Постанова

від 16.01.2018 по справі 905/3581/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2018 р. Справа№ 905/3581/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Мартюк А.І.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Малайдах А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 року

у справі № 905/3581/16 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд"

до Державної казначейської служби України

про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і судів, ціна позову: 5 877 256 919,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд Донецької області з позовом до Державного казначейства України (далі - відповідача) про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і судів, у якому просило стягнути з відповідача: суму прямих збитків, яка складає - 1 530 839 925 грн., пеню - 4 136 773 419 грн., інфляційні втрати - 15 582 599 грн., майнову шкоду завдану підприємству - 33 074 000 грн., суму сплачених юридичних послуг - 3 664 024 грн., витрати на транспортні послуги та судові витрати - 2 727 952 грн., всього сума матеріальної шкоди становить - 5 722 671 919 грн., а також стягнути 154 585 000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.12.2016 позовні матеріали були направлені до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 р. у справі № 905/3581/16 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 року у справі № 905/3581/16 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Руденко М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 року у справі № 905/3581/16 прийнято до розгляду. Розгляд справи було призначено на 05.09.2017 р.

31.07.2017 від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

05.09.2017 від позивача надійшла заява, у якій він просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу до суду першої інстанції для розгляду в новому складі суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 р. розгляд справи було відкладено на 19.09.2017 р., задоволено клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції було доручено Орджонікідзевському районному суду м. Маріуполя.

18.09.2017 р. до суду від представника позивача надійшла заява про відвід колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2017 р. розгляд справи було відкладено на 26.09.2017 р. у зв'язку з тим, що Орджонікідзевський районний суд на зв'язок у мережі не вийшов.

26.09.2017 р. колегія суддів у повному складі заявила про самовідвід від розгляду справи № 905/3581/16.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Руденко М.А., суддів: Дідиченко М.А. та Пономаренка Є.Ю. відмовлено. Заяву колегії суддів про самовідвід було задоволено.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/622/17 від 29.09.2017 р. справу № 905/3581/16, у зв'язку із задоволенням заяви колегії суддів про самовідвід у вказаній справі, відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.09.2017 р., справу № 905/3581/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Калатай Н.Ф., Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 року у справі № 905/3581/16 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М., судді: Жук Г.А., Калатай Н.Ф. Розгляд справи було призначено на 10 год. 25 хв. 06.11.2017 р.

20.10.2017 р. від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання, яке призначене на 10 год. 25 хв. 06.11.2017 , а також усіх наступних засідань у справі № 905/3581/16, в режимі відеоконференції. Заявник просив доручити проведення відеоконференції Орджонікідзевському районному суду міста Маріуполя.

Згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.10.2017 р., у зв'язку із перебуванням судді Калатай Н.Ф., справу №905/3581/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Жук Г.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі. Розгляд справи 06.11.2017 р. було ухвалено провести у режимі відеоконференції із Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя.

Згідно із протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.11.2017 р., у зв'язку із участю судді Жук Г.А. у підготовці для підвищення кваліфікації, справу № 905/3581/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2017 відкладено розгляд справи на 28.11.2017.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/3581/16 у зв'язку із призначенням головуючого судді (судді-доповідача) Баранця О.М. на посаду судді Верховного Суду.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2017 справу № 905/3581/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Мартюк А.І., Смірнової Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 колегією суддів прийнято справу до провадження у зазначеному складі, розгляд справи призначено на 28.11.2017.

22.11.2017 від представника позивача надійшла заява, у якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 6 261 510 429 грн. матеріальних збитків та 662 400 000 грн. моральної шкоди, посилаючись на перерахунок позовних вимог у зв'язку зі зміною курсу гривні до євро.

Вказана заява по суті є заявою про збільшення розміру позовних вимог та не приймається до розгляду, оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) позивач вправі збільшити розмір позовних вимог до прийняття рішення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 відкладено розгляд справи на 20.12.2017, доручено Орджонікідзевському районному суду міста Маріуполя забезпечити проведення відеоконференції, яка розпочнеться 20.12.2017 р. о 12 год. 30 хв.

28.11.2017 р. представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя не забезпечив проведення відеоконференції, яка повинна була розпочатись 20.12.2017 р. о 12 год. 30 хв., що підтверджується довідкою від 20.12.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 відкладено розгляд справи на 16.01.2017.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду.

Представник позивача знаходився в приміщенні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя та брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та стягнути з відповідача суму матеріальних збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), який набрав чинності з 15.12.2017, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У травні 2002 р. приватне підприємство "Сінкро" пред'явило в господарський суді позов до ТОВ "Валентина" про стягнення 10006 грн.05 коп. збитків та звільнення нежилого приміщення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.10.2002 р. у справі №12/348, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 29.04.2003 р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2004 р., позов приватного підприємства "Сінкро" задоволено. Зобов'язано ТОВ "Валентина" звільнити приміщення, розташовані за адресою АДРЕСА_1 в м.Маріуполі.

16.09.2004 засновник приватного підприємства "Сінкро" ОСОБА_2 прийняв рішення про виступ ПП "Сінкро" в якості співзасновника товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" з внесенням до статутного фонду товариства своєї частки у розмірі 84990 грн. майном - нежитловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.

17.09.2004 відбулись Загальні збори засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд", на яких ПП "Сінкро" та ОСОБА_4 вирішили створити товариство з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд", затвердити частки між засновниками - ПП "Сінкро" (частка 94,55% - 84990,00 грн. - нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_4 частка 5,45% - 4900 грн. - кондиціонер "Самсунг", затвердити Статут товариства, призначення директора та голови товариства.

20.09.2004 між ОСОБА_4 та ПП "Сінкро" в особі директора ОСОБА_2 було укладено Договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд".

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" (позивач) є юридичною особою, дата первинної реєстрації - 24.09.2004, основними видами діяльності визначні: здавання в оренду власного нерухомого майна, діяльність у сфері інжинірингу, послуги з організації подорожувань, будівництво будівель, купівля та продав власного нерухомого майна, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3 від 09.12.2004 позивач є власником 87/100 часток нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1476,2 кв.м.

Згідно Інформаційної Довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказаний об'єкт нерухомого майна має загальну площу 1476,2 кв.м. та складається з підвалу, основної будівлі, майданчику, входу у підвал, компресорної, сторожки, складі, сіней.

З матеріалів справи вбачається, що відносно права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, протягом 2002-2016 років існувала чисельна кількість судових спорів у господарських та загальних судах за участю ТОВ "Валентина", ПП "Сінкро", ТОВ "Прок Трейд", ТОВ "Шрім", на спірне майно накладались арешти. Учасниками та засновниками ТОВ "Валентина" подавались заяви про вчинення злочинів ОСОБА_2 В свою чергу ОСОБА_2 оскаржував дії органів прокуратури та слідства, звертався з заявами про відкриття кримінальних справ відносно учасників ТОВ "Валентина", працівників прокуратури та правоохоронних органів.

Ухвалою Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 29.04.2004 за клопотанням засновника ТОВ "Валентина" ОСОБА_5 було вжиті заходи забезпечення позову та накладено арешт на приміщення магазину по АДРЕСА_1, на 52/100 часток будівлі.

Ухвалою Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 29.04.2004 за клопотанням засновника ТОВ "Валентина" ОСОБА_6 було вжиті заходи забезпечення позову та накладено арешт на приміщення магазину по АДРЕСА_1, на 8/100 часток будівлі.

Постановою слідчого від 24.11.2004 було накладено арешт на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого (підозрюваного) ОСОБА_2 ).

Ухвалою Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 21.01.2005 у справі №2-87/05-2005 рік припинено провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до ТОВ "Валентина" та ТОВ "Сінкро" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення магазину.

Постановою Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 14.04.2005 №ж-3/05 скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого від 30.09.2004 про порушення кримінальної справи за ознаками шахрайства, долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17.10.2005 скасовано постанову Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 14.04.2005 №ж-3/05 та направлено в цей же суд для розгляду.

Постановою Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 20.02.2006 №ж-3/05 залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого від 30.09.2004 про порушення кримінальної справи за ознаками шахрайства.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13.03.2006 скасовано постанову Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 20.02.2006 №ж-3/05 та направлено в цей же суд на новий розгляд.

Постановою Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 13.03.2006 №ж-3/06 залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову помічника прокурора від 27.09.2005 щодо відмови у порушенні кримінальної справи.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15.05.2006 скасовано постанову Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 13.03.2006 №ж-3/06, а матеріали за заявою ОСОБА_2 повернуто прокурору міста Маріуполя для проведення перевірки.

Постановою Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 25.05.2006 №ж-3/05 залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого від 30.09.2004 про порушення кримінальної справи за ознаками шахрайства.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24.07.2006 скасовано постанову Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 25.05.2006 №ж-3/05 та скасовано постанову слідчого від 30.09.2004 про порушення кримінальної справи.

27.08.2005 р. ТОВ "Валентина" звернулося з заявою про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 02.10.2002 р. у справі №12/348 за нововиявленими обставинами, зазначаючи такими наявність згоди податкового органу на реалізацію тільки частини приміщень, заниження вартості проданих приміщень, скасування протоколів загальних зборів учасників товариства місцевим судом, укладення угоди під впливом помилки.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.09.2005 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2006 р. (головуючий -Діброва Г.І., судді -Дзюба О.М., Стойка О.В.), заяву про перегляд рішення задоволено. Рішення у справі частково змінено. Позов ПП "Сінкро" до ТОВ "Валентина" про звільнення приміщень задоволено частково. Зобов'язано ТОВ "Валентина" звільнити приміщення другого та третього поверхів загальною площею 598,1 м2. В позовних вимогах щодо звільнення ТОВ "Валентина" приміщень 878,1 м2 , а саме: нежилих приміщень першого поверху літера А-3 площею 489,7 м2 та підвал літера А-П 59 м2, складські приміщення літера Ж-1 площею 36,5 м2, №8 - 41,1 м2, літера Б-1 №10 30,5 м2, №11-32,6 м2, № 12 - 62 м2, літера З-1 №13 - 63,6 м2, №14 -20,9 м2, літера Д-1 - №15 - 17,1 м2, літера В-1- №20- 27,2 м2 відмовити. Зустрічний позов ТОВ "Валентина" до ПП "Сінкро" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 2 від 18.02.2002 р. та від 05.07.2000 р. задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу №2 від 18.02.2002 р. У визнанні недійсним договору купівлі-продажу від 05.07.2000 відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2006 касаційну скаргу приватного підприємства "Сінкро" задоволено. Рішення господарського суду Донецької області від 08 вересня 2005 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 р. в справі за № 12/348 скасовано. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 02 жовтня 2002 р. у справі № 12/348 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 02 жовтня 2002 р. у справі № 12/348 -без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 18.01.2007 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 30.11.06 р. у справі № 12/348.

Ухвалою Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 22.08.2006 було скасовано ухвалу Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 29.04.2004 про накладення арешту на приміщення магазину по АДРЕСА_1, на 52/100 часток будівлі.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2007 у справі №45/309а було відмовлено у задоволенні позову ТОВ Валентина" до ТОВ "Прок Трейд" та ПП "Сінкро" про визнання недійсним рішення щодо передачі нежитлових приміщень першого поверху будинку у АДРЕСА_1.

18.04.2007 Начальником ДАБІ була видана ліцензія ТОВ "Прок Трейд" на здійснення будівельної діяльності (згідно з переліком).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.07.2008 у справі №34/214пн було припинено провадження у справі за позовом засновників ТОВ "Валентина" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежилих приміщень, які укладені ТОВ "Валентина" з ПП "Синкро" від 05.07.2000р. та від 18.02.2002р. та укладеного з ПП "Шрим" від 16.11.2000р. як нікчемні з моменту укладення з приведенням сторін у первинний стан, зобов'язання БТІ м. Маріуполя надати до суду договір №2 від 18.02.2002р. з додатками, у тому числі Дозвіл ДПІ від 18.02.2002р. на відчуження 2 нежилих приміщень, які належать ТОВ "Валентина" та заяву ПП "Синкро" на реєстрацію даного договору, визнання реєстрацію БТІ м. Маріуполя договорів від 05.07.2000р., 16.11.2000р., 18.02.2002р. на ім'я ПП "Синкро" та ПП "Шрим" недійсною, стягнення з відповідача судові витратив тому числі на надання юридичної допомоги, зобов'язання ТОВ „Прок Трейд" повернути 87/100 нежитлових приміщень магазину по АДРЕСА_1 у власність ТОВ „Валентина" .

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 07.10.2008 року у справі № 22-1213/2008 задоволено клопотання позивачки про забезпечення позову і заборонено відчуження та перепланування нежилих приміщень окремо розташованої будівлі за адресою : АДРЕСА_1, що належать : 87/100 частки Товариству з обмеженою відповідальністю Прок Трейд на підставі свідоцтва про право власності від 9 грудня 2004 року; 5\100 частки ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 14 липня 2000 року; 8\100 частки ОСОБА_9 на підставі договору дарування від 18 січня 2002 року.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 23.12.2008 було скасовано Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 7 жовтня 2008 року у справі 22-1213/2008.

