Постанова

від 20.06.2017 по справі 804/2919/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 р. Справа № 804/2919/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Турлакової Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету податковий борг в сумі 3557995,78 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, зборів та обов'язкових платежів та має податкову заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 3557969,41 та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляд з\п в сумі 26,37 грн.

Згідно п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Ухвалою суду від 16.05.2017р. відповідно до ст.183-2 КАС України справу призначено до розгляду у скороченому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін, копія якої була направлена сторонам та отримана позивачем 07.06.2017р., відповідачем - 08.06.2017р., третьою особою 08.06.2017р.

У визначений ст.183-2 КАС України термін відповідачем не було подано письмових заперечень на позов чи доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 11.06.2014р. та перебуває на обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, зборів та обов'язкових платежів.

Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків до державного бюджету під час здійснення фінансово-господарських відносин з БО "Фонд оборони країни" (код ЄДРПОУ 39204556) за період 2014-2015 роки.

За результатами проведеної перевірки складено акт №463/1303/НОМЕР_1 від 10.03.2016 року, у висновках якого встановлено порушення позивачем: п.44.1, п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України щодо ненадання первинних документів, що є предметом перевірки; п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України щодо ненадання податкової декларації платника єдиного податку за ІІІ квартал 2014 року; абз.2 п.291.4 ст.291, п.293.8 абз.2 ст.293, п.295.7 ст.295, п.п.296.5.1 п.296.5, п.296.6 ст.296 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань по єдиному податку у сумі 2 846 239,85 грн.; п.51.1 ст.51, п.п. б) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України щодо ненадання відомостей про суми виплачених доходів фізичним особам-підприємцям.

31 березня 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004921701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 3 557 969,81 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося відповідачем у судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 р. адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.03.2016 року №0004921701.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року апеляційна скарга Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволена. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 р. скасована та прийнята нова, якою у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Частиною 5 ст. 254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, отже податкове повідомлення-рішення від 31.03.2016 року №0004921701 є узгодженим.

Згідно витягу з інтегрованої картки платника за 2016-2017р.р. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з\п, який міститься в матеріалах справи, за відповідачем рахується борг у розмірі 26,37 грн.

На підставі ст.59 Податкового кодексу України контролюючим органом відповідачу сформовано податкову вимогу від 21.12.2016 року № 7168-17 на суму 3557995,78 грн., яка направлялося на адресу відповідача шляхом поштового зв'язку, що підтверджується копією фіскального чеку.

Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку вимоги відповідачем не надано.

Таким чином, загальна сума податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складає 3557995,78 грн., що підтверджується витягами з інтегрованих карток платника податків за 2016-2017р.р.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п.14.1.156 ст.14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно вимог п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Підпунктом 20.1.19. п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно з п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), таз інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків у відповідності із п. 87.2 ст. 87 ПК України, є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.9. ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В силу ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.1 ст. 72 КАСУ).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року апеляційна скарга Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволена. Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 р. скасована та прийнята нова, якою у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Частиною 5 ст. 254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, отже податкове повідомлення-рішення від 31.03.2016 року №0004921701 є узгодженим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства України доведений.

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та доказів сплати, з огляду на наявність боргу по податку на доходи фізичних осіб та з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляд з\п, суд доходить висновку, що позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету податковий борг в сумі 3557995,78 грн. (три мільйони п'ятсот п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень 78 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Н.В. Турлакова