Рішення

від 11.01.2018 по справі 803/1573/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року ЛуцькСправа № 803/1573/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Лавренчука О.В.,

представника відповідача Федорчук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО ФОНД до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 серпня 2017 року № 0007071404 та від 17 листопада 2017 року № 0011192200,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО ФОНД (далі - ТзОВ АГРО ФОНД , позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2017 № 0007061404 та № 0007071404.

Ухвалою судді від 05.12.2017 відкрито провадження у даній справі та ухвалою суду від 05.12.2017 справу було призначено до судового розгляду на 15:30 год. 14.12.2017 (а.с. 1, 57).

14.12.2017 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 10:30 год. 27.12.2017 (а.с. 67) та ухвалами суду від 27.12.2017, 04.01.2018 за клопотанням представника позивача розгляд справи було відкладено на 04.01.2018 та 11.01.2018 відповідно, про що повідомлено сторін у справі (а.с. 94,108).

27.12.2017 за вх. № 13803/17 від представника позивача надійшла до суду заява про зміну предмету позову, в якій з врахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.08.2017 № 0007071404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 322999,50 грн. та від 17.11.2017 № 0011192200, оскільки за результати розгляду скарги оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 04.08.2017 № 0007061404 скасоване та винесене нове податкове повідомлення-рішення від 17.11.2017 № 0011192200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 290700,00 грн.

Ухвалою суду від 11.01.2018 заяву про зміну предмету позову в даній адміністративній справі прийнято до розгляду та справу розглянуто з врахуванням змінених позовних вимог.

Відповідно до пункту 10 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, далі - КАС України) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ АГРО ФОНД з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 в частині здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Перспектива Сучасності . За результатами перевірки складено акт від 04.07.2017 № 5652/14-04/39137820. В акті перевірки зроблено висновок про нереальність господарських операцій між ТзОВ АГРО ФОНД та ТОВ Перспектива Сучасності та як наслідок зроблено висновок про заниження сум податку на додану вартість (ПДВ), що підлягає сплаті за серпень 2016 року та про заниження податку на прибуток за 2016 рік.

Позивач вважає необґрунтованими висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки про нереальність господарської операції із контрагентом ТОВ Перспектива Сучасності , оскільки сторони в повному обсязі виконали свої зобов'язання, що підтверджується відповідними первинними документами та вказує на те, що платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із контрагентом.

З огляду на вказані обставини, позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, а тому просить їх скасувати.

Представник відповідача в письмовому запереченні від 14.12.2017 позовні вимоги заперечила та зазначила, що на виконання вимог ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.06.2017 у справі № 161/7242/17 про призначення документальної позапланової перевірки ТзОВ АГРО ФОНД ГУ ДФС у Волинській області в період з 01.01.2015 по 31.12.2016 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ АГРО ФОНД , за результатами якої складено акт від 04.07.2017 № 5652/14-04/39137820. В ході проведення перевірки встановлено, що відповідно до вироку від 15.05.2017 по справі № 490/3232/17 за провадженням н/п 1-кп/490/612/2017, винесеного суддею Центрального районного суду м. Миколаєва керівника ТОВ Перспектива Сучасності ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205, частинами третьою, четвертою статті 358 КК України. Відтак, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не мають правового значення для цілей оподаткування платника податків та відповідно не можуть впливати на дані податкового обліку.

На підставі встановлених порушень під час перевірки, контролюючим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які на думку представника відповідача є правомірними (а.с. 70-72).

В судовому засіданні представник позивача, з урахуванням заяви про зміну предмету позову та уточнення позовних вимоги просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, з підстав наведених у запереченні, просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що в період з 20.06.2017 по 26.06.2017 працівниками ГУ ДФС у Волинській області на підставі наказу №1476 від 19.06.2017, направлення №1205 від 19.06.2017 та на виконання ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.06.2017 у справі № 161/7242/17 про призначення документальної позапланової перевірки ТзОВ АГРО ФОНД у відповідності до пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ АГРО ФОНД з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 в частині здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Перспектива Сучасності , про що складено акт перевірки від 04.07.2017 № 5652/14-04/39137820.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті за серпень 2016 року на загальну суму 215333,00 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання , пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , в зв'язку з чим занижено податок на прибуток за 2016 рік в сумі 387600,00 грн. (а.с. 10-23).

Під час проведення перевірки встановлено факт оприбуткування ідентичного товару (пшениці) в кількості 340 т на суму 1076666,67 грн. без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. Фактично мала місце реалізація товару, джерело походження якого не встановлено.

Висновок податкового органу про заниження позивачем суми ПДВ, що підлягала сплаті за серпень 2016 року, а також заниження податку на прибуток за 2016 рік базується на тому, що ТОВ Перспектива Сучасності не мало ресурсів для здійснення постачання товарів, оскільки кількість працівників на підприємстві становила 1 особу та відсутні будь-які необоротні активи згідно з поданим фінансовим звітом за 2016 рік, що ставить під сумнів можливість здійснення таким контрагентом господарської діяльності. Так, в ході аналізу ланцюгів постачання придбаних товарів, згідно даних ЄДРПН, не встановлено походження придбаної продукції, а саме: проведеним аналізом зареєстрованих податкових накладних ТОВ Перспектива сучасності придбавало пшеницю у ТОВ Інтеріор-Грей . Дане підприємство подало останню податкову звітність за вересень 2016 року, чисельність працівників за 3 квартал 2016 року - 1 особа, основні засоби відсутні. Згідно подальшого ланцюгу постачання встановлено, що ТОВ Інтеріор-Грей придбавало товар у ТОВ Роксана Інвест , яке подало останню податкову звітність за жовтень 2016 року, чисельність працівників за 3 квартал 2016 року - 1 особа, основні засоби у підприємства відсутні. Також зазначено, що ТОВ Інтеріор-Грей та ТОВ Роксана Інвест входять до складу підприємств з ознаками фіктивності.

Крім того, встановлено, що відповідно до вироку від 15.05.2017 по справі № 490/3232/17 за провадженням н/п 1-кп/490/612/2017, винесеного суддею Центрального районного суду м. Миколаєва керівника ТОВ Перспектива Сучасності ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205, частинами третьою, четвертою статті 358 КК України.

Відтак, надані під час перевірки первинні документи ставлять під сумнів можливість здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Перспектива Сучасності у серпні 2016 року, не відповідають фактичному руху активів, а тому такі документи не можуть вважатися дійсними та враховуватися в даних податкового обліку.

Позивач не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 04.07.2017 № 5652/14-04/39137820 подав заперечення (а.с. 24-28), однак листом від 02.08.2017 № 6612/10/03-20-14-04-11 ГУ ДФС у Волинській області заперечення залишено без задоволення, а висновки вказаного акту перевірки без змін (а.с. 29-30).

На підставі акту перевірки, 04.08.2017 ГУ ДФС у Волинській області прийнято податкові повідомлення-рішення 0007061404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 581400,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 387600,00 грн., за штрафними санкціями 193800,00 грн.) та №0007071404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на загальну суму 322999,50 грн. (за податковими зобов'язаннями - 215333,00 грн., за штрафними санкціями - 107666,50 грн.) (а.с. 31-32)

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 25.10.2017 № 24139/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги від 19.08.2017, скаргу задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.08.2017 № 0007061404 в частині донарахувань про операціях за 2016 рік щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь контрагента та не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2016 рік і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення від 04.08.2017 № 0007071404 залишено без змін (а.с. 38-45).

На підставі наведеного, ГУ ДФС у Волинській області 17.11.2017 винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0011192200, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 290700,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 193800,00 грн. та за штрафними санкціями - 96900,00 грн.) (а.с. 86).

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень-рішень від 04.08.2017 № 0007071404 та від 17.11.2017 № 0011192200, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1. статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України 198.1. до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, ПК України визначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Водночас статтею 1 цього Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об'єкту оподаткування.

