Постанова

від 07.06.2019 по справі 466/9978/15-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/9978/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.

Провадження № 22-ц/811/956/18 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколота Т.І.,

секретар: Фейір К.І.,

без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк на рішення Шевченківського районного суду м. Львова в складі судді Луців-Шумської Н.Л. від 21 грудня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк , третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , про визнання договорів поруки припиненими , -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ПАТ ПроКредит Банк звернувся до суд з позовом до ФОП Марунина Л.М., ОСОБА_1 ., ОСОБА_2 ., ОСОБА_3 про стягнення з них, як з боржника та поручителів, солідарно заборгованості за Договором про надання траншу №30344414/FW301.641 від 28 січня 2014р. та Договором про надання траншу №30344525/FW301.641 від 27 травня 2014р.

В обґрунтування своїх вимог посилалися на те, що позичальник ФОП ОСОБА_4 не виконує своїх обов`язків за вказаними договорами, допустив заборгованості по капіталу і відсотках, йому нарахована пеня згідно умов договорів. Банк має право дострокової вимоги стягнення заборгованості з позичальника та поручителів, які кожен окремо виступають солідарними боржниками з позичальником на підставі укладених договорів поруки.

З урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог, просили стягнути з кожного відповідача, як поручителя, солідарного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 боржником, заборгованість за Договором про надання траншу №30344414/FW301.641 від 28 січня 2014р. в сумі 211913,53грн, заборгованість за Договором про надання траншу №30344525/FW301.641 від 27 травня 2014р. в сумі 455 847,38 гривень.

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися в суд із зустрічним позовом до ПАТ ПроКредит Банк по визнання укладених з ПАТ ПроКредит Банк договорів поруки №230929 - ДП1 від 31 жовтня 2011 року, №230933 - ДП1 від 01 листопада 2011 року, №230937 - ДП1 від 31 жовтня 2011 року - припиненими.

В обґрунтування заявлених вимог покликалися, що строк дії договорів поруки не визначений. Банк скористався своїм правом вимагати дострокового повернення кредиту. Тому вважали, що з дня направлення вимоги про дострокове погашення боргу є такими, що припинили свою дію.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 21 квітня 2016р. провадження у справі в частині вимог до ФОП ОСОБА_4 закрито.

РішеннямШевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення з кожного, як поручителя, солідарного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 боржником, заборгованості за Договором про надання траншу №30344414/FW301.641 від 28 січня 2014р. в сумі 211913 грн.53коп. - відмовлено. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення з кожного, як поручителя, солідарного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 боржником, заборгованості за Договором про надання траншу №30344525/FW301.641 від 27 травня 2014р. в сумі 455847грн. 38коп. - відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги задоволено.

Визнано договір поруки №230929 - ДП1 від 31 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк та ОСОБА_1 - припиненим.

Визнано договір поруки №230933 - ДП1 від 01 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк та ОСОБА_2 - припиненим.

Визнано договір поруки №230937 - ДП1 від 31 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством ПроКредит Банк та ОСОБА_3 - припиненим.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк ( м.Київ, пр..Перемоги,107-а ідентифікаційний код ЄДР 32167733) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) 551,20грн. судового збору, в користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) 551,20 грн. судового збору ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) 551,20грн. судового збору.

Дане рішення оскаржило ПАТ ПроКредит Банк .

В своїй апеляційній скарзі просять рішення скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимого ПАТ ПроКредит Банк , а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Вважають рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що застосувавши право вимагати повного дострокового погашення кредиту, АТ ПроКредит Банк направив вимогу поручителям, чим змінив строк виконання зобов`язання, який вважається таким, що настав зі спливом п`яти днів з дня відправлення вимоги. Вказують на те, що суд помилково дійшов висновку, що Договори поруки є припиненими зі спливом трьох днів після настання тридцятого календарного дня прострочення, оскільки строк виконання зобов`язання настав через п`ят днів після пред`явлення вимоги, тому обчислення шестимісячного строку має починатись саме з цього моменту.

