Постанова

від 18.01.2018 по справі 127/16840/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/772/191/2018

Категорія: 29

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.

Доповідач :Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 рокуСправа № 127/16840/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Шемети Т. М.,

суддів: Панасюка О. С., Зайцева А. Ю.

за участі: секретаря судового засідання Куленко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Апеляційного суду Вінницької області в залі судових засідань № 4 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вінницької гарнізонної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України про визнання незаконним та скасування рішення про виключення з членів товариства,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 листопада 2017 року, ухваленого під головуванням судді Сичука М. М. в залі суду о 12:53 год., повний текст складено 02.12.2017 року,-

в с т а н о в и в :

В серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 1966 року він був членом товариства, неодноразово очолював організацію військових мисливців і рибалок Вінницького гарнізону № 223.

10.03.2017 року Радою Вінницької гарнізонної організації Товариства військових мисливців і рибалок збройних сил України (надалі - Рада ВГО ТВМР ЗСУ) було прийнято незаконне та необґрунтоване рішення, зафіксоване у протоколі засідання № 1 від 10.03.2017 року, яким його виключено з членів Вінницької гарнізонної організації ТВМР ЗСУ за невиконання рішень Ради, нанесення моральної шкоди організації і наклепи на членів Ради. В прийнятому рішенні не зазначено які саме рішення Ради не виконано позивачем, до чого призвели такі невиконання. Позивач вважає, що виключення його із членів товариства проведено без додержання вимог законодавства, не за неналежне виконання суспільних обов'язків, як те передбачено Статутом організації, а виключно за особисті якості, за суб'єктивною думкою окремих членів Ради ВГО ТВМР ЗСУ. Тому позивач висував вимогу визнати незаконним та скасувати рішення ВГО ТВМР ЗСУ від 10.03.2017 року про виключення його, ОСОБА_2, з членів товариства, поновити його членство та стягнути з відповідача на його користь 5 000 грн моральної шкоди та витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Вінницької гарнізонної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України 3 000 грн витрат на правову допомогу.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким його позов задовольнити повністю. Аргументи апеляційної скарги є аналогічними аргументам позовної заяви, зводяться до того, що суд першої інстанції постановив рішення, не надавши належної оцінки доказам та фактам по справі, не врахував того, що при прийнятті рішення про виключення його з членів товариства не було зазначено що саме ним порушено, а посилання на спричинення ним товариству моральної шкоди та наклепи на членів є взагалі абсурдним. Він був членом товариства виключно на громадських засадах, заробітної плати не отримував, сплачував членські внески, був головою КВМ № 223 та згідно статуту підзвітний виключно первинній організації, тому притягнення його до відповідальності за невиконання не покладених на нього обов'язків абсурдне та протиправне.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник адвокат Нестерук М. І. подану апеляційну скаргу підтримали, представники відповідача голова ВГО ТВМР ЗСУ ОСОБА_5 та адвокат Казеко О. І. заперечили проти задоволення апеляційної скарги, ними також подано письмові заперечення через канцелярію суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно з п. 8 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Тому справа підлягає розгляду Апеляційним судом вінницької області.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб що з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до наступних висновків.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом статті 374 ЦПК України, апеляційний суд вправі залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права ( ст. 375 ЦПК України).

По справі встановлено наступне:

- ОСОБА_2 був членом ВГО ТВМР ЗСУ та головою первинної організації № 223 ВГО ТВМР, що не заперечується учасниками справи.

- З протоколу № 8 від 16.12.2016 року засідання ВГО ТВМР ЗСУ слідує, що Головою ради ОСОБА_5 було зачитано лист голови Літинської районної організації УТМР про те, що член КВМ № 223 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проводили незаконну перевірку документів і погрожували відібрати зброю в члена УТМР ОСОБА_9 Всі ці дії проходили на території відтворювальної дільниці мисливських угідь УТМР поблизу с. Селища, де ОСОБА_7 і ОСОБА_8 проводили незаконне полювання. Голова УТМР ОСОБА_10 просить також провести розгляд даної справи та сповістити про прийняте рішення. Виступив ОСОБА_11 та вказав, що ОСОБА_7, крім того, постійно незаконно перевіряє документи на території ВГО ТВМР ЗСУ не маючи на те жодних повноважень. Членами Ради запропоновано присутньому на засіданні голові КВМ № 223 ОСОБА_2 провести збори колективу, розглянути даного листа, прийняти рішення і письмово повідомити Раду в недільний термін. Дану пропозицію було поставлено на голосування. За проголосували 10 чоловік (одноголосно) (а.с. 100 - 101).

- Згідно акту від 16.12.2016 року ОСОБА_2 відмовився отримати виписку з засідання Ради (протокол № 8 від 16.12.2016 року) ( а.с. 102).

- З протоколу № 11 засідання Ради ВГО ТВМР ЗСУ від 10.03.2017 року, вбачається, що голові КВМ № 223 ОСОБА_2 на засіданні Ради було запропоновано надати протокол зборів його колективу по результату розгляду листа голови Літинської районної організації УТМР, згідно рішення Ради ВГО ТВМР від 16.12.2016 року (протокол № 8). ОСОБА_2 почав кричати, відмовився звітувати та не надав жодного протоколу. Далі ОСОБА_2 було запропоновано пояснити членам ради, яким чином він, будучи обізнаним про звільнення ОСОБА_12 з посади директора КП ВМГ Петрик 17.11.2016 року, отримав посвідчення громадського інспектора екології по сфальсифікованих документах 18.01.2017 року. На це ОСОБА_2 відповів, що ніяких екзаменів він не здавав, а посвідчення йому повинні були видати і так, за особливі заслуги. ОСОБА_5 запропонував оголосити ОСОБА_2 догану за невиконання рішень Ради і нанесення моральної шкоди ВГО ТВМР ЗСУ. Далі ОСОБА_2 почав ображати членів Ради ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 Членом ради ОСОБА_14 було запропоновано виключити ОСОБА_2 з числа членів ВГО ТВМР ЗСУ за невиконання рішень Ради, нанесення моральної шкоди організації і наклепи на членів Ради. Дану пропозицію було поставлено на голосування. За проголосували 7 чоловік (одноголосно) (а.с. 109 - 111).

21.03.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Центральної Ради Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України як до вищого органу зі скаргою, на яку отримав відповідь за вих. № 26 від 6.06.2017 року, згідно якої Президія ЦР ТВМР ЗС України погодилася із рішенням Вінницької Гарнізонної організації про виключення ОСОБА_2 із членів Товариства із висновком: За невиконання рішень Ради Вінницької гарнізонної Організації, нанесення морального збитку гарнізонної організації, та наклепи на членів Ради ВГО . Така поведінка та дії ветерана Товариства, колишнього Голови КВМ 223 компрометують діяльність Вінницької ГО та наносить моральний збиток всьому Товариству, що не може бути сумісним із перебуванням ОСОБА_2 в лавах членів ТВМР ЗС України (а.с. 115).

Спір виник з приводу законності виключення позивача з членів Вінницької гарнізонної організації Товариства військових мисливців і рибалок збройних сил України.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виключення ОСОБА_2 з членів ВГО ТВМР ЗСУ є правомірним, прийнятим з додержанням п.4.12 Статуту, в якому вказано, що рішення Ради приймаються більшістю голосів на засіданні. Засідання правомочне при присутності не менше, ніж 50% списочного складу, відповідач правомірно, діючи відповідно до Статуту, прийняв рішення про виключення з членів товариства позивача, що зафіксовано в протоколі № 11 засідання Ради ВГО ТВМР ЗСУ від 10.03.2017 року. При цьому суд врахував, що позивачу було забезпечено право участі в засіданні, можливість виступити, засідання є правомочним та рішення про виключення прийнято одноголосно. За таких обставин суд дійшов висновку, що також немає підстав для поновлення членства ОСОБА_2 та стягнення з відповідача моральної шкоди.

Згідно п. 1.1. Статуту Вінницької гарнізонної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (надалі - Організація), Організація є добровільним об'єднанням громадян, створеним в якості місцевого осередка Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України для задоволення та захисту законних соціальних, економічних, творчих, вікових національно-культурних, спортивних та інших інтересів.

Діяльність Організації здійснюється на основі самоврядування, добровільності і рівноправності його членів, законності і гласності. (п.1.2 Статуту). У своїй діяльності Організація керується чинним законодавством України, Статутом Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України та цим Статутом ( п. 1.5 Статуту).

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 1-17/2001 (справа щодо конституційності статті 248-3ЦПК України) зазначено, що у разі виникнення спору щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутися за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутріорганізаційної діяльності або виключної компетенції об'єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів і дій таких об'єднань.

Як зазначено в ст. 3, 22 Закону України Про громадські об'єднання , самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом; втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб у діяльність громадських об'єднань, так само як і втручання громадських об'єднань у діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 3.3. Статуту член організації може вибути із нього добровільно або шляхом виключення із членів організації за порушення Статуту. Рішення про це приймається на загальних зборах первинної організації, або рішенням ради Організації.

Рішення про виключення з членів Організації може бути оскаржено у вищих органах Товариства (п. 3.4. Статуту).

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що до компетенції Ради Організації відноситься вирішення питання виключення з членів організації і таке рішення має прийматися більшістю голосів за присутності не менше ніж 50 % списочного складу (п.4.12. Статуту), а при прийнятті оскаржуваного позивачем рішення були присутні 7 членів Ради з 11 та за його виключення з членів Організації проголосували всі 7 присутніх, тобто відповідач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, закріплений в Статуті Організації та при прийнятті оскаржуваного рішення не було допущено процедурних порушень.

Що стосується законності підстав прийнятого рішення про виключення ОСОБА_2 з членів Організації та доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції дав невірну оцінку цим підставам, слід зазначити таке:

За порушення Статуту до членів Товариства можуть застосовуватися заходи громадського впливу, що передбачені п. 3.8 Статуту: догана, позбавлення звання Почесний член ТМВР ЗС України , виключення із членів Товариства.

Відповідно до пункту 3.6 Статуту, одним із обов'язків членів Організації є обов'язок виконувати рішення, керівних органів Організації, до яких згідно п. п. 4.8, 4.10, 4.12, відноситься і Рада гарнізонної організації.

Суд першої інстанції вірно встановив, що рішенням Ради ВГО ТВМР ЗСУ, зафіксованим в Протоколі засідання Ради № 8 від 16.12.2016 року, ОСОБА_2 було зобов'язано скликати збори колективу очолюваної ним первинної організації КВМ № 223, розглянути лист голови УТМР ОСОБА_10 (а.с.103), прийняти рішення та в недільний термін письмово повідомити Раду.

ОСОБА_2 відмовився отримати виписку з рішення ради, про що було складено відповідний Акт (а.с.102) та його не виконав, про що зафіксовано в Протоколі засідання Ради ВГО ТВМР ЗСУ № 11 від 10.03.2017 року (а.с.109-111).

Це спростовує твердження ОСОБА_2, що в рішенні Ради не зазначено за невиконання яких саме вимог Статуту його виключено з членів Організації.

Інші підстави застосування такого виду стягнення до ОСОБА_2, зазначені в оскаржуваному рішенні: спричинення моральної шкоди Організації, наклепи на членів Ради, - не передбачені ні умовами Статуту Організації, ні чинним законодавством, а отже не можуть слугувати підставою для застосування стягнень, передбачених Статутом Організації, однак за наявності такої підстави для виключення з членів організації як невиконання рішень Ради, не впливають на законність в цілому рішення про виключення позивача з членів ВГО ТВМР ЗСУ.

Слідуючи принципу самоврядності громадських організацій, суд не вдається до оцінки чому саме такий вид стягнення було застосовано до позивача та чи були враховані його попередні заслуги перед Організацією та чи є такий вид стягнення співмірним вчиненому позивачем порушенню вимог Статуту.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та дійшов правильного висновку, що з урахуванням характеру і змісту правовідносин, питання виключення позивача ОСОБА_2 з членів Організації проведено з дотриманням вимог Статуту Організації, а тому підстав для визнання його незаконним, поновлення членства ОСОБА_2 та стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, - немає. Тому у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

В порядку ст.ст. 141, 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки подана позивачем апеляційна скарга не підлягає до задоволення, судові витрати, понесені відповідачем, слід стягнути з позивача. Адвокат Казеко О. І., яка представляє інтереси відповідача на підставі договору про надання правової допомоги від 16.01.2018 року, надала розрахунок витрат на правничу допомогу, викладений у Акті виконаних робіт, розмір яких становить 2 500 грн. та цей розмір не перевищує граничного розміру витрат, передбачених законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах . Доказом оплати зазначеної суми є платіжне доручення № 191 від 18.01.2018 року, яке свідчить про перерахування ВГО ТМВР ЗСУ коштів в сумі 2 500 грн. за надання правової допомоги по договору від 16.01.2018 року ФОП Казеко О.І.. Отже, з позивача на користь відповідача слід стягнути понесені останнім та документально підтверджені витрати на правничу допомогу в розмірі 2 500 грн..

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 листопада 2017 року, ухвалене в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Вінницької гарнізонної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України про визнання незаконним та скасування рішення про виключення з членів товариства, - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Вінницької гарнізонної організації Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України (код 20097740) 2 500 ( дві тисячі п'ятсот) гривень понесених витрат на правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча підпис Т. М. Шемета

Судді: підпис О. С. Панасюк

підпис А. Ю. Зайцев

Згідно з оригіналом

головуючий суддя: Т. М. Шемета