Ухвала

від 05.04.2018 по справі 905/3581/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/3581/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд"

до Державної казначейської служби України

про відшкодування шкоди заподіяної незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і судів, ціна позову 5 877 256 919,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" звернулось із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 через Київський апеляційний господарський суд до Вищого господарського суду України разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У касаційній скарзі заявник зазначав, що за її подачу судовий збір не справляється.

Ухвалою Верховного Суду від 19.02.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" залишено без руху до 19.03.2018 на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору. У цій ухвалі зазначалося про те, що відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

16.03.2018 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" надійшли додаткові пояснення в яких скаржник наполягав, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір". Також скаржником подано заяву про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Мачульського Г.М.

Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2018 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В. заяву про відвід судді Мачульського Г.М. визнано необґрунтованою та передано справу №905/3581/16 на авторозподіл для визначення судді з розгляду даної заяви про відвід судді.

Автоматизованою системою розподілу судових справ для розгляду вищезазначеної заяви визначено суддю-доповідача Дроботову Т.Б. (протокол автоматизованого розподілу судової справи від 26.03.2018).

Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2018 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Мачульського Г.М.

За змістом статті 19 Конституції України суди діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Положеннями пункту 14 цієї статті визначено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Отже системний аналіз положень статті 3 вказаного Закону вказує на те, що судовий збір не справляється за подання саме зазначеного у відповідних пунктах процесуального документу, а із положень Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням системного аналізу положень статті 3 Закону України "Про судовий збір", вбачається, що чинне законодавство визначає позовні заяви, апеляційні скарги та касаційні скарги як самостійні процесуальні документи.

За вказаних обставин положення пункту 14 цієї статті звільняють від сплати судового збору за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, однак не звільняють від сплати такого збору за подання касаційної скарги.

Отже у заявника існує визначений Законом обов'язок сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та надання таких доказів суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях про те, що на відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема шляхом встановлення часових меж звернення до суду, фінансового тягаря, вимог щодо форми звернення.

У справі "Трух проти України" від 14.10.2003 Європейський суд з прав людини надав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов'язку сплатити мито та направити звернення до конкретного суду. У цій справі Європейський суд з прав людини не виявив жодних підстав вважати, що застосування таких процесуальних обмежень було свавільним чи невиправданим.

Європейський суд з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, а положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Виходячи з того, що заявником не усунуто недоліки касаційної скарги та заявник своїм правом не скористався і не надав Суду доказів виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19.02.2018, суд касаційної інстанції дійшов висновку про повернення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд".

Згідно із положеннями статті 292 частини 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 174, 234, 292 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" вважати не поданою та повернути.

2. Додані до касаційної скарги документи повернути заявнику.

3. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прок Трейд" залишити у суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов