Постанова

від 15.01.2018 по справі 910/18087/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2018 р. Справа№ 910/18087/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес Трейд ЛТД

на рішення Господарського суду міста Києва, ухваленого 15.11.2017, повний текст якого складений 17.11.2017,

у справі № 910/18087/17 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Теміртранс-Захід

до Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес Трейд ЛТД

про стягнення 236 592,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 200 000 грн. за договором безпроцентної поворотної позики № DP040816-01 від 04.08.2016, інфляційних втрат в сумі 30 400 грн. та 3 % річних в сумі 6 192,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку по поверненню наданої за спірним договором позики.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2017, повний текст якого складений 17.11.2017, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 27.11.2017, у справі № 910/18087/17 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 200 000 грн. основного боргу, 30 400 грн. інфляційних втрат та 6 164,38 грн. 3 % річних.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, проте позивачем допущено помилку в періоді нарахування при розрахунку 3 % річних.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Гермес Трейд ЛТД звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постановити рішення, яким скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі № 910/18087/17, а в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що при прийнятті оспореного рішення суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що між сторонами був укладений договір безпроцентної поворотної позики № DP040816-01 від 04.08.2016, а також про звернення позивача до відповідача з відповідною претензією про повернення наданої позики.

Також відповідач зазначив про те, що, з огляду на відсутність між сторонами спірного правочину, до правовідносин щодо повернення грошових коштів в сумі 200 000 грн. слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто відповідач зобов'язаний повернути такі кошти у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, проте станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом відповідної вимоги позивачем відповідачу направлено не було, а відтак, відповідач прав позивача не порушував, а сам позов є передчасним.

Ухвалою від 11.12.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес Трейд ЛТД прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Позивач та відповідач представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників сторін за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

04.08.2016 позивач як позикодавець та відповідач як позичальник уклали договір безпроцентної поворотної позики № DP040816-01 (далі Договір) (а.с. 19-24), в п 1.1 якого погодили, що за цим договором позивач зобов'язується надати відповідачу фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі у вигляді грошових коштів в розмірі, встановленому цим договором, а відповідач - повернути їх позивачу у визначений цим договором строк.

Згідно з п. 2.1 Договору сума позики за Договором становить 200 000 грн.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 Договору, у разі надання позивачем позики, остання надається відповідачу тільки шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача, згідно умов цього договору; відсотки (комісія) за Договором не нараховується і не сплачується.

Позивач має надати позику протягом 5 календарних днів з моменту підписання Договору обома сторонами (п. 3.1 Договору).

Згідно з умовами п. 3.2 Договору позивач перераховує суму позики в безготівковому порядку на поточний рахунок відповідача.

З наявної у матеріалах справи виписки з банківського рахунку позивача (а.с. 28) слідує, що 09.08.2016 він перерахував відповідачеві 200 000 грн. з призначенням платежу Поворотня позика зг. договору № DP040816-01 від 04.08.2016р. Без ПДВ. .

Факт отримання вказаних коштів відповідач в апеляційній скарзі не заперечує.

У пункті 4.1 Договору сторони встановили, що строк повного повернення позики становить 30 календарних днів з моменту надання суми позики.

За умовами п.п. 6.1.1 Договору, відповідач, виконуючи умови цього договору, зобов'язаний повернути кошти позики позивачу згідно з встановленим графіком.

На випадок порушення відповідачем графіку повернення коштів позики позивачу, у п. 4.5 Договору сторони погодили черговість погашення заборгованості позичальником за цим договором:

- прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення);

- строкова сума основного боргу;

- штрафні санкції за цим договором.

Згідно з п. 4.2 Договору сума позики підлягає поверненню тільки шляхом її перерахування на поточний рахунок позикодавця.

У п. 4.3 Договору визначено, що відповідач зобов'язаний повернути суму позики (або неповернену її частину в разі дострокового погашення частини позики) в останній день строку, встановленого в п. 4.1 Договору (тобто по 08.09.2016 включно - примітка суду).

Відповідно до п. 4.4 Договору днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок позивача.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем обв'язку з повернення отриманої за Договором позики в сумі 200 000 грн.

Зі змісту апеляційної скарги слідує, що відповідач не заперечує факту неповернення позивачу грошових коштів в сумі 200 000 грн., проте зазначає, що Договір між сторонами не укладався, що з відповідною вимогою позивач до відповідача не звертався і відмови повернути кошти не отримував, а відтак, права позивача відповідачем не порушені, а звернення його до суду з цим позовом - передчасне.

Проте, позивачем до матеріалів справи долучено належним чином засвідчену копію вказаного Договору (а.с. 19-24), а в судовому засіданні 15.11.2017 судом першої інстанції оглянуто і його оригінал.

До того ж, як слідує з матеріалів справи, відповідач одержав від позивача грошові кошти в сумі 200 000 грн. з призначенням платежу: Поворотна позика зг. договору № DP040816-01 від 04.08.2016р. Без ПДВ.

Згідно з п. 1.24 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в України помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995 № 227/95 Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України , підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їхні рахунки кошти.

Отже, якщо Договір № DP040816-01 від 04.08.2016 між сторонами не укладався, відповідач, отримавши 09.08.2016 від позивача 200 000 грн. з посиланням на вказаний Договір, мав перерахувати їх позивачу в строк по 15.08.2016 включно як помилково зараховані, проте таких дій не вчинив.

Так само в матеріалах справи відсутні й докази того, що відповідач вчиняв будь-які дії щодо з'ясування у позивача підстав перерахування спірних коштів.

З огляду на вказані обставини, можна дійти висновку, що відповідач був обізнаний як про факт укладення сторонами Договору, так і про його умови.

Водночас будь-яких належних документальних доказів того, що Договір не укладався, а також пояснень щодо підстав одержання від позивача позики відповідачем суду не надано, а відтак, не доведено факту відсутності між сторонами Договору.

Відповідно, визнаються безпідставними посилання відповідача на те, що права позивача відповідачем не порушені, а звернення його до суду з цим позовом - передчасне, оскільки з вимогою повернути 200 000 грн. позивач до відповідача не звертався і відмови останнього не отримував.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Спірний Договір за своєю правовою природою є договором позики.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з повернення отриманої за Договором позики в сумі 200 000 грн. в порядку та в строки, встановлені Договором, суд першої інстанції обґрунтовано визнав законними вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу на зазначену суму. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 30 400 грн. та 3 % річних в сумі 6 192,05 грн. слід зазначити таке.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, факт прострочення відповідачем свого обов'язку з повернення отриманої за Договором позики є доведеним.

Відповідно, є підстави для застосування норм ст. 625 ЦК України щодо суми боргу.

При цьому, враховуючи, що при перерахунку інфляційних втрат сума їх виявилась більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення, суд першої інстанції правомірно задовольнив вказані вимоги за розрахунком позивача в сумі 30 400 грн.

Колегія суддів також погоджується з частковим, у сумі 6 164,37 грн., задоволенням судом першої інстанції вимог позивача про стягнення з відповідача 3%, оскільки позивач нарахував їх за період з 07.09.2016 по 18.09.2017, в той час як, враховуючи, що позика була надана 09.08.2016, а відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, тобто позика мала бути повернута в строк до 08.09.2016, - правомірним є нарахування 3 % річних починаючи з 09.09.2016, а не з 07.09.2016.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес Трейд ЛТД задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 у справі № 910/18087/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України всі судові витрати по справі, в тому числі і за звернення з апеляційною скаргою покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гермес Трейд ЛТД на рішення Господарського суду міста Києва від міста Києва від 15.11.2017 у справі № 910/18087/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від міста Києва від 15.11.2017 у справі № 910/18087/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/18087/17.

Повний текст постанови складено: 22.01.2018

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна