Рішення

від 11.01.2018 по справі 206/4962/17

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/4962/17

Провадження № 2/206/118/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря Стахів О.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка №4 Дніпропетровської обласної ради, треті особи: Дніпропетровська обласна рада, Департамент охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради, Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації про стягнення недорахованої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернулась до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилалась на нижченаведене.

Позивач з 06.06.2011 працює в КЗ ДМКСП № 4 ДОР на посаді завідувача зуботехнічної лабораторії. Протягом 2016 року відповідач здійснював нарахування позивачу заробітної плати з порушенням правил, які регулюють порядок і обсяг нарахування, а саме не в повному обсязі, що є порушенням ст. 97 КЗпПУ. Позивач вважала, що відповідно до Міської цільової програми місцевих надбавок для працівників комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я та соціальних працівників на 2016-2020 роки, затвердженої рішенням Дніпровської міської ради від 29.12.2015 № 6/2, вона має право на муніципальну надбавку у розмірі 40 % схемного окладу, що передбачений відповідною програмою. Таким чином, позивач зазначила, що загальна сума заборгованості відповідача по сплаті їй заробітної плати за 2016 рік складає 6581,50 грн., яку позивач просила стягнути на її користь.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Свої заперечення обґрунтував тим, що муніципальна надбавка у розмірі 40 %, встановлена Міською цільовою програмою за рішенням № 6/2 від 29.12.2015 Дніпропетровської міської ради, не розповсюджується на позивача, окрім того, фінансування ортопедичного відділення КЗ ДМКСП № 4 ДОР на виконання рішення міської ради не здійснювалось.

21.09.2017 у даній справі було відкрито провадження та призначено судове засідання.

17.11.2017 судом, за клопотанням представника позивача, у відповідача було витребувано штатний розклад та статут КЗ ДМКСП № 4 ДОР.

28.11.2017 представником третьої особи, Департаменту охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, надано письмові заперечення (а.с.59-60).

29.11.2017 на адресу суду надійшли витребувані документи (а.с.65-75).

Того ж дня, позивачем подано клопотання про витребування додаткових доказів, в зв'язку із чим, судом було витребувано у відповідача відповідні документи, які надійшли на адресу суду 18.12.2017 (а.с.81-125).

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи, заслухано пояснення представників сторін, з'ясовано обізнаність учасників справи з їхніми правами та обов'язками.

11.01.2018 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, було встановлено наступне.

Рішенням Дніпропетровської міської ради № 6/2 від 29.12.2015 Про затвердження Міської цільової програми місцевих надбавок для працівників комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я та соціальних працівників на 2016-2020 роки було затверджено Міську цільову програму місцевих надбавок для працівників комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я та соціальних працівників на 2016-2020 роки.

Тією ж програмою встановлено, що департамент охорони здоров'я Дніпропетровської міської ради, управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради, управління освіти та науки Дніпропетровської міської ради, управління у справах молоді та спорту Дніпропетровської міської ради, управління-служба у справах дітей Дніпропетровської міської ради, управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради та управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської ради є відповідальними за виконання Міської цільової програми місцевих стимулів для працівників установ бюджетної сфери міста , крім працівників міської ради і районних у місті рад та їх виконавчих органів, на 2016-2020 роки. Реалізація програми мала здійснюватись за рахунок коштів міського бюджету. Очікуваними результатами від виконання програми зазначено - сприяння престижу і підвищенню соціального статусу працівників соціально-культурної сфери, забезпеченню якісної освіти для учнів та вихованців закладів міста , поліпшенню стану здоров'я населення, створення умов для розвитку здібностей і талантів мешканців, вихованню творчої молоді та обдарованих дітей, забезпеченню кадрами працівників бюджетних установ міста (а.с.7).

В той же час, згідно трудової книжки позивача БТ-ІІ № 6772838, остання 06.06.2011 була переведена на посаду завідувача зуботехнічної лабораторії КЗ ДМКСП № 4 ДОР (а.с.5).

Як вбачається із розрахунковий листів за січень 2016 року по листопад 2016 року, позивачу дійсно не нараховувалась муніципальна надбавка в розмірі 40 % (а.с.8-10).

В зв'язку із чим, 28.08.2017 позивач звернулась до відповідача з заявою про здійснення виплати заборгованості по заробітній платі за 2016 рік (а.с.11).

У відповідь на звернення позивача від 28.08.2017, відповідач зазначив, що ортопедичне відділення закладу, до складу якого входить зуботехнічна лабораторія, фінансується за рахунок отриманих власних фактичних надходжень на спеціальний рахунок від надання платних послуг населенню з ортопедичного лікування та зубопротезування. Виплата муніципальної надбавки у розмірі 40 % працівникам, виплата заробітної плати яких здійснюється за рахунок власних фактичних надходжень до спеціального фонду, Міською цільовою програмою місцевих надбавок для працівників комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я та соціальних працівників на 2016-2020 роках не передбачена (а.с.12-14).

06.02.2017 за вих. Д-30/14 Департаментом охорони здоров'я населення на запит позивача було надано наступні роз'яснення. Критерії надбавок, встановлених Міською цільовою програмою, визначені з наступного: по-перше, програмою передбачено встановлення надбавок для працівників бюджетної сфери, які утримуються за рахунок коштів міського бюджету; по-друге фінансування програми передбачено виключно для закладів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Дніпро . Оплата праці працівників відділень зубопротезування проводиться за відрядно-преміальною системою за рахунок власних надходжень до спеціального фонду закладу. Тобто, кошти міського бюджету на утримання госпрозрахункових відділень не передбачаються так, як такі відділення повністю утримуються за рахунок надання платних послуг, а видатки на заробітну плату залежать від обсягу наданих послуг. Виходячи з вищевикладеного, на працівників госпрозрахункових відділень дія програми не поширюється у зв'язку із тим, що посада позивача повністю утримується за рахунок платних послуг (а.с.41-42).

Аналогічна за змістом відповідь щодо неможливості встановлення муніципальної надбавки позивачу, була надана на запит ОСОБА_5 (а.с.43-44).

Так, згідно Статуту відповідача, затвердженого рішенням Дніпропетровської обласної ради № 64-4/VІІ від 15.06.2016, а саме у п. 2.1.1. визначено, що основними напрямами діяльності закладу є забезпечення амбулаторної стоматологічної допомоги населенню Дніпропетровської області , окрім того, визначено, що заклад є установою охорони здоров'я населення, що діє на підставі, окрім нормативних актів, розпоряджень голови Дніпропетровської обласної ради та цього статуту.

Пунктами 6.5., 6.6. Статуту встановлено, що Керівник закладу встановлює плату за послуги у сфері охорони здоров'я відповідно до ст. 18 Основ законодавства України про охорону здоров'я з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України. Повноваження трудового колективу Закладу визначаються чинним законодавством та колективним договором (а.с.31-40, 66-71).

Таким чином, відповідним документом визначено мету, завдання діяльності закладу та коло осіб на яких дана діяльність розповсюджується.

Пункт 5.1.2. Статуту відповідача передбачає, що заклад має право за згодою Органу управління майном створювати філії, відділення та інші відокремлені підрозділи з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків. Положення про філії, відділення та інше узгоджується Органом управління майном.

20.10.2014 головним лікарем КЗ ДМКСП № 4 ДОР затверджено Положення про ортопедичне відділення КЗ ДМКСП № 4 ДОР (далі - положення про відділення).

Згідно даного положення ортопедичне відділення є структурним підрозділом КЗ ДМКСП № 4 ДОР, яке у своєму складі має зуботехнічну лабораторію (де позивач займає посаду завідувача).

Згідно розділу № 9 Фінансування положення про відділення, встановлено, що фінансування здійснюється згідно кошторису доходів та видатків спеціального фонду, який щорічно затверджується головним управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації. Джерело фінансування: кошти, отримані від населення, підприємств, організацій за надання платних ортопедичних послуг; кошти обласного бюджету, отримані на безкоштовне зубопротезування пільгових категорій населення; інші надходження згідно діючого законодавства (а.с.45-47).

Відповідно до Положення про оплату праці ортопедичного відділення КЗ ДМКСП № 4 ДОР, яке є додатком до положення про відділення, встановлено, що даним положенням встановлюється система оплати праці в ортопедичному відділенні, яке надає платні послуги із зубопротезування, а також, порядок визначення розміру основної та додаткової оплати працівникам відділення від виконання плану (а.с.48).

Положенням про преміювання працівників ортопедичного відділення КЗ ДМКСП № 4 ДОР встановлено систему преміювання працівників, ортопедичного відділення, яке надає платні послуги із зубопротезування, за результатами роботи відділення/виконання фінансового плану (а.с.49). Згідно рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.11.2017 вбачається, що заклад/відповідач надає Департаменту охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради повний штатний розпис закладу, що відповідає Положенню про ортопедичне відділення (а.с.137-141).

Розглянувши позовні вимоги, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши та оцінивши їх у сукупності, суд зазначає наступне. Питання, що виникають з трудових відносин, системи та гарантій місцевого самоврядування в Україні, засади організації та його діяльності, регулюються Кодексом законів про працю України, Законами України Про оплату праці та Про місцеве самоврядування в Україні .

Так, позивач звернулась до суду за захистом, на її думку, порушених прав, та просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, яка виникла внаслідок невиконання рішення міської ради, яким встановлено муніципальну надбавки у розмірі 40 % схемного посадового окладу.

Вирішуючи дане питання суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 94 КЗпПУ Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Закону України Про оплату праці визначено структуру заробітної плати , а саме: основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки , гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Таким чином, надбавка є складовою частиною заробітної плати. Статтею 2 Закону України Про місцеве самоврядування в України визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) - план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування. Статтею 61 цього Закону встановлено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами. Так, згідно Рішення Дніпропетровської міської ради № 6/2 від 29.12.2015 Про затвердження Міської цільової програми місцевих надбавок для працівників комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я та соціальних працівників на 2016-2020 роки (далі - рішення ДМР) була затверджена Міська цільова програма місцевих надбавок для працівників комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я та соціальних працівників на 2016-2020 роки, для працівників установ бюджетної сфери міста , яка мала здійснюватись за рахунок коштів міського бюджету. Згідно ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджет це - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду; бюджетна програма - сукупність заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. Виходячи із визначеного вище, а також встановлених у ході розгляду справи обставин, слід дійти до висновку, що відповідним рішенням було чітко визначено мету, цілі, завдання даної програми та коло осіб на яких поширювалась дія прийнятого рішення, межі його застосування, а саме: стимулювання працівників установ бюджетної сфери міста, забезпечення якісної освіти для учнів та вихованців закладів міста, забезпечення кадрами працівників бюджетних установ міста на 2016-2020 роки. Таким чином, фінансування програми передбачено виключно для закладів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста. У той же час, позивач працює у структурному підрозділі КЗ ДМКСП № 4 ДОР, тобто під підпорядкуванням обласної ради, що підтверджується статутом закладу. Водночас, ст. 97 КЗпПУ передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Статтею 98 КЗпПУ визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів . Так, згідно Положення про відділення, фінансування відділення здійснюється згідно кошторису доходів та видатків спеціального фонду, який щорічно затверджується головним управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації. Джерелом фінансування є кошти, отримані від населення, підприємств, організацій за надання платних ортопедичних послуг; кошти обласного бюджету, отримані на безкоштовне зубопротезування пільгових категорій населення; інші надходження згідно діючого законодавства. Положенням про оплату праці ортопедичного відділення встановлено систему оплати праці в ортопедичному відділенні, а також порядок визначення розміру основної та додаткової оплати працівникам відділення. З вказаного документу вбачається, що оплата праці даного відділення, яке надає платні послуги, зокрема надбавки, премії, розраховується на підставівиконання/невиконання фінансового плану. Положенням про преміювання працівників ортопедичного відділення передбачено систему преміювання працівників, ортопедичного відділення, яке надає платні послуги із зубопротезування, за результатами роботи відділення . Отже, з системного аналізу документів регулюючих діяльність відділення, оплату праці та преміювання працівників такого відділення, вбачається, що ортопедичне відділення КЗ ДМКСП № 4 ДОР, де працює позивач, є госпрозрахунковим, тобто утримується за рахунок надання платних послуг, що підтверджує відсутність підстав для розповсюдження дії рішення ДМР на ортопедичного відділення. Окрім вищевикладеного слід звернути увагу на той факт, що виконання рішення ДМР було покладено, у тому числі, на департамент охорони здоров'я Дніпропетровської міської ради. Під час дії рішення ДМР позивач зверталась до відповідного органу, який контролює виконання даного рішення, щодо встановлення муніципальної надбавки, однак, їй було відмовлено з огляду на те, що програма місцевих надбавок не поширюється на позивача. Дану відмову/рішення позивач не оскаржувала. Крім вищезазначеного позивачем не доведено той факт, що відповідач був профінансований на здійснення відповідних виплат (надбавок) для ортопедичного відділення, які були передбачені рішенням міської ради, та як наслідок мав можливість здійснити нарахування та виплату позивачу. З відповідним клопотанням щодо витребування даних доказів позивач та її представник не звертались, в зв'язку із чим, дані документи не витребувались, та не вивчались при розгляді даної справи. Вивчивши та дослідивши усі наявні матеріали у справі та заслухавши представників сторін та третьої особи, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено підстав для виплати їй надбавок, передбачених рішенням ДМР. У той же час, суд не може брати до уваги долучені до справи реєстри виплат/авансів, платіжні доручення, штатного розпису, як належний доказ розповсюдження рішення Дніпропетровської міської ради на позивача, оскільки наявність відповідних документів не може свідчити про віднесення позивача до працівників бюджетних установ міста, а є лише наслідком виконання положень, статутів, порядків нарахувань, які у даній справі не були предметом перевірки на правильність та правомірність, що також, підтверджується рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.11.2017. Долучені акти перевірок, відхиляються судом, оскільки вони не відносяться до предмета спору у даній справі. Враховуючи вищевикладене судом не встановлено порушення відповідачем прав позивача. Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Виходячи із змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частини 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Стаття 80 ЦПК України презюмує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Окрім, вищевикладеного необхідно зазначити, що відповідно до пункту 9 ч. 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , дана цивільна справи, провадження у якій було відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, була розглянута за правилами, що діяли після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за даним позовом, судові витрати покладаються на рахунок держави. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 97, 98 КЗпПУ ЗУ Про іпотеку , ст.ст. 2 Закону України Про оплату праці , ст.ст. 2, 61 Про місцеве самоврядування в України , ст.ст. 1-5, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 , місце проживання: 49114, м. Дніпро, вул. Романовського, 43-а, РНОКПП НОМЕР_1, до Комунального закладу Дніпропетровська міська клінічна стоматологічна поліклініка №4 Дніпропетровської обласної ради , місцезнаходження: 49081, м. Дніпро, вул. Столєтова, 13, ідентифікаційний номер 05494538, треті особи: Дніпропетровська обласна рада, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 2, ідентифікаційний номер 23928934, Департамент охорони здоров'я населення Дніпровської міської ради, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75а, ідентифікаційний номер 7455521, Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 2, ідентифікаційний номер 33769381, відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.01.2018.

Головуючий суддя: К.С. Маштак