В іншому випадку, первинні документи, які не відображають реального руху активів між учасниками господарської операції, є недостовірними.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведеного урахуванням слідує, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З врахуванням вищенаведеного та доводів ГУ ДФС у Волинській області про наявність факту реалізації позивачу контрагентом ТОВ Перспектива Сучасності товару, джерело походження якого не встановлене, судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо фактичного здійснення господарської операції, за якою позивачем сформовано податковий кредит та витрати за серпень 2016 року.

В ході перевірки було встановлено, що ТзОВ АГРО ФОНД у серпні 2016 року перебувало у господарських відносинах з ТОВ Перспектива Сучасності по придбанню пшениці в кількості 340 т на загальну суму 1292000,00 грн., в тому числі ПДВ - 215333,33 грн.

Вказані операції здійснювались на підставі договору поставки № 19/08/2016-1 від 19.08.2016, укладеного між ТзОВ АГРО ФОНД та ТОВ Перспектива Сучасності . Відповідно до умов даного договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах договору поставити продукцію сільськогосподарського призначення, а покупець зобов'язується в порядку та на умах договору прийняти і оплатити таку продукцію. Продукція відвантажується на адресу покупця по цінах визначених у рахунку-фактурі або видатковій накладній. Розрахунки здійснюються безготівково, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата може здійснюватися як шляхом передоплати так і по факту отримання продукції. Поставка здійснюється на наступних умовах: завантаження продукції здійснюється силами та за рахунок постачальника; доставка продукції здійснюється транспортом за рахунок покупця; розвантаження здійснюється силами та за рахунок покупця.

На підтвердження виконання умов договору № 19/08/2016-1 від 19.08.2016 позивачем, в ході проведення перевірки були надані наступні документи: податкові накладні від 25.08.2016 № 39, від 24.08.2016 № 38, від 23.08.2016 № 37, від 22.08.2016 № 36; видаткові накладні від 24.08.2016 № 53, від 23.08.2016 № 52, від 22.08.2016 № 51, від 25.08.2016 № 54, які скріплені печатками та підписані сторонами.

Оплата за придбаний товар проведена у повному обсязі, про що було надано платіжне доручення від 08.09.2016 № 3951.

Транспортування товару здійснювалося власними силами ТзОВ АГРО ФОНД відповідно до товарно-транспортних накладних від 25.08.2016 № 25/08/6/25, від 24.08.2016 № 24/08/6/8, № 24/08/6/9, № 24/08/6/10, від 23.08.2016 № 23/08/6/21, № 23/08/6/22, 23/08/6/23, від 22.08.2016 № 22/08/6/26, № 22/08/6/27, № 22/08/6/28, від 24.08.2016 № 24/08/6/11, № 24/08/6/12, № 24/08/6/13, № 24/08/6/14, № 24/08/6/15, № 24/08/6/16.

ПДВ в сумі 215333,33 грн. в повній мірі включено позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за серпень 2016 року. Також вказані взаємовідносини, відображені ТзОВ АГРО ФОНД у складі витрат у Звіті про фінансові результати, що вплинуло на визначення фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток.

Тобто, господарська операція по придбанню товару позивачем у контрагента ТОВ Перспектива Сучасності підтверджена первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які оформлені належним чином.

Однак, суд зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах недостовірні, суперечливі, складені за відсутності здійснення господарської операції.

Відповідач в акті перевірки посилається на ознаки нездійснення вищевказаної господарської операції та фіктивності контрагента позивача як суб'єкта господарювання - ТОВ Перспектива Сучасності , і свої твердження підтверджує вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.05.2017 у справі № 490/3232/17 за провадженням н/п 1-кп/490/612/2017, який набрав законної сили 15.06.2017.

Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.05.2017 у справі № 490/3232/17 за провадженням н/п 1-кп/490/612/2017 затверджено угоду від 31.03.2017 про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області молодшим радником юстиції Ліпко О.П. та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному проваджені № 332017030000000024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205, частиною третьою, четвертою статті 358 КК України; визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, передбачених частиною другою статті 205, частиною третьою, четвертою статті 358 КК України і призначено йому покарання: за частиною другою статті 205 КК України у виді штрафу в розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68000, 00 грн.; за частиною третьою статті 358 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців; за частиною четвертою статті 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

З тексту вказаного слідує, що згідно обвинувального акту ОСОБА_3, в травні 2016 року, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, перебуваючи в м. Миколаїв на вул. Садовій, вступив в змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами та погодився на їх пропозицію за грошову винагороду в розмірі 1500,00 грн. на місяць. перереєструвати на своє ім'я підприємство (юридичну особу), а саме: ТОВ Перспектива Сучасності . При цьому, ОСОБА_3 не мав жодного наміру та можливості здійснювати фактичне керівництво підприємством, оскільки не мав на це спеціальних знань чи навичок, а також необхідних для здійснення підприємницької діяльності капіталовкладень.

Крім цього, ОСОБА_3 після проведення перереєстрації жодних документів бухгалтерського обліку, звітності та інших документів, що пов'язані з господарською діяльністю ТОВ Перспектива Сучасності не готував та не підписував, де знаходилась печатка підприємства йому не відомо, банківськими рахунками він не розпоряджався. За таких обставин, у невстановлених досудовим розслідуванням осіб перебувала печатка ТОВ Перспектива Сучасності , що надало можливість вказаним особам здійснювати незаконну діяльність, що полягала в наданні послуг по незаконному формуванні податкового кредиту суб'єктами господарювання реального сектору економіки.

Разом з тим, використання реквізитів ТОВ Перспектива Сучасності містять ознаки завдання збитків бюджету в сумі 2 012 185,52 грн. від неналежного виконання податкового обов'язку, передбаченого статтею 36 ПК України щодо обчислення, декларування та сплати податків, внаслідок оформлення та відображення в податковому обліку підприємствами, в тому числі і ТзОВ АГРО ФОНД в період липня - жовтня 2016 року документів з недостовірною інформацією по взаємовідносинах з ТОВ Перспектива Сучасності .

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3, вчинив фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ Перспектива Сучасності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також вчинив за попередньою змовою групою осіб підроблення офіційних документів, які видаються підприємством та надають права з метою їх використання підроблювачем та іншими особами, а також використання завідомо підроблених документів, чим скоїв злочини, передбачені частиною другою статті 205, частиною третьою, четвертою статті 358 КК України.

Як слідує з матеріалів справи, господарська операція по придбанню товару позивачем у контрагента мала місце в серпні 2016 року, саме в період, охоплений вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.05.2017.

Вказаним вироком суду встановлено фіктивність підприємства контрагента позивача, а також підроблення офіційних документів, які видаються підприємством, а тому статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Як слідує з акту перевірки, надані позивачем первинні документи від імені ТОВ Перспектива Сучасності були підписані ОСОБА_3, який згідно вищевказаного вироку суду, погодився за винагороду на придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ Перспектива Сучасності без наміру здійснювати реальну господарську діяльність.

За таких обставин, суд вважає, що надані на момент перевірки позивачем первинні документи (податкові, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжне доручення, тощо) за формально правильного оформлення господарської операції первинними документами бухгалтерського обліку, які стали підставою для формування ТзОВ АГРО ФОНД податкового кредиту та витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого підтверджена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Таким чином, дані документи є формально складеними та такими, що не посвідчують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом. Відтак, віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та витрат є безпідставним та суперечить вимогам пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 та пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 26.01.2016 у справі №21-4781а15, від 22.11.2016 № 21-2430а16.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що висновки ГУ ДФС у Волинській області, викладені в акті перевірки ТзОВ АГРО ФОНД про неможливість визнання первинних документів, складених за результатами здійснення господарської операції із ТОВ Перспектива Сучасності знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняті на підставі матеріалів перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач довів правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04.08.2017 № 0007071404 та від 17.11.2017№ 0011192200, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ФОНД" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 серпня 2017 року № 0007071404 та від 17 листопада 2017 року № 0011192200 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Р.С.Денисюк

Повний текст рішення складено 19 січня 2018 року.