Постанова

від 18.01.2018 по справі 820/5528/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 січня 2018 р. справа № 820/5528/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Рябченко Є.А.,

за участі:

представника позивача - Нежута С.О.,

представника відповідача - Шамілова Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП-767" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕП-767" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.11.2017 року №0002551411, №0002561411.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що факти, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичному стану бухгалтерського та податкового обліку, наданим в ході перевірки первинним документам не надана належна правова оцінка, перевіряючими помилково та поверхово застосовані положення діючих нормативно-правових актів, наслідком чого оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та їх винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕП-767" зареєстровано як юридична особа 08.11.2006 року та перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби. У періоді, за який проводилась перевірка, зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.12.2015 року №200247900.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 28.09.2017 року №5254, відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового Кодексу України, фахівцями контролюючого органу 09.10.2017 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ЕП-767" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "СЕОЛАН (податковий номер 39072643) за вересень, жовтень 2014 року та з ТОВ НАСОСИ-УКРАЇНИ (податковий номер 39424763) за грудень 2016 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаного контрагента-постачальника, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

За наслідками перевірки складно акт №15309/20-40-14-11-11/01387834 від 17.10.2017 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ЕП-767" (податковий номер 01387834) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ СЕОЛАН (податковий номер 39072643) за вересень, жовтень 2014 року та з ТОВ НАСОСИ-УКРАЇНИ (податковий номер 39424763) за грудень 2016 року , за висновками якого встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.

На підставі висновків акту перевірки №15309/20-40-14-11-11/01387834 від 17.10.2017 року Головним управлінням ДФС в Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення від 14.11.2017 року №0002551411 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, №0002561411 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість - сума завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Перевіряючи обґрунтованість висновків фахівців ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки, судом встановлено наступне.

Як було встановлено контролюючим органом під час перевірки відповідно ЄДРПОУ видами діяльності ТОВ "ЕП-767" є 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології..., 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, 27.90 Виробництво іншого електричного устаткування, 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи, 43.21 Основний Електромонтажні роботи, 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування.

Під час перевірки контролюючим органом було встановлено наявність у ТОВ "ЕП-767" матеріально-технічної бази та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій: адміністративного будинку, житлового будинку по вул. Земовській, 10, житлового будинку по вул. Г. Праці, 48, контори Південної залізниці з ганком (тіл. "А-1"), гараж (літ. "Б-1"), огорожа залізобетонних блоків, підсобна майстерня (вересень- жовтень 2014); комп'ютери, монітори, ноутбуки, принтер, системний блок, станція компресорна пересувна, трасопошуковий приймач та ін. (вересень- листопад 2014, грудень 2016); автомобіль - 15 шт., автобус - 1 шт., автокран - 1 шт., екскаватор - 2 шт., причіп - 2 шт. (вересень- жовтень 2014, грудень 2016); апарат високого тиску, апарат зварювальний, бензопила - 2 шт., бетономішалка, генератор однофазний дизельний, драбина, електропила, ліжко двох'ярусне - 22 шт., молот, станок токарний та ін.(вересень- жовтень 2014, грудень 2016); у ІІІ кв. 2014 - 14 працівників, 4 особи за цивільно-правовими договорами, у ІV кв. 2014 - 14 працівників, 4 особи за цивільно-правовими договорами, у ІV кв. 2016 - 19 працівників, що підтверджується наявними матеріалами справи.

З наявних матеріалів справи встановлено, що між ТОВ ЕП-767 та ТОВ СЕОЛАН укладено договір поставки №208 від 21.08.2014 року в якому зазначено, що ТОВ ЕП-767 надалі Покупець, в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ СЕОЛАН надалі Постачальник в особі директора ОСОБА_4 уклали договір про нижченаведене: предмет договору згідно п.1 договору, Постачальник зобов'язується передати у визначений термін матеріали, асортимент, кількість, ціна яких вказана в рахунках-фактури до Договору у власність Покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з власним, сімейним чи іншим використанням, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість в порядку, що передбачений умовами договору.

Асортимент, кількість, ціна товару погоджена сторонами в видаткових накладних, складними належним чином.

Відповідно до акту перевірки контролюючим органом в межах перевірки було отримано та досліджено у відносинах з ТОВ "СЕОЛАН" за вересень, жовтень 2014 року - видаткові накладні № 112 від 01.09.2014, № 113 від 03.09.2014, № 114 від 04.09.2014, № 115 від 09.09.2014, № 143 від 24.09.2014, № 149 від 01.10.2014, № 150 від 06.10.2014, податкові накладні № 14 від 01.09.2014, № 308 від 03.09.2014, № 406 від 04.09.2014, № 907 від 09.09.2014, № 2409 від 24.09.2014, № 9 від 01.10.2014, № 603 від 06.10.2014.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту, які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідний податковий період.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі відповідно до таких платіжних доручень: №314 від 23.09.2014 на суму 32171,22грн, в т.ч. ПДВ - 5361,87грн., (оплата за шафи, кабель згідно рах. №53 від 09.09.2014); №321 від 25.09.2014 на суму 17072,29грн, в т.ч. ПДВ - 2845,38грн., (оплата за кабель згідно рах. №37 від 09.09.2014); №343 від 06.10.2014 на суму 57848,24грн, в т.ч. ПДВ - 9641,37грн. (оплата за кабель згідно рах. №40 від 04.09.2014); №350 від 14.10.2014 на суму 55388,89грн, в т.ч. ПДВ - 9231,48грн. (оплата за кабель та ін. матер. згідно рах. №36 від 01.09.2014); №384 від 04.11.2014 на суму 77183,54грн, в т.ч. ПДВ - 9829,08грн. (оплата за кабель, прожектори та ін. матер. згідно рах. №78 від 24.09.2014); №385 від 04.11.2014 на суму 58088,72грн, в т.ч. ПДВ - 9681,45грн. (оплата за кабель, прожектори дріт згідно рах. №118 від 06.10.2014).

До перевірки надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за період вересень-грудень 2014 року по контрагенту ТОВ СЕОЛАН , відповідно до якої, сальдо на початок періоду - 0 грн., обороти за період по дебету складають 338371,15грн., обороти по кредиту складають 338371,15 грн., сальдо на кінець періоду складає 0грн.; оборотно-сальдову відомість по рахунку 201 за період вересень-грудень 2014 року, відповідно до якої, сальдо на початок періоду - Дт 34258,61грн., обороти за період по дебету складають 682066,27 грн., обороти по кредиту складають 693112,80 грн., сальдо на кінець періоду складає Дт 23212,08грн.; оборотно-сальдову відомість по рахунку 231 за період вересень-листопад 2014 року, відповідно до якої, сальдо на початок періоду - Дт 908219,6 грн., обороти за період по дебету складають 874473,03 грн., обороти по кредиту складають 1161503,81 грн., сальдо на кінець періоду складає Дт 621188,82 грн.

Під час перевірки контролюючим органом було встановлено рух активів з ТОВ "СЕОЛАН" - придбаний товар було списано за актами списання товарів № 1 від 30.09.2014 за номенклатурою груповою "Будівництво двоколійних вставок на дільниці Гребінка-Полтава по перегонах Федунка-Сагайдак" на загальну суму 254066, 57 грн. та № 4 від 28.11.2014 за номенклатурною групою "Реконструкція (електифікація) дільниці Яреськи-Федунка (зовнішнє освітлення та ст. Яреськи і о.п. Федунка" на загальну суму 254368, 38 грн.

Крім того, до перевірки надано ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України, інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 17.02.2012 №2-Л на Господарську діяльність у будівництві, що пов'язане зі створенням об'єктів архітектури (монтаж інженерних мереж). Строк дії ліцензії з 17.02.2012 по 17.02.2017.

Щодо ненадання до перевірки рахунків-фактур суд зазначає, що ТОВ "Сеолан" було виставлено рахунки на оплату № 36 від 01.09.2014, № 40 від 04.09.2014, № 37 від 03.09 2014, № 53 від 09.09.2014, № 78 від 24.09.2014, № 91 від 01.10.2014, № 118 від 06.10.2014 із зазначенням асортименту та ціни товару.

Відносно відсутності довіреностей на прийняття ТМЦ, суд зазначає, що товар за Договором поставки №208 від 21.08.2014 було поставлено за видатковими накладними №112 від 01.09.2014, № 113 від 03.09.2014, № 114 від 04.09.2014, № 115 від 09.09.2014, № 143 від 24.09.2014, № 149 від 01.10.2014, № 150 від 06.10.2014, які від ТОВ "ЕП-767" підписані директором ОСОБА_5, який в силу вимог ст. 62 Господарського кодексу України мав право діяти без довіреності.

Також судом встановлено, що перевезення та розвантаження товару у відносинах з ТОВ "СЕОЛАН" здійснювалось власними засобами спецтехніки ТОВ "ЕП-767" відповідно до довідки №126 від 14.12.2017 з додатком копією оборотно сальдової відомості по рахунку №105 за 01.09.2014-01.02.2015. Підтвердженням вказаного факту є товарно-транспортні накладні №№ Р0109-01 від 01.09.2014, Р0309-01 від 03.09.2014, Р0409-01 від 04.09.2014, Р0909-01 від 09.09.2014, Р2409-01 від 24.09.2014, Р0110-01 від 01.10.2014, Р0610-01 від 01.10.2014, відповідно до яких перевезення здійснювалось автомобілем НОМЕР_1 водієм ОСОБА_6 Згідно оборотно-сальдової відомості за рахунком 105 за грудень 2014 року на підприємстві обраховувався, зокрема, автомобіль НОМЕР_1. За даними оборотно-сальдової відомості за рахунком 661 за грудень 2014 року та переліку працівників на підприємстві (виробництво) працював ОСОБА_6.

Відповідно, твердження відповідача у акті перевірки що копії довіреностей або журналу реєстрації виданих та отриманих довіреностей на отримання товару до перевірки не надано та те, що до перевірки не надано документального підтвердження транспортування ТМЦ від ТОВ СЕОЛАН на адресу ТОВ ЕП-767 , спростовуються наявними матеріалами справи.

Подальший рух придбаних у ТОВ СЕОЛАН товарів підтверджується наявними матеріалами справи, а саме обсяг придбаного товару відповідає обсягу використаного у подальшій діяльності товару у відносинах з ДП "Південна залізниця" за договором П/Е-14978/НЮ від 14.08.2014 року, договором П/Е-14877/НЮ від 30.07.2014 року, відповідно до актів списання товару № 1 від 30.09.2014, № 4 від 28.11.2014, актів приймання виконаних робіт № 1 на листопад 2014, № 1 за вересень 2014.

Також судом встановлено, що між ТОВ ЕП-767 та ТОВ НВО НАСОСИ-УКРАЇНИ укладено договір поставки №5 від 16.11.2016, в якому зазначено, що ТОВ ЕП-767 надалі Покупець, в особі директора ОСОБА_7 та ТОВ НВО НАСОСИ-УКРАЇНИ надалі Постачальник в особі директора ОСОБА_8 уклали договір про наступне: Предмет договору згідно п.п.1. п.1 договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товар, зазначений в специфікації, що додається до Договору та є його невід'ємною частиною, Покупець прийняти і оплатити такий товар. Згідно п.п.1. п.1 Договору, найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість , ціна за одиницю товару та загальна вартість Договору вказується у Специфікації.

До перевірки надано Специфікація №3 від 15.12.2016 до Договору №5 від 16.11.2016, згідно якої найменування товару - Компл. трансформаторна підстанція 2КТПГС-400/10/1,4 кВ - 1шт., загальна вартість з ПДВ 1208400,0грн.

Відповідно до акту перевірки контролюючим органом в межах перевірки було отримано та досліджено у відносинах з ТОВ "НАСОСИ-УКРАЇНИ" за грудень 2016 року - специфікація №3 від 15.12.2016, видаткова накладна №13 від 28.12.2016, податкові накладні №3 від 20.12.2016, №4 від 28.12.2016.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту, які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, Єдиному реєстрі податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за відповідний податковий період.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювались у безготівковій формі відповідно до таких платіжних доручень: №207 від 18.12.2016 на суму 135000,0грн, (оплата по рахунку №9 від 15.12.2016 за 2КТПГС 400/10/0,4 Кв у сумі 195833,33грн., ПДВ - 20% 39166,67грн.); №208 від 18.12.2016 на суму 100000,0грн, (оплата по рахунку №9 від 15.12.2016 за 2КТПГС 400/10/0,4 Кв у сумі 195833,33грн., ПДВ - 20% 39166,67грн.); №187 від 04.01.2017 на суму 973400,0грн, (оплата зг. Рах. №9 від 15.12.2016 у т.ч. ПДВ - 20% 162233,34грн.).

Транспортування товару на адресу ТОВ ЕП-767 відбувалось на підставі товарно-транспортної накладної №Р97 від 28.12.2016.

До перевірки надана накладна-вимога від 30.12.2016 №8 на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, а саме Комплектна трансформаторна підстанція зовнішня 2КТПГС-400/10/1,4 кВ - 1шт.

Крім того, до перевірки надано ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 22.12.2015 №48-Л на Господарську діяльність з будівництва об'єктів IV i V категорії складності (монтаж інженерних мереж), реєстраційний запис НОМЕР_2 від 28.01.2016. Строк дії ліцензії з 22.12.2015 по 17.02.2017.

Матеріали справи містять оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за грудень 2016 року по контрагенту НАСОСИ-УКРАЇНИ , відповідно до якої, сальдо на початок періоду - Кт 1878301,55грн., обороти за період по дебету складають 549000,0грн., обороти по кредиту складають 1208400,0грн., сальдо на кінець періоду складає Кт 2537701,55грн.; оборотно-сальдову відомість по рахунку 201 за грудень 2016 року, відповідно до якої, сальдо на початок періоду - Дт 132606,32грн., обороти за період по дебету складають 1163450,86грн., обороти по кредиту складають 1270853,17грн., сальдо на кінець періоду складає Дт 25204,01грн.

Рух активів з ТОВ "НАСОСИ-УКРАЇНИ" підтверджується: договором П/Е-161857/НЮ від 19.12.2016, додатками № 1, 2 до договору П/Е-161857/НЮ від 19.12.2016, актом приймання-передачі за грудень 2016, актом приймання-передачі обладнання під монтаж №10 від 29.12.2016, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року.

Щодо твердження відповідача про відсутність рахунків-фактур судом встановлено, що ТОВ "Насоси-України" було виставлено рахунки на оплату № 7 від 23.11.2016, № 9 від 15.12.2016 щодо спірної поставки, № 8 від 22.11.2016.

Відносно відсутності довіреностей на прийняття ТМЦ, судом встановлено, що товар за Договором поставки №5 від 16.11.2016 було поставлено за видатковими накладними № 11 від 23.11.2016, № 12 від 23.11.2016, № 13 від 28.12.2016 (комплектна трансформаторна підстанція зовнішня 2КТПГС-400/10/0,4 кВ), які від ТОВ "ЕП-767" підписані директором ОСОБА_7, який в силу вимог ст. 62 Господарського кодексу України мав право діяти без довіреності.

Єдиною підставою для встановлення порушень податкового законодавства позивачем в акті перевірки зазначено наявність податкової інформації, а саме:

- з оперативного управління Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області отримана довідка від 20.02.2015 № 91 відповідно якої місцезнаходження ТОВ "СЕОЛАН" не встановлено, згідно з АІС "Податковий блок" ТОВ "СЕОЛАН" має стан 9, перевірку, зустрічну звірку з моменту реєстрації товариства провести не має можливості. Відповідно інформації Управління Служби безпеки України в Харківській області за поясненнями від 03.12.2015 ОСОБА_4 (директор та засновник ТОВ "СЕОЛАН") остання створила товариство з метою проведення безготівкових коштів підприємств та установ різної форми власності в готівкову за певний відсоток;

- від ГУ ДФС у м. Києві надійшла податкова інформація від 14.06.2017 № 269/26-15-14-04-03 ТОВ "НАСОСИ-УКРАЇНИ" відсутнє за місцезнаходженням: Аналізом даних ІС "Податковий блок" та ЄРПН встановлено недостовірність визначення ТОВ "НАСОСИ-УКРАЇНИ" за грудень 2016 податкового кредиту в результаті господарської операції із контрагентами-постачальниками: ТОВ "Атлон Трейдінг", ПП "Рета Сервіс". Зазначене свідчить про маніпулювання податковою звітністю. Номенклатура та обсяг товарів визначених в номенклатурі податкових накладних свідчить про фізичну неможливість здійснення такого обсягу господарської діяльності. Встановлено відсутність постачання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані за спірними господарськими операціями, відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України. Доказів протилежного до суду не надано.

