Рішення

від 04.01.2018 по справі 466/9978/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/9978/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21" грудня 2017 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої - судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

секретар ПІЦИК О.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_6, про визнання договорів поруки припиненими,

в с т а н о в и в :

ПАТ ПроКредит Банк 02.12.2015р. направило в суд позовну заяву до ФОП ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення з них, як з боржника та поручителів, солідарно заборгованості за Договором про надання траншу №30344414/FW301.641 від 28.01.2014р. та Договором про надання траншу №30344525/FW301.641 від 27.05.2014р.

В обґрунтування своїх вимог покликається а те, що позичальник ФОП ОСОБА_6 не виконує своїх обов'язків за вказаними договорами, допустив заборгованості по капіталу і відсотках, йому нарахована пеня згідно умов договорів. Банк має право дострокової вимоги стягнення заборгованості з позичальника та поручителів, які кожен окремо виступають солідарними боржниками з позичальником на підставі укладених договорів поруки.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути з кожного відповідача, як поручителя, солідарного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 боржником, заборгованість за Договором про надання траншу №30344414/FW301.641 від 28.01.2014р. в сумі 211913грн.53коп., заборгованість за Договором про надання траншу №30344525/FW301.641 від 27.05.2014р. в сумі 455847грн. 38коп.

Ухвалою суду від 21.04.2016р. провадження у справі в частині вимог до ФОП ОСОБА_6 закрито.

15.11.2016р. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися в суд із зустрічним позовом до ПАТ ПроКредит Банк по визнання укладених з ПАТ ПроКредит Банк договорів поруки №230929 - ДП1 від 31.10.2011 року, №230933 - ДП1 від 01.11.2011 року, №230937 - ДП1 від 31.10.2011 року - припиненими.

В обґрунтування цих вимог зазначають, що строк дії договорів поруки не визначений. Банк скористався своїм правом вимагати дострокового повернення кредиту. Тому вважають, що з дня направлення вимоги про дострокове погашення боргу є такими, що припинили свою дію.

В судовому засіданні представник позивача остаточні позовні вимоги підтримав повністю, проти задоволення зустрічного позову заперечив з мотивів, вказаних у письмовому запереченні. Просив первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідачі, їх представник в судовому засіданні проти первісного позову заперечили, зустрічний позов підтримали з наведених у ньому мотивів. Просили у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що первісний позов задоволенню не підлягає, зустрічний позов слід задовольнити таких мотивів.

Відповідно до ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

В судовому засіданні встановлено, що 31.10.2011 року ПАТ ПроКредит Банк та ФОП ОСОБА_6 уклали Рамкову угоду FW301.641, в межах якої банк зобов'язався кредитувати позичальника на підставі наступних кредитних договорів.

На підставі цієї Рамкової угоди 28.01.2014р. ПАТ ПроКредит Банк та ФОП ОСОБА_6 уклали Договір про надання траншу №30344414/FW301.641, за яким надано кредит в сумі 82000грн. строком 60 місяців під 22% річних.

Крім того, 27.05.2014р. ПАТ ПроКредит Банк та ФОП ОСОБА_6 уклали Договір про надання траншу №30344525/FW301.641, яким надано кредит в сумі 180000грн. строком на 36 місяців під 24% річних.

До цих договорів додатками є графіки погашення кредиту та сплати процентів.

Відповідно п.7.1 Рамкової угоди, п.4 Договорів про надання траншу повернення кредиту і сплата відсотків здійснюються періодичними платежами, сума і строк яких визначено Графіком.

Вказані Рамкова угода і Договори про надання траншу забезпечені порукою відповідно до Договору поруки №230929 - ДП1 від 31.10.2011 року між ПАТ ПроКредит Банк та ОСОБА_3; Договору поруки №230933 - ДП1 від 01.11.2011 року між ПАТ ПроКредит Банк та ОСОБА_4; Договору поруки №230937 - ДП1 від 31.10.2011 року між ПАТ ПроКредит Банк та ОСОБА_5

За договорами поруки кожен з відповідачів є солідарним боржником разом з позичальником.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши ФОП ОСОБА_6 кредит у розмірі відповідно до Договорів.

У порушення умов вказаних договорів, позичальник ФОП ОСОБА_6 свої зобов'язання належним чином не виконував, в результаті чого в останнього є заборгованість перед Банком.

Відповідно до поданого ПАТ ПроКредит Банк розрахунку станом на 18.07.2017р. розмір суми заборгованості позичальника за Договором про надання траншу №30344414/FW301.641 від 28.01.2014р. становить 211913,53грн., з яких 7494838грн. заборгованість за капіталом, 23547,76грн. - заборгованість за процентами, 28468,95грн. - заборгованість за процентами за неправомірне користування кредитом, 74948,38грн.- пеня.

За Договором про надання траншу №30344525/FW301.641 від 27.05.2014р. станом на 18.07.2017р. розмір суми заборгованості позичальника становить 455847,38грн., з яких 169640,84грн. заборгованість за капіталом, 44349,97грн. - заборгованість за процентами, 72215,79грн. - заборгованість за процентами за неправомірне користування кредитом, 169640,84грн.- пеня.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.553 та ч.1 ст. 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов`язань боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.ст. 251, 252 ЦК України із настанням події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, що визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Листом № 700/15 від 19.11.2015 року ПАТ ПроКредит Банк зобов'язав боржника - ФОП ОСОБА_6 відповідно до умов Договору №30344414/FW301.641 від 28.01.2014р. (п.8.4) в порядку ч.2 ст.1050 ЦК України у зв'язку з наявною заборгованістю достроково протягом 5 банківських днів з моменту відправлення даної вимоги погасити існуючу заборгованість та здійснити повне дострокове погашення кредиту, що на дату цієї вимоги складало 124873,87грн.

Така ж вимога 19.11.2015р. Банком була направлена ФОМ ОСОБА_6 про дострокове погашення заборгованості і повне погашення кредиту за Договором №30344525/FW301.641 від 27.05.2014р. в загальному розмірі 300536,54грн.

19.11.2015р. Банк направив вимоги про дострокове погашення кредитів за двома договорами і поручителям ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 Вказані обставини підтверджуються копіями вимог та поштових квитанцій про їх відправлення.

Згідно пункту 8.4. Договорів про надання траншу позичальник зобов'язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом 5 банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо кредитор вручив Вимогу) Позичальнику чи Поручителям вимоги, якщо інша суми чи строк дострокового погашення не будуть вказані у такій вимозі.

Проте, відповідно до пункту 8.6. Договорів про надання траншу у разі виникнення заборгованості Позичальника тривалістю понад 30 календарних днів Позичальник зобов'язаний здійснити повне дострокове погашення кредиту, виданого на підставі Кредитного договору, по якому існує прострочення не пізніше ніж через 3 банківські дні з моменту настання тридцятого календарного дня прострочення, незалежно від того, чи Кредитор пред'явив йому Вимогу, якщо інше не буде погоджено з Кредитором.

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості, прострочення Позичальником сплати коштів за Договором про надання траншу №30344414/FW301.641 від 28.01.2014р. понад 30 календарних днів почалося з 16 листопада 2014р., оскільки з 16.10.2014р. почалося нарахування процентів за неправомірне користування кредитом, період прострочення складав більше 30 календарних днів (16.10.2014р.-17.11.2014р.), з 16.10.2014р. почалося нарахування пені.

За Договором №30344525/FW301.641 від 27.05.2014р. прострочення Позичальником сплати коштів понад 30 календарних днів почалося з 06 листопада 2014р., оскільки з 07.10.2014р. почалося нарахування процентів за неправомірне користування кредитом, період прострочення складав більше 30 календарних днів (07.10.2014р.-05.11.2014р. і продовжився у наступні місяці), з 07.10.2014р. почалося нарахування пені.

Інших домовленостей щодо дострокового погашення кредиту, як впродовж 3-х банківських днів з моменту настання тридцятого календарного дня прострочення, між Банком та ФОП ОСОБА_6 не було.

Отже, за Договором №30344414/FW301.641 від 28.01.2014р. кінцевий строк погашення кредиту змінився і обчислюється через 3 банківські днів з моменту настання тридцятого календарного дня прострочення - 19 листопада 2014 року. За Договором №30344525/FW301.641 від 27.05.2014р. цей строк обчислюється - 09 листопада 2014 року.

Визначення цього кінцевого строку здійснюється незалежно від того, чи пред'явив Банк вимогу до позичальника та поручителів.

Порука - це строкове зобов'язання і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки належить до преклюзивних строків.

Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. Такий висновок зроблений Верховним Судом України у справі № 6-53цс14 (постанова від 17 вересня 2014 р.).

Строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч.4 ст.559 ЦК, а зазначена норма передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, установленого договором поруки (перше речення ч.4 ст.559 ЦК); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення ч.4 ст.559 ЦК); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення ч.4 ст.559 ЦК)), не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Отже, виходячи з положень другого речення ч.4 ст.559 ЦК, вимога до поручителів, зазначених в позовній заяві, як відповідачів у справі про виконання ними солідарного з боржником зобов'язання за договором повинна бути пред'явлена у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч.2 ст.1050 ЦК, або із дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Цей правовий висновок зроблений Верховним Судом України за результатами розгляду справи № 6-53цс14, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за кредитним договором (постанова від 17 вересня 2014 p.). Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом України у справі №6-125цс14 ( постанова від 17.09.2014р.), у справі №6-436цс15 (постанова від 23.12.2015р.), у справі 6-190цс14 (постанова від 21.01.2015р.).

Оскільки договори поруки укладалися в забезпечення Рамкової угоди, строк припинення цих договорів слід обчислювати з 19.11.2014р.

За таких обставин суд дійшов висновку, що договори поруки між ПАТ ПроКредит Банк та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 припинилися 19 травня 2015 року

З позовом до поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Договорами про надання траншу ПАТ ПроКредит Банк звернувся лише 02.12.2015 року, більше як через 6 місяців

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що первісний позов задоволенню не підлягає, зустрічний позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.10,81,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення з кожного, як поручителя, солідарного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 боржником, заборгованості за Договором про надання траншу №30344414/FW301.641 від 28.01.2014р. в сумі 211913грн.53коп. - відмовити.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення з кожного, як поручителя, солідарного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 боржником, заборгованості за Договором про надання траншу №30344525/FW301.641 від 27.05.2014р. в сумі 455847грн. 38коп. - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Визнати договір поруки №230929 - ДП1 від 31.10.2011 року між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк та ОСОБА_3 - припиненим.

Визнати договір поруки №230933 - ДП1 від 01.11.2011 року між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк та ОСОБА_4 - припиненим.

Визнати договір поруки №230937 - ДП1 від 31.10.2011 року між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк та ОСОБА_5 - припиненим.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк ( м.Київ, пр..Перемоги,107-а ідентифікаційний код ЄДР 32167733) в користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 551,20грн. судового збору, в користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) 551,20грн. судового збору ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3) 551,20грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська