Рішення

від 23.05.2007 по справі 10/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/130

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.05.07 р.                                                                               Справа № 10/130                               

Господарський суд Донецької області у складі:        головуючого судді -  Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;

за участю представники сторін:

                  від позивача  - Богданова О. М., Базаджі Л. М.  – довіреність;

                  від відповідача – Зарубайко Л. І. - керівник;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу  

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” в особі філії – Костянтинівське відділення №2866 м. Костянтинівка

до відповідача – приватного підприємства „Укрпромекспорт” м. Костянтинівка,

про стягнення заборгованості в сумі 148 117,53грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач – Відкрите акціонерне товариство “Державний Ощадний банк України” в особі філії – Костянтинівське відділення №2866                   м. Костянтинівка, з позовом до відповідача - приватного підприємства „Укрпромекспорт”             м. Костянтинівка, про стягнення заборгованості в сумі 129 940,02грн., заборгованість за відсотками в сумі 13 554,96грн., пені в сумі 1710,55грн. за договором невідновлюваної кредитної лінії №506 від 18.03.2003р. та витрати по сплаті державного мита за вчинення виконавчого напису в сумі 2912грн.  

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідновлюваної кредитної лінії №506 від 18.03.2003р. та додаткові угоди до нього, розрахунок заборгованості, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами.

Відповідно до ст.  22 Господарського процесуального кодексу України, позивачем надано уточнення до позовної заяви та просить стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита за вчинення виконавчого напису в сумі 2912грн. як збитки відповідно до  ст. 22 Цивільного кодексу України.

Уточнення прийнято судом.   

Відповідач  у судовому засіданні та відзиві позов визнав у повному обсязі, проти його задоволення не заперечував.   

           Розглянувши  матеріали  справи,  додатково  представлені  сторонами документи,  заслухавши їх пояснення,  оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд  приходить  до  висновку,  що  позов підлягає задоволенню з  наступних  підстав.

          Відповідно до ст.11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір невідновлюваної кредитної лінії №506 від 18.03.2003р., згідно якого банк (позивач) зобов'язується надати на умовах договору, а позичальник (відповідач) зобов'язується отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит в розмірі 100 000грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно п. 8.6 строк дії договору встановлюється з дня його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.   

Договір підписаний сторонами та скріплений мокрими печатками.

Згідно п.1.2, договору, кредит видається у вигляді невідновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 17.03.2004р.

Відповідно до п. 1.5.1.1 договору, відсотки за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 21% відсотків річних, яка може бути змінена в порядку, що передбачений договором, методом факт/факт на фактично отриману позичальником суму кредиту та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до дня повернення кредиту (його частини).     

Додатковими угодами від 13.05.2003р. та від 18.03.2004р. до договору №506 від 18.03.2003р. сторони вносили зміни до п.п.1.1, 1.2, 1.2.1, 1.5.1.1 договору в частині строку надання кредиту, який був продовжений до 18.09.2005р.,  суми надано кредиту – збільшена до 130 000грн., та розміру відсотків – з 18.03.2004р. відсотки склали 23%річних.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить за наступного.

Як убачається з матеріалів справи (копії платіжних доручень тощо), позивачем за договором №506 від 18.03.2003р. за період з березня 2003р. по жовтень 2004р. видано кредиту на суму 129 940,02грн. та нараховано відсотків  на суму 13 554,96грн., але погашено відповідачем не було.

Згідно п. 2. ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.2 договору №506 від 18.03.2003р. та Додаткових угод від 13.05.2003р. та від 18.03.2004р. до нього, строк повернення кредиту - до 18.09.2004р.

Як  визначено  положеннями  ст.193  Господарського  кодексу  України,  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Аналогічні положення містить ст.526  Цивільного  кодексу  України.

На час розгляду справи відповідачем не виконано в строк свої обов'язки позичальника за договором №506 від 18.03.2003р., у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 129 940,02грн. та заборгованість за відсотками в сумі 13 554,96грн.

Що  стосується  позовних  вимог  про  стягнення  пені  у  сумі 1710,55грн. за  прострочення  платежів,  суд  приходить  до  висновку,  що  вони підлягають задоволенню  з  наступних  підстав.

Відповідно  до  положень  ст.230  Господарського  кодексу  України, штрафними  санкціями  визнаються  господарські  санкції  у  вигляді  грошової  суми (неустойка,  штраф,  пеня),  яку  учасник  господарських  відносин зобов'язаний  сплатити  у  разі  порушення  ним правил  здійснення господарської  діяльності,  невиконання  або  неналежного  виконання  господарського  зобов'язання.

    Умовами  договору  (п.5.1.1) сторони  передбачили відповідальність за порушення зобов'язань по поверненню кредиту та несвоєчасні сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ, яка діяла за період, за який сплачується пеня,  від суми платежу за кожен день прострочення.

     Зважаючи  на  те,  що  суд  прийшов  до  висновку про  наявність основного  боргу при  подачі  до  суду  у  сумі 129 940,02грн. та  за відсотками в сумі 13 554,96грн., а також правильне нарахування,  підлягають  задоволенню й позовні  вимоги  про  стягнення  пені.  

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення збитків, що пов'язанні з витратами по сплаті державного мита за вчинення виконавчого напису в сумі 2912грн.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договори застави (майнової поруки) №449 від 18.03.2003р. з приватним підприємством „Нова-Трейд” м. Костянтинівка та №448 від 18.03.2003р. з гр. Зарубайко Людмилою Іванівною м. Костянтинівка.

Згідно умов цих договорів майно приватного підприємства „Нова-Трейд” та                     гр. Зарубайко Людмили Іванівни передано в заставу для забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору №506 від 18.03.2003р.

З метою задоволення вимог за договором №506 від 18.03.2003р. (строк виконання обов'язків за яким скінчився 18.09.2004р. як вже встановлено судом) за рахунок коштів заставодавців за договорами застави №№448, 449 від 18.03.2003р., позивач звернувся до приватного нотаріуса для вчинення виконавчих написів на підставі ст. 87 Закону України „Про нотаріат” та п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172. У зв'язку з вчиненням виконавчих написів за договорами застави №№448, 449 від 18.03.2003р. позивачем було сплачено державне мито в сумі 2912грн. (1477,05грн. + 1477,05грн.).

Згідно положень ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже, суд приходить до висновку, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання за договором  №506 від 18.03.2003р. в частині повернення кредиту на суму  129 940,02грн. та сплаті відсотків в розмірі 13 554,96грн., позивачу було завдано збитки у вигляді витрат, які особа зробила для відновлення свого порушеного права - сплаті державного мита на загальну суму 2912грн. задля звернення стягнення на заставлене майно з метою задоволення грошових вимог.

          Враховуючи викладене,  суд  приходить  до висновку,  що  позовні  вимоги  заявлені  позивачем обґрунтовані, доведені належним чином  і  підлягають  задоволенню в повному обсязі.

Судові  витрати  підлягають  віднесенню  в порядку,  передбаченому  ст.49  Господарського  процесуального  кодексу  України.

На підставі статей 11, 22, 526, 623, 1049, 1054 Цивільного  кодексу  України, статей 193, 230 Господарського  кодексу  України, керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського  процесуального  кодексу  України,  господарський  суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити  позовні  вимоги  Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” в особі філії – Костянтинівське відділення №2866 м. Костянтинівка,

до відповідача - приватного підприємства „Укрпромекспорт” м. Костянтинівка, про стягнення заборгованості в сумі 129 940,02грн., заборгованість за відсотками в сумі 13 554,96грн., пені в сумі 1710,55грн. за договором невідновлюваної кредитної лінії №506 від 18.03.2003р. та витрати по сплаті державного мита за вчинення виконавчого напису в сумі 2912грн.

2.  Стягнути  з приватного підприємства „Укрпромекспорт” (Донецька область,                            м. Костянтинівка, вул. Суворова, 23/21, ЄДРПОУ 31933582)  на  користь  Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” в особі філії – Костянтинівське відділення №2866 (Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 51-а, ЄДРПОУ 02789405, р/р 2909701101 у Костянтинівському відділенні №2866 Ощадбанку, МФО 394114) заборгованість в сумі 129 940,02грн., заборгованість за відсотками в сумі 13 554,96грн., пеню в сумі 1710,55грн. за договором невідновлюваної кредитної лінії №506 від 18.03.2003р. та витрати по сплаті державного мита за вчинення виконавчого напису в сумі 2912грн.

3.  Стягнути  з приватного підприємства „Укрпромекспорт” (Донецька область,                            м. Костянтинівка, вул. Суворова, 23/21, ЄДРПОУ 31933582)  на  користь  Відкритого акціонерного товариства “Державний Ощадний банк України” в особі філії – Костянтинівське відділення №2866 (Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 51-а, ЄДРПОУ 02789405, р/р 2909701101 у Костянтинівському відділенні №2866 Ощадбанку, МФО 394114) витрати по сплаті державного мита в сумі 1481,18грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати накази після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текс рішення підписано 30.05.2007р.

Суддя                                                                                                        

Пом. с.: Давидовська Т.В.

тел.: 305-75-46

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.