Предметом правочинів між позивачем та його контрагентами є товари, роботи та послуги, котрі не обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін спірних правочинів не суперечать закону.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні приписи норм чинного законодавства.

Суд зазначає, що згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.4 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п.201.7 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.3 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Судом встановлено, що первинні документи по взаємовідносинам Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП-767" з вищезазначеними контрагентами оформлені належним чином та у відповідності до приписів чинного законодавства України, документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу положень ст.44 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1994 року № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичною сили.

На час укладання договорів контрагенти позивача зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що товар та послуги, придбані та в подальшому реалізовані під час господарських операцій позивача з ТОВ "СЕОЛАН" та ТОВ "НАСОСИ-УКРАЇНИ", використані позивачем для забезпечення господарської діяльності, що підтверджується наданими первинним документами.

Щодо посилань податкового органу на те, що від Управління Служби безпеки України в Харківській області надійшла інформація щодо отримання пояснень від 03 грудня 2015 року ОСОБА_10 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) - директора та засновника ТОВ СЕОЛАН (податковий номер 39072643), яка повідомила, що ТОВ СЕОЛАН вона створила особисто з метою переведення безготівкових коштів підприємств та установ різної форми власності в готівку за певний відсоток від суми, яка буде переведена із безготівкової форми в готівку, суд зазначає наступне.

Чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також, законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, отримана контролюючим органом податкова інформація щодо контрагентів позивача не може свідчити про нереальність господарських операцій.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Суд зазначає, що зазначені пояснення директора та засновника ТОВ СЕОЛАН датуються 03.12.2015 року, перевірка була проведена 17.10.2017 року. Відтак, з часу надання відповідних пояснень на час перевірки минуло майже 2 роки, а на момент розгляду справи більше 2-х років, при цьому, будь-яких доказів, в підтвердження притягнення посадових осіб ТОВ "Сеолан" до кримінальної відповідальності (наявність вироку, що набрав законної сили) чи іншого вирішення відповідної справи відповідачем до суду не надано.

Окремо суд акцентує увагу й на принципі індивідуалізації юридичної відповідальності, що закріплений статтею 61 Конституції України.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії". У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені ДПІ аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Судом встановлено, що позивачем під час визначення суми податку на додану вартість, в тому числі від'ємного значення за вказаним податком, по взаємовідносинам з ТОВ "СЕОЛАН" та ТОВ "НАСОСИ-УКРАЇНИ", враховано, що вказані підприємства виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, що належним чином відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог КАС України не виявлено.

Матеріалами справи підтверджено наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП-767" матеріально-технічних ресурсів, персоналу, що свідчить про наявність умов, необхідних для здійснення основного виду діяльності. Доказів, що свідчать про протилежне, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, результати перевірки контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП-767", контрагентів контрагента, наявність та/або відсутність контрагента за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, наявність або відсутність порушених кримінальних справ, пояснення осіб не можуть впливати на право позивача щодо формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання господарських операцій щодо надання послуг.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з вищезазначеними контрагентами та правомірність винесення податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Харківській області від 14.11.2017 року №0002551411, №0002561411.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржуване позивачем податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.11.2017 року №0002551411, №0002561411 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 року за своєю суттю правовий акт управління - це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП-767" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП-767" (пров. Чайкіної Лізи, б. 17-А, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 01387834) до Головного управління ДФС у Харківській області (код 39599198, вул. Пушкінська, 46, м.Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.11.2017 року №0002551411, №0002561411.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код 39599198, вул. Пушкінська, 46, м.Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП-767" (пров. Чайкіної Лізи, б. 17-А, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 01387834) судовий збір у сумі 4068,92 (чотири тисячі шістдесят вісім) грн. 92 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.01.2018 року.

Суддя Біленський О.О.