Постанова

від 17.01.2018 по справі 815/6023/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6023/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

при секретарі Кучмій І.В.

за участю представника апелянта ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду, ухвалену у відкритому судовому засіданні о 12:02 год 18.12.2015 року у м.Одесі, по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" до спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство "Одеський коровай" звернулось до суду з позовом до спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби та з урахуванням уточнень до позову просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 року № 0000354000.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки податкового органу є протиправними, суперечать принципу індивідуальної податкової відповідальності, яка виключає відповідальність платника податків за своїх контрагентів. Викладені в акті висновки спростовуються первинною документацією, яка повною мірою відображає всі проведені господарські операції, показники бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС від 22.09.2015 року №0000354000.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Також 17.01.2018 року під час апеляційного розгляду справи апелянтом заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача - СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС на належного - Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Згідно ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СДПІ з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС припинено як юридичну особу. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання та замінити СДПІ з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС на його правонаступника Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2016 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою СДПІ з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 року клопотання СДПІ з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС про зупинення провадження по справі задоволено. Провадження по справі зупинено до отримання висновків почеркознавчої експертизи, призначеної постановою від 06.06.2016 року старшого слідчого Слідчого управління фінансових розслідувань МГУ ДФС-ЦО з ОВП в рамках кримінального провадження №32015100110000182.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 року провадження у справі поновлено, оскільки 26.08.2016 року до суду надійшло клопотання вх..№12055 спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про поновлення провадження по справі та висновок експерта №757/тдд від 22.07.2016 року.

Також ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 року та було задоволено клопотання публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" вх.№13012 від 15.09.2016 року про призначення почеркознавчу експертизу та призначено по справі почеркознавчу експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання: чи виконані підписи ОСОБА_3 чи іншою особою у наступних документах:

- у договорі підряду №2 від 31.10.2014 року, м. Одеса, укладеного між ПАТ Одеський коровай та ТОВ Фірма Авангард ;

- у договорі підряду №3 від 31.10.2014 року, м. Одеса, укладеного між ПАТ Одеський коровай та ТОВ Белеріанд ;

- у договорі підряду №4 від 31.10.2014 року, м. Одеса, укладеного між ПАТ Одеський коровай та ТОВ Соріон .

Проведення експертизи доручено Одеському Науково-дослідницькому інституту судових експертиз. Витрати по оплаті експертизи покладено на публічне акціонерне товариство "Одеський коровай". Провадження по справі зупинено.

Однак 02.02.2017 року до суду Одеським Науково-дослідницьким інститутом судових експертиз повернуто матеріали адміністративної справи №815/6023/15 та повідомлено про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи, оскільки витребувані у ПАТ "Одеський коровай" матеріали у встановлений законом термін понад 45 календарних днів, без яких проведення експертизи є не можливим, до інституту не надійшли.

В подальшому ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 року повторно направлено адміністративну справу №815/6023/15 на виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 року до Одеського Науково-дослідницькому інституту судових експертиз для проведення почеркознавчої експертизи на вирішення якої поставлено питання визначенні ухвалою від 28.09.2016 р. Проведення експертизи доручено Одеському Науково-дослідницькому інституту судових експертиз. Витрати по оплаті експертизи покладено на публічне акціонерне товариство "Одеський коровай". Провадження по справі зупинено.

23.05.2017 року матеріали адміністративної справи №815/6023/15 були направлені до Одеського Науково-дослідницького інституту судових експертиз для проведення почеркознавчої експертизи.

29.09.2017 року до суду надійшли клопотання Одеського Науково-дослідницького інституту судових експертиз (вх.№18615, 18617) з проханням експерта надати додаткові матеріали, необхідні для проведення судово-почеркознавчої експертизи та сплатити вартість робіт по проведенню експертизи.

06.10.2017 року судом апеляційної інстанції направлено до ПАТ Одеський коровай копії листів Одеського Науково-дослідницького інституту судових експертиз вх.№18615, 18617 від 29.09.2017 року для виконання.

Однак 19.12.2017 року до суду Одеським Науково-дослідницьким інститутом судових експертиз повернуто матеріали адміністративної справи №815/6023/15 та повідомлено про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи, оскільки у встановлений законом термін оплата вартості робіт не була здійснена.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2017 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 17.01.2018 р.