Постановою Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 16.12.2008 №Ж-36/08 було задоволено скаргу ОСОБА_2 на постанову про відмову у відкритті кримінальної справи відносно учасників ТОВ "Валентина".

Постановою Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 18.12.2008 №Ж-34/08 було задоволено скаргу ОСОБА_2 на постанову про відмову у відкритті кримінальної справи відносно учасників ТОВ "Валентина".

Постановою Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 13.03.2009 №Ж-16/09 було задоволено скаргу ОСОБА_2 на постанову про відмову у відкритті кримінальної справи відносно учасників ТОВ "Валентина".

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 07.07.2009 у справі №2-9/09 було задоволено позов ТОВ "Прок Трейд" і ОСОБА_8, виділено ТОВ "Прок Трейд" в натурі належну на праві власності 87/100 частки нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1476,2 кв.м., та виділено ОСОБА_8 в натурі належну на праві власності 5/100 частки нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 93,8 кв.м.

19.05.2009 слідчим СО Жовтневого РО Маріупольского ГУ УМВД України в Донецькій області було прийнято постанову про порушення кримінальної справи по факту шахрайства.

09.06.2009 слідчим СО Жовтневого РО Маріупольского ГУ УМВД України в Донецькій області було прийнято постанову про перекваліфікацію кримінальної справи, порушення кримінальної справи, якою кримінальну справу №17-50075 перекваліфікував зі ст.. 190 ч. 2 КК України на ст..190 ч.4 КК України, порушено кримінальну справі відносно ОСОБА_2

17.06.2009 слідчим СО Жовтневого РО Маріупольского ГУ УМВД України в Донецькій області було прийнято постанову про припинення кримінальної справи №17-50075.

01.10.2009 в.о.слідчого СО Жовтневого РО Маріупольского ГУ УМВД України в Донецькій області було прийнято постанову про накладення арешту на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1, що належать ТОВ "Валентина" (87% частки).

24.12.2011 постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 28.12.2011 скасовано постанову Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 24.12.2011, застосовано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки під невиїзд.

Постановою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 20.11.2012 у справі №4-0519/179/12 задоволено частково скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 19.05.2009 та постанову слідчого від 09.06.2009, скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 19.05.2009, матеріали направлені прокурору Жовтневого району.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 04.02.2013 у справі №4/0519/567/2012 апеляції задоволено частково. Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20 листопада 2012 року, якою частково задоволена скарга ОСОБА_2 про скасування постанови слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_12. від 19.05.2009 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2ст.190 КК України, та постанови слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_12. від 09.06.2009 року про перекваліфікацію кримінальної справи з ч.2ст.190 КК України на ч.4ст.190 КК України і порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.4ст.190 КК України, зняття арешту з майна, ухвалення рішення про поновлення прав. Постанова слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_12. від 19.05.2009 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2ст.190 КК України скасована, решта вимог скарги залишена без задоволення - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду, але в іншому складі суддів.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14.01.2014 апеляцію ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Жовтневого районного суду від 5 грудня 2013 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_4 про скасування постанови слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_12. від 19.05.2009 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2ст.190 КК України, та постанови слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_12. від 09.06.2009 року про перекваліфікацію кримінальної справи з ч.2ст.190 КК України на ч.4ст.190 КК України і порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.4ст.190 КК України, зняття арешту з майна, ухвалення рішення про поновлення прав - скасовано. Провадження по справі за скаргою ОСОБА_2 про скасування постанови слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_12. від 19.05.2009 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2ст.190 КК України, та постанови слідчого СВ Жовтневого РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_12. від 09.06.2009 року про перекваліфікацію кримінальної справи з ч.2ст.190 КК України на ч.4ст.190 КК України і порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.4ст.190 КК України, зняття арешту з майна, ухвалення рішення про поновлення прав - закрито.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 11.02.2015 задоволено скаргу ОСОБА_2, зобов'язано начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені ОСОБА_2 в заяві від 16.12.2014 про вчинення кримінальних правопорушень щодо посадових осіб Орджонікідзевського та Жовтневого РВ ММУ ГУ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 10.07.2015 у справі №263/7511/17-к задоволено скаргу ОСОБА_2, зобов'язано прокурора Донецької області внести відомості про здійснення кримінальних правопорушень службовими особами прокуратури, викладені у заяві ОСОБА_2

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі №805/3560/15-а задоволено Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Прок Трейд до Начальника Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції ОСОБА_1, Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, Міського комунального підприємства Маріупольське бюро технічної інвентаризації , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю Валентина , про скасування державної реєстрації права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Скасовано державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю Валентина (ідентифікаційний код 13543618) на 87/100 часток об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер майна: 8925636, тип майна: нежиле приміщення, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1, загальна площа: 1 709,3 кв.м., номер запису: 1398 в книзі: 3), яке виникло на підставі заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2009 року по справі № 2-2478/09, рішення про державну реєстрацію якого прийнято 23 вересня 2009 року реєстратором міського комунального підприємства Маріупольське бюро технічної інвентаризації і запис про яке внесений до Реєстру прав власності на нерухоме майно 23 вересня 2009 року.

Постановою про закриття кримінального провадження від 23.12.2015 закрито кримінального провадження №12013050770002160 від 11.06.2013 з зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.

Ухвалою Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 24.03.2016 у справі №265/1565/16-ц було відмовлено у відкритті провадження за позовом ТОВ "Прок Трейд" до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, з посиланням на те, що даний спір є адміністративним.

Ухвалою Апеляційного господарського суд Донецької області від 24.04.2016 було скасовано ухвалу Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 24.03.2016 у справі №265/1565/16-ц.

Ухвалою Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 07.03.2016 у справі №265/1565/16-ц було закрито провадження за позовом ТОВ "Прок Трейд" до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, з посиланням на те, що даний спір є господарським.

Ухвалою Апеляційного господарського суд Донецької області від 12.07.2016 було залишено без змін ухвалу Орджонікідзенського районного суду м.Маріуполя від 07.03.2016 у справі №265/1565/16-ц.

Враховуючи викладені обставини, позивач зазначав, що протягом 2002-2016 років внаслідок незаконного втручання правоохоронних органів Донецької області у господарсько-правовий спір між його товариством, ПП "Сінкро" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Валентина" належна йому нежила будівля по АДРЕСА_1 безпідставно вибула з володіння товариства і він не міг одержувати доходи від використання цього майна. За цей час будівля була доведена до технічно непридатного стану, вартість ремонту якої є його прямими втратами.

Крім того, правоохоронними органами неодноразово безпідставно порушувалися кримінальні справи проти керівника його товариства. Таке втручання призвело до неможливості керівника здійснювати організаційно-розпорядчі функції, у зв'язку з чим товариство втратило напрацьовані ділові зв'язки та стало неспроможним здійснювати господарську діяльність.

Внаслідок цих дій товариство не одержало прибуток, на який могло правомірно розраховувати за звичайних умов, сума прямих збитків, за доводами позивача, складає - 1 530 839 925 грн., пеня - 4 136 773 419 грн., інфляційні втрати - 15 582 599 грн

Для відновлення своїх прав ним було витрачено 3664024 грн. на оплату юридичних послуг, 27379852 грн. на транспортні послуги та судові витрати.

Загальний розмір заподіяної через ці обставини матеріальної шкоди становить 5 722 671 919 грн.

Крім того, позивач вказує, що у зв'язку незаконним притягненням керівника до кримінальної відповідальності товариству була завдана моральна шкода у розмірі 154 585 000 грн.

Таким чином, у відповідача на підставі ч. 1 ст. 1176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виник обов'язок відшкодувати йому завдану шкоду.

Також у зв'язку з відмовою відповідача добровільно та своєчасно відшкодувати шкоду позивач на підставі ст. 625 ЦК України заявив про відшкодування йому збитків внаслідок інфляції за час прострочення, а за несвоєчасне повернення будівлі - на підставі ст. 785 ЦК України - сплату пені у розмірі подвійної орендної плати.

За таких обставин позивач на підставі ст.ст. 1173, 1174, 1176 ЦК України, ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) просив суд стягнути з відповідача на свою користь 1570315901 грн. матеріальної шкоди, 154585000 грн. моральної шкоди, 15582599 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 4136773419 грн. пені.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено наявність складу цивільного правопорушення, яке є підставою для відшкодування шкоди.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Правовідносини сторін у даній справі, за доводами позивача, виникли у зв'язку із завданням позивачу майнової і моральної шкоди діями та бездіяльністю органів слідства та прокуратури.

