Справа № 172/264/16-ц
Провадження № 2/172/125/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09.01.2018 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області
в складі: судді - Філіппова Є.Є.,
секретаря - Лук"яненко О.В.
за участю прокурора- Скочко В.А.,
представників відповідачів ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_3, ОСОБА_4 районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання недійсним розпорядження голови ОСОБА_4 РДА №704-р-07 від 28.12.2007 року, визнання недійсним державного акту та зобов"язання повернути земельну ділянку,-
В С Т А Н О В И В:
Керівник Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з зазначеним позовом. В обгрунтування вимог посилався на положення Конституції України про те, що земля є об ?єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцієї .
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14 січня 2015 року, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку,будівництва та житлово - комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Відповідно до п. 12 Положення Про Головне управління Держгеокадастру в області , затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України №14 від 03.02.2015 року, питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території Дніпропетровської області віднесено до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України та Закону України Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності №5245-6 від 06.09.2012 року з 01.01.2013 року Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та уповноважене передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб, тобто є правонаступником районних державних адміністрацій та здійснює повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів.
Звернення керівника Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання про безоплатну передачу земельної ділянки у приватну власність та повернення у власність держави землі, яка вибула з її власності незаконно шляхом вчинення кримінально караних дій.
Так, прокуратурою Васильківського району відносно ОСОБА_5 25.02.2011 року порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України.
Постановою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 05.09.2013 року у справі №405/1072/12 обвинуваченого ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тобто за нереабілітуючими підставами.
Встановлено, що внаслідок халатних дій ОСОБА_5, довіреної особи засновника і голови фермерського господарства Труд ОСОБА_6, які виразилися у незаконному включенні до ФГ "Труд" себе та своїх родичів, із законного користування, володіння та розпорядження вибула земельна ділянка загальною площею 47,3 га, чим порушено встановлений законом порядок відчуження земель сільськогосподарського призначення державної власності.
В період відсутності ОСОБА_6 на території України, ОСОБА_5, помиляючись щодо об ?єму своїх прав керуючого справами сільгосподарського підприємства за дорученням, незаконно прийняв ряд дій по організації пероформлення землі з державної власності в приватну.
ОСОБА_5 реалізовуючи намір юридично оформити право власності на земельну ділянку фермерського господарства "Труд", розподіливши її на паї, запропонував ОСОБА_3 формально вступити в члени СФГ "Труд", без мети використання його праці для досягнення статутних цілей діяльності господарства.
Відповідач у справі ОСОБА_3 погодилася на пропозицію ОСОБА_5 та написала відповідну заяву про вступ до СФГ"Труд".
Згідно ст.29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" внесення змін до установчих докуменнтів, які пов ?язані із зміною складу засновників(учасників) юридичної особи підлягають державній реєстрації.
Однак, ОСОБА_5 31.10.2007року протоколом загальних зборів №7 прийняв рішення про прийняття ОСОБА_3 в члени СФГ "Труд" та 01.11.2007 року вніс зміни до Статуту, який в порушення вимог ст.29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" не зареєстрував. 03.01.2009 року протоколом загальних зборів фермерського господарства "Труд" №7 ОСОБА_5 прийняв рішення про прийняття ОСОБА_3 в члени СФГ "Труд" та 03.01.2009 року вніс зміни до Статуту та зареєстрував його у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 28.10.2009 року.
09.11.2007 року головою районної державної адміністрації Васильківського району видано розпорядження №552-р-07 про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для передачі у приватну власність у розмірі середнього земельного паю 4,5974 кадастрових гектарів Чаплинської селищної ради із земель СФГ "Труд". 28 грудня 2007 року на підставі розпорядження голови ОСОБА_4 РДА №704 від 28.12.2007 року ОСОБА_3 надано державні акти про право власності на земельні ділянки у розмірі середнього земельного паю із земель СФГ "Труд" Чаплинської селищної ради, що є державною власністю та знаходяться в постійному користуванні ОСОБА_7
Таким чином в порушення вимог ч.ч.1,3 ст.3, ч.5 ст.7, чч. 1,2 ст.13 Закону України"Про фермерське господарство" та п."в" ч.3 ст. 116, 118, 121 Земельного Кодексу України ОСОБА_3, не будучи членом сім ?ї та родичем голови СФГ "Труд" ОСОБА_6, незаконно отримала у приватну власність земельну ділянку площею 4,5974 га, кадастровий номер 1220755700:01:001:0072 на підставі Державного акту ЯЖ №848833 від 11.12.2009 року.
Прокурор просить суд задовольнити позов, визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_4 РДА Про передачу земельних ділянок в приватну власність від 704-р-07 від 28.12.2007 року щодо надання у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки 4,5974 га (рілля) розташовану на території Чаплинської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 848833, кадастровий номер 1220755700:01:001:0072, виданий ОСОБА_3.
Зобов'язати ОСОБА_3 повернути Головному управлінню Держземагентства у Дніпропетровській області за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 4.5974 га, розташовану на території Чаплинської селищної ради Васільківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1220755700:01:001:0072;
Стягнути з відповідачів судовий збір на користь прокуратури Дніпропетровської області, 49044, м. Дніпропетровськ, пр. Д. Яворницького, 38, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35217020000291 в ДКСУ у м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, за кодом класифікації видатків бюджету - 2800.
В судовому засіданні прокурор підтримав позов та просив його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, вказуючи, що прокурор не обгрунтував яким чином ним отримані матеріали, додані до позовної заяви, не вказав достатнім чином підстави для представництва, фактично підмінив державний орган, крім того, на час звернення до суду минув строк позовнох давності.
Представник відповідача ОСОБА_4 РДА ОСОБА_1 проти позову заперечував, вказуючи, що ОСОБА_4 РДА є неналежним відповідачем у справі, оскільки у кримінальному провадженні вказаний державний орган мав статус потерпілого. Вказував, що прокурором пропущено строк позовної давності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій, суд приходить до наступного.
25.02.2011 року прокуратурою Васильківського району Дніпропетровської області порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1ст.367 КК України.
Постановою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2013 року провадження у справі закрито, а ОСОБА_5 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального злочину за ч.1ст.367 КК України в зв ?язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності. (а.с.33-34).
Розглядом зазначеної кримінальної справи встановлено, що на підставі рішення сесії Григорівської сільської ради народних депутатів ХХІ скликання від 09.06.1993 року №12 ОСОБА_6 у постійне користування надано земельну ділянку площею 47,3 га, розташовану на території Григорівської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства та видано Державний акт на право постійного користування землею ДН0000405).
Рішенням ОСОБА_4 районної ради народних депутатів №192/1-ХШ від 15.10.1993 року зареєстроване фермерьке господарство «Труд» засновником та головою якого є ОСОБА_6
У зв ?язку з особистими обставинами та необхідністю виїхати за межі України на невизначений термін ОСОБА_6 прийняв рішення про надання довіреності ОСОБА_5
На підставі наданих ОСОБА_5 документів, в тому числі Статуту та протоколу загальних зборів членів СФГ Труд , 09.11.2007 року головою ОСОБА_4 районної державної адміністрації видано розпорядження № 552-р-07 про надання членам СФГ Труд , в тому числі ОСОБА_8, дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для передачі у приватну власність у розмірі середнього земельного паю 4,5969 умовних кадастрових гектарів Чаплинської селищної ради із земель СФГ Труд .
В подальшому, на підставі розпорядження голови ОСОБА_4 РДА № 704 від 28 грудня 2007 року членам СФГ Труд , в тому числі ОСОБА_3, видано державні акти про право власності на земельні ділянки у розмірі середнього земельного паю із земель СФГ Труд по Чаплинській селищній ради, що є державною власністю та знаходиться в постійному користуванні ОСОБА_7.
Таким чином, в результаті недбалих дій ОСОБА_5, як довіреної особи засновника та голови СФГ Труд ОСОБА_9, які виразились і незаконному включенні до членів СФГ Труд себе та родичів, серед яких і ОСОБА_3 із законного користування, володіння і розпорядження держави вибула земельна ділянка загальною площею 47,3 га чим заподіяно суттєву шкоду, яка виразилась у порушенні встановленого законом порядку переходу земель сільськогосподарського призначення з державної власності у приватну.
За результатами розгляду вказаної кримінальної справи Васильківським районним судом 05 вересня 2013 року винесено постанову, якою ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння вказаного злочину у зв'язку з закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Таким чином, відповідно до вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України факт порушення вимог чинного законодавства під час отримання земельної ділянки рядом осіб, в тому числі відповідачем ОСОБА_3, встановлений рішенням суду за результатами розгляду кримінальної справи, а тому не підлягає доказуванню у даній цивільній справі.
ОСОБА_4 районна Державна адміністрація Дніпропетровської області в ході розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст. 367 КК України перебувала в статусі потерпілої сторони, а отже, є слушною позиція представника відповідача ОСОБА_1 щодо неналежного статусу як відповідача ОСОБА_4 РДА у даній справі.
Представники відповідачів заявили в запереченнях на позов та в ході розгляду справи про застосування позовно ї давності .
Отже, суд при вирішенні спору приймає до уваги положення закону щодо строку позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Разом з тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
У справі, яка є предметом розгляду, відповідачами заявлено про застосування позовної давності.
Як встановлено судом саме ОСОБА_4 районною державною адміністрацією винесено оспорюване рішення, а тому доводи про те, що про факт порушення стало відомо в будь-який інший пізніший час ніж 28.12.2007 року не можуть бути взяті до уваги та саме з цієї дати слід починати відлік трирічного строку позовної давності, встановленого статтею 257 ЦПК України.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).
Постановами Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року 36-68цс 15 та від 19 серпня 2014 року №3-59 гс14 визначено, що оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.
Відповідно до ст.92 ЦК України дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами, розглядаються як дії самої юроидичної особи. Відтак для юридичної особи як сторони правочину днем початку перебігу строку позовної давності вважається день вчинення правочину, оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
Враховуючи вищевстановлене суд приходить до висновку про відмову у задовленні позову за спливом строку позовної давності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.92, 256-268ЦК України, ст.ст.95,116,118,121-122 Земельного Кодексу України ст.ст. 4, 10, 12, 76, 80, 81, 141, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні позову керівника Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до ОСОБА_3, ОСОБА_4 районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання недійсним розпорядження голови ОСОБА_4 РДА №704-р-07 від 28.12.2007 року, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 848833, кадастровий номер 1220755700:01:001:0072 та зобов"язання ОСОБА_3 повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 4.5974 га, розташовану на території Чаплинської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1220755700:01:001:0072 - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Васильківський районний суд на протязі 30 днів з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення виготовлено.19.01.2018 року.
Суддя Філіппов Є.Є.
Суд | Васильківський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2018 |
Оприлюднено | 22.01.2018 |
Номер документу | 71705197 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні