Рішення

від 22.01.2018 по справі 826/12796/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2018 року 13:10 № 826/12796/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство Оса до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруВиконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про представники сторін:зобов'язання вчинити певні дії, позивача: Коноваленко Є.Л., відповідача: не з'явився, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство Оса (далі - позивач, ТОВ РА Оса ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, ВО КМР), в якому просить зобов'язати відповідача прийняти відповідне рішення (розпорядження) про надання позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди згідно поданих заяв та отриманих описів за наступними адресами: м. Київ, пров. Карельский, 8 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50104-001880418-047-04), м. Київ, проспект Науки, 23 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880193-047-04), м. Київ, Стратегічне шосе, навпроти будинку 17 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001879890-047-04), м. Київ, Стратегічне шосе, 48 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001879986-047-04), м. Київ, вул. Жмеринська, навпроти будинку 24в, біля вул. Святошинської (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880330-047-04), м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 53 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001879938-047-04), м. Київ, вул. Івана Кудрі, 10 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880414-047-04), м. Київ, проспект Науки, 21 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880219-047-04), м. Київ, вул. Лугова біля будинку № 2/6 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880489-047-04), м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 48 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001879986-047-04), м. Київ, Клеманська, 1 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880363-047-04).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно не розглянув подані позивачем документи щодо надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, чим порушено його права та законні інтереси, а тому за закріпленим у законодавстві принципом мовчазної згоди необхідним є зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо надання таких дозволів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Не зважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, ні відповідач, ні третя особа не забезпечили явку своїх представників у судові засідання.

Крім того, не зважаючи на неодноразове витребування у Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР та ВО КМР належним чином засвідчених копій заяв із доданими до них документами, наданими ТОВ РА Оса для отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами, такі документи суду надані не були.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV з наступними змінами, розглядається у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, 18.05.2017 позивачем подано через державного адміністратора міського дозвільного центру до робочого органу - Департаменту містобудування та архітектури ВО КМР заяви на отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами за наступними адресами: м. Київ, пров. Карельский, 8 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50104-001880418-047-04), м. Київ, проспект Науки, 23 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880193-047-04), м. Київ, Стратегічне шосе, навпроти будинку 17 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001879890-047-04), м. Київ, Стратегічне шосе, 48 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001879986-047-04), м. Київ, вул. Жмеринська, навпроти будинку 24в, біля вул. Святошинської (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880330-047-04), м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 53 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001879938-047-04), м. Київ, вул. Івана Кудрі, 10 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880414-047-04), м. Київ, проспект Науки, 21 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880219-047-04), м. Київ, вул. Лугова біля будинку № 2/6 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880489-047-04), м. Київ, Клеманська, 1 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880363-047-04), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів документів, що надані до ЦНАП суб'єктом господарювання, громадянином для виконання адміністративної послуги від 18.05.2017, скріплені печаткою та підписом адміністратора.

Разом з тим, станом на 03.10.2017 позивач не отримав жодного повідомлення дозвільного органу про надання відповідних дозволів або відмову у видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до змісту ст. 1 Закону України Про рекламу зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Згідно з ч. 1 ст. 16 вказаного Закону розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 (далі - Правила № 2067).

Ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (п. 1 Правил № 2067).

Пунктом 2 Типових правил визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці; вивіска чи табличка - елемент на будинку, будівлі або споруді з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, який не є рекламою.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні надання дозволу на розміщення реклами належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.

Так, за змістом п. 1.3 розділу І Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 37/6253 (далі - Порядок № 37/6253), дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу реклами на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який дає право на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до пп.пп. 2.1.4, 2.1.6 п. 2.1 розділу II Порядку № 37/6253 дозвільний орган реєструє та розглядає заяви розповсюджувачів реклами щодо надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу, скасування та продовження строку його дії; здійснює підготовку та подає в установленому порядку проекти розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання дозволу, відмову у його наданні, продовження строку дії дозволу, відмову у його продовженні або скасування дозволу.

Згідно з п.п. 4.1-4.4 розділу II Порядку № 37/6253 видача дозволів заявникам здійснюється у міському дозвільному центрі державним адміністратором за принципом організаційної єдності. Для одержання дозволу заявник або уповноважена ним особа подає державному адміністратору заяву за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2005 № 1176 Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру (із змінами і доповненнями), до якої додаються: фотокартка та комп'ютерний макет місця (розміром не менш як 6 х 9 сантиметрів), на якому планується розташування РЗ, та ескіз РЗ з конструктивним рішенням (конструктивне рішення завірене підписами і печаткою розробника, яке містить інформацію про основні габаритні розміри, вузли кріплення, застосовані матеріали, підключення до інженерних мереж, інші технічні характеристики та дотримання встановлених вимог ДСТУ, ДБН, ЄСКД та інших нормативних документів (формат А4), разом із завіреною належним чином копією ліцензії розробника, що підтверджує право останнього надавати послуги (роботи) на право будівельного проектування та конструювання). Перелік документів, що додаються до заяви, є вичерпним. Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами видається лише на один рекламний засіб (один об'єкт). Заява та документи, що додаються до неї, подаються особисто заявником (керівником юридичної особи, фізичною особою - підприємцем) або уповноваженою ним особою. Заявник несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві та документах, що додаються до неї. Заява та документи, що додаються до неї, приймаються державним адміністратором за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату та номер їх реєстрації державним адміністратором. Усі заяви щодо видачі дозволу підлягають обов'язковій реєстрації державним адміністратором. За наявності всіх документів, передбачених пунктом 4.1 цього розділу, державний адміністратор проводить реєстрацію заяви у журналі обліку/реєстрації заяв та документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, який подає суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа державному адміністратору (далі по тексту - журнал обліку державного адміністратора), та передає заяву з документами до дозвільного органу не пізніше наступного робочого дня. За наявності всіх документів, передбачених пунктом 4.1 цього розділу, заява протягом трьох робочих днів реєструється дозвільним органом у журналі реєстрації заяв та дозволів на розміщення зовнішньої реклами (далі - журнал реєстрації), який ведеться за формою згідно з додатком 2 до Типових правил. Рішення дозвільного органу про встановлення пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету оформлюється у вигляді наказу керівника дозвільного органу.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 4 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічна норма міститься в п. 10 Правил № 2067.