Вказують на те, що вимога до поручителів була пред`явлена 19 листопада 2015 року, а з позовом до суду про стягнення заборгованості солідарно з позичальника та поручителів Кредитор звернувся у межах шестимісячного строку з моменту настання виконання пред`явленої вимоги, а саме 27 листопада 2015 року.

11 липня 2018 року від ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк . Вважають оскаржуване рішення законним, обгрунтованим, а обставини викладені в апеляційній скарзі такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Зазначають, що оскільки договори поруки укладалися в забезпечення Рамкової угоди, строк припинення цих договорів слід обчислювати з 19 листопада 2014 року. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В ході апеляційного розгляду справи представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 . 11 лютого 2019 року подала до суду заяву про закриття провадження у справі та просила закрити провадження у цивільній справі №466/9978/15-ц за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , за участю третьої особи: ФОП ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором.

Сторони в судове засідання не з`явилися хоча про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.

27 травня 2019 року від ПАТ ПроКредит Банк надійшла заява про проведення розгляду справи без участі представника банку.

Заслухавши суддю-доповідача , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду скасувати та провадження у справі закрити враховуючи таке.

Частиною 1 ст.19 ЦПК передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності (крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем), та у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України №2147-VIII - 15 грудня 2017 року до юрисдикції господарських судів належать спори стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення підсудності господарському суду щодо розгляду відповідної справи.

Така правова позиція висвітлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18.

В судовому засіданні встановлено, що 31 жовтня 2011 року ПАТ ПроКредит Банк та ФОП ОСОБА_4 уклали Рамкову угоду FW301.641, в межах якої банк зобов`язався кредитувати позичальника на підставі наступних кредитних договорів.

На підставі цієї Рамкової угоди 28 січня 2014р. ПАТ ПроКредит Банк та ФОП ОСОБА_4 уклали Договір про надання траншу №30344414/FW301.641, за яким надано кредит в сумі 82000 грн. строком 60 місяців під 22% річних.

Крім того, 27 травня 2014р. ПАТ ПроКредит Банк та ФОП ОСОБА_4 уклали Договір про надання траншу №30344525/FW301.641, яким надано кредит в сумі 180000 грн. строком на 36 місяців під 24% річних.

До цих договорів додатками є графіки погашення кредиту та сплати процентів.

Відповідно п.7.1 Рамкової угоди, п.4 Договорів про надання траншу повернення кредиту і сплата відсотків здійснюються періодичними платежами, сума і строк яких визначено Графіком.

Вказані Рамкова угода і Договори про надання траншу забезпечені порукою відповідно до Договору поруки №230929 - ДП1 від 31 жовтня 2011 року між ПАТ ПроКредит Банк та ОСОБА_1 ; Договору поруки №230933 - ДП1 від 01 листопада 2011 року між ПАТ ПроКредит Банк та ОСОБА_2 ; Договору поруки №230937 - ДП1 від 31 жовтня 2011 року між ПАТ ПроКредит Банк та ОСОБА_3

За договорами поруки кожен з відповідачів є солідарним боржником разом з позичальником.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що спір у даній справі виник з виконання правочину, укладеного для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридична особа та фізична особа-підприємець, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалено 21 грудня 2017 року - коли вже був чинним (з 15 грудня 2017 року) Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, а відтак станом на 21 грудня 2017 року (з 15 грудня 2017 року) дана справа вже не підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки пунктом 9 частини 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України в редакції вище згаданого Закону встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених ст.19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Згідно ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів наголошує на тому, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підставами для закриття провадження у справі є обставини, які підтверджують: неправомірність виникнення процесу (п.п.1,2,5 ст.255 ЦПК України); неможливість його подальшого продовження (п.п.6,7 ст.255 ЦПК України); недоцільність його продовження (п.п.3,4 ст.255 ЦПК України).

На підставі викладеного, у даному конкретному випадку провадження у справі підлягає закриттю відповідно до положень п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Враховуючи, що рішення не узгоджується з даними, отриманими апеляційним судом при перевірці доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції із наступним закриттям провадження у справі.

Згідно ч.5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.255, ст.ст. 367, 368, п.4 ст. 374, ст.ст. 377, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства ПроКредит Банк , третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , про визнання договорів поруки припиненими - закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 07 червня 2019 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.