позивачем були виставлені акти-рахунки:

- №1594-10 від 31.10.2016р. за жовтень 2016р. на суму 7983,61грн. (а.с.13),

- №1594-11 від 30.11.2016р. за листопад 2016р. на суму 22151,88грн. (а.с.14),

- №1594-12 від 31.12.2017р. за грудень 2016р на суму 23784,30грн. (а.с.20),

- №1594-1 від 31.01.2017р. за січень 2017р. на суму 30362,44грн. (а.с.19),

- №1594-2 від 28.02.2017р. за лютий 2017р. на суму 29895,58грн. (а.с.18),

- №1594-3 від 31.03.2017р. за березень 2017р. на суму 13722,77грн. (а.с.17),

- №1594-4 від 30.04.2017р. за квітень 2017р. на суму 3694,03грн. (а.с.16),

два перших з яких були отримані через представника Відповідача - ОСОБА_7, про що свідчить підпис останнього на таких рахунках, а решта була надіслані на його (Відповідача) адресу, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 20.06.2017р. та фіскальним чеком №8248 від 20.06.2017р. (а.с.21). Факт отримання означених актів-рахунків Відповідачем 27.06.2017р. підтверджується підписом Фізичної особи-підприємця Молчанової Олени Миколаївни у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.81), достовірність якого в межах справи не заперечувалась.

Всього рахунки були виставлені на загальну суму 131594,61грн. , що також вбачається з вихідного сальдо на 1-е травня 2017р., зазначеного в акті-рахунку №1594-4 від 30.04.2017р. за квітень 2017р.

Між тим, в порушення умов договору Відповідач за первісним позовом свої зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії виконав частково, сплативши 7983,61грн. за платіжним дорученням №449 від 21.11.2016р. та 10000,00грн. за платіжним дорученням №477 від 20.01.2017р., що вбачається з наявних в матеріалах справи виписок по рахунку (а.с.а.с.37-40). Залишок заборгованості за оплату спожитої теплової енергії з листопада 2016р. по квітень 2017р. став складати 113611,00грн.

В матеріалах справи також наявний журнал відключення та включення системи центрального опалення по житловому фонду (в тому числі за адресою: вул. Двірцева 45), який обслуговується Товариством з обмеженою відповідальністю Житлово-комунальна компанія МК 2010 , за період з 14.10.2016р. по 24.10.2016р. для проведення нарахувань за спожитий теплоносій (а.с.а.с.77-79), з якого вбачається надання послуг з опалення за вказаною адресою у визначений період, а також заява Фізичної особи-підприємця Молчанової Олени Миколаївни від 10.04.2016р. адресована Позивачу (а.с.80) з проханням надати розшифровку теплового будинкового лічильника за об'єктом вул.Двірцева, 45, згідно договору №1594 від 01.10.2016 за період з жовтня 2016р. по квітень 2017р.

Окрім того матеріали справи містять акт введення в експлуатацію вузла обліку теплової енергії за адресою: вул. Двірцева, 45 (а.с.158) та картку споживача теплової енергії по означеній адресі (а.с.159), в якій містяться зафіксовані відповідальною особою з боку Споживача за засіб обліку покази засобу обліку за період 2016-2017р.р.

Так, враховуючи наявність у Фізичної особи-підприємця Молчанової Олени Миколаївни (Відповідача за первісним позовом) несплаченої заборгованості з оплати спожитої протягом листопада 2016р. - квітня 2017р. теплової енергії за договором постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води №1594 від 01.10.2016р. в сумі 113611,00грн., Позивач звернувся до місцевого суду про стягнення означеної суми заборгованості з останнього, нарахувавши на неї пеню в сумі 19805,05грн та 3% річних в сумі 1350,34грн.

Між тим, Відповідач за первісним позовом не погодився з вимогами позивної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго , подав зустрічну позовну заяву з вимогою визнати недійсними договір постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води №1594 від 01.10.2016р., зазначаючи, що цей договір при укладанні не відповідав положенням ст.203 Цивільного кодексу України, оскільки підписаний особою, що не мала повноважень діяти від імені Фізичної особи-підприємця Молчанової Олени Миколаївни на момент його укладання - 01.10.2016р.