17.01.2018 року до суду надійшло клопотання ПАТ Одеський коровай про повторне направлення матеріалів адміністративної справи №815/6023/15 на виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 року до ОНДІСЕ для проведення почеркознавчої експертизи.

В судовому засіданні 17.01.2018 року судом апеляційної інстанції протокольною ухвалою було відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки доступ до суду тісно пов'язаний з принципом обґрунтованих очікувань, який полягає у тому, що особа має підстави сподіватися, що її справа буде розглянута у межах обґрунтованого строку.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи, що строк який сплинув за час зупинення провадження у зв'язку з призначенням експертизи є достатньо тривалий, витрати по оплаті експертизи було покладено на ПАТ "Одеський коровай", однак останні заявивши клопотання про призначення експертизи, зазначені вимоги не виконали на протязі тривалого часу, що призвело до затягування строків розгляду справи.

Відповідно до ч.1ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальнимими правами не допускається.

Таким чином судова колегія вважає, що для забезпечення справедливого балансу між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини, з урахуванням того, що в матеріалах справи наявний висновок експерта Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №757/дд від 22.07.2016 р. щодо аналогічного питання, можливо розглянути апеляційну скаргу СДПІ з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС за наявними в матеріалах доказами та наданими сторонами під час судового засідання поясненнями по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби було проведено документальну виїзну позапланову перевірку ПАТ Одеський коровай , код ЄДРПОУ 00376886, з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту для визначення податку на додану вартість в частині господарських відносин з ТОВ Фірма Авантгард (код ЄДРПОУ 39325976), ТОВ Соріон (код ЄДРПОУ 39190381) та ТОВ Белеріанд (код ЄДРПОУ 39124874) за 2014 рік , за результатами якої складено акт перевірки № 26/28-08-40/00376886/7 від 07 вересня 2015 року.

За результатами проведеної перевірки, податковим органом було встановлено порушення товариством вимог податкового законодавства, а саме: п. 185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1779568 грн., в тому числі по періодам: листопад 2014 року - 1421568 грн., грудень 2014 року - 358000 грн.

На підставі акту перевірки № 26/28-08-40/00376886/7 від 07 вересня 2015 року СДПІ з ОВП у м. Одесі прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 року №0000354000, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1779568 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 889784 грн.

Дослідивши матеріали справи, додаткові письмові пояснення, надані під час апеляційного розгляду, та висновок експерта №757/тдд від 22.07.2016 року, судова колегія вважає вмотивованою апеляційну скаргу з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).

Положення ст.ст.207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України Про державну податкову службу в Україні , можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш визнання правочинів нікчемними відносяться виключно до компетенції судів, а не податкових органів.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи та надані 28.03.2016 року (т.3 а.с.1-207) ПАТ Одеський коровай додаткові докази щодо підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами містять порушенням приписів Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

Щодо наданих позивачем документів по взаємовідносинам ПАТ Одеський коровай з ТОВ Фірма Авантгард слід зазначити наступне.

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року з суму 628317,47 грн. виписана за договором №2 від 30.10.2014р., який не був наданий до перевірки. Також довідка складена з порушенням п.2 ст.9 Закону України № 996. також пп.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерською обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 частині заповнення обов'язкових реквізитів, а саме: відсутня дата складання довідки, прізвища, ім'я по-батькові осіб, які підписали цю довідки, не містить адреси на якій були проведені роботи.

Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 на виконання договору підряду №2 від 31.10.2014р. складений з порушенням п.2 ст.9 Закону України № 996. також пп.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерською обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 частині заповнення обов'язкових реквізитів, а саме: відсутня дата складання акту, прізвища, ім'я по-батькові осіб, які підписали акт (не можливо ідентифікувати осіб), не містить адреси на якій були проведені роботи.

Також, в порушення п.8.2.ст.8 договору підряду №2 від 31.10.2014р. до перевірки не надано довіреності представника Замовника, яка встановлює його повноваження щодо підпису актів приймання виконаних робіт.

Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року н суму 2 148 000 грн., на суму 1 116 742,85 грн., на суму 1 142 913,32 грн., на сум 906146,10 грн., на суму 1 052 672,29 грн., на суму 1 037 220,56 грн. складені з порушенням п.2 ст.9 Закону України № 996, а також пп.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 в частині заповнення обов'язкових реквізитів, а саме: відсутня дата складання довідки; прізвища, ім'я по-батькові осіб, які підписали цю довідку, не містить адреси на якій були проведені роботи.

Акти приймання виконаних будівельних робіт №2, №3, №4, №5, №6, №7 на виконання договору підряду №2 від 31.10.2014р. складені з порушенням п.2 ст.9 Закону України № 996, а також пп.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 в частині заповнення обов'язкових реквізитів, а саме: відсутня дата складання акту; прізвища, ім'я по-батькові осіб, які підписали акт (не можливо ідентифікувати осіб), не містить адреси на якій були проведені роботи.

Крім того, відповідно до пп.21-30 акту приймання виконаних будівельних робіт №4 ТОВ Фірма Авантгард надавало послуги з технічного обслуговування трансформаторів, а саме їх установка, стабілізація, зняття та інше.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт №5 за листопад 2014 року ТОВ Фірма Авантгард надавало послуги з технічного обслуговування газового устаткування.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт №7 за листопад 2014 року ТОВ Фірма Авантгард надавало послуги з посилення колон, стійок, рамних конструкцій різного призначення.

Відповідно до пп. 6, 12,19 додатку №2 Постанови КМУ від 26.10.2011р. №1107 Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - Постанова №1107) до переліку робіт підвищеної небезпеки відносяться газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах, роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В та в зонах дії струму високої частоти, а також зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин, електропрогрівання бетону та електророзморожування ґрунтів.

Відповідно до п.6 Постанови №1107, а також ст. 21 Закону України № 2694-ХІІ від 14.10.1992р. Про охорону праці , роботодавці повинні отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

В порушення п.6 Постанови №1107, а також ст. 21 Закону України № 2694-ХІІ підприємство ТОВ Авантгард не мало право надавати зазначені види робіт, у зв'язку з відсутністю вищевказаних дозволів.

Крім того, згідно Закону України Про електроенергетику від 16.10.97 №575/97-ВР із змінами та доповненнями, діяльність у сфері енергетики підлягає ліцензуванню. Ліцензія видається окремо на кожний вид діяльності відповідно до інструкції, умов і правил здійснення окремих видів діяльності, що затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Працівники, які забезпечують виробничі процеси в електроенергетиці, у тому числі виконують ремонтні роботи на об'єктах підвищеної небезпеки, зобов'язані проходити спеціальну підготовку і перевірку знань (атестацію) згідно із законодавством. Допуск до роботи працівників електроенергетики, які не пройшли відповідної підготовки, забороняється.

Документи, які надані до перевірки (договір, акти виконаних робіт), не містять інформації щодо наявності дозвільних документів щодо роботи працівників ТОВ Фірма Авантгард на об'єктах підвищеної небезпеки (трансформаторні підстанції, газові пальникі печей, паропроводи).

Також судова колегія звертає увагу, що договір підряду №2 від 31.10.2014 року між ТОВ Фірма Авантгард та ПАТ Одеський коровай згідно ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України не можна вважати укладеним, адже в ньому відсутній підпис директора ТОВ Фірма Авантгард ОСОБА_4.

Щодо наданих позивачем документів по взаємовідносинам ПАТ Коровай з ТОВ Соріон суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Акт приймання виконаних будівельних робіт на виконання договору підряду №2 від 31.10.2014р. складений з порушенням п.2 ст.9 Закону України № 996, а також пп.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 в частині заповнення обов'язкових реквізитів, а саме: відсутній номер самого акту, відсутній ідентифікацій код ЄДРПОУ замовника, відсутня дата складання акту; прізвища, ім'я по-батькові осіб, які підписали акт (не можливо ідентифікувати осіб), не містить адреси на якій були проведені роботи.

Також, в порушення п.8.2.ст.8 договору підряду №2 від 31.10.2014р. до перевірки не надано довіреності представника Замовника, яка встановлює його повноваження щодо підпису акту приймання виконаних робіт.

Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 655 182,00 грн. складена з порушенням п.2 ст.9 Закону України № 996, а також пп.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 в частині заповнення обов'язкових реквізитів, а саме: відсутній ідентифікацій код ЄДРПОУ замовника, відсутня дата складання довідки; прізвища, ім'я по-батькові осіб, які підписали цю довідку, не містить адреси на якій були проведені роботи.

Також щодо документів по взаємовідносинам ПАТ Коровай з ТОВ Белеріанд слід зазначити.

Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 754 351,39 грн., на суму 496 493,04 грн., на суму 339 659,66 грн., на суму 399 708,04 грн. складені з порушенням п.2 ст.9 Закону України № 996, а також пп.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 в частині заповнення обов'язкових реквізитів, а саме: відсутня дата складання довідки; прізвища, ім'я по-батькові осіб, які підписали ці довідки, не містить адреси на якій були проведені роботи.

Акти приймання виконаних будівельних робіт №1, №2, №3, №4 на виконання договору підряду №3 від 31.10.2014р. складені з порушенням п.2 ст.9 Закону України № 996, а також пп.2 гі.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 в частині заповнення обов'язкових реквізитів, а саме: відсутня дата складання акту; прізвища, ім'я по-батькові осіб, які підписали акт (не можливо ідентифікувати осіб), не містить адреси на якій були проведені роботи.

Крім того, відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт №2 за листопад 2014 року ТОВ Белеріанд надавало послуги з технічного обслуговування парових котлів ДКВР.

Відповідно до п. 16 додатку №3 Постанови КМУ від 26.10.2011р. №1107 Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - Постанова №1107) до переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відносяться парові і водогрійні котли теплопродуктивністю понад 0,1 МВт.

Відповідно до п.6 Постанови №1107, а також ст. 21 Закону України № 2694-ХІІ від 14.10.1992р. Про охорону праці , роботодавці повинні отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

В порушення п.6 Постанови №1107, а також ст. 21 Закону України № 2694-ХІІ підприємство ТОВ Белеріанд не мало право надавати зазначені види робіт, у зв'язку з відсутністю вищевказаних дозволів.

Таким чином, відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Враховуючи те, що всі первинні бухгалтерські документи, що стосуються ТОВ Фірма Авантгард , ТОВ Соріон та ТОВ Белеріанд за листопад 2014 року складені з порушенням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (із змінами і доповненнями), не мають юридичної сили, не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на додану вартість.

Таким чином, наявність у ПАТ Одеський коровай податкових накладних по здійсненним операціям з ТОВ Фірма Авантгард , ТОВ Соріон та ТОВ Белеріанд за листопад 2014 року без фактичного здійснення зазначених в актах виконаних робіт, а лише відображення її змісту на первинних документах, не можуть бути підставою для виникнення права у ПАТ Одеський коровай на податковий кредит.

Виходячи з цього суд апеляційної інстанції вважає, що в порушення п.185.1, ст.158, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненням ПАТ Одеський коровай занижено податок на додану вартість у 2014 року на суму 1 779 568 грн.

Крім того судова колегія суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно висновку експерта Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №757/дд від 22.07.2016р., відповідно до якого підписи від імені (замість) генерального директора ПАТ Одеський коровай ОСОБА_3 у договорах укладених з ТОВ Фірма Авантгард , ТОВ Соріон , ТОВ Белеріанд виконані іншою особою, не уповноваженою на вчинення правочинів (т.4 а.с.1-12).

Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

В даному випадку, особа, якою були підписані вказані угоди, не мала відповідної дієздатності, адже не мала довіреності від ПАТ Одеський коровай на момент підписання/укладання договорів.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, в порушення приписів ч.2,ч.5 ст.203, ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, договори підряду між ПАТ Одеський коровай та ТОВ Фірма Авантгард , ТОВ Соріон , ТОВ Белеріанд не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а укладалися лише з метою отримання податкової вигоди на користь ПАТ Одеський коровай .

З огляду на викладене зазначене вказує на юридичну дефектність первинних облікових податкових документів, виписаних на підставі вищезазначених угод, для цілей формування даних бухгалтерського та податкового обліку, та про відсутність підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись ст. 317 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2015 року скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.329 КАС України.

Повний текст складено та підписано 19.01.2018 р.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик