Постанова

від 27.07.2007 по справі 31/166-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/166-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2007                                                                                   Справа № 31/166-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:       

головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Білецька Л.М., Джихур О.В.,

секретар судового засідання –Геворгян Е.М.,

за участю представників сторін:

від позивача –Кобченко А.А. - директор, протокол від 01 червня 2006 року;

від відповідача-1 –Сіренко Ю.В., довіреність від 24 квітня 2007 року б/н;

від третьої особи-1 – не з'явився;

від третьої особи-2 – Лаврінович О.І., довіреність від 25 квітня 2007 року б/н;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-ТоргБуд”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 червня 2007 року у справі № 31/166-07

          за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Капіталгруп”, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-ТоргБуд”, м.Дніпропетровськ

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Акціонерний комерційний банк “Новий”, м.Дніпропетровськ

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційна компанія “ДАФІ”, м.Дніпропетровськ

          про визнання недійсними договорів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06 червня 2007 року у справі № 31/166-07 (суддя Мороз В.Ф.) визнано недійсними укладені між ТОВ “Капіталгруп” та ТОВ “Лідер-К” договір іпотеки майнових прав від 17 травня 2006 року та договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 26 травня 2006 року. Стягнуто з відповідача ТОВ “Союз-ТоргБуд” на користь позивача ТОВ “Капіталгруп” 85 грн. витрат на сплату держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

При винесенні рішення про визнання недійсними договорів суд, з на підставі ст.232 ЦК України, виходив із вчинення вказаних правочинів внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою. Відмовляючи в задоволенні позову про визнання недійсним договору позики грошових коштів від 11 травня 2006 року суд зазначив, що надання позивачу позики саме по собі не свідчить про укладення цього договору директором у власних інтересах і прямо не суперечить інтересам позивача.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач –ТОВ “Союз-ТоргБуд”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що директор підприємства є органом юридичної особи, що не підпадає під поняття представництва, тому положення ст.232 ЦК України не можуть застосовуватися до випадків, коли угоду здійснено органом юридичної особи, якщо вона й суперечить інтересам підприємства. Директори підприємств –сторін оспорюваних договорів не були представниками в розумінні ст.ст.232, 238 ЦК України та не мали зловмисної домовленості на заподіяння шкоди позивачу. Також відповідач вказує, що судом не встановлені факти невідповідності договорів вимогам законодавства.

Позивач –ТОВ “Капіталгруп”, у поданому відзиві апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, проте просить рішення скасувати частково та задовольнити позов у повному обсязі. При цьому зазначає, що норми цивільного та господарського законодавства свідчать про те, що директор підприємства (товариства) є представником юридичної особи, який представляє юридичну особу у відносинах з іншими організаціями, юридичними особами, тощо та діє без доручення. Директор ТОВ “Капіталгруп” Такшин Д.В., який від імені цього товариства укладав оспорювані договори з ТОВ “Лідер-К”, правонаступником якого є ТОВ “Союз-Торгбуд” –відповідач у справі, одночасно є одноособовим власником останнього. В результаті зловмисних дій Такшина Д.В. як директора ТОВ “Капіталгруп” та підпорядкованого йому директора ТОВ “Лідер-К” внаслідок укладання оспорюваних договорів позики, іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя позивач був позбавлений майнових прав по інвестиційному договору на суму більше 2500000 доларів США, які перейшли до ТОВ “Лідер-К” (ТОВ “Соз-ТоргБуд”), чим позивачу причинені збитки.

Третя особа-2 –ТОВ БІК “ДАФІ”, проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення –без змін.

Третя особа-1 –АКБ “Новий”, відзив на апеляційну скаргу не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки) /а.с.13 т.2/, своїм правом участі в судовому засіданні не скористався. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність третьої особи-1.

В порядку ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалася перерва з 26 липня 2007 року по 27 липня 2007 року.

Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

11 травня 2006 року між ТОВ “Лідер-К”, правонаступником якого є відповідач –ТОВ “Союз-Торгбуд” (позикодавець) та позивачем –ТОВ “Капіталгруп” (позичальник) укладений договір позики грошових коштів, за умовами якого позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти у сумі 523600 грн. із зобов'язанням останнього повернути позику у строк до 25 травня 2006 року (п.п.1, 4 договору) /а.с.18/.

17 травня 2006 року між ТОВ “Капіталгруп” (іпотекодавець) та ТОВ “Лідер-К” (іпотекодержатель) укладений договір іпотеки майнових прав, згідно умов якого іпотекодержатель (ТОВ “Лідер-К”) має переважне право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за договором позики грошових коштів від 11 травня 2006 року одержати задоволення за рахунок майнових прав, що випливають із інвестиційного договору про участь у будівництві від 14 вересня 2005 року № 59, укладеного між ТОВ Будівельно-інвестиційна компанія “Дафі” та ТОВ “Капітал груп” щодо набуття права власності на 50 % від загальної площі об'єкта нерухомості орієнтовною площею 3800 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 2,187 га. на перехресті вул.Героїв Сталінграду та бульвару Зоряний у Дніпропетровську /а.с.19-20/.

26 травня 2006 року між ТОВ “Капіталгруп” та ТОВ “Лідер-К”  укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким з метою задоволення вимог іпотекодержателя у розмірі 523600 грн. за укладеним між сторонами договором позики від 11 травня 2006 року іпотекодавець (ТОВ “Капіталгруп”) передає у власність іпотекодержателя (ТОВ “Лідер-К”)  майнові права на об'єкт нерухомості , що випливають із інвестиційного договору про участь у будівництві від 14 вересня 2005 року №59, укладеного між ТОВ БІК “Дафі” та ТОВ “Капітал груп” відносно набуття права власності 50 % від загальної площі об'єкту  нерухомості, що складає орієнтовною площею 3800 кв.м., який розташований на земельній ділянці площею 2,187 га. на перехресті вул.Героїв Сталінграду та бульвару Зоряний у Дніпропетровську /а.с.21/. До зазначеного договору сторонами 26 травня 2006 року складений акт прийому-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості, що випливають з відповідного інвестиційного договору /а.с.22/.

В березні 2007 року позивач –ТОВ “Капіталгруп” звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ “СоюзТоргбуд” як правонаступника ТОВ “Лідер-К”, в якому просив визнати договори позики від 11 травня 2006 року, іпотеки майнових прав від 17 травня 2006 року та задоволення вимог іпотекодержателя від 26 травня 2006 року недійсними на підставі ст.ст.215, 232 ЦК України.

Судова колегія вважає позовні вимоги обґрунтованими і таким, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу

Відповідно до вказаних норм ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Також, згідно ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорювані договори позики, іпотеки майнових прав та задоволення вимог іпотекодержателя підписані від позивача директором Такшиним Д.В., а від ТОВ “Лідер-К” –директором Клімовим О.Ю.

При цьому, відповідно до Статуту ТОВ “Лідер-К” /а.с.37-43/ на час укладення вказаних договорів єдиним учасником і власником ТОВ “Лідер-К” був Такшин Д.В., до повноважень якого віднесено одноособове прийняття рішень з усіх питань діяльності Товариства, у тому числі з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства (п.1.3 Статуту).

За умовами інвестиційного договору про участь у будівництві № 59, укладеного 14 вересня 2005 року між ТОВ Будівельне інвестиційна компанія “Дафі” (замовник будівництва) та позивачем ТОВ “Капіталгруп” (інвестор), останній зобов'язався передати замовнику грошові кошти на умовах участі в будівництві згідно графіку (додаток № 5): до 16 вересня 2005 року –100000 дол. США, до 25 листопада 2006 року - 2123000 дол. США, до 30 грудня 2007 року – 247000 дол. США; замовник зобов'язується передати інвестору після введення в експлуатацію без виділення в натурі у власність частину об'єкту у 50% орієнтовною площею 3800 кв.м. на земельній ділянці на перехресті вул.Героїв Сталінграду та бульвару Зоряний у м.Дніпропетровську /а.с.8-14/.

