Рішення

від 06.06.2007 по справі 31/166-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/166-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.07р.

Справа № 31/166-07

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Капіталгруп”, м. Дніпропетровськ

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю „Союз-ТоргБуд”, м. Дніпропетровськ

Третя осба-1 без самостійних вимог на предмет споруАкціонерний комерційний банк „Новий”, м. Дніпропетровськ

Третя осба-2 без самостійних вимог на предмет споруТовариство з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційна компанія „ДАФІ”, м. Дніпропетровськ

провизнання недійсним договору

Суддя      Мороз В.Ф.

Представники:

Від позивачаКобченко А.А., директор; Гриценко С.В., дов. від 04.11.06 р.

Від відповідачаСіренко  Ю.В., дов. від 24.04.07 р.

Від третьої особи-1Маньковська Т.О., дов. від 23.05.05 р.

Від третьої особи-2Чеботарьова О.В., дов. від 01.07.06 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору позики грошових коштів  від 11.05.2006 р., договору іпотеки майнових прав від 17.05.2006 р. та договору про задоволення  вимог іпотекодержателя від 26.05.2006 р., що укладені з ТОВ „Лідер-К”.

В обґрунтування позову посилається на те, що вказані договори укладені з метою протиправного заволодіння майновими правами позивача на частину об'єкту –50 % в майбутньому торгівельного центру. Директором позивача на час укладення оспорюваних договорів та учасником ТОВ „Лідер-К”, правонаступником якого є відповідач, був Так шин Д.В., який і уклав ці договори від позивача. Позивач  вказує на те, що даний договір укладений внаслідок зловмисної домовленості директора позивача та  ТОВ „Лідер-К”.

Третя особи підтримали позовні вимоги на наведені позивачем обставини.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що у зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язань за договором позики, з метою задоволення вимог  ТОВ „Лідер-К”, було і укладено договір  про задоволення вимог іпотекодержавтеля, згідно якого ТОВ „Лідер-К” отримав майнові права  на об'єкт нерухомості згідно інвестиційного договору  про участь у будівництві  №59 від 14.09.2005 р., укладеного між ТОВ „Капіталгруп” та ТОВ СІК „Дафі”. При цьому договір позики з ТОВ „Лідер-К” було укладено позивачем з метою  погашення боргу, що виник перед „Лідерінвестсервіс” за договором позики №2/12 від 20.12.2005 р. Необґрунтованим є посилання позивача на ст. 232 ЦК України, оскільки дана стаття стосується лише право чинів, що укладаються  особою не самостійно, а через представника. Однак орган  юридичної особи, яким є директор, діє одноособово та не підпадає  під поняття представника.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору позики грошових коштів  від 11.05.2006 р., укладеного між ТОВ „Капіталгруп” та ТОВ „Лідер-К”, правонаступником якого згідно статуту є відповідач, останній надав позивачу у позику  523 600,00 грн.  зі строком повернення до 25.05.2006 р.

У відповідності до  договору іпотеки майнових прав від  17.05.2006 р., укладеного між тими ж сторонами, іпотекодержатель, яким є ТОВ „Лідер-К” має переважне право  у випадку невиконання іпотекодавцем  зобов'язань  за  договором позики  грошових коштів  від 11.05.2006 р., одержати  задоволення за рахунок  майнових прав, що випливають  із інвестиційного договору про участь у будівництві №59 від 14.09.2005 р., укладеного  між ТОВ Будівельно-інвестиційна  компанія „Дафі” та ТОВ „Капіталгруп” щодо набуття  права власності  на 50% від загальної площі  об'єкта нерухомості орієнтовною площею  3 800, кв.м., що розташований на земельній ділянці площею  2, 187 га на перехресті вул.. Героїв Сталінграду та бульвару Зоряний у Дніпропетровську.

Згідно Договору про задоволення вимог іпотекодержателя  від 26.05.2006 р., укладеного між позивачем та ТОВ „Лідер-К” з метою задоволення  вимог іпотекодержателя у розмірі 523 600, 00 грн. за укладеним між сторонами договором позики від 11.05.2006 р., іпотекодавець   передає у власність іпотекодержателю майнові права на об'єкт нерухомості , що випливають  із інвестиційного договору про участь у будівництві №59 від 14.09.2005 р., укладений між  ТОВ „Будівельно інвестиційна компанія „Дафі” та ТОВ „Капіталгруп” відносно набуття  права власності 50 %  від загальної площі об'єкта нерухомості,  що складає орієнтовною площею  3 800, 00 кв.м., який розташований на земельній ділянці  площею 2,187 га на перехресті вул.. Героїв Сталінграду та бульвару Зоряний у Дніпропетровську. До цього договору 26.05.2006 р. сторонами складено акт прийому-передачі  від 26.05.2006 р. про передачу майнових прав  на об'єкт нерухомості, що випливають з відповідного інвестиційного договору.

Вказані договори позики, іпотеки майнових прав, про задоволення вимог іпотекодержателя  підписані від позивача Такшиним Д.В., як директором, а від ТОВ „Лідер-К” –директором Клімовим  О.Ю. У відповідності до статуту ТОВ „Лідер-К”  на час укладення цих договорів  єдиним учасником  і власником ТОВ „Лідер-К” був Так шин Д.В., до повноважень якого  віднесено  одноособове прийняття  рішень з усіх питань діяльності Товариства, у тому числі з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Згідно згаданого вище інвестиційного договору про участь у будівництві №59 від 14.09.2005 р., укладеного між ТОВ „Будівельно інвестиційна компанія „Дафі” (замовник будівництва) та ТОВ „Капіталгруп” (інвестор),  останній зобов'язався передати  замовнику  грошові кошти  на умовах участі  в будівництві згідно графіку (додаток №5): до 16.09.2005 р. –100000 дол. США; до 25.11.2006 р. –2 123 000,00 дол. США; до 30.12.2007 р. –247 000,00 дол. США; а замовник  зобов'язується  передати інвестору після введення в експлуатацію без виділення в натурі у власність частину об'єкту у 50% орієнтовною площею 3 800 кв.м. на земельній ділянці на перехресті вул.. Героїв Сталінграду та бульвару Зоряний у Дніпропетровську. 15.09.2005 р.  до Інвестиційного договору №59 від 14.09.2005 р. між ТОВ „Будівельно інвестиційна компанія „Дафі” та ТОВ „Капіталгруп”, укладено додаткову угоду, також підписану  АКБ „Новий”, згідно умов якої сторони дійшли згоди, що АКБ „Новий” виступить майновим поручителем за  інвестора перед замовником  будівництва щодо виконання  інвестором  своїх зобов'язань по сплаті платежу  у розмірі 2 123 000,00 дол. США, для чого зобов'язаний передати  в заставу замовнику  будівництва  майнові права  по договору міжбанківського кредиту  №202/05 від 15.09.2005 р., укладеного з ВАТ КБ „Промекономбанк”.

При цьому у відповідності до протоколу  №2 від 12.09.2005 р. зборами учасників позивача директору Так шину  у зв'язку з необхідністю фінансування будівництва  вказаного торгівельного центру було доручено  укласти з АКБ „Новий” кредитний договір  на суму  2 600 000, 00 дол. США  та надати у заставу майнові права на цей торговий центр для забезпечення запрошуваного кредиту.

 16.09.2005 р. між АКБ „Новий” та ТОВ „Капіталгруп”, в особі директора Так шина Д.В., було укладено  кредитний договір про відкриття  позивачу банком відкличної  поновлювальної кредитної лінії  у розмірі  100 000,00 дол. США строком  по 16.09.2007 р.  для фінансування  інвестиційної діяльності  щодо будівництва торгівельного центру. Договір про передачу в заставу АКБ „Новий” майнових прав на торговий центр згідно інвестиційного договору про участь у будівництві №59 від 14.09.2005 р., директором ТОВ „Капіталгруп” укладений не був.

Згідно  ст.. 62  Закону України „Про господарські товариства”  дирекція  (директор)  діє  від  імені  товариства  в   межах, встановлених даним Законом та установчими документами, вирішує    усі    питання    діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів  учасників, підзвітна зборам  учасників  і  організує виконання  їх  рішень.

Згідно ч. 5 ст. 65 ГК України  керівник  підприємства  без  доручення   діє   від   імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і  органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

У відповідності до  ч. 1 ст. 237 ЦК України   представництвом є правовідношення,  в якому  одна  сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. За частиною третьою цієї статті представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 238 ЦК України  представник не може вчиняти правочин від імені особи,  яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Договір іпотеки майнових прав від 17.05.2006 р. та договір  про задоволення вимог іпотекодержателя  від 26.05.2006 р. від позивача  укладені Такшиним Д.В., як директором у власних інтересах, оскільки укладені на користь Товариства, одноособовим учасником якого він був та скоєні усупереч рішенню зборів учасників позивача та усупереч інтересам позивача, так як направлені на заволодіння його майновими правами.

Відповідно до ст. 215 ЦК України  підставою недійсності правочину є  недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, за якими, зокрема,: зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. У відповідності до ст. 215 ЦК України якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ст. 232 ЦК України правочин,  який вчинено внаслідок зловмисної  домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. При цьому суд відхиляє доводи відповідача щодо наявності підстав для відмови у позові у зв'язку з тим, що стаття 232 ЦК України стосується лише правочинів, що укладаються  особою не самостійно, а через представника, оскільки такі посилання не спростовують укладення вказаних договорів усупереч прямої заборони, встановленої ч. 3 ст. 238 ЦК України.  

Надання позивачу у позику коштів за договором позики грошових коштів  від 11.05.2006 р. саме по собі не свідчить про укладення цього договору директором позивача у власних інтересах, та прямо не суперечить інтересам позивача, з огляду на що у цій частині суд не вбачає достатніх підстав для задоволення позову.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача згідно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Визнати недійсним договір іпотеки майнових прав від 17.05.2006 р., укладений між  Товариством з обмеженою відповідальністю „Капіталгруп” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лідер-К”.

Визнати недійсним договір про задоволення  вимог іпотекодержателя від 26.05.2006 р. укладений між  Товариством з обмеженою відповідальністю „Капіталгруп” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лідер-К”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-ТоргБуд” (49000, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє, вул.. Комсомольська, 1-а; код ЄДРПОУ 31049072) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю „Капіталгруп” (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Свердлова, 6, офіс 829; код ЄДРПОУ 33766913) 85,00 грн.  витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                              В.Ф.Мороз