Окрім того, Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) було долучено до матеріалів справи інформаційну довідку №71951623 від 01.11.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.49), з якої вбачається, що власником приміщення за адресою вул. Двірцева 45, м. Краматорськ, Донецька область є Національний банк України. Також Фізичною особою-підприємцем Молчановою Оленою Миколаївною було зазначено, що приміщення ще до укладення договору суборенди нежитлового приміщення від 01.08.2016р. між нею та Фізичною особою-підприємцем Морозовим Олександром Вікторовичем (а.с.69-72), на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 25.07.2016р. між останнім та власником об'єкту оренди - Товариством з обмеженою відповідальністю Донелл , вибуло з права власності товариства (право власності посвідчувалось договором купівлі-продажу від 11.04.2008р. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.а.с.113-114) на підставі рішення Господарського суду м. Києва у справі №33/132 від 20.06.2011р. (а.с.а.с.115-121) та перейшло у власність Національного банку України.

Так, Відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначав, що новий власник обмежив доступ до орендованого ним приміщення, через що його фактичне використання починаючи з середини листопада 2016р. було припинено.

При цьому, в матеріалах справи наявні пояснення Третьої особи - Національного банку України (а.с.а.с.141-143), в яких останній зазначає, що з моменту прийняття приміщення за адресою: вул.Двірцева 45, м. Краматорськ Донецької області у власність, він ним не користувався, про те, що ним користуються інші особи Банк дізнався лише у квітні 2017р., коли виставив це нерухоме майно на продаж, а невідомі особи зірвали банер і зробили ремонт без необхідного дозволу.

Національний банк України також повідомив, що сам не мав фактичного доступу до означеного приміщення, оскільки 25.04.2017р. його представник звернувся до чергової частини Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності невідомих йому осіб, які станом на 25.04.2017р. самовільно зайняли нежитлове приміщення - вбудоване у житловий будинок за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 45 (а.с.а.с.144-145).

Так, 25.04.2017р. було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №1201705039000118 (а.с.146)

Крім того, Національний банк України повідомив, що 30.06.2017р. між ним та ОСОБА_10 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що продане на аукціоні (а.с.а.с.147-154), відповідно ОСОБА_10 набула права власності на спірне приміщення.

Між тим, Господарський суд Луганської області своїм рішенням первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорськтеплоенерго задовольнив в повному обсязі з підстав доведеності матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем за первісним позовом своїх обов'язків з оплати отриманих послуг за договором постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води №1594 від 01.10.2016р. Своєю чергою, у задоволенні зустрічних позовних вимог судом було відмовлено повністю через безпідставність доводів Фізичної особи-підприємця Молчанової Олени Миколаївни про визнання укладеного договору недійсним, враховуючи вчинення нею дії, які свідчили про наступне схвалення означеного правочину.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, якою правомірно керувався місцевий суд, розглядаючи цю справу), ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Виходячи з правової природи та змісту розглядуваного договору постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води №1594 від 01.10.2016р., який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, положеннями Законів України Про теплопостачання , Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій , а також відповідними нормами Господарського та Цивільного кодексів України.

Сутність заявлених первісних позовних вимог полягає у спонуканні Відповідача (позивача за зустрічним позовом) до примусового виконання обов'язку зі сплати коштів за спожиту теплову енергію за договором №1594 від 01.10.2016р. відносно періоду споживання таких послуг з листопада 2016р. по квітень 2017р., а також сплати нарахованих відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних та пені, передбаченої п.3.6. укладеного договору.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наразі, такі вимоги до виконання грошових зобов'язань Споживача теплової енергії встановлено, зокрема, ст.19 Закону України Про теплопостачання , із змісту ч.5 якої випливає обов'язок Споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію та умовами укладеного договору.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Своєю чергою, за змістом ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.216-218 Господарського кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати заборгованості, з нарахованими впродовж періоду прострочення на неї 3% річних та пені, передбаченої п.3.6 договору постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води №1594 від 01.10.2016р.

Оскільки матеріали справи свідчать про неналежне (із допущеним простроченням) виконання Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) грошового зобов'язання перед Позивачем (відповідачем за зустрічним позовом), остільки останній цілком управнений вимагати сплати крім основної заборгованості за договором, також заявлених до стягнення нарахувань на суму прострочених виконання грошового зобов'язання.

Між тим, заперечення проти задоволення первісних позовних вимог у Відповідача (позивача за зустрічним позовом) зводяться до обґрунтування зустрічних позовних вимог про визнання договору постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води №1594 від 01.10.2016р. недійсним.

Відтак, правомірність переглядуваного рішення в контексті доводів апеляційної скарги перебуває у залежності від правильності вирішення місцевим судом питання щодо дійсності означеного договору в аспекті порушених у зустрічному позові обставин недотримання вимог законності щодо правильності вчинення такого правочину.

Так, виходячи із правової позиції, викладеної в абз.4 п.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

За змістом ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину (його частини), яким у розумінні ч.2 ст.202 Цивільного кодексу України є укладений між сторонами договір №1594 від 01.10.2016р., являється недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст.203 Цивільного кодексу України.

Своєю чергою, дослідивши наявні матеріали справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає, що Скаржник не довів укладання договору зі свого боку не уповноваженою особою, адже факт підписання договору своїм представником до дати видачі довіреності від 11.10.2016р. має характер припущень, адже сама по собі відсутність окремо обумовленого підпису представника Споживача не тільки не суперечить можливості хронологічного неспівпадіння дати формулювання оферти (01.10.2016р.) та її подальшого акцепту (ст.ст.640-642 Цивільного кодексу України), але й не може, за відсутності відповідних належних доказів, тлумачитись як недобросовісні поведінки ОСОБА_7, з урахуванням презумпції добросовісності та розумності останньої, встановленої ч.5 ст.12 Цивільного кодексу України.

При цьому, помилкове застосування місцевим судом ст.241 Цивільного кодексу України, яка передбачає наявність деякого об'єму повноважень на момент вчинення дій по їх перевищенню (на чому справедливо наголошує Скаржник), не тягне неправильного вирішення спору відносно вимоги про визнання недійсним договору №1594 від 01.10.2016р. Так, суд апеляційної інстанції приймає до уваги встановлені місцевим судом та не спростовані Скаржником обставини вчинення Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) дій, які вказують на сприйняття ним наявності зобов'язань за спірним договором постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води (часткова оплата за договором спожитої теплової енергії, заява від 10.04.2016р. з проханням надати розшифровку теплового будинкового лічильника за означеним договором в спірний період, тощо).

Окрім того, Скаржником не було доведено припинення суборендних правовідносин щодо нежитлового приміщення за адресою: вул. Двірцева 45, м. Краматорськ Донецької області в силу зміни власника майна, виходячи з загального правила зберігання таких правовідносин, які витікають зі змісту ст.ст.770, 774 Цивільного кодексу України. При цьому, презумпція правомірності таких договорів оренди (суборенди), встановленої ст.204 Цивільного кодексу України, Відповідачем в порядку ст.215 цього Кодексу також спростована не була, як і відсутність повернення приміщення за актом приймання-передачі відповідно до ст.795 Цивільного кодексу України, що усуває необхідність іншими доказами визначати фактичного споживача послуг з теплопостачання.

Таким чином, наявність доведеного статусу у Відповідача, як суборендаря приміщення та сторони договору по теплопостачанню, обумовлює висновок про те, що фактично поставлене в означене приміщення тепло споживалось Відповідачем за первісним позовом в незалежності від обставин здійснення ним своєї господарської діяльності, що свідчить про те, останній не мав жодних правових підстав у світлі застереження в ст.322 Цивільного кодексу України (про покладання тягаря утримання власності на іншу особу за наявності відповідних договорів) для ухилення від виконання обов'язку із здійснення своєчасної та повної оплати за спожиту теплову енергію за договором №1594 від 01.10.2016р., що зумовлює правомірне стягнення з останнього місцевим судом заборгованості в розмірі 113611,00грн. та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання укладеного договору недійсним.

Відтак, перевіривши розрахунок позовних вимог, наданого Позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) на підтвердження право вимоги (а.с.9), апеляційний суд погоджується з правомірністю стягнення місцевим судом з Відповідача (позивача за зустрічним позовом) пені в сумі 19805,05грн. та 3% річних в сумі 1350,34грн.

Оскільки доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, які ст.277 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) визначені у якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Молчанової Олени Миколаївни, м. Кремінна Луганської області залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що введена в дію 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Молчанової Олени Миколаївни, м. Кремінна Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 07.11.2017р. (повний текст підписано 13.11.2017р.) у справі №913/613/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Луганської області від 07.11.2017р. (повний текст підписано 13.11.2017р.) у справі №913/613/17 залишити без змін.

3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 18.01.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 19.01.2018р..

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: Н.О. Мартюхіна

Л.Ф. Чернота

Надрук. 5 примірн.: 1-2 - сторонам, 3-Третій особі, 4-у справу, 5- ГСЛО