15 вересня 2005 року до Інвестиційного договору від 14 вересня 2005 року №59 між ТОВ БІК “Дафі” та ТОВ “Капіталгруп” укладено додаткову угоду, також підписану АКБ “Новий”, згідно умов якої сторони дійшли згоди, що АКБ “Новий” виступить майновим поручителем за інвестора перед замовником будівництва щодо виконання інвестором своїх зобов'язань по сплаті платежу у розмірі 2123000 дол. США, для чого зобов'язаний передати в заставу замовнику будівництва майнові права по договору міжбанківського кредиту від 15 вересня 2005 року №202/05, укладеного з ВАТ КБ “Промекономбанк” /а.с.14 зв./.

При цьому рішенням зборів засновників (учасників) ТОВ “Капіталгруп” від 12 вересня 2005 року (протокол № 2) директору Такшину Д.В. у зв'язку з необхідністю фінансування та участі у будівництві вказаного торгівельного центру було доручено укласти з АКБ “Новий” кредитний договір на суму 2600000 дол. США та надати у заставу майнові права на цей торгівельний центр для забезпечення кредитного договору /а.с.45/.

16 вересня 2005 року між АКБ “Новий” та ТОВ “Капіталгруп” в особі директора Такшина Д.В. укладений кредитний договір про відкриття відкличної поновлювальної кредитної лінії у розмірі 100000 дол. США строком по 16 вересня 2007 року для фінансування інвестиційної діяльності щодо будівництва торгівельного центру /а.с.47-48/.

Проте, договору про передачу в заставу АКБ “Новий” майнових прав на об'єкт нерухомості –торгівельний центр, згідно інвестиційного договору про участь у будівництві від 14 вересня 2005 року №59 та рішення загальних зборів засновників (учасників) ТОВ “Капіталгруп” від 12 вересня 2005 року директором Такшиним Д.В. укладено не було.

Також, судова колегія визнає обґрунтованими доводи позивача щодо безпідставності укладення директором ТОВ “Капіталгруп” Такшиним Д.В. 11 травня 2006 року договору позики з ТОВ “Лідер-К”, оскільки з метою отримання грошових коштів, необхідних для виконання умов інвестиційного договору від 14 вересня 2005 року № 59, необхідно було укласти з АКБ “Новий” договір застави та отримати кредитні кошти, що директором Такшиним Д.В. зроблено не було.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі на необхідність укладення спірного договору позики грошових коштів від 11 травня 2006 року з метою повернення позики, отриманої від ТОВ “Лідерінвестсервіс” за договором від 20 грудня 2005 року № 2/12 /а.с.120/, спростовується сукупністю наявних у справі доказів, а саме: строк позики за вказаним договором визначений на 12 календарних місяців з дня набрання чинності договором, тобто –грудень 2006 року, який на момент укладення спірного договору від 11 травня 2006 року не настав; відповідачем не надані докази погашення в травні 2006 року за рахунок отриманих за спірним договором позики коштів зобов'язань перед ТОВ “Лідерінвестсервіс” за договором від 20 грудня 2005 року № 2/12.

Відповідно до ст.62 Закону України “Про господарські товариства” дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами, вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників, підзвітна зборам учасників і організує виконання їх рішень.

Згідно ч.5 ст.65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як встановлено ч.3 ст.238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Судова колегія вважає обґрунтованим та вірним висновок господарського суду про те, що при укладенні оспорюваних договору іпотеки майнових прав від 17 травня 2006 року, договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26 травня 2006 року, а також договору позики грошових коштів від 11 травня 2006 року, Такшин Д.В., як директор ТОВ “Капіталгруп”, діяв у власних інтересах, оскільки вказані договори укладені на користь ТОВ “Лідер-К”, одноособовим учасником якого був Такшин Д.В., всупереч інтересам позивача ТОВ “Капіталгруп”, меті його діяльності та рішенням зборів учасників (засновників) цього товариства, направлені на заволодіння його майновими правами.