З аналізу вказаних норм видно, що відповідач протягом 10 робочих днів повинен був розглянути заяви позивача та прийняти рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні пріоритету, проте, як свідчать матеріали справи, відповідачем, у визначений законодавством строк, відповідного рішення за результатами розгляду заяв позивача не прийнято.

Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженням позивача про порушення відповідачем встановленої процедури розгляду відповідних заяв та не повідомлення позивача, як заявника, про прийняте рішення про встановлення за заявником пріоритету на заявлене місце або про відмову у встановленні такого пріоритету.

Водночас, з матеріалів справи видно, що позивачем 03.10.2017 направлено відповідачу лист від 28.09.2017, в якому зазначено, зокрема, про порушення дозвільним органом строків, визначених абз. 4 ч. 1 ст. 4 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , для видачі дозволу на розміщення реклами та виникнення у позивача права на застосування принципу мовчазної згоди.

Механізм застосування принципу мовчазної згоди визначений ч. 6 ст. 4 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , а саме: у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Диспозицією вказаної норми передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов'язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі), тобто через свою бездіяльність, суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.

Таким чином, юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб'єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що право суб'єкта господарювання на застосування принципу мовчазної згоди не може бути змінене або припинене також у разі направлення дозвільним органом рішення про відмову у видачі документа дозвільного характеру із порушенням строків, встановлених Законом.

Зважаючи на зазначене у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування принципу мовчазної згоди в межах спірних правовідносин.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.80 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.

Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі Волохи проти України (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є передбачуваною , якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. …надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання .

Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Відповідно до рішення у справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988, запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.

Разом з тим, відповідно до змісту ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 названої статті КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для видачі позивачу вказаних дозволів виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання зазначених дозволів, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

З огляду на викладене, а також те, що позивач просить зобов'язати відповідача прийняти відповідне рішення (розпорядження) про надання позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди згідно поданих заяв та отриманих описів за однією адресою двічі - м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 48 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001879986-047-04), з метою повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом зобов'язання відповідача прийняти відповідне рішення (розпорядження) про надання позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди згідно з поданими заявами та отриманими описами за наступними адресами: м. Київ, пров. Карельский, 8 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50104-001880418-047-04), м. Київ, проспект Науки, 23 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880193-047-04), м. Київ, Стратегічне шосе, навпроти будинку 17 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001879890-047-04), м. Київ, Стратегічне шосе, 48 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001879986-047-04), м. Київ, вул. Жмеринська, навпроти будинку 24в, біля вул. Святошинської (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880330-047-04), м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 53 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001879938-047-04), м. Київ, вул. Івана Кудрі, 10 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880414-047-04), м. Київ, проспект Науки, 21 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880219-047-04), м. Київ, вул. Лугова біля будинку № 2/6 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880489-047-04), м. Київ, Клеманська, 1 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880363-047-04).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - ВО КМР.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство Оса (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок 58, офіс 6, код ЄДРПОУ: 39491904) задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняти відповідне рішення (розпорядження) про надання Товариству з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство Оса (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок 58, офіс 6, код ЄДРПОУ: 39491904) дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди згідно з поданими заявами та отриманими описами за наступними адресами: м. Київ, пров. Карельский, 8 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50104-001880418-047-04), м. Київ, проспект Науки, 23 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880193-047-04), м. Київ, Стратегічне шосе, навпроти будинку 17 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001879890-047-04), м. Київ, Стратегічне шосе, 48 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001879986-047-04), м. Київ, вул. Жмеринська, навпроти будинку 24в, біля вул. Святошинської (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880330-047-04), м. Київ, вул. Стратегічне шосе, 53 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001879938-047-04), м. Київ, вул. Івана Кудрі, 10 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880414-047-04), м. Київ, проспект Науки, 21 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880219-047-04), м. Київ, вул. Лугова біля будинку № 2/6 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880489-047-04), м. Київ, Клеманська, 1 (дата подачі заяви: 18.05.2017, номер опису міського дозвільного центру: 50341-001880363-047-04).

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство Оса за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Рішення відповідно до ст. 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.С. Пащенко