Стаття 56 Конституції України проголошує право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Дане положення Основного Закону України реалізується нормами статті 1173 Цивільного кодексу України, якими закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність.

Отже, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб'єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо.

Суб'єктом відповідальності за даною статтею є держава, Автономна Республіка Крим, орган місцевого самоврядування, які відшкодовують шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади, органом Автономної Республіки Крим та органом місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової та немайнової (моральної) шкоди наведено, зокрема, у статтях 1166, 1167, 1173, 1174 Цивільного кодексу України.

Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

На відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норми статей 1173, 1174 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст.ст. 1173, 1174 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1173 ЦК України завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

При цьому, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

За таких обставин, саме на позивача покладається обов'язок довести обґрунтованість своїх вимог, а саме наявність шкоди, протиправність поведінки її заподіювача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених ознак складу цивільного правопорушення, які необхідні для відшкодування шкоди в порядку ст. 1173 ЦК України, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Згідно вимог ст. 1167 ЦК України що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статі. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно положень ч.ч. 1-4 ст. 1176 ЦК України: шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Якщо кримінальне провадження закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає. Фізична особа, яка у процесі досудового розслідування або судового провадження шляхом самообмови перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню запобіжного заходу, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди.

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що предметом доказування у даній справі є факти неправомірних дій органів державної влади при здійсненні ними своїх повноважень шляхом вилучення майна, належного позивачеві, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) органу державної влади і заподіянням шкоди.

При цьому, неправомірність дій (бездіяльності) органу державної влади має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

Як зазначалось вище, зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги вбачається, що частина заявленої до відшкодування матеріальної шкоди зумовлена безпідставним вибуттям з володіння позивача будівлі по АДРЕСА_1 у період вирішення господарсько-правового спору між ним, ПП "Сінкро" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Валентина", а також виконання рішень суду про належність цього майна.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що належне позивачу майно вибувало з його користування не на користь правоохоронних органів, а на користь іншої юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина", тому є вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач не позбавлений можливості звернутися в установленому порядку за захистом свого права з належним позовом до особи, яка фактично користувалася його майном.

Також є вірним висновок суду першої інстанції про те, що докази причинно-наслідкового зв'язку між діями правоохоронних органів і вирішенням вищевказаного спору, у матеріалах справи відсутні.

Інша частина позовних вимог пов'язана з незаконним, на думку позивача, притягненням його керівника - ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, вказані вимоги ґрунтуються на помилковому уособленні позивачем цивільно-правових наслідків від дій, завданих різним особам - юридичній та фізичній, яка очолювала першу.

Проте доказів, які б підтверджувався факт заподіяння конкретними рішеннями та діями правоохоронних органів шкоди саме юридичній особі, не надано. Докази несення позивачем, як юридичною особою, витрат у заявленому розмірі відсутні.

Також позивачем не надано доказів причинно-наслідкового зв'язку між фактом притягнення до кримінальної відповідальності керівника позивача та шкодою, завданою юридичній особі, а посилання позивача з цього приводу, обґрунтовано визнані судом першої інстанції безпідставними, оскільки на час відсутності керівника він не був позбавлений можливості в установленому порядку вирішити питання про його заміщення.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені вимоги в частині відшкодування вартості втраченого майна не містять посилань на докази щодо належності цього майна позивачу, а подані у справу докази не доводять факту спричинення моральної шкоди позивачу як юридичній особі, оскільки стосуються порушення прав безпосередньо його керівника ОСОБА_2 як фізичної особи. Останній за наявності обґрунтованих підстав не позбавлений можливості особисто звернутися за захистом своїх прав в установленому порядку.

Місцевим господарським судом також правомірно відхилено клопотання позивача про залучення Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України та Генеральної прокуратури України до участі у справі в якості інших відповідачів та клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, оскільки позовних вимог до вказаних осіб позивачем заявлено не було, а запропоновані для вирішення експертизи питання не стосуються предмету заявленого позову.

Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 у справі № 905/3581/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 у справі № 905/3581/16 - без змін.

2. Матеріали справи №905/3581/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22.01.2018.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді А.І. Мартюк

Л.Г. Смірнова