Постанова

від 19.01.2018 по справі 401/1180/17

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 401/1180/17

Провадження № 2-а/401/5/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2018 року. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі:

- головуючий суддя - Андріянов О.В.;

За участю: - секретаря - Суботніцької О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом: ОСОБА_1 до Світловодського об'єднаного управління ПФ України, ІІІ-тя особа - ОСОБА_2, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернуся до суду із позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди.

Просить суд: визнати звільнення незаконним та скасувати п. 1 наказу від 03.04.2017 р. № 19-о Про звільнення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4. ; поновити позивача на попередній роботі; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу; стягнути 20000,0 грн., матеріальний еквівалент відшкодування заподіяної незаконним звільненням моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог наводить те, що її безпідставно було звільнено в зв'язку зі скороченням, так як вона, враховуючи її стаж роботи та освіту, мала переважне право на залишення її на роботі ніж інші працівники, які також попереджалися про наступне їх вивільнення, але звільнені не були.

Відповідач надав заперечення по суті позову, вважає, що звільнення позивача відбулося на законних підставах, позивачка не має переваг перед іншими працівниками, працівники, які попереджалися про вивільнення, залишилися працювати на займаних ними раніше посадах, єдина наявна вакансія в структурі управління, яка мається в наявності, є адміністративною посадою, на заміщення якої необхідно проводити конкурс.

Ухвалою від 03.05.2017 р. позовна заява залишалася без руху;

Провадження у справі було відкрите 26.05.2017 р.;

06.06.2017 р. судове засідання не відбулося в зв'язку із неявкою сторін;

02.08.2017 р. були розв'язані клопотання представника позивача щодо витребування доказів;

26.09.2017 р. було вирішено питання про повторне витребування доказів, які були надані не в повному обсязі;

09.11.2017 р. судове засідання було відкладене за клопотанням представника позивача;

28.11.2017 р. до участі у справі було залучено ІІІ-тю особу;

19.12.2017 р. судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача, в зв'язку із набранням чинності нової редакції КАС України було визначене про спрощений розгляд справи.

Ухвалою суду від 19.01.2018 р. ІІІ-й особі було відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Справа розглядається в порядку спрощеного провадження, без виклику сторін, на підставі наявних доказів.

Згідно з ч. 2, ст. 77 КАС України на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийнятих рішень в разі, якщо він заперечує проти задоволення позову.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що згідно п. 1, наказу № 19-о від 03.04.2017 р. Про звільнення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4. , позивачку було звільнено в зв'язку із скороченням чисельності та штату, з посади головного спеціаліста сектора ведення електронних реєстрів та підтримки інформаційно-аналітичних систем.

Відповідно до наказу № 7-о від 01.02.2017 р. позивача та ще 35 працівників було попереджено про майбутнє вивільнення.

Відповідачем була надана копія звернення до профспілкового органу від 01.02.2017 р. щодо майбутнього вивільнення працівників згідно списку, проте відповідачем, у порушення ч. 2, ст. 77 КАС України не було надано суду рішення профспілкового органу, а також докази щодо розгляду цього питання профспілковим органом, присутності позивача під час розгляду профспілкового органу питання щодо її вивільнення або копії заяви позивача про такий розгляд без її присутності, що є порушенням с. 43 КЗпП України. Як слідує із наданої профспілковим органом на адресу позивачки відповіді, відповідач попереджав профспілковий орган про вивільнення, проте, з цієї відповіді не вбачається про надання згоди на вивільнення позивачки цим органом та її участі у розгляд цього питання щодо неї.

Окрім цього, як вбачається з наданих відповідачем відомостей про працівників, які підлягали вивільненню, позивачка має переважне право на залишення її на роботі, так як працівники, які попереджалися про майбутнє вивільнення, мають менший стаж роботи та/або непрофільну освіту: ОСОБА_5, стаж 5 років, освіта вища агрономічна; ОСОБА_6, стаж 15 років, освіта середня технічна; ОСОБА_7, освіта бібліотекар; ОСОБА_8, стаж 11 років, освіта педагогічна; ОСОБА_9, стаж 12 років, освіта вища технічна, що свідчить про недотримання відповідачем під час вивільнення позивачки вимог ст. 42 КЗпП України.

Встановлені у судовому засіданні фактичні обставини справи підтверджуються наданими сторонами належними та допустимими доказами, копіями документів: попередження про наступне вивільнення; витягом з наказу № 19-о від 03.04.2017 р.; трудових книжок працівників, що попереджалися про вивільнення; дипломів про освіту працівників, що попереджалися про вивільнення; посадових інструкцій; звернення позивачки до профспілкового органу, керівництва ПФ України щодо упередженого ставлення до неї відповідачем від 31.03.2017 р.; відповіддю профспілкового органу на адресу позивачки; листа відповідача від 10.04.2017 р.; подяки та грамоти працівників; постанова Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.07.2015 р. про скасування наказу відповідача щодо позивачки; наказів про штатний розпис та структура управління; наказ про попередження про вивільнення № 7-о від 01.02.2017 р.; лист особистого ознайомлення працівників про наступне вивільнення; повідомлення до профспілкового органу від 01.02.2017 р. про наступне вивільнення; повідомлення центру зайнятості про наступне вивільнення від 01.02.2017 р.; звіт про заплановане масове вивільнення; листи про звільнення працівників; наказ № 19-о від 03.04.2017 р.; акт про відмову від підпису наказу; картка державного службовця; платіжні документи; довідка - розрахунок середньомісячного та середньоденного заробітку, який складає 238,10 грн.

Відповідно до ч. 2, ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином у судовому засіданні було встановлено, що відповідач діяв у порушення ст. 19, 43 Конституції України та ст.ст. 42, 43 КЗпП України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, також підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, відповідно до ст. ст.: 235, 237? КЗпП України, у наступних розмірах:

У судовому засіданні було встановлено, що середньомісячний заробіток складає 5000,0 грн., а середньоденний заробіток позивача складає: 238,10 грн.

Листом Мінсоцполітики України № 11535/0/14-16/13 від 05.08.2016 р., Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік визначені кількість робочих днів у місяцях 2017 р.: в квітні позивачка не працювала 18 р.д; травень - 20 р.д.; червень 20 р.д.; липень - 21 р.д.; серпень - 22 р.д.; вересень - 21 р.д.; жовтень - 21 р.д.; листопад - 22 р.д.; грудень - 21 р.д.

Листом Мінсоцполітики України № 224/0/103-17/214 від 19.10.2017 р., Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2018 рік визначені кількість робочих днів у місяцях 2018 р.: в січні позивачка не працювала 13 р.д.

Загальна кількість робочих днів вимушеного прогулу складає 199 робочих днів.

199 р.д. х 238,10 грн. = 47381,90 грн. - сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до положень ст. 237 КЗпП України та п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року, відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинно бути покладено на ІІІ - тю особу, винну у незаконному звільнені.

Позивач також просить стягнути з відповідача заподіяну неправомірним звільненням моральну шкоду, в сумі 20000,0 грн.

Згаданий розмір матеріального еквіваленту моральної шкоди позивач обґрунтовує протиправної поведінкою відповідача щодо неї, негативним ставленням керівництва, моральному тиску, погіршенням самопочуття, прикладенням додаткових зусиль для організації свого життя .

Відповідно до ч. 1, ст.77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Під час розгляду справи по суті, не були встановлені підстави для відшкодування моральної шкоди у заявленому позивачем розмірі, так-як ним зазначений розмір матеріального еквіваленту моральної шкоди не був доведений. Неправомірні дії відповідача обумовили виникнення моральної шкоди у вигляді негативного ставлення до позивачки, додаткових зусиль для організації її життя, що виявилось у відстоюванні своїх прав у суді та сам факт незаконного звільнення, а тому позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, в сумі 5000,0 грн.

Судові витрати по справі у вигляді сплаченого позивачем судового збору повинні бути стягнуті, відповідно до ч. 1, ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань останнього.

Керуючись ст. ст.: 139, 241-246, 257, 262-263, 293, 295, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, мешкає: АДРЕСА_2 до Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області; 27502, м. Світловодськ, вул. Холодноярська, б. 1 - в ; код ЄДРПОУ: 40388620; ІІІ-тя особа - ОСОБА_2, АДРЕСА_1, задовольнити частково.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 та скасувати п. 1 наказу Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області від 03.04.2017 р. № 19-о Про звільнення ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4. .

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста сектора ведення електронних реєстрів та підтримки інформаційно-аналітичних систем Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області.

Стягнути з Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі сорок сім тисяч триста вісімдесят одну гривню 90 коп.

Стягнути з Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 п'ять тисяч гривень, матеріального еквіваленту відшкодування моральної шкоди.

Суми, що підлягають стягненню визначені без урахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Зі сплаченої суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу коригуванню підлягає персоніфікований облік працівника відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Стягнути зі Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 судовий збір з позовних вимог майнового характеру в сумі 640,0 грн.

Стягнути зі Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на користь відповідного бюджету судовий збір з позовних вимог про поновлення на роботі в сумі 1762,0 грн.

Покласти на начальника Світловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області ОСОБА_2 обов'язок відшкодувати заподіяну установі матеріальну шкоду, пов'язану з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в сумі сорок сім тисяч триста вісімдесят одну гривню 90 коп.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу в сумі п'ять тисяч гривень.

На рішення суду протягом 30 днів може бути подана апеляційна скарга.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області О.В. Андріянов