Вищевказані обставини є достатніми підставами для визнання оспорюваних договорів недійсними.

При цьому судова колегія не погоджується з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним договору позики грошових коштів від 11 травня 2006 року.

Враховуючи доведену позивачем безпідставність укладення вказаного договору позики, його укладення на короткий строк (14 днів), а також його пов'язаність з договорами іпотеки майнових прав та задоволення вимог іпотекодержателя, наявність єдиної мети при їх укладанні, направленої на заволодіння майновими правами ТОВ “Капіталгруп”, судова колегія вважає, що за вищевикладеними обставинами договір позики від 11 травня 2006 року також підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст.215, 232 ЦК України як такий, що не відповідає вимогам закону, волевиявленню учасника правочину та укладений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.

При цьому судова колегія відхиляє як неспроможні заперечення відповідача в апеляційній скарзі щодо неможливості застосування положень ст.232 ЦК України до випадків, коли правочин укладений органом юридичної особи, а саме директором, який не є представником.

У відповідності з вищезазначеними положеннями ст.62 Закону України “Про господарські товариства”, ст.65 ГК України, ст.92 ЦК України керівник підприємства діє (виступає) від імені і підприємства, представляє його інтереси, тобто здійснює функцію представництва і є представником юридичної особи, а положення ч.3 ст.238 ЦК України містять пряму заборону щодо вчинення від імені особи правочину представником в своїх інтересах або в інтересах іншої особи.

Доводи відповідача в апеляційній щодо недоведеності факту зловмисної домовленості та заподіяння шкоди при укладенні спірних договорів спростовуються сукупністю наявних у справі доказів.

Як зазначено в п.13 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 року № 02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” під зловмисною угодою слід розуміти умисну змову представника однієї сторони з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої укладено договір.

Оспорювані договори укладені директором ТОВ “Капіталгруп” Такшиним Д.В. та підпорядкованим і підзвітним йому директором ТОВ “Лідер-К”, одноособовим засновником і власником якого є Такшин Д.В., з метою заволодіння належними ТОВ “Капіталгруп” майновими правами по інвестиційному договору від 14 вересня 2005 року № 59. В результаті вказаних дій щодо укладання договорів позики 11 травня 2006 року, іпотеки 17 травня 2006 року та задоволення вимог іпотекодержателя 26 травня 2006 року і виконання останнього договору позивач ТОВ “Капіталгруп” був позбавлений вказаних майнових прав, які перейшли до ТОВ “Лідер-К” (ТОВ “Соз-ТоргБуд”). Вищевказане свідчить про наявність умисної змови та спричинення шкоди позивачу.

Також судова колегія вважає за необхідне відмітити непомірність суми договору позики від 11 травня 2006 року (523600 грн.) та вартості майнових прав, переданих за договором задоволення вимог іпотекодержателя від 26 травня 2006 року (2470000 дол. США), а також приховування сторонами спірних договорів при їх укладенні вимог АКБ “Новий” щодо майнових прав останнього на підставі відповідно до Додаткової угоди від 15 вересні 2005 року до Інвестиційного договору про участь у будівництві від 14 вересня 2005 року.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду, у зв'язку з невідповідністю викладених висновків обставинам справи підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним договору позики від 11 травня 2005 року з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

В решті рішення повністю відповідає вимогам закону і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-ТоргБуд” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06 червня 2007 року у справі № 31/166-07 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним договору позики грошових коштів від 11 травня 2006 року.

Визнати недійсним договір позики грошових коштів, укладений 11 травня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лідер-К” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Капіталгруп”.

В решті рішення залишити без змін.

Головуючий                                                                                                   О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                        Л.М. Білецька

                                                                                                                О.В.Джихур