Ухвала

від 15.01.2018 по справі 826/14790/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

УХВАЛА

15.01.2018 Київ К/9901/4241/17 826/14790/16 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі № 826/14790/16 за позовом Приватного акціонерного товариства Київська будівельна компанія Київбудком до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

05 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою звернулось Головне управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі № 826/14790/16.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2017 року касаційна скарга залишена без руху у зв'язку з недотриманням вимог частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, далі КАС України), а саме: неподанням документу про сплату судового збору.

Вказаною ухвалою заявнику надано строк на усунення недоліків касаційної скарги до 25 грудня 2017 року.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-УШ Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

28 грудня 2017 року матеріали касаційної скарги передані до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою судді-доповідачу Хохуляку В.В.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі № 826/14790/16 прийнято до провадження.

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно підпунктом 12 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

26 грудня 2017 року Головне управління ДФС у м.Києві звернулось до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування поданого клопотання заявник касаційної скарги посилається на те, що згідно із Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, у разі коли орган Державного казначейства не може самостійно визначити код економічної класифікації видатків бюджету, на який накладається арешт або відсутні відкриті асигнування за визначеним кодом, або їх недостатньо для виконання рішення суду, цей орган зупиняє операції на рахунках відкритих асигнувань за всіма кодами економічної класифікації видатків. Відтак, УДКС у м. Києві було направлено лист від 14 вересня 2017 року №09-08/1204-1542. Проте, оскільки органом Державного казначейства не можливо було самостійно визначити такі коди видатків ДПІ, що підтверджується листом такого органу, операції на рахунках ДПІ були зупинені та не розблоковано до цього часу.

Розглянувши вказане клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 88 КАС України (в редакції, що діяла на момент звернення з касаційною скаргою) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017) покладає учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до положень пунктів 28, 29, 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, відповідно до яких орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів. З дня визначення таких кодів та рахунків орган Казначейства повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів з його рахунків. У повідомленні також зазначаються строк подання боржником інформації, пов'язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п'яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника. Коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.

У разі недостатності поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства у робочий день, що настає після закінчення строку, зазначеного у пункті 28 цього Порядку, надсилає до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

Таким чином, долучений відповідачем до клопотання про відстрочення сплати судового збору лист УДКС у м. Києві від 14 вересня 2017 року №09-08/1204-1542 свідчить про зупинення операцій на рахунках Головного управління ДФС у м. Києві на строк до п'яти робочих днів з дати надходження повідомлень органа Казначейства.

В той же час, заявник не підтвердив наявність обставин щодо зупинення здійснення платежів станом на момент звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою та клопотанням про відстрочення сплати судового збору й не вказав про вчинення будь яких дій спрямованих на розблокування рахунку і сплати належної суми судового збору.

Крім того, податковим органом не надано доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі № 826/14790/16 коштів (подання службових записок), а також результати зазначених заходів.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

На дату прийняття Верховним судом ухвали (15 січня 2018 року) на адресу суду від заявника не надходив документ про сплату судового збору.

Разом з тим, пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 грудня 2017 року не виконано, касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала.

Згідно з частиною 7 статті 332 КАС України скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України, повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленого законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 332, підпунктом 12 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України суд -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню ДФС у м.Києві в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі № 826/14790/16 за позовом Приватного акціонерного товариства Київська будівельна компанія Київбудком до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